УКРАЇНСЬКА(підручник)

11.На дитмайданчикув зоопаркубавилисьтроєведмежаті двоє лошат.

12.Троє гандболісток з Вінниці зараховані до збірної країни.

13.Двадцять п'ятеро співаків брали участь у першому турнірі конкурсу, у фінал вийшло одинадцятеро.

2.Розкрийте дужки і запишіть цифри словами.

1.У нашомумісці налічується понад 2.5 (тисяча) малих підприємств.

2.Близько 60 (відсоток) продукції підприємства призначено для молоді.

3.Сила землетрусів на Камчатці може досягати 9-10 (бал).

4.За останній тиждень редакція отримала 1 257 (лист).

5.Площа земельної ділянки – 44.3 (гектар).

6.За добу бамбук виростає на 50-60 (сантиметр).

7.Найближча автозаправна станція – в півтораста (кілометр) звідси.

8.Підприємствоотримало3 ємкості об'ємом 14 (кубічний метр).

9.Сьогодні ти повинен прочитати щонайменше 1.5 (десяток) сторінок.

10.Найбільші з відомих самородків вагою 83.3 (кілограм) і 69.6 (кілограм) чистого золота знайдено в Австралії.

3.Відредагуйте речення. Поясніть характер помилок.

1.Двадцять двоє учнів отримали на іспиті з математики четвірки.

2.Вітаємо Вас, шановний Андрію Миколайовичу, з семидесятиріччям.

3.Четверо таксі стояло на зупинці.

4.Двоє приятельок гаряче обговорювали останню серію телефільму.

5.Леонардо да Вінчі народився у тисячу чотириста п'ятдесят другому році.

6.На день народження братові подарували троє годинників.

7.Криниця розташована в півтораста метрів від хати.

8.Сьогодні Україна – це країна з п'ятидесятидвомільйонним населенням.

9.Статутний капітал підприємства – 73.5 мільярдів карбованців.

10.Троє діб йшов дощ.

4. Перекладіть сталі звороти українською мовою, введіть їх до речення.

Впять часов, в два часа, после двух часов, я прийду в пятом часу, в Киеве пятнадцять часов.

5.Прочитайте рекомендації щодо мовного оформлення виступу і стисло запишіть їх у таблицю.

Про стиль і мовне оформлення виступу

Мова має бути ясна і зрозуміла.

Намагайтеся розширити свій словниковий запас.

Читайте книжки про культуру мови. Вибір слів

Щоб збагатити власний словниковий запас, читайте твори відомих ораторів, перлини народної творчості, слухайте кваліфікованих промовців і принагідно записуйте (або підкреслюйте олівцем у власній книжці) слова й вирази, які ви хотіли б використовувати у своєму мовленні (наприклад: Не помиляється той, хто нічого не робить; Наразі ця думка є слушною).

Виявіть, які слова (слова-паразити) ви вживаєте надто часто, і намагайтеся замінити їх іншими словами й виразами, тобто доберіть до них синоніми (як от, значить, е-е-е, ну-у-у.

мона сказати).

Дбайте про точність висловлювання. Вибирайте влучні й однозначні слова (наприклад, вірна відповідь – треба правильна; вірне зауваження – треба слушне, доречне).

Учіться чітко висловлюватися. Читайте текст виступу повільно, вдумливо, намагаючись визначити, як інакше можна витлумачити окремі слова і речення, які сформульовані

неясно. При цьому уявіть, що ваше завдання полягає в тому, аби знайти слабкі місця в тексті.

Конструкція речень

Приверніть увагу слухачів із самого початку свого виступу.

Виступ розпочинайте з простих речень, які краще сприймаються.

Чергуйте довгі речення з короткими. Самі великі речення важко сприймати й розуміти, а нагромадження лише коротких речень робить мову монотонною.

Часте вживання особових займенників (він, вона, його, з ним) замість імен осіб може призвести до неправильного тлумачення сказаного. Тому варто чергувати вживання іменників і займенників.

Основна думка має завжди висловлюватися головним реченням, а не підрядним.

Речення, в якому вжито кілька іменників підряд, сприймається важко.

Коли ви хочете розповісти щось нове, дайте слухачам час, аби вони могли зрозуміти те, що ви їм кажете. Для цього можна навести приклад або те саме повторити іншими словами.

Намагайтеся під час розповіді не згадувати неістотні подробиці, швидко й послідовно йти до розв’язки.

Виклад ведіть від простого до складного, від відомого до невідомого. (За І. Томаном)

6.Скориставшись довідкою, встановіть різницю між списком і переліком. Складіть алфавітний список студентів вашої групи, які мешкають у гуртожитку.

Список і перелік містять такі реквізити:

1.Номер.

2.Тематичний заголовок.

3.Основну частину, що має графи і рядки (обов’язковою є графа „№ порядковий”).

Довідка: Реєстрація предметів, осіб, документів; перелічення предметів, осіб і об’єктів, на які поширюються певні норми і вимоги.

7. Зробіть конспект 1–2 сторінок тексту з підручника, скориставшись порадами наведеними вище.

Розкрийте значення наведених слів, перевірте себе за словником: ветеринарія,

ін’єкція, консистенція.

ТЕМА 10 (2 год.)

ПИСЕМНЕ ДІЛОВЕ МОВЛЕННЯ І ДОКУМЕНТ

План А. 1. Специфіка та особливості писемного мовлення.

2.Діловий документ і загальні вимоги до нього. Поняття про документ. Вимоги до культури діловодства.

3.Культура спілкування і бланк. Реквізити. Назва документа. Адреса. Адресат. Дата. Гриф затвердження. Резолюція. Заголовок до тексту. Підпис. Печатка. Копія.

Мовленню у сфері управління притаманна низка специфічних особливостей. Учасниками ділового спілкування є органи та ланки управління – організації, заклади, підприємства, посадові особи, працівники. Характер і зміст інформаційних зв’язків, у яких вони можуть бути задіяні, залежить від місця установи в ієрархії органів управління, її компетенції, функціонального змісту діяльності.

Ці стосунки стабільні і регламентуються чинними правовими нормами.

Специфіка ділового спілкування полягає в тому, що незалежно від того, хто є безпосереднім укладачем документа й кому безпосередньо його адресовано, офіційним автором та адресатом документа майже завжди є організація загалом.

Іншою важливою характеристикою ділового спілкування є контракт на адресність інформації.

Суттєвим фактором ділового спілкування, що впливає на характер управлінської інформації, є повторність дій і ситуацій. Управлінська діяльність – це завжди – „гра за правилами”. Як наслідок цього повторність управлінської інформації призводить до регулярності використання однакових мовних засобів.

Наступною характерною рисою ділового спілкування є тематична обмеженість кола завдань, що вирішує організація, а це у свою чергу, є наслідком певної стабільності її функції. Отже, можна вирізнити такі властивості управлінської інформації в умовах ділового спілкування:

офіційний характер;

адресність;

повторність;

тематична обмеженість.

Основним видом ділового мовлення є документ.

Звичайне слово “документ” ми вважаємо рідним, українським. А на справді в його основі лежить латинське слово doceo, що означає “пояснює, викладає справу”.

Документ – це матеріальний об’єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному порядку й має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.

Документи виконують офіційну, ділову й оперативну функції, оскільки вони – писемний доказ, джерело відомостей довідкового характеру.

За походженням виділяють приватні і службові документи; службові функціонують в установах і організаціях, приватні стосуються приватних осіб. За призначенням документи поділяютьна такітипи:

-розпорядчі, де подається інформація про організацію роботи установи, закладу, підприємства;

-статутні – з коротким викладом змісту статуту організації чи установи;

-виконавчі, в яких подається план або напрям виконання певного обсягу роботи;

-інформаційні, які містять конкретну інформацію, необхідну для діяльності певної організації чи підприємства.

Документи розрізняють ще й за структурними ознаками, вони можуть бути стандартними

йнестандартними, що залежить від багатьох об’єктивних та суб’єктивних факторів.

Типові та фірмові документи оформляються на бланках або стандартних аркушах.

Бланк документа – це зуніфікована форма (службового) документа з надрукованою постійною інформацією і місцем, відведеним для змінної інформації.

Кожний документ складається з окремих елементів, які називаються реквізитами.

Текст – це головний реквізит документа, який складається з логічних елементів: вступ, доказ, закінчення. Якщо текст документа займає більше однієї сторінки, то на другу сторінку не можна переносити один підпис, на ній має бути не менше двох рядків тексту.

У документах, оформлених на двох і більше аркушах паперу, нумерація сторінок починається з другої. Номери сторінок ставлять посередині верхнього берега аркуша арабськими цифрами без слова „сторінка” та розділових знаків.

Якщо текст друкується з обох боків аркуша, то непарні сторінки проставляються у правому верхньому кутку, а парні – у лівому верхньому кутку аркуша.

Членування тексту на складові частини, графічне розмежування частин, а також використання заголовків, нумерації та іншого називають рубрикацією.

Найпростіша рубрикація – поділ на абзаци.

Абзац – це відступ праворуч на початку першого рядка кожної частини документа.

Поділ тексту на абзаци має велике значення. Це допомагає осмислити і підготуватися до сприйняття іншої підтеми.

Абзаци не повинні бути великими. Нормативним можна вважати абзац із трьох чи п’яти речень. Для сприйняття краще, якщо ці речення будуть різні: найкоротші – на початку і в кінці. Абзаци теж вимагають чергування залежно від розмірів. Наприклад, у виробничих документах, де звертається увага на кожну операцію чи деталь, абзаци використовуються для поділу однорідних членів речень чи сурядних речень в окремі мікротексти. Тут доречні абзаци з одного-двох речень.

Найзручніші для сприйняття речення складаються з трьох, п’яти, семи і найбільше – з дев’яти слів.

Щодо словосполучень, то слід пам’ятати, що в будь-якому діловому тексті варто використовувати звичні стандартизовані форми. Це прискорює складання і сприйняття документа.

Послідовність розташування складових частин тексту позначається числовою (а також буквеною) нумерацією. Є дві системи нумерації: традиційна і нова. Традиційна базується на використанні різноманітних типів позначок – римських і арабських цифр, великих літер, поєднаних з абзацними відступами. Нова використовує лише арабські цифри, розміщені у певній послідовності. У свою чергу, словесних найменувань можуть набувати рубрики, більші за абзац,

– параграф, розділ, частина тощо, нумерація яких теж є доречною.

Більші за абзац рубрики можуть набувати і словесних найменувань (параграф, розділ, частина та ін.), які теж нумеруються.

Текст документа повинен бути чітким, коротким і не допускати різних тлумачень. Найбільш вживаними реквізитами документа є адреса – місце проживання, перебування; адресат – той, кому адресується щось, одержувач; адресант – той, хто посилає щось кому-

небудь; відправник.

Самостійна робота Б. Вибір граматичної форми. Дієслово. Роль і місце дієслів та дієслівних форм у текстах

ділової мови.

В. Ділові папери. Робота з написання службових записок.

Службові записки

Це службові документи, якими інформують керівника установи чи структурного підрозділу про події, що сталися, про виконання певних завдань, службових доручень, про ситуацію, яка склалася.

Доповідна записка – це службовий документ на ім’я керівника установи, організації, в якому описується певний факт, певна подія, повідомляється про виконання окремих завдань, службових доручень.

Доповідна записка містить такі реквізити:

1)посада, прізвище та ініціали керівника, якому подається доповідна записка;

2)зміст доповідної записки;

3)посада,прізвищета ініціалиособи,якаподаєзаписку, їїпідпис;

4)дата складання записки.

Зміст доповідної записки повинен бути точним і лаконічним; найкраще поділити його на частини. У кінці подаються чітко сформульовані висновки й пропозиції. Доповідні записки пишуть від руки чи передруковують.

Пояснювальна записка – це документ особистого характеру, в якому пояснюються певні дії (вчинки, найчастіше порушення дисципліни, виконання роботи). Така пояснювальна записка пишеться працівником на вимогу адміністрації.

Деканові технологічного факультету

Вінницькогодержавногоаграрного університету

доц. Скоромній О.І.

Пояснювальна записка

Про порушення

навчальної дисципліни

Студенти групи 15-Т не з’явилися на заняття з історії України (V пара), тому що відвідували виставку комп’ютерів. Виставку організувала науково-виробнича фірма „Інтеграл”, яка запросила студентів на 14 годину.

25 жовтня 2009 р.

Про відрядження доц. Матієнко О.С., доц. Тимощук Н.М.

З 22 по 26 листопада 2010 року в Англії (м. Лондон) відбуватиметься VІІ Європейський конгрес, в якому доц. Матієнко О.С. і доц. Тимощук Н.М. братимуть активну участь.

У зв’язку з цим прошу виділити грошову допомогу для відшкодування проїзду доц. Матієнко О.С. і доц. Тимощук Н.М. до Лондона.

Підстава: лист-запрошення Лондонського університету.

Підпис

Завдання: Ознайомившись із зразком доповідної записки, її побудовою, реквізитами, напишіть

доповіднузапискуна ім’я голови студкому про...

Теми рефератів

25.Письмо, його види , історія.

26.Особливості вживання дієслів та дієслівних форм у документах.

Література

Головач А. С. Зразки оформлення документів: Для підприємців і громадян. – Донецьк: Сталкер, 1997. – 352 с.

Ділова українська мова: Навч. посіб. / О. Д. Горбул, Л. І. Галузинська, Т. І. Ситнік, С. А. Яременко; За ред О. Д. Горбула. – 3-тє вид. – К., 2002. – 226 с.

Козачук Г. О. Українська мова: Практикум. – К.: Вища школа, 1991. – 397 с.

Кочан І. М., Токарська А. С. Культура рідної мови. – Л.: Світ, 1996. – 232 с.

Любивець Л. П. Ділові папери. – К., 1981. – 78 с.

Марахова А. Ф. Мова сучасних ділових документів. – К.: Наук. думка, 1981. – 140 с.

Молдаванов М. І., Сидорова Г. М. Сучасний діловий документ: Зразки найважливіших документів українською мовою. – К., 1992. – 399 с.

Позяк О. М., Кисіль Г. Г. Укр. мова і культура мовлення. – К.: Вища школа, 1994. – 239 с.

Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика. – К.: Вета, 1994. – 240 с.

Тимкова В. А., МарцінкоТ. І. Ділове мовлення. Методичні рекомендації й зразки ділових паперів. – Вінниця, 2002.– 42 с.

Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К., 2002. – 480 с.

Тест

1.Слово “документ” за походженням… а) латинське; б) грецьке; в) німецьке.

2.Адресант-адресат – це слова –…

а) синоніми; б) пароніми.

3.Якщо документ загублено, видається… а) копія; б) дублікат; в) виписка.

4.Виберіть правильний варіант розміщення підпису і дати під документами, які пишуть від руки: а) дата підпис; б) підпис, дата; в) дата

підпис; г) підпис дата; д) дата

підпис.

5.Кожний документ складається з окремих елементів, які звуться…

а) кодами; б) візами;

в) реквізитами.

6.Відправник листа, телеграми тощо – це а) абонент; б) адресат; в) адресант.

7.Відзначте правильні варіанти написання дати в документах:

а) 25.04.98; б) 28.04.98 р.;

в) 10 квітня 2004 року.

8.За походженням документи поділяються на… а) внутрішні; б) стандартні; б) службові; г) особисті.

9.Позначка, зроблена службовою особою на документі, що надає йому юридичної сили, – це… а) дата; б) реквізит; в) індекс; г) віза.

10.Точне відтворення оригіналу документа – це

а) відпуск; б) дублікат; в) витяг; г) копія.

Практичне завдання 1. Запишіть дієприкметники українською мовою, зробіть висновки щодо правил перекладу

активних і пасивних дієприкметників з російської мови українською. Скористайтеся довідкою.

Ведомый, управляющий, желаемое, служащий, ведущий, выступающий, голосующий, желающий, заведующий, играющий, курящий, нападающий, начинающий, неимущий, отдыхающий, поступающий, проживающий, путешествующий, слушающий, сопровождающий, пресмыкающиеся, учащийся, уважаемый, пьющий, нуждающийся.

Довідка: відпочивальник, вступник, слухач, мешканець, бідний (нужденний), мандрівник, супровідний, питущий, шановний, учень, плазуни, гравець, незаможний, початківець, нападник, курець, завідувач, керівник (управитель), охочий, учасник голосування, ведений, бажане, службовець, ведучий, промовець.

2.Відредагуйте речення, з’ясувавши характер помилок.

1.Починаючи збори, у мене спочатку була невпевненість у їхній необхідності.

2.Зробив усі домашні завдання, ти можеш відпочити.

3.Залишаючи приміщення, світло обов'язково повинно вимикатись.

4.Прикрашаючи ялинку, у нас був святковий настрій.

5.Стоя біля дошки, Максим завжди розгублюється і не може добре відповідати.

6.Починаючи вивчати проблему, йому бачилась можливість її практичного застосування.

7.Знайомлячись з експозицією музею, екскурсоводу було поставлено відвідувачами багато запитань.

8.Вивчаючи ці зразки, були відзначені їхні переваги.

9.Сидя так близько від телевізора, псується зір.

10.Перечитуючи твої листи, мені ставало спокійніше на серці.

11.Їдучи на змагання, всім хочеться перемагати.

12.Дізнавшись про твої успіхи, мені було дуже приємно.

13.Ремонтуючи вчасно взуття, воно буде довше служити.

14.Познайомившись з Григорієм ближче, стало зрозуміло, яка це чудова людина.

15.Приїхавши у Чернігів, нами були відвідані всі музеї.

16.Послухав співачку, виникає бажання зновуприйти наїї концерт.

17.Розірвавши конверт, лист був одразу прочитаний.

3.Поясніть відмінність у значенні дієслів, наведених парами. Введіть їх до речення.

1.Відчиняти – відкривати, відрізняти – розрізняти, зажити – загоїтися, заказати – замовляти, курити – палити;

2.Одягати – надівати – взувати, повезти – пощастити, привести – призвести.

4.Відредагуйте наведені речення. Вкажіть, які мовні норми у них порушено.

1.Естрогенні речовини, які містяться в зеленій масі, підвищують репродуктивні якості самців і самок.

2.Науковці вважають, що за частотою пухлин у тварин перше місце займають собаки.

3.Самий об’ємистий черевний відділ у жуйних.

4.Поясниця – продовження спини до крижової області.

5.У США до виробництва й реалізації протипухлинних препаратів мають відношення біля

80різних фірм.

6.Багато народів використовують коня не тільки як робочу силу, але й як корисну домашню тварину.

7.Кінь добре розрізняє походку свого господаря і дізнається про його прихід ще до того, як він з’явиться у конюшні.

8.У курей немає зубів, тому корм поступає в желудок не пережованим.

9.Прибирання посліду у кліткових батареях проводять не рідше ніж двічі в сутки.

5. Допишіть відсутні реквізити та відредагуйте наведений зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи.

ВДАУ Факультет технології виробництва і переробки продукції тваринництва

Розробка програми виробництва молока на малій фермі з поголів’ям сто корів із закінченим циклом

Студента 33 групи Петренка Олексія

Вінниця-2009 рік

ТЕМА 11 (2 год.)

ОСНОВНІ ОЗНАКИ КУЛЬТУРИ УСНОГО ТАПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ (ЛЕКСИЧНА СТИЛІСТИКА)

План

1.Багатство мовлення та його джерела. Терміни у діловому мовленні. Професіоналізми.

2.Точність та культура мовлення. Синоніми і пароніми в діловому мовленні. Омоніми.

3.Чистота мовлення і культура спілкування. Просторічні слова. Плеоназм. Тавтологія. Суржик. Слова-паразити.

4.Розмежувати значення понять термін, ”професійне слово”.

5.Причини виникнення професіоналізмів.

6.Професійна лексика та літературна мова.

Тавтологія – визначення, що повторює в іншій формі раніше сказане.

Пароніми – близькі за звуковим складом та звучанням, але різні за значенням слова. Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє трудності у їх засвоєнні, призводить до помилок, зокрема, до неправильної заміни одного слова іншим.

Пароніми, які найчастіше зустрічаються в діловому мовленні: адресат – адресант; адрес – адреса; повноваження – уповноваження; завідуючий – завідувач; компанія – кампанія.

Самостійна робота Б. Вибір граматичної форми. Роль займенників та прислівників у творенні текстів ділової

мови.

В. Ділові папери. Робота з титульною сторінкою реферату.

Реферат

Реферат — письмовий виклад наукової статті, монографії, результатів наукового дослідження, змісту книги.

Цей термін має й інше значення: доповідь на будь-яку тему, написана на основі критичного огляду літератури та інших джерел. Реферат обов’язково містить:

1.Назву.

2.Тему.

3.Текст.

4.Висновки.

Якщо це реферат результатів наукового дослідження (реферат кандидатської чи докторської дисертації), то текст його складатиметься з окремих розділів:

•актуальність дослідження:

•об’єкт дослідження;

•предмет дослідження, мета;

•методологічна та теоретична основа;

•методи дослідження, наукова новизна;

•значущість;

•практична цінність;

•особистий внесок здобувача;

•положення, щовиносяться на захист:

•апробаціярезультатівдослідження;

•структурата обсягдисертації;

•основний змістроботи;

•висновки;

•публікаціїавтора.

Рефератповиненматититульнусторінку.Титульна сторінка—цеперша сторінка реферату(книги, наукової роботи), що слугує для початкового ознайомлення з працею. Реквізити титульної сторінки рефератує такими:

1.Назва міністерства, якому підпорядковується установа.

2.Назва закладу, в якомунавчається автор.

3.Назва кафедри, на якій виконано роботу.

4.Тема реферату.

5.Прізвище, ім’я, по батькові особи, яка написала реферат.

6.Назва факультету і номер групи, в якій навчається автор

7.Прізвище, ім’я, по батькові, посада, науковий ступінь керівника роботи.

8.Місце й рік написання.

Зразоктитульноїсторінкиреферату

Міністерство аграрної політики України Вінницький державний аграрний

університет Кафедра селекції та розведення

............................................................

Реферат студента 32-ї групи

технологічного факультету Мазуренка ВасиляІвановича

Керівник — викладач Столяр Жанна Володимирівна

Вінниця – 2010

Теми рефератів

27.Терміни, професіоналізми і ділове мовлення.

28.Синоніми, омоніми, пароніми і ділове мовлення.

29.Чистота мовлення і культура спілкування.

Література

Вихованець І. Р. Граматика української мови. – К., 1993. – 368 с.

Головащук С. І. Українське літературне слововживання. – К., 1995. – 319 с.

Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Х.: Торсінг, 2001. – 384 с.

Олійник О. Світ українського слова. – К., 1994. – 416 с.

Паламар Л. М., Кацавець Г. М. Українське ділове мовлення. – К., 1997. – 296 с.

Панько Т., Кочан І., Мацюк Г. Українське термінознавство. – Львів, 1994.

Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. – К., 1993. – 248 с.

Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К., 2002. – 480 с.

Тест

1.Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам з якої-небудь галузі знання – це:

а) професіоналізми; б) терміни.

2.Описовий зворот, за допомогою якого явище, предмет, особи називаються не прямо, а описово, через характерні риси – це:

а) евфемізм; б) перифраза; в) тавтологія.

3.Декваліфікація – дискваліфікація, емігрант – іммігрант – це слова…

а) антоніми; б) омоніми; в) пароніми.

4. Тавтологія – це:

а) подвоєння близькозначних лексичних одиниць; б) поєднання однокореневих слів для посилення експресивних відтінків позначуваних ними

понять.

5.Компонентами синонімічного ряду є: а) суржик; б) перифрази; в) евфемізм; г) омографи.

6.Різновидами неповних омонімів є: а) орфоепія; б) омофони; в) омографи; г) омофони.

7.Швед (прізвище) – швед (представник нації) – це: а) омоформи; б) омофони; в) омографи.

8.Якщо ви повідомляєте керівника установи, організації, про певний факт, подію, оформляєте: а) доповідну записку; б) пояснювальну записку; в) звіт.

9.Доповідні записки поділяються на:

а) особисті та офіційні; б) рукописні та друковані; в) внутрішні та зовнішні.

10.Вид службового паперу, що містить інформацію про певну ситуацію, – це: а) наказ; б) договір; в) заява; г) записка.

Практичне завдання 1. До наведених слів доберіть синоніми.

Абітурієнт, бібліотека, боротьба, висновок, вишкіл, вищенаведений, дефект, етикетка, застосовувати, знаменитий, імперативний, копія, оптимістичний, песимістичний, прибічник, таємниця, цілодобово.