УКРАЇНСЬКА(підручник)

Беспозвоночный, водоросли, головастик, двустворчатый, жабры, жвачное животное, железа, железистый, клетка (биолог.), кобелек, кузнечик, млекопитающее, парнокопытные, паутина, пернатые, плотоядный, птенец, пыжик, рак-отшельник, саранча, селезень, слониха, таракан, тушканчик, улитка, черепашка, чешуя, ягненок.

Слова для довідок: паристокопиті, сарана, ягня, луска, тарган, слониця, молодий олень, залоза, ремигавець, равлик, мушля, павутиння, птаство, м’ясожерний, коник, клітина, земляний заєць, двійчастий, безхребетний, баговиння, пуголовок, зябра, залозуватий, песик, рак-хованець, качур.

2.Запишіть слова, розкриваючи дужки, у дві колонки:

1)ті, в яких букви, що у дужках, подвоюються;

2)ті, в яких вони не подвоюються.

Заня(т)я, /багато/ столі(т)ь, /перед/ могутніс(т)ю, бездорі(ж)я, /покритий/ ема(л)ю, зра(н)я, дозві(л)я, /з/ учас(т)ю, І(л)іч, (л)ється, тюле(н)ячий, осер(д)я, /з/ лю(т)ю, коше(н)я.

Ключ. З перших букв прочитайте другу частину прислів’я: „З праці радість....”.

3.Подані в російському написанні слова запишіть українською мовою в три колонки:

1)з апострофом; 2) з подвоєнням букв; 3) без апострофа і подвоєння букв.

Взаимностью, спиралью, стервятник, смертью, Приднепровье, Полесье, счастье, учение, выльются, слезливостью, верфью, Обью, Поволжье, знание, мазью, статья, Заполярье, огрубелостью, рысью, гордостью.

4.Випишіть у колонку слова, в яких подвоюються букви, взяті в дужки.

Доне(ч)ина, о(б)ризкувати, за(б)ризкати, (с)ати, ві(д)ячити, на(д)ворі, іме(н)ий, Туре(ч)ина, ві(д)окремити, на(д)ністрянський, імени(н)ик, ро(з)умний, о(в)а, гайдама(ч)ина, бе(з)успішний, небе(з)ахисний, істи(н)ий.

Ключ. З перших букв прочитайте назву вірша Лесі Українки.

5.Запишіть слова, розкриваючи дужки, у дві колонки:

1)ті, в яких подвоюється буква н;

2)ті, в яких вона не подвоюється.

Бездога(н)ість, лави(н)ий, скаже(н)ий, леви(н)ий, анте(н)ий, освітле(н)ість, годи(н)ик, огне(н)ий, страше(н)ий, вог(н)яний, щепле(н)ий, орли(н)ий, лату(н)ий, горохвя(н)ий, однозмі(н)ий, височе(н)ий, адресова(н)ий, електро(н)ий, незбагне(н)ий, реформе(н)ий, тьмя(н)ий, незнище(н)ість /неможливо знищити щось/, умотивова(н)ість, ешело(н)ий, єди(н)ий.

Ключ. З перших букв прочитайте вислів Лесі Українки.

6.Продовжіть речення.

Характеристика оформляється у двох примірниках, один з яких .....

Дієслівні форми теперішнього часу використовуються у тексті характеристики, якщо у

характеристиці йдеться про працівника (учня, студента), який...

Дієслівні форми минулого часу використовуються у тексті характеристики, якщо

характеристика видається...

Розкрийте значення наведених слів, перевірте себе за словником: гібридний,

гігроскопічний, гіпоталамус, генезис.

ТЕМА 4 (2 год.)

ЛІТЕРАТУРНА МОВА.МОВНАНОРМА

План

А. 1. Поняття літературної мови, її ознаки.

2. Літературна норма. Типологія мовних норм, їх різновиди.

Українська літературна мова, якою ми користуємося сьогодні, є однією зі старописемних мов індоєвропейської сім’ї. Вона успадкувала давньоруську писемність і в ранній період своєї історії продовжувала розвивати традиції літературної мови Київської Русі, скарби усної народної творчості та живого мовлення українського народу. Вона сформувалася на основі говорів

Середньої Наддніпрянщини, увібравши в себе чимало елементів, особливо лексичних, з інших говірок.

Зберігаючи багато в чому спільність із білоруською та російською мовами, українська систематично збагачувалася розмовними елементами. Внаслідок цього утворилася староукраїнська книжна мова. яка вживалася в ділових документах, частково – у полемічних творах і наукових працях, наприклад „Лексикон славенороський” (1627 р.) Павми Беринди.

Водночас розвивалася жива мова українського народу, струмені якої широко вливалися в літописи Самовидця, С. Величка, в драми М. Довгалевського та Г. Кониського, в полемічні твори І. Вишенського, в ліричні й сатиричні вірші Г. Сковороди. Усе це підготувало ґрунт для виникнення нової української літературної мови на народній основі. Сталося це наприкінці XVIII ст., коли вийшла Вергілієва „Енеїда”. І.П. Котляревський започаткував нову українську літературну мову, широко використовуючи в своїх творах багатство полтавських говорів і фольклору.

Друга половина XIX – початок XX ст. характеризується розвитком різножанрового художнього стилю і меншою мірою, публіцистичного, наукового стилів. Виробляється культура сценічної мови в українському театрі. В умовах Російської та Австро-Угорської імперій стилі української літературної мови функціонували непропорційно, неприродно. Російський царат видавав укази про заборону української мови: Валуєвський циркуляр 1863, Емський акт (указ) 1876, розпорядження 1881, 1892 та наступних років.

Важко переоцінити роль Т.Г. Шевченка в розвитку української лутературної мови. Саме він уперше своєю творчістю підніс її на високий рівень словесно-художньої культури, заклав підґрунтя для розвиткув ній стильовогорозмаїття й мовного багатства сучасної української літературної мови.

У XX ст. українська літературна мова, як і українська культура загалом, переживала окремі періоди національного відродження. Збільшується число видань українською мовою, урізноманітнюється їхня тематика, публікуються книжки для просвіти народу, створюється ВУАН, активно започатковується наукове вивчення української мови і вироблення наук, засад творення національної термінології.

Таким чином, літературна мова – це оброблена майстрами слова, унормована і

відшліфованаформа загальнонародноїмови.

Літературна мова є мовою художньої літератури, освіти, засобів масової інформації, науки, державних установ, театру, кіно тощо. Літературна мова протиставляється діалектам, просторіччям, жаргонам. Вона має дві форми – уснуй писемну, низкуфункційних стилів.

Мовна норма – сукупність усіх правил мови. Мовна норма – сукупність найбільш придатних для обслуговування суспільства засобів мови, що складаються з числа існуючих, наявних у мові в процесі соціальної оцінки цих елементів.

Нормою може бути будь-яка мовна одиниця (звук, склад, слово, речення тощо), яку відібрало суспільство в процесі мовленнєвої діяльності в якості зразка, еталона, взірця.

Ознаки мовної норми. Сталість, обов’язковість характеризується різним рівнем у певних структурних підрозділах мови. Найвищим він є в розділах: орфографія, граматика, пунктуація.

Варіативність норми дозволяє кожному мовцеві добирати саме ті її засоби, за допомогою яких він може якнайкраще висловити свої думки і почуття (варіанти наголошування, варіанти мовних засобів, що використовуються в різних функціональних стилях).

Зв’язок мовної норми зі структурою мови. Розрізняють такі різновиди мовної норми:

-лексична – вживання слів у властивому їм значенні, правильне поєднання їх у словосполучення та речення;

-граматична – правильне творення і вживання слів і їх форм; правильна побудова словосполучень і речень;

-орфоепічна –правильненаголошування слів і звуковеоформлення;

-орфографічна – сукупність правил, які передбачають єдність передачі мовлення на письмі;

-пунктуаційна – правильність постановки розділових знаків;

-стилістична – норма використання слова чи його форми у певному стилі або з певним стилістичним значенням.

Самостійна робота Б. Графіка та орфографія. Спрощення в групах приголосних. Правопис префіксів. В. Робота з написання довідки.

Довідка

Довідка – це документ інформаційного характеру, що підтверджує факти з життя і діяльності окремих громадян (особиста довідка) і різні обставини з діяльності установ, організацій, підприємств (службовадовідка).

Найчастіше довідки оформляють на бланках установи (підприємства), в них від руки заповнюютьлишеіндивідуальніреквізити.

Довідка містить такі обов’язкові реквізити:

1)назвуорганізації, щовидає довідку;

2)датувидачі й номер довідки;

3)прізвище, ім’я та побатькові особи, якій видається довідка;

4)текст довідки;

5)призначеннядовідки (куди подається);

6)підписи службових осіб, печатка, без якої довідка не має юридичної сили.

Якщо довідка не потребує юридичного оформлення (за своїм змістом), печатка на ній не ставиться; достатньою є наявність штампа установи, дати, номера й одного підпису. У деяких довідках вказується назва, дата й номер документа, на підставі якого її видано.

Зразок довідки:

Міністерство аграрної політики України

Вінницький державний аграрний університет

Кутовий штамп

23.06.09№ 54

Довідка

Воленюк Юрій Степанович навчається на першому курсі заочного відділення технологічного факультету.

Видано для подання до ЖЕКу.

Міністерство аграрної політики України

Вінницький державний аграрний університет

Кутовий штамп

05.02.09№ 35

Довідка

Миколюк Ользі Петрівні в тому, що вона працює викладачем іноземної мови. ЇЇ посадовий оклад становить 1250 грн. на місяць.

Видано для подання за місцем вимоги.

Проректор з науково-педагогічної

Завдання: Складіть довідку держгоспу до районної державної адміністрації про кількість спеціалістів із вищою і середньою освітою, які працюють у господарстві, і забезпечення їх житловою площею.

Теми рефератів

10.Українська літературна мова та її норми.

11.Ділова українська мова як різновид літературної мови.

Література

Ділова укр. мова: Навч. посіб. / О. Д. Горбул, Л. І. Галузинська, Т. І. Ситнік, С. А. Яременко; За ред. О. Д. Горбула. – 3-тє вид. – К... 2002. – 226 с.

Зубков М. Сучасний укр. правопис. Комплексний довідник. – Х.: Торсінг, 2002. – 208 с.

Зубков М. Сучасне укр. ділове мовлення. – Х.: Торсінг, 2001. – 384 с.

Кочан І. М., Токарська А. С. Культура рідної мови. – Львів, 1996. – 232 с.

Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика. – К., 1994. – С. 34-35, 39-42.

Пилинський М. М. Мовна норма і стиль. – К.: Наукова. думка. – 1976. – 288 с.

Сучасна укр. мова: Підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; За ред. О.

Д. Пономарева. – К., 1997. – 400 с.

Сучасна укр. літературна мова: Підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін.; За ред. А. П. Грищенка. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К., 1998. – 493 с.

Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К., 2002. – 480 с.

Тест

1.Граматичнінорми літературної мови регулюють правильність… а) вживання розділових знаків; б) написання слів; в) творення слів.

2.Найголовніша ознака літературної мови – це…

а) багатофункціональність; б) стандартність; в) унормованість; г) уніфікованість. 3. Які норми порушено у такому прикладі:

Серед проблем, якими займається колектив, чільне місце займає…

а) пунктуаційні; б) граматичні; в) стилістичні; г) лексичні.

4.У прикладі: “На час моєї відсутності призначаю своїм заступником п. Кирилюка” порушено норми:

а) лексичні; б) граматичні; в) стилістичні.

5.Наголошення слів регулюють норми:

а) граматичні; б) акцентуаційні; в) орфографічні.

6.У даних словосполученнях знайдіть випадки неправильного слововживання: а) фотокартка в анфас; б) спекотне літо; в) пам’ятний сувенір; г) вища математика.

7.Документ, що містить опис та підтвердження тих чи інших фактів і подій – це: а) заява; б) характеристика; в) довідка; г) доручення.

8.Норми літературної мови – це…

а) різновиди текстів певного стилю; б) сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, якими користуються

мовці в усному і писемному мовленні; в) сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання.

9.У даних словосполученнях знайдіть випадки неправильного слововживання: а) мозолі на долонях рук; б) свій індивідуальний графік; в) холодний дощ.

10.Довідка може бути:

а) секретною і несекретною; б) стандартною та індивідуальною; в) особистою й службовою.

Запам’ятайте українські відповідники російських назв тварин!

(Рос.) антилопа (Укр.) сарна белка білка, вивірка

Практичне завдання 1. Перекладіть українською мовою, з деякими словами (на вибір) складіть п’ять речень.

Жевать жвачку, заварка (процесс), кастрированный, некастрированный, китовый ус, коновязь, мускулистый, наездник, окорок, ошейник, бык (племенной), подножный (корм), подстилка, пчеловодство, реберная часть мяса, скотобойня, соты, хрюканье, плотоядный.

Довідка: жуйку жувати, стільники (щільники), підстилання, шинка (окіст), м’ясожерний, кабан, кнур, запарка, вершник, нашийник, різниця, жилавий, паша, поребина, рохкання, рогівка китова, припін (конов’язь).

2Вставте з або с. Слова запишіть у дві колонки:

1)із вставленою буквою з;

2)із вставленою буквою с.

Ро...пис, вро...сип, ...кат, ...цементувати, ро...чин, ...формувати, ...тискач, ...чепити, ро...кис,

...прожогу, ...пад, бе...крилість, ...ковзко, ...сох, о...сунув, ...чавити, ...хов, ро...сіл, ...шити, не...проста, ро...тин, бе...платно.

Ключ.ЗостанніхбукввиписанихслівпрочитаєтевислівЙ-В. Гете.

3Вставте, де треба, пропущені букви т, д, к. Слова запишіть у дві колонки:

1)в які не вставляли букви;

2)в які вставляли букви.

Швидкіс...ний, якіс...ний, улес...ливий, їж...жу, волейболіс...ці, турис...ський, хвас...ливий, контрас...ний, щас...ливий, блис...нути, аген...ство, заїз...ний, учас...ник, заздріс...ний, ус...ний, випус...ний, стис...нути, щотиж...ня, студен...ський.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв складеться кінцівка вислову В.Сухомлинського „Дорожить людина тим, що вона ....”

4 Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою префіксів з-, с-, зі-. Поясніть уживання префіксів та їхню вимову.

Робити, орієнтувати, цідити, жарити, жати, чіпляти, будити, вести, садити, питати, сунути, кріпити, косити, палити, пекти, творити, темніти, ховати, ходити, формувати, гнати, гнути, мліти, псувати, рвати, скочити, ставити, гріти, їсти, їхати, явитись, юрмитись.

5.Прорецензуйте мовлення студентів у наведених висловленнях.

Кров безперервно циркулірує по кровоносним судинам. Кров транспортує клітинам кисень, легеням транспортує вуглекислий газ. Із-за того кров має транспортну функцію.

Кров приймає участь у гуморальній регуляції організма. Біологічно активні речовини роблять вплив на активність клітин.

Кров ще й захищає організм, коли туди попадають ядовиті речовини, віруси, мікроорганізми.

6. Відредагуйте речення. Вкажіть, з яких документів взято наведені реквізити. Розташуйте їх на сторінці зошита так, як у деякому чинному документі.

1.Декану ВДАУ доц. Скоромній Оксані Іванівній студента 13-Т групи технологічного факультета Мілютенко Михайла Кириловича;

2.Я, Данилко А.А., народилася 1.12.1990 року;

3.Прошу прийняти мене на посаду провідного технолога з 15.IV.2009 року із випробувальним строком 1 місяць.

Розкрийте значення наведених слів, перевірте себе за словником: санітарний, сплячка,

фенотип, фауна.

ТЕМА 5 (2 год.)

ФРАЗЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

План А. 1. Особливості фразеологічної системи української мови: а) класифікація фразеологічних одиниць; б) джерела фразеології.

2.Українська фразеологія у порівнянні з російською.

3.Вживання фразеологічних одиниць в діловому мовленні.

Фразеологія (гр. phrasis „вислів, зворот”, logos „поняття, вчення”) – розділ науки про мову, що вивчає фрезеологічні звороти.

Фразеологічний зворот (фразеологізм) – особлива одиниця мови, що складається з двох або більшої кількості роздільно оформлених компонентів і характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного складу та граматичної будови.

Основні типи фразеологічних одиниць у сучасній українській мові:

-фразеологічні зрощення – семантично неподільні фразеологічні одиниці, значення яких не випливає із значень окремих компонентів: пекти раків – „почервоніти”, собаку з’їсти – „набути досвіду”;

-фразеологічні єдності – також семантично неподільні фразеологічні одиниці, але цілісне значення їх здебільшого вмотивоване значенням компонентів: прикусити язика – „замовкнути”, не нюхати пороху – „не бути в боях”;

-фразеологічні сполучення – семантично неподільні фразеологічні звороти, в яких є стрижневе слово. Залежно від зв’язків його з іншими словами міняється значення фразеологізму: жити вовком (на відлюдді), дивитися вовком (вороже).

Нейтральні (міжстильові) фразеологічні звороти вживаються в усіх стилях мови:

у всякому (кожному) разі, гра слів, сидіти склавши руки, відігравати роль, один з одним.

Книжні фразеологізми характерні для наукового, офіційно-ділового й публіцистичного стилів, але використовуються вони і в художньому стилі:

авгієві стайні, мертва точка, посіяти іскру, заснути вічним сном, вогнище освіти;

уцій групі виділяють суто книжні звороти:

доповідна записка, договірні сторони, на рівні послів, з позиції сили, променева

хвороба, формальна логіка, космічний корабель.

Джерела української фразеології:

1.Виробничо-професійні вирази, що набули метафоричного значення: по всіх швах; сім раз одміряй; грати першу скрипку.

2.Вислови з античної культури: сіль землі, крокодилячі сльози, альфа і омега.

3.Переклади виразів видатних людей, вчених: Людина - це звучить гордо (М. Горький).

Чиста краса, чисте мистецтво (І. Кант).

4.Крилаті вислови українських письменників: Убий - не здамся (Л. Українка). Хіба ревуть воли.

як ясла повні? (П. Мирний).

5.Переклади крилатих виразів російських письменників: Народжений плазувати літати не здатний (М. Горький). У глибині сибірських руд (О. Пушкін). Сміх крізь сльози (М. Гоголь).

6.Переклади крилатих виразів зарубіжних письменників: Дим Вітчизни нам солодкий і приємний (Гомер). Бути чи не бути (Шекспір). Машина часу (Г. Уелс). Медовий місяць (В. Вольтер).

7.Біблейські та Євангельські вислови: повертатися на круги своя; Хома невіруючий; блудний син; берегти як зіницю ока.

Запам’ятайте українські відповідники окремих сталих висловів!

Самостійна робота Б. Графіка та орфографія. Правопис складних слів та складноскорочених. В. Ділові папери. Робота з написання протоколу.

Протокол

Протокол – це один із наймасовіших видів документів. У ньому фіксуються перебіг і результати роботи нарад, засідань. У протоколах відображено всі виступи з питань, що розглядаються, і рішення, прийняті в результаті обговорення.

Протокол веде секретар або інша спеціально призначена особа. Протоколи загальних зборів (засідань, нарад) підписують голова й секретар, а протоколи засідань комісій – усі члени президії.

Текст протоколу складається з двох частин: вступної й основної. У вступній частині вказується дата проведення зборів, зазначаються прізвища та ініціали всіх присутніх. При великій кількості присутніх на засіданні їх список складається окремо й додається, а в протоколі зазначається лише кількість присутніх. У цій частині подається і порядок денний зборів із переліком питань, що розглядаються. Основний текст протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Кожен розділ містить: слухали - виступали - ухвалили.

Слово СЛУХАЛИ, як правило, друкується великими літерами, після нього ставиться двокрапка. В наступному рядку з абзацу вказуються ініціали й прізвище доповідача, тема доповіді. Далі викладається основний зміст доповіді або вказується, що текст додається.

Таким самим чином оформляється розділ ВИСТУПИЛИ.

У розділі УХВАЛИЛИ повністю записується прийняте рішення, яке може складатися з одного чи кількох пунктів або з констатуючої й резолюційної частин.

Крім повного протоколу, є ще коротка форма протоколу (витяг із протоколу). У витязі вказують прізвища та ініціали тих, хто виступив (без викладу виступів), а також зміст прийнятих рішень.

Витяг із протоколу підписують голова й секретар засідання. Наводимо зразок протоколу

Зразок протоколу:

ПРОТОКОЛ № 10

загальних зборів студентів І курсу технологічного факультету Вінницького державного аграрного університету

25.05.09

Голова – Осипчук Ю.В. Секретар – Шульга В. О.

Присутні: 59 осіб (список додається)

Порядок денний:

1.Підготовка студентів до проходження практики.

2.Робота з благоустрою території ферми.

І. СЛУХАЛИ:

Прилуцька М. Д. Інформаціякерівникапрактики.

ВИСТУПИЛИ:

Мельникова Т.М. внесла пропозицію розподілити студентів на підгрупи, чітко

визначити кожномузавданняй години роботи на ділянці.

Литвин Ф. С. відзначив, що до початку практики треба підготувати необхідний інвентар. УХВАЛИЛИ:

1.Усім студентам взяти участь у проходженні практики.

2.Доручити керівникові практики скласти графік робіт.

3.Поділити студентів на групи, визначити час роботи на ділянці.

ІІ. СЛУХАЛИ: ………………………………

Завдання: Напишіть протокол загальних зборів студентів вашого факультету з таким порядком денним:

1.Успішність та трудова дисципліна.

2.Рекомендація студентів для поїздки до Німеччини на стажування.

Витяг з протоколу

Часто фізична або юридична особа потребують для користування не повний текст протоколу, а лише ту його частину, яка стосується розгляду окремого питання. У цьому разі оформляють витяг з протоколу, де обов’язково повинні бути зазначені:

1)назва документа (Витяг з протоколу);

2)номер протоколу;

3)назва колегіального органу, зборів, наради, засідання;

4)дата і місце події, що протоколюється;

5)пункт порядку денного, який цікавить особу чи установу, якій видають витяг (вказують номер і повний текст назви пункту порядку денного);

6)ухвала (вміщують повний текст ухвали з питання порядку денного або ту частину ухвали, яка безпосередньо стосується замовника витягу).

Витяг засвідчується підписами голови та секретаря зборів і скріплюється печаткою. У практиці роботи постійних колегіальних органів витяг скріплюється печаткою та підписом посадової особи, яка згідно з розподілом функціональних обов’язків видає витяги і несе відповідальність за їх достовірність та відповідність текстові протоколу-оригіналу.

Зразок витягу з протоколу:

Витяг з протоколу № 15

засідання кафедри історії України та філософії Вінницького державного аграрного університету від 28 червня 2009 року

Присутні: завідувач кафедри доц. Джос Ф. Х., проф. Морозова Л.П., доц. Корицька Н.І., доц. Богачук С.С., доц. Левчук К.І., ст. викл. Клебанівська Т.М., ст. викл. Швець Н.А., асистент Муханов В.М.

2. СЛУХАЛИ:

Муханов В.М. – затвердження теми кандидатської дисертації.

УХВАЛИЛИ:

1.Затвердити тему кандидатської дисертації асистента Муханова Валентина Миколайовича у такій редакції: „...”.

2.Призначити науковим керівником д. і. н., професора Василенка Петра Степановича.

Теми рефератів

12.Фразеологія та її стилістичні можливості.

13.Прислів’я та приказки – скарби народної мудрості.

14.Джерела української фразеології.

Література

Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. – К., 1975. – 335с.

Медведєв Ф. П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо. – Харків, 1982. – 232 с.

Олійник І. С., Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник. – К.: Рад. школа, 1991. – 400 с.

Скрипник Л. П. Фразеологія української мови. – К., 1973. – 280 с.

Сучасна українська літературна мова: Підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін.; За ред. А. П. Грищенка. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К., 1997. – 493 с.

Сучасна українська мова: Підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; За ред. О. Д. Пономарева. – К., 1997. – 400 с.

Удовиченко Г. М. Фразеологічний словник української мови: В 2-х т. – К., 1984.

Ужченко В. Д. Народження і життя фразеологізму. – К., 1988. – 279 с.

Українська афористика. – К., Просвіта, 2001. – 320 с.

Тест

1.Фразеологія – це розділ науки про мову, що вивчає: а) стилістичні фігури; б) протилежні за змістом поняття; в) стійкі сполучення слів.

2.Для фразеологізмів характерна нерозкладність… а) граматична; б) синтаксична; в) стилістична; г) семантична.

3.Влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, що має повчальний зміст – це… а) афоризм; б) приказка; в) прислів’я.

4.Серед поданих фразеологічних одиниць знайдіть побудовані неправильно:

а) розбити намети; б) укладати угоду; в) прийняти міри;

г) попередити розповсюдження.

5.Хто автор афоризму: “Єдина справжня розкіш – це розкіш людського спілкування”?

а) Петрарка; б) І. Франко; в) О. Блок;

г) А. де Сент-Екзюпері.

6.Вкажіть стійки вирази, при перекладі яких допущено помилки:

а) щекотливое обстоятельство – лоскотлива обставина; б) язвительное замечание – ущипливе зауваження; в) прийти в себя – прийти в себе;

г) предварительное рассмотрение – попередній розгляд.

7.Глибока, узагальнена і закінчена думка певного автора, висловлена у відшліфованій формі – це:

а) плеоназм; б) тавтологія; в) афоризм; г) приказка.

8.Коли ми послуговуємося крилатим висловом “альфа й омега”, то маємо на увазі…

а) дріб’язкові житейські турботи; б) йти до кінця, перетерпіти усі житейські незгоди; в) початок і кінець справи.

9. За обсягом фіксованих даних протоколи поділяються на: