7. Здатність політичної влади досягти суспільного визнання, можливість виправдати політичний курс – це:

а) лобіювання;

б) легітимність;

в) повноваження влади;

г) функції влади.

8.Одержання державним службовцем особистого подарунка на порушення вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» – тягне за собою відповідальність:

а) кримінальну;

б) дисциплінарну;

в) адміністративну;

г) цивільно-правову.

9. Владна діяльність регулюється:

а) моральними нормами;

б) релігійними нормами;

в) правовими нормами;

г) економічними нормами.

10. До основних понять на які опирається публічне управління належать наступні:

а) держава, політика, публічне управління, влада;

б) держава, економіка, міжнародні зв’язки, політика;

в) президент, соціальні відносини, політика, методи;

г) влада, контроль;гроші.

11.У якому році вперше було запроваджено термін публічного адміністрування?

а) 1962 р.

б) 1972 р.

в) 1982 р.

г) 1950 р.

12.Ким вперше було запроваджено термін «публічне адміністрування» у широкий вжиток?

а) Десмондом Кіплінгом;

б) Володимиром Бакуменком;

в) Мері Паркер Фоллетт;

г) Генріхом Фордом.

13.Що з перерахованого відноситься до джерел політичної влади?

А) сила, багатство, ресурси, інформація;

Б) сила, багатство, організація, становище у суспільстві, знання;

В) сила, багатство, визнання, інструменти управління;

Г) сила, багатство, пріоритетність, розподіл обов’язків.

14.Громадське об’єднання – це:

а) об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи;

б) добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів;

в) жителі, які об’єднанні постійним проживанням у межах міста, селища, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями чи добровільними об’єднаннями;

г) об’єднання громадян з метою отримання прибутку.

15.Що не відносять до основних видів соціального управління:

а) державне управління; громадське управління;

б) соціальне управління; місцеве управління;

в) сімейне управління; державне управління;

г) церковне управління; сімейне управління.

16.Існування яких двох механізмів управлінського впливу є особливістю управління суспільством:

а) стихійного і свідомого;

б) свідомого і несвідомого;

в) державного і громадського;

г) традиційного і нестандартного.

17.За допомогою яких знань управління пройшло історичну еволюцію:

а) наукових;

б) теоретичних;

в) емпіричних;

г) життєвих.

18.Значні еволюційні зміни в теорії управління відбулися :

а) 40-60 рр. ХХ ст.;

б) 30-50 ХІХ ст.;

в) 20-40 ХХ ст.;

г) 30-50 ХХст.

19.Яка школа розглядає людину в організації як соціально орієнтовану істоту, яка має різні потреби, що складають певну ієрархію:

а) біхевіористська;

б) школа соціальних систем;

в) емпірична;

г) нова школа.

20.Соціальне управління – це:

а) свідома, цілеспрямована, упорядкована дія людей на соціальні процеси;

б) дія, котра викликає зміну стану управління;

в) момент впливу на свідомість, поведінку і діяльність людей;

г) всі відповіді вірні.

Варіант 16

1.Цілі – це:

а) продукт свідомості, суб’єктивне відображення об’єктивного;

б)однорідна, логічно неподільна частина процесу управління, спрямована на досягнення певної мети;

в)відправний пункт у розробці прийняття будь-якого рішення;

г) не має правильної відповіді.

2.Основні види цілей державного управління утворюють наступну структуру:

а) суспільно-політичну,соціальну, духовну, економічну;

б) виробничу, організаційну,інформаційну, роз’яснювальну;

в) соціально-психологічну, організаційно-розпорядчу, правову;

г) всі правильні відповіді.

3. Однорідна, логічно неподільна частина процесу управління, спрямована на досягнення певної мети, це:

а) ціль;

б) ситуація;

в) операція;

г) діяльність.

4. За Верховною Радою України закріплені повноваження пов’язані з:

а) прийняттям законів;

б) внесенням змін до Конституції України;

в)здійсненням зовнішніх функцій держави;

г) всі відповіді правильні.

5. В основу формування вертикальних управлінських зв’язків покладено повноваження:

а) Верховної Ради України;

б) Кабінету Міністрів України;

в) Призедента України;

г) Органів місцевого самоврядування.

6. Основні типи організаційних структур управління:

а) лінійна, функціональна, змішана;

б) виробнича, організаційна, інформаційна;

в) соціальна, духовна, економічна;

г) всі відповіді вірні.

7.Діяльність державних комітетів спрямовує і координує:

а) Прем’єр - міністр України;

б) Верховна Рада України;

в) Віце – прем’єр-міністр;

г) правильна відповідь а) і б).

8.Міністерства і державні комітети діють на підставі відповідних положень затверджених:

а) Кабінетом міністрів України;

б) Президентом України;

в) Верховною Радою України;

г) Прем’єр-міністром України.

9.За дією в просторі державні органи поділяються на:

а) загальнодержавні;

б) місцеві;

в) регіональні;

г) правильна відповідь а) і б).

10. Традиційне управління базується на:

а) політичних традиціях і звичаях;

б) релігійних віруваннях;

в) наукових засадах;

г) вірна відповідь а) та б.

11.Значний вплив на розвиток державного управління здійснили:

а) М. Вебер, В. Вільсон і Ф. Гуднау;

б) А. Енштейн, В. Вільсон, Ф. Рузвельт;

в) Т. Гобс; Г. Гегель, Т.Мор;

г) Ф.Тейлор,А.Тойнбі , М.

12. Ф. Тейлор вперше ввів термін:

а) соціальне управління;

б) громадське управління;

в) сімейне управління;

г) наукове управління.

13. Розрізняють два типи бюрократії:

а) імперську та традиційну;

б) традиційну та раціонально-легальну;

в) економічна та політична;

г) соціальну та психологічну.

14. Формальне визнання народу джерелом влади, її сувереном, тобто суб'єктом визначення характеру і змісту владних функцій, стосовно яких влада відіграє обслуговуючу роль – це:

а) демократія;

б) управління;

в) пряма демократія;

г) представницька демократія.

15. Адміністративно-політичні функції включають в себе забезпечення:

а) соціальний захист населення, розвиток житлово-комунального господарства;

б) загальну координацію економічної політики;

в) оборону країни, її національної безпеки, розвиток зовнішніх зв'язків, забезпечення правопорядку, правосуддя, суспільного становища;

г) турботу про розвиток загальної і професійної освіти, вищої школи і науки, виховання молоді, культури і мистецтв, спорту та туризму.

16.Основними концепціями політичної влади є:

а) реляціоністська і системна;

б) біхевіористська і телепологічна;

в) психологічна;

г) всі відповіді вірні.

17. Предметом лобізму є:

а) ресурс;

б) проблема

в) позиція;

г) всі відповіді вірні.

18. Здатність групи людей здійснювати власну політичну лінію шляхом впливу різними методами та засобами – це:

а) керівництво;

б) панування;

в) управління;

г) монополія.

19. Комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме - про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг - це:

а) економіка;

б) маркетинг;

в) політика;

г) політична економіка.

20. Форма організації економічної діяльності людей і організацій, для спільного досягнення загальних цілей або задоволення потреб – це:

а) організація;

б) влада;

в) примус;

г) кооперація.

Варіант 17.

1. До критеріїв загальної соціальної ефективності державного управління не відноситься:

а) рівень продуктивності праці,співвіднесений зі світовими параметрами;

б) темпи і масштаби приросту національного багатства;

в) рівень фондоозброєності;

г) впорядкованість, безпеку, сталість і надійність суспільних відносин.

2. Що виражає оцінку стану організації і функціонування самої держави як суб'єкта управління суспільними процесами:

а) ефективність організації і функціонування суб'єктів державного управління;

б) рівень ВВП;

в) рівень мінімальної заробітної плати;

г) усі відповіді вірні.

3. Що характеризує критерій цілеорієнтованості організації:

а) параметри витрат часу;

б) складність тої чи іншої організаційної структури;

в) ступінь відповідності державно-управлінської системи, її великих підсистем та інших організаційних структур цілям, які об'єктивно випливають з їх місця і ролі в суспільстві;

г) витрати на утримання і забезпечення функціонування державно-управлінської системи.

4. Яку кількість критеріїв використовують для оцінки ефективності діяльності органів та посадових осіб:

а) 4;

б) 8;

в) 2;

г) 6.

5. До критеріїв,що використовують для оцінки ефективності діяльності органів та посадових осіб можна віднести:

а) відповідність змісту будь-яких управлінських актів (рішень, вчинків, дій тощо) запитам і потребам людей, спрямованість на добробут і розвиток;

б) характер і обсяг взаємозв'язків відповідних органів державної влади і місцевого самоврядування та їх посадових осіб з громадянами, їх об'єднаннями і колективами, різними верствами населення;

в) міра забезпечення в рішеннях і діях управлінського органу й посадової особи престижу держави;

г) усі відповіді вірні.

6. Який критерій характеризує дотримання законності дій:

а) реальність управлінських впливів;

б) відповідність напрямів, змісту і результатів управлінської діяльності органів і посадових осіб тим її параметрам, які визначені в правовому статусі органу й окремої посади;

в) правдивість і доцільність управлінської інформації;

г) законність рішень і дій органів державної влади та місцевого самоврядування, а також їх посадових осіб.

7. Який критерій показує рівень демократизму управлінської діяльності:

а) характер і обсяг взаємозв'язків відповідних органів державної влади і місцевого самоврядування та їх посадових осіб з громадянами, їх об'єднаннями і колективами, різними верствами населення;

б) правдивість і доцільність управлінської інформації;

в) реальність управлінських впливів;

г)усі відповіді вірні.

8. У чому полягає суть критерію моральності:

а) відповідність напрямів, змісту і результатів управлінської діяльності органів і посадових осіб тим її параметрам, які визначені в правовому статусі органу й окремої посади;

б) ідеологічний вплив управлінської діяльності на "зовнішнє" середовище;

в) правдивість і доцільність інформації;

г) характер і обсяг взаємозв'язків відповідних органів державної влади і місцевого самоврядування та їх посадових осіб з громадянами.

9. Що порівнюється у державному управлінні при оцінці його раціональності та ефективності:

а) цілі, які практично реалізуються в ньому, з цілями, що об'єктивно детерміновані суспільними запитами

б) об'єктивні результати управління із суспільними потребами й інтересами;

в) не має правильної відповіді;

г) правильні відповіді а) та б).

10. Яку кількість способів аналізу та оцінки державного управління можна виділити:

а) 2;

б) 4;

в) 5;

г) 7.

11. Що не відноситься до способів аналізу та оцінки державного управління:

а) звіти органів державної влади і місцевого самоврядування, а також їх посадових осіб;

б) масові обговорення і голосування (референдуми) з різних питань життя країни, її регіонів, територіальних громад, трудових колективів;

в) засоби масової інформації;

г)усі відповіді вірні.

12. Що таке критерії ефективності управління:

а) ознаки, сторони, прояви управління, аналізуючи які можна визначити рівень і якість управління, його відповідність потребам та інтересам суспільства.

б) кількісні та якісні показники управління;

в) характеристики рівня життя населення;

г) не має правильної відповіді.

13.Службовці – це:

а) наймані особи, зайняті в безпосередньому виробництві, рідше в сфері послуг;

б) соціальна група, що складається з фізичних осіб, котрі здійснюють на оплачуваних засадах певні спеціально необхідні функції і виконують завдання діючих органів, установ та організацій;

в) найманий робітник,зайнятий організаторською діяльністю в органах керування підприємства, фірм, установи, наділений суб’єктом власності визначеними повноваженнями;

г) правильна відповідь відсутня.

14. Допоміжний персонал - це:

а) персонал діяльність якого пов'язана з виконанням матеріально-технічних дій, що не тягнуть за собою юридичних наслідків;

б) недержавні службовці, наділені правом використовувати адміністративний примус або адміністративне стягнення за адміністративні правопорушення;

в) державні службовці, на яких покладено здійснення організаційно-розпорядницьких та консультативно-дорадчих функцій, їхня діяльність зумовлює певні юридичні наслідки;

г) державні службовці, які мають відповідні професійні знання, що сприяють виконанню ними завдань і функцій державного органу в межах займаної посади.