- •Суть суспільства як соціального феномену
- •Соціальна структура суспільства
- •Теорії соціальної стратифікації
- •Структура, функції, причини та механізм соціального конфлікту.
- •Соціальні процеси та їх різновиди. Соціальні зміни. Суть та види.
- •Види соціальних змін:
- •Соціальний процес - це послідовна зміна явищ в соціальному житті.
- •Види соціальних процесів:
- •Соціальна взаємодія та соціальні зв'язки
- •7. Предмет соціології праці та управління.
- •8. Національно-етнічні процеси та відносини. Націоналізм.
- •9. Соціальні регулятори діяльності та проблеми девіантної поведінки
- •10. Соціологія особистості: суть, агенти, етапи.
- •11. Статус, предмет і об'єкт соціології освіти
- •12. Тенденції і проблеми модернізації сучасної вітчизняної освіти
- •13. Суть, основні категорії гендерної соціології
- •14. Основні функції сім ’і та тенденції її розвитку
- •15. Сучасна демографічна політика України
- •16. Освіта та її функції і структура (види, форми)
- •17. Нові тенденції взаємодії людини і суспільства у сучасних умовах.
- •Типи сімей:
11. Статус, предмет і об'єкт соціології освіти
Освіта - один із найдавніших соціальних інститутів, це складне і багатоманітне суспільне явище, сфера передачі, освоєння і перероблення знань, умінь, навиків і соціального досвіду.
Соціологія освіти - галузева соціологічна дисципліна, предметом якої є освіта як соціокультурний інститут, її взаємодія з іншими інститутами і суспільством загалом.
Предмет соціології освіти - стан і динаміка соціокультурних процесів у сфері освіти; закони, принципи, технології навчання; взаємодія з іншими галузями суспільного життя.
Об’єкт •- сфера освіти, тобто соціальне середовище, в якому розгортаються, функціонують процеси освіти, діють суб’єкти освіти.
Одне з основних завдань соціології освіти полягає у своєчасному вивченні актуальних потреб і проблем освітнього життя суспільства та обгрунтування щодо їх вирішення.
12. Тенденції і проблеми модернізації сучасної вітчизняної освіти
Сучасні соціологи (А. Печчеї, Ф. Кумбас та ін.) звертають увагу на перебіг в останній чверті XX ст. глобальної кризи освіти і прагнуть виявити основні шляхи її подолання. Вказується, зокрема на такі ознаки цієї кризи:
зростання неосвіченості у світі, яка охоплює 1 млрд. осіб;
розрив між освітою та культурою;
відставання освіти від науки;
збереження дисфункцій сучасних освітянських систем, що обумовлює зниження якості освіти;
послаблення впливу освіти на соціалізацію молоді;
зростаюча диспропозиція між потенціалом людської культури, досягненнями суспільства і культури мас;
низький коефіцієнт корисної дії використання людством своїх могутніх ресурсів, наукових відкриттів, нових технологій, інформаційних систем;
постійно зростаючий розрив між: вищими досягненнями, професійною майстерністю окремих видатних особистостей і діями в цій галузі основної маси працівників та ін. Освітянська криза у нашій державі була зумовлена не тільки глобальними, а й деякими національними факторами:
крахом головних принципів та догм радянської освіти, спричинений падінням минулої політико-ідеологічної системи;
одержавленням та бюрократизацією освітянської системи;
викривленням цілеспрямованості та соціальних функцій школи;
залишковим принципом фінансування освіти і культури;
відсутністю нових моделей освіти, наукової та формальної альтернативи;
соціальним та етичним розривом між викладацьким корпусом, студентами та учнями;
зниженням соціального престижу освіченості й інтелекту у кризовому соціумі, яким залишається українське суспільство.
13. Суть, основні категорії гендерної соціології
Тендерні дослідження розпочались у західноєвропейських країнах, США та Канаді з середини 70-х років XX ст.
Значний внесок у розвиток цієї науки внесли Роберт Столлер, Сандра Кем, Мак Кі, ІІІерріфс, Т. Мельник, J1. Лавриненко та ін.
Гендерна соціологія - це галузь соціології, що вивчає закономірності диференціації чоловічих і жіночих ролей, статеві відмінності на всіх рівнях та їх вплив на людське існування, співіснування, на особливості соціальної організації, специфіку чоловічої та жіночої спільнот.
Гендерні дослідження - дослідження соціальних та соціально- психологічних особливостей жінок або чоловіків.
До категорій гендерної соціології належать поняття:
Гендер, стать, фемінізм, маскулінність, андогінність, сексизм, біахарт, патріархат.
Поняття “гендер” означає соціальне очікування від представників кожної статі. Але, на відміну від поняття “стать”, воно стосується не біологічних а соціальних рис. Тобто, якщо зі статтю пов’язані лише фізичні відмінності будови тіла, то з тендером - психологічні, соціальні, культурні відмінності між чоловіками та жінками^
У світовій соціології біологічну стать визначають терміном “sex”, а соціальну’ - “гендер”.
Не пов’язані з біологічною статтю поняття “маскулінність” та “феміннісгь”. Вони позначають відмінні психологічні характеристики. Маскулінність асоціюється з активністю, незалежністю, самовпевненістю, а феміннісгь із залежністю, несміливістю, сентиментальністю. Вищий рівень споріднення рис маскулінності та фемінності, досягнутий однією особою, свідчить про її андрогінність. Андрогінна особа має більший вибір варіантів моделювання поведінки, є гнучкішою щодо соціального пристосування. Андрогінність - це індивідуальна здатність особи залежно від конкретних ситуацій діяти водночас по-жіночому і по-чоловічому.
Термін “сексизм” був запропонований феміністами за аналогією з расизмом і означав систему установок, що виправдовують соціальну нерівність жінки посиланням на особливості жіночої природи, нібито нездатної до соціальної творчості. У наш час цей термін набув більш широкого значення і вказує на дискримінацію за статевими ознаками як жінок, так і чоловіків. Патріархат - форма суспільних відносин у період розрух первісного суспільства коли чоловік відігравав домінуючу роль у господарстві, суспільних відносинах та сім’ї. Матріархат - це система, в якій жінка займає панівне становище в суспільстві. Біархат є формою суспільного устрою, за якого чоловіки і жінки мають рівне становище в суспільстві.