11. Статус, предмет і об'єкт соціології освіти

Освіта - один із найдавніших соціальних інститутів, це складне і багатоманітне суспільне явище, сфера передачі, освоєння і перероблення знань, умінь, навиків і соціального досвіду.

Соціологія освіти - галузева соціологічна дисципліна, предметом якої є освіта як соціокультурний інститут, її взаємодія з іншими інститутами і суспільством загалом.

Предмет соціології освіти - стан і динаміка соціокультурних процесів у сфері освіти; закони, принципи, технології навчання; взаємодія з іншими галузями суспільного життя.

Об’єкт •- сфера освіти, тобто соціальне середовище, в якому розгортаються, функціонують процеси освіти, діють суб’єкти освіти.

Одне з основних завдань соціології освіти полягає у своєчасному вивченні актуальних потреб і проблем освітнього життя суспільства та обгрунтування щодо їх вирішення.

12. Тенденції і проблеми модернізації сучасної вітчизняної освіти

Сучасні соціологи (А. Печчеї, Ф. Кумбас та ін.) звертають увагу на перебіг в останній чверті XX ст. глобальної кризи освіти і прагнуть виявити основні шляхи її подолання. Вказується, зокрема на такі ознаки цієї кризи:

• зростання неосвіченості у світі, яка охоплює 1 млрд. осіб;

• розрив між освітою та культурою;

• відставання освіти від науки;

• збереження дисфункцій сучасних освітянських систем, що обумовлює зниження якості освіти;

• послаблення впливу освіти на соціалізацію молоді;

• зростаюча диспропозиція між потенціалом людської культури, досягненнями суспільства і культури мас;

• низький коефіцієнт корисної дії використання людством своїх могутніх ресурсів, наукових відкриттів, нових технологій, інформа­ційних систем;

постійно зростаючий розрив між: вищими досягненнями, професійною майстерністю окремих видатних особистостей і діями в цій галузі основної маси працівників та ін. Освітянська криза у нашій державі була зумовлена не тільки глобальними, а й деякими національними факторами:

• крахом головних принципів та догм радянської освіти, спричинений падінням минулої політико-ідеологічної системи;

• одержавленням та бюрократизацією освітянської системи;

• викривленням цілеспрямованості та соціальних функцій школи;

• залишковим принципом фінансування освіти і культури;

• відсутністю нових моделей освіти, наукової та формальної альтернативи;

• соціальним та етичним розривом між викладацьким корпусом, студентами та учнями;

• зниженням соціального престижу освіченості й інтелекту у кризовому соціумі, яким залишається українське суспільство.

13. Суть, основні категорії гендерної соціології

Тендерні дослідження розпочались у західноєвропейських країнах, США та Канаді з середини 70-х років XX ст.

Значний внесок у розвиток цієї науки внесли Роберт Столлер, Сандра Кем, Мак Кі, ІІІерріфс, Т. Мельник, J1. Лавриненко та ін.

Гендерна соціологія - це галузь соціології, що вивчає закономірності диференціації чоловічих і жіночих ролей, статеві відмінності на всіх рівнях та їх вплив на людське існування, співіснування, на особливості соціальної організації, специфіку чоловічої та жіночої спільнот.

Гендерні дослідження - дослідження соціальних та соціально- психологічних особливостей жінок або чоловіків.

До категорій гендерної соціології належать поняття:

Гендер, стать, фемінізм, маскулінність, андогінність, сексизм, біахарт, патріархат.

Поняття “гендер” означає соціальне очікування від представників кожної статі. Але, на відміну від поняття “стать”, воно стосується не біологічних а соціальних рис. Тобто, якщо зі статтю пов’язані лише фізичні відмінності будови тіла, то з тендером - психологічні, соціальні, культурні відмінності між чоловіками та жінками^

У світовій соціології біологічну стать визначають терміном “sex”, а соціальну’ - “гендер”.

Не пов’язані з біологічною статтю поняття “маскулінність” та “феміннісгь”. Вони позначають відмінні психологічні характеристики. Маскулінність асоціюється з активністю, незалежністю, самовпевне­ністю, а феміннісгь із залежністю, несміливістю, сентименталь­ністю. Вищий рівень споріднення рис маскулінності та фемінності, досягнутий однією особою, свідчить про її андрогінність. Андрогінна особа має більший вибір варіантів моделювання поведінки, є гнучкішою щодо соціального пристосування. Андрогінність - це індивідуальна здатність особи залежно від конкретних ситуацій діяти водночас по-жіночому і по-чоловічому.

Термін “сексизм” був запропонований феміністами за аналогією з расизмом і означав систему установок, що виправдовують соціальну нерівність жінки посиланням на особливості жіночої природи, нібито нездатної до соціальної творчості. У наш час цей термін набув більш широкого значення і вказує на дискримінацію за статевими ознаками як жінок, так і чоловіків. Патріархат - форма суспільних відносин у період розрух первісного суспільства коли чоловік відігравав домінуючу роль у господарстві, суспільних відносинах та сім’ї. Матріархат - це система, в якій жінка займає панівне становище в суспільстві. Біархат є формою суспільного устрою, за якого чоловіки і жінки мають рівне становище в суспільстві.