- •Білет № 1
- •1. Чинники агросфери. Альтернативні джерела енергії.
- •2. Іригаційна ерозія. Небезпека засолення грунтів, її попередження.
- •3. Класифікація органічних та мінеральних добрив. Умови їх зберігання.
- •Білет № 2
- •1. Біотичні та антропогенні фактори.
- •2.Багаторічні бур’яни. Їх поділ, особливості.
- •3. Закон України про тваринний світ. Основні вимоги землеробства.
- •Білет № 3
- •1. Найзагальніші закони сучасної агроекології.
- •2.Шляхи запобігання ерозійних процесів.
- •3. Кругообіг речовин в агросфері.
- •Білет № 4
- •1. Історичний нарис з агроекології. Українська агроекологічна школа.
- •2. Характеристика суші. Забруднення та деградація грунту.
- •3. Причини дефіциту води та заходи по їх зменшенню в сільському господарстві України.
- •Білет № 5
- •1. Класифікація, властивості і структура біоценозу. Класифікація біоценозів
- •Властивості біоценозів
- •2. Хімічний склад рослин і потреба в елементах живлення.
- •3. Обов’язки користувачів об’єктами тваринного світу.
- •Білет № 6
- •2. Біологічні особливості бур’янів. Класифікація бур’янів.
- •3. Права та обов’язки громадян України згідно закону про онпс,
- •Білет № 7
- •1. Об’єкти дослідження в агроекології. Методи дослідження.
- •2. Ерозія грунту, її види. Шкода від ерозії.
- •3.Євтрифікація в природних та штучних водоймах.
- •Білет 8
- •1 Абіотичні та біотичні фактори, їх поділ. Екологічна валентність.
- •2 Шкода від бур’янів. Пороги шкодо чинності бур’янів
- •3. Закон України про онпс. Основні принципи онпс
- •Білет 9
- •1 Екологічні кризи, катастрофи в агросфері. Причини їх виникнення.
- •2 Дефляційна ерозія. Заходи попередження її.
- •3 Об’єкти тваринного світу. Права та обов’язки громадян України у галузі охорони тваринного світу.
- •Білет 10
- •1 Екологічний аудит в системі екологічного менеджменту агросфери України.
- •3. Негативний вплив тваринництва на довкілля.
- •Білет 11
- •1. Способи зберігання гною.
- •2. Біоценоз та агроценоз. Їх критерії, складові.
- •3. Основні положення закону України про карантин рослин.
- •Білет 12
- •2. Види використання тваринного світу.
- •3. Біогенна міграція речовин в агросфері. Функції та типи переміщення речовин.
- •Білет 13
- •1 Види зрошень в сільському господарстві
- •3 Шляхи надходження радіонуклідів в рослинницьку та тваринницьку продукцію.
- •Білет 14
- •2. Агроценози та агроекосистеми, їх особливості.
- •3 Грунтоутворювальний процес. Вивітрювання та його види.
- •Білет №15
- •1. Агроекосистеми прісноводних вод. Їх особливості.
- •2. Прийоми рекультивації грунтів.
- •3. Профілактичні, загальні та спеціальні заходи в боротьбі з ерозією ґрунту.
- •Білет №16
- •1. Енергетичний аналіз агроценозів. Співжиття в агроекосистемах.
- •2. Розвиток агросфери. Принципи агросфери.
- •3. Нітрати і нітрити. Їх негативний вплив та заходи зменшення в рослинницькій продукції.
- •Білет №17
- •1. Складові частини агрофітоценозу.
- •2. Біотехнологія переробки відходів тваринництва.
- •3. Заходи та умови створення стійких агроекосистем.
- •Білет №18
- •1. Методи очищення та утилізації гнойових стоків.
- •2. Типи реакції агрофітоценозу на антропогенний вплив.
- •3. Меліорація. Види меліорації.
- •Білет №19
- •1. Агроекологічне значення природних сіножатей та пасовищ.
- •2. Безвідходні технології при переробці рослинної продукції.
- •3. Вермикультура та перспективи її використання.
- •Білет №20
- •1. Стійкість та мінливість агроекосистем.
- •2. Негативний вплив мінеральних добрив на довкілля.
- •3. Агроекологічне значення ландшафтно-заповідних територій.
- •Білет №21
- •1. Моніторингова система спостережень навколишнього середовища в Україні.
- •2. Біотехнології в землеробстві і тваринництві.
- •3. Рекультивація земель. Види.
- •Білет №22
- •1. Маловідходні і безвідходні технології.
- •2. Оптимізація структури агроекосистеми.
- •3. Організаційно-технологічні заходи регулювання біотичних відносин в агроекосистемі.
- •Білет №23
- •1. Грунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства. Основні ланки.
- •2. Техногенні та біологічні принципи інтенсифікації землеробства.
- •3. Напрями мінімізації обробітку грунту.
- •Білет №24
- •1. Еколого-технологічні основи осушувальних меліорацій.
- •2. Енергетика та термодинаміка агроекосистем.
- •3. Загальні особливості біологічного та біогеохімічного колообігів біогенних елементів в агроценозах.
- •Білет №25
- •1. Основні чинники ґрунтоутворення. Буферність грунту.
- •2. Режими кліматичних чинників в агросфері.
- •3. Основні групи та видовий склад тваринних організмів.
- •Білет №26
- •1. Внутрішньопопуляційні та міжвидові відносини між тваринними організмами.
- •2. Колообіг азоту, кальцію, вуглецю.
- •Кругообіг азоту
- •3. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- •Білет №27
- •1. Стратегія сталого розвитку агропромислового комплексу.
- •2. Природно-ресурсна характеристика основних агроекосистем України.
- •3. Основи екологічної експертизи.
- •Білет №28
- •1. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- •2. Родючість грунту – важливий чинник функціонування агроекосистеми.
- •3. Агроекологічний моніторинг у системі землеробства.
Білет №19
1. Агроекологічне значення природних сіножатей та пасовищ.
Сіножа́ть, сінокі́с — сільськогосподарське угіддя, лучну рослинність яких постійно використовують на сіно, один з основних видів кормової бази для свійської худоби у після вегетаційний період та загалом при стійловому утриманні. В Україні сіножаті займають 2,4 млн га (на всіх українських землях зо 3,5 мільйонів га) або 4% загальної земельної площі і 5,6% сільськогосподарських угідь.
Пасови́ще - сільськогосподарське угіддяпризначене для випасанняхудоби. Ділянка землі з трав'янистоюрослинністю, де пасеться худоба,птиця. Розрізняють пасовища: суходільні, обводнені, болотисті, гірські та інші.
На природних сіножатях і пасовищах ростуть рослини, які належать до різних ботанічних родин. Залежно від господарських (кормових) та інших особливостей у виробничій практиці їх поділяють на такі чотири групи: злаки — родина злакові; бобові — родина бобові; осокові трави — родина осокові й ситникові; різнотрав’я — інших ботанічних родин.
Рослини, що входять до кожної з цих груп, мають неоднакову кормову цінність. Однак у виробничій практиці нерідко відносять усі бобові до найбільш цінних у кормовому відношенні, злаки — до менш цінних, а бобові трави й різнотрав’я — до задовільних і поганих. Разом з тим, слід зазначити, що серед осокових і особливо різнотрав’я є види, які за кормовими якостями вищі не тільки від злакових, а й іноді навіть від бобових.
На луках серед різнотрав’я зустрічаються і лікарські рослини. Вони містять речовини, які використовують як лікувальні засоби. Найбільше в медицині застосовують такі сполуки, як алкалоїди, глюкозиди, а також ефірні масла та інші, які можна одержувати у чистому вигляді хімічною обробкою.
Склад рослинності на природних сіножатях і пасовищах змінюється під впливом сінокосіння, випасання, агротехнічних прийомів тощо. Так, косіння дуже впливає на видовий склад рослинних угрупувань, на ступінь розвитку окремих видів рослин, а іноді й цілих їх груп.
При сінокісному використанні насамперед зникають з травостою високорослі багаторічні трави, багато з яких розмножуються насінням і не встигають обсіменитися. При сінокосінні випадають також однорічні й дворічні трави, особливо ті, що пізно обсіменяються.
Тривалий час у травостої зберігаються верхові злаки і бобові, які найбільш швидко розвиваються — тимофіївка лучна, вівсяниця лучна, пирій повзучий, кострець безостий, конюшина, люцерна посівна та ін.
2. Безвідходні технології при переробці рослинної продукції.
Рослинна сировина - це поновлюване джерело біологічно активних речовин, зокрема вітамінів, макро- і мікроелементів, що містяться в оптимальних для організму людини співвідношеннях і легкозасвоюваній формі. Саме овочі та фрукти забезпечують біля V добової потреби людини в вітамінах і мікроелементах. І тому нагальне завдання, що поставлене перед харчовою промисловістю - це розробка технологій, що дозволяють максимально зберегти в рослинному продукті лікувальні унікальні властивості живої природи, біоенергетичний потенціал і мікроелементний склад, що край необхідні живому організму.
Безвідходна технологія переробки рослинної сировини, що дозволяє знизити собівартість продукції за рахунок:
- скорочення енерговитрат (використання електроенергії замість газу, пари, що передбачено традиційною технологію сушки);
- зменшення часу технологічного процесу і підвищення продуктивності праці (виконання декількох технологічних функцій одночасно в одному апараті);
- використання холодної технології замість високотемпературної (збереження біоенергетики продукту, підвищення безпеки праці).
Шляхом використання такої технології можна отримати високодисперсні порошки (ВДП) з плодоовочевої сировини, в яких максимально збережено весь комплекс біологічно активних речовин.