- •Історія України
- •Найдавніша історія України План
- •Кімерійці на території сучасної України
- •Скіфи на території сучасної України
- •Сармати
- •Античні міста в Північному Причорномор’ї
- •Східні слов’яни на території України. Розселення. Культура і вірування східних слов’ян
- •Утворення і розвиток держави Київська Русь План
- •Походження Давньоруської держави. Норманська та антинорманська теорії
- •Виникнення і становлення Давньоруської держави (кін. Іх – кін. Х ст.)
- •Київська Русь за Володимира Великого
- •Прийняття християнства за Володимира Святославовича. Історичне значення хрещення Русі
- •Київська держава за правління Ярослава Мудрого. Культурно-освітня діяльність Ярослава Мудрого “Руська правда”
- •Причини та наслідки політичної роздробленості Київської Русі (кін. Хі – сер. Х ііі ст.)
- •Політичний устрій Київської Русі
- •Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі
- •Галицько-Волинська держава План
- •Утворення Галицько-Волинської держави
- •Роль Данила Галицького в національній історії. Піднесення Галицько-Волинського князівства
- •Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича
- •Історичне значення Київської Русі і Галицько-Волинської держави
- •Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників
- •Українські землі під владою Литви та Польщі (XIV перша половина XVII ст.) План
- •Загарбання земель України Литвою
- •Загарбання земель України Польщею
- •Церковне життя в Україні хіv – хvi ст. Берестейська унія
- •Культура України в хіv – хvi ст.
- •Виникнення кримського ханства. Турецько-татарські наскоки в іі пол. Хv – хvi ст. І їх наслідки
- •Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості
- •Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу
- •Козацько-селянські повстання в кін. Хvі – поч.Хvіі ст
- •Визвольна війна українського народу середини
- •Богдан Хмельницький—видатний політик і полководець, творець Українськоі козацької держави
- •Початок національно-визвольної війни українського народу (1648- 1654 рр.)
- •Переяславська угода 1654 р. Та її наслідки для України
- •Утворення Української гетьманської держави
- •Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині XVII - xviiі ст. План
- •Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (кін 1657– і пол. 1663 р.Р.)
- •Становище Української держави в роки гетьманування і. Мазепи. Північна війна і Україна
- •Конституція Пилипа Орлика – перша демократична конституція
- •Російсько-колоніальна політика щодо України у іі пол. Хvііі за імператриці Катерини іі
- •Роль Києво-Могилянської академії в культурно-освітньому розвитку українського народу (хviіі ст.)
- •Правобережна Україна в кін. Хvіі – хviіі ст. Гайдамаччина. Причини виникнення
- •Повстання під назвою «Коліївщина»
- •Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у хіх ст. План
- •Антиукраїнська політика російського царизму та початок відродження української свідомості. Кирило-Мефодіївське братство
- •Здійснення реформ 60-70 рр. Хіх ст. В Україні та її наслідки
- •Реформа освіти в іі пол.. Хіх ст.. В Російській імперії. Суть реформи для України
- •Українська культура в іі пол. Хіх ст
- •Західноукраїнські землі в іі пол. Хіх ст. На поч. Хх ст.
- •Україна на початку хх ст.
- •Столипінська реформа в Україні 1907-1910 рр. Наслідки
- •Українські землі в роки Першої світової війни
- •Лютнева революція в Росії та ї вплив на Україну
- •Утворення Центральної Ради. Проголошення автономної України
- •Українська державність в 1917 – 1921 роках План
- •Роль м. С. Грушевського в історії України, як видатного політичного і державного діяча
- •Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти унр
- •Війна Радянської Росії проти унр (кін. 1917 — поч. 1918 рр.). Причини поразки військ Центральної Ради
- •Іу-й Універсал Центральної Ради та його історичне значення
- •Боротьба за збереження державної незалежності. Гетьманат п. Скоропадського
- •Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр
- •Західноукраїнська Народна Республіка
- •Політика “Воєнного комунізму”
- •Українська рср в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
- •Закріплення радянської влади в Україні (1929 – 1938рр.)
- •Західноукраїнські землі в 1921- 1939 рр.
- •Нова економічна політика в Україні та її наслідки
- •Україна і створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік
- •Політика коренізації (українізації), позитивні та негативні фактори її впливу на Україну
- •Індустріалізація в Україні Завдання, труднощі, характерні риси і її наслідки
- •Насильницька колективізація с/г в Україні. Суть, етапи, наслідки
- •Результати колективізації
- •Голодомор в Україні в 1932-1933 рр. Причини та наслідки
- •Українське питання в міжнародній політиці напередодні іі світової війни
- •Карпатська Україна напередодні іі Світової війни
- •Роль “українського питання” в німецько-радянському зближенні. Пакт Молотова-Рібентропа
- •Україна в роки іі світової війни (1939 – 1945 рр.) Велика Вітчизняна війна (1941 – 1945 рр.) План
- •Входження західноукраїнських земель до складу срср
- •Напад Німеччини на срср невдачі червоної армії в боях на території України 1941-1942 рр
- •Фашистський окупаційний режим на Україні
- •Партизанський рух на Україні в роки Великої Вітчизняної
- •Збройна боротьба оун-упа в 1941-1944 рр. На Україні
- •Визволення України
- •28 Жовтня – день визволення України від фашистських загарбників.
- •Радянізація західних областей України. Насильницька колективізація. Масові репресії
- •Дисидентський рух
- •Десталінізація
- •Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.) План
- •Головні чинники, що зумовили процес перебудови
- •Етапи перебудови та наслідки
- •Формування багатопартійності
- •Спроба державного перевороту в срср 1991 року і Україна. Акт про незалежність України. Історичне значення
- •Розпад срср. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав і Україна
- •Україна в умовах незалежності План
- •Відносини України з державами снд. Кримське питання
- •Стартові можливості економіки незалежної України
- •Західний напрям зовнішньої політики України на сучасному етапі
- •Участь України в діяльності міжнародних організацій
- •Становлення грошової одиниці України
- •Інфляцінні процеси в Україні (1992-1994 рр.)
- •Конституційний процес в незалежній Україні
- •Помаранчева революція
- •Сучасний етап розвитку культури
- •Основні фактори впливу на розвиток сучасної української культури
- •Державна символіка сучасної України та її походження
- •Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи
- •Питання на контрольну роботу
- •Перелік екзаменаційних питань з предмета “Історія України”
- •Глосарій
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Виникнення і становлення Давньоруської держави (кін. Іх – кін. Х ст.)
У 879 р. в Новгороді помер ватажок загону варягів (зі Скандинавії) Рюрик. Його спадкоємцем став малолітній син Ігор, до повноліття якого правителем Славії ставав родич Рюрика Олег.
У 882 р. Олег зібрав багато воїнів, з якими рушив в похід на південь. За свідченням літописця, прибувши до Києва, Олег заховав більшу частину дружини, а решту видав за купців які нібито пливли до Константинополя. Коли на берег прийшли князі Аскольд і Дір, вискочили з човнів воїни Олега і вбили їх. Так були об’єднані в одну державу більш цивілізована християнська наддніпрянська Русь та язичницька Славія. Столицею став Київ. Літописець приписує Олегові такі слова, які той сказав про Київ:”Хай буде се мати городам руським”.
Літописець, який творив у XII ст., вважав вбивство Аскольда і Діра законним, оскільки вони нібито були боярами Рюрика, що колись пішли в похід на Царгород. Ці вигадки були спробою довести законність правління потомків Рюрика (Рюриковичів) у Києві.
В 883 р. Олег підкорив племена древлян, пізніше відбулися походи на сіверян і радимичів. Олег, за висловом літописця, “мав рать” з уличами і тиверцями, які не визнали владу Києва.
У 907 р. Олег здійснив похід на Константинополь. З Олегом пішли воїни підвладних племен, а також хорвати, дуліби і тиверці. 80-тисячне військо пливло на 2 тисячах човнів. Пограбувавши околиці Царгорода, Олег наказав ставити лодії на колеса, і коли подув попутний вітер, ті з’явилися під стінами міста з боку поля. Греки запросили миру. На знак перемоги Олег прибив свій щит на воротах Константинополя. Візантія сплатила по 12 гривень срібла на кожен човен, а також зобов’язалася давати щорічну данину.
У 911р. Олег послав “мужів своїх” до Візантії, оскільки греки не дотримувалися умов попереднього договору. Було укладено нову угоду, яка чіткіше визначала русько-візантійські відносини. За легендою, Олег помер, коли його вкусила змія, що виповзла з черепа коня.
Ігор князював з 912 по 945 р. Відразу після смерті Олега Ігор переміг повсталих древлян. З роки йшла боротьба з уличами, поки вони переселилися в межиріччя Південного Бугу і Дністра. В 915 р. на кордонах Русі з’явилися кочівники печеніги та уклали з князем мирну угоду, але не дотримали її, тому через кілька років Ігор воював з ними.
Військова дружина Ігоря здійснила похід на Візантію (941 і 944 роки). Перший похід закінчився невдало. Князь найняв варягів і печенігів. Військо рушило морем і на конях вздовж берега. Проте до битви не дійшло. Візантійці вислали своїх послів, які запропонували сплатити данину, більшу ніж за Олега. В 945 p., під час збирання данини, древляни розгромили дружину київського князя, а самого Ігоря вбили.
У 945 р. після смерті Ігоря його жінка Ольга (близько 910-969) залишилася з маленьким сином Святославом, якому було трохи більше десяти років. Про походження княгині розказують різне: одні кажуть, що вона із півночі Русі (з Пскова), інші доводять, що вона болгарка (вказують при цьому, що вона походить з міста Пліска, на честь якого й було названо Псков).
Літописець розповів про жорстоку помсту Ольги. Помститися вбивцям чоловіка вимагав звичай кривавої помсти (зафіксований в списках "Руської Правди" ще на початку XI ст.).
Перше древлянське посольство, яке приїхало до Києва з пропозицією княгині вийти заміж за їхнього князя Мала, було пронесене в човнах ніби на знак особливих почестей, які потім з послами кинули в яму і закопали. Наступне посольство древлян згоріло в мийні. Ще 5 тисяч древлян було перебито після тризни на місці вбивства Ігоря.
Київські війська оточили древлянську столицю Іскоростень. Ольга запропонувала жителям міста дати невелику данину — по три голуби і три горобці з двору. До ніжок птахів прив’язали трут і підпалили його. Птахи полетіли до своїх гнізд, спалахнула пожежа, під час якої вигоріло все місто.
Ольга наклала тяжку данину на жителів Іскоростеня: дві третини її мали йти на Київ, а третина — місту Вишгороду, яке належало Ользі. Княгиня зі свої сином і військовою дружиною об’їхала Древлянську землю та встановила різні данини і повинності. Для упорядкування держави Ольга їздила до Новгорода, а також по Десні.
Скрізь княгиня встановлювала спеціальні пункти — погости, куди у певний час звозилася данина з підвладних племен. На погостах княжі люди здійснювали князівські розпорядження, чинили суд. Навіть у часи літописця, який жив в кінці XI ст. — на початку XII ст., ще існували встановлені Ольгою погости.
За наказом Ольги було зроблено знаки на деревах, стовпах і каменях, що свідчили про княжу власність на землю та мисливські угіддя.
Княгиня Ольга проявила велику активність у зовнішній політиці. На чолі великого посольства вона відвідала Константинополь. Було укладено угоду з візантійським імператором Костянтином Багрянородним, що зміцнила господарські та культурні зв’язки із цією могутньою державою.
Ольга прийняла християнство (при хрещенні отримала ім’я Олена), причому її хрещеним батьком був візантійський імператор. Княгиня сприяла поширенню християнства в Київській державі. Пізніше була канонізована православною церквою.
Посольство княгині відвідало у Німеччині двір імператора “Священної Римської імперії”. Цими посольствами Ольга піднесла міжнародний престиж Київської Русі.
Сина Ігоря й Ольги Святослава (бл.931-972) змужнівши, біля 964 р. він перебирає в матері владу в Києві. Він вписав славну сторінку до воєнної історії України. Спершу він вирішив зняти загрозу Русі із сходу. Спочатку він підкорив своїй владі східнослов’янське плем’я в’ятичів, що мешкало на річці Оці (на в’ятичів Святослав ходив двічі — в 964 і 966 рр.). Далі він рушив на Волгу, де розгромив хозарських союзників болгар і буртасів. Спустившись по Волзі, київська військова дружина завдала поразки військам Хозарського каганату. Святослав оволодів столицею Хозарії містом Ітіль.
Потім Святослав вирушив до Азовського моря, перемігши дорогою племена ясів (предки осетин) і касогів (предки адигейців і черкесів). Місто Тмутаракань на Таманському півострові стало центром найпівденних земель Русі.
Після перемог Святослава Хозарський каганат припинив своє існування. Для стримування навал кочівників зі Сходу руський гарнізон було розміщено в хозарському місті-фортеці Саркел на Дону, яка відтоді почала називатися Білою Вежею.
В результаті походів Святослава кордони Київської держави розширилися до верхньої Волги на північному сході і Руського (Чорного) моря на півдні.
У 968 р. на чолі 60-тисячного війська Святослав рушив у Болгарію. Він розгромив болгар і захопив 80 міст по Дунаю. Візантійський уряд був надзвичайно стурбований зміцненням позицій Русі, тому підбурив печенігів до нападу на Київ. Святослав разом з військовою дружиною повернувся у Придніпров’я і прогнав кочівників.
Для зміцнення своєї влади Святослав посадив на київський стіл (престол), на час своїх походів старшого сина Ярополка, древлянську землю віддав іншому синові — Олегові, а в Новгород послав Володимира (позашлюбного сина від ключниці Малуші). Вчені вважають посадження синів князя у трьох найважливіших містах Русі свідченням проведення адміністративної реформи — першої такого масштабу на Русі.
В 969 р. Святослав повів свої війська на Константинополь. Назустріч вийшла велика армія візантійського імператора, тому Святослав відійшов у Болгарію.
Навесні 971 р. візантійці зібрали нові війська й пішли на русичів. Вони взяли в облогу загони Святослава в Доростолі. Відбулася велика битва, у якій загинуло 16 тисяч воїнів. Візантійський імператор прийняв пропозицію Святослава про укладення миру.
На зворотному шляху, біля дніпровських порогів, весною 972 р. на князівську дружину несподівано напали печеніги. Святослав загинув. За переказами, печенізький хан наказав окувати череп князя золотом і зробити з нього чашу.