- •Історія України
- •Найдавніша історія України План
- •Кімерійці на території сучасної України
- •Скіфи на території сучасної України
- •Сармати
- •Античні міста в Північному Причорномор’ї
- •Східні слов’яни на території України. Розселення. Культура і вірування східних слов’ян
- •Утворення і розвиток держави Київська Русь План
- •Походження Давньоруської держави. Норманська та антинорманська теорії
- •Виникнення і становлення Давньоруської держави (кін. Іх – кін. Х ст.)
- •Київська Русь за Володимира Великого
- •Прийняття християнства за Володимира Святославовича. Історичне значення хрещення Русі
- •Київська держава за правління Ярослава Мудрого. Культурно-освітня діяльність Ярослава Мудрого “Руська правда”
- •Причини та наслідки політичної роздробленості Київської Русі (кін. Хі – сер. Х ііі ст.)
- •Політичний устрій Київської Русі
- •Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі
- •Галицько-Волинська держава План
- •Утворення Галицько-Волинської держави
- •Роль Данила Галицького в національній історії. Піднесення Галицько-Волинського князівства
- •Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича
- •Історичне значення Київської Русі і Галицько-Волинської держави
- •Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників
- •Українські землі під владою Литви та Польщі (XIV перша половина XVII ст.) План
- •Загарбання земель України Литвою
- •Загарбання земель України Польщею
- •Церковне життя в Україні хіv – хvi ст. Берестейська унія
- •Культура України в хіv – хvi ст.
- •Виникнення кримського ханства. Турецько-татарські наскоки в іі пол. Хv – хvi ст. І їх наслідки
- •Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості
- •Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу
- •Козацько-селянські повстання в кін. Хvі – поч.Хvіі ст
- •Визвольна війна українського народу середини
- •Богдан Хмельницький—видатний політик і полководець, творець Українськоі козацької держави
- •Початок національно-визвольної війни українського народу (1648- 1654 рр.)
- •Переяславська угода 1654 р. Та її наслідки для України
- •Утворення Української гетьманської держави
- •Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині XVII - xviiі ст. План
- •Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (кін 1657– і пол. 1663 р.Р.)
- •Становище Української держави в роки гетьманування і. Мазепи. Північна війна і Україна
- •Конституція Пилипа Орлика – перша демократична конституція
- •Російсько-колоніальна політика щодо України у іі пол. Хvііі за імператриці Катерини іі
- •Роль Києво-Могилянської академії в культурно-освітньому розвитку українського народу (хviіі ст.)
- •Правобережна Україна в кін. Хvіі – хviіі ст. Гайдамаччина. Причини виникнення
- •Повстання під назвою «Коліївщина»
- •Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у хіх ст. План
- •Антиукраїнська політика російського царизму та початок відродження української свідомості. Кирило-Мефодіївське братство
- •Здійснення реформ 60-70 рр. Хіх ст. В Україні та її наслідки
- •Реформа освіти в іі пол.. Хіх ст.. В Російській імперії. Суть реформи для України
- •Українська культура в іі пол. Хіх ст
- •Західноукраїнські землі в іі пол. Хіх ст. На поч. Хх ст.
- •Україна на початку хх ст.
- •Столипінська реформа в Україні 1907-1910 рр. Наслідки
- •Українські землі в роки Першої світової війни
- •Лютнева революція в Росії та ї вплив на Україну
- •Утворення Центральної Ради. Проголошення автономної України
- •Українська державність в 1917 – 1921 роках План
- •Роль м. С. Грушевського в історії України, як видатного політичного і державного діяча
- •Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти унр
- •Війна Радянської Росії проти унр (кін. 1917 — поч. 1918 рр.). Причини поразки військ Центральної Ради
- •Іу-й Універсал Центральної Ради та його історичне значення
- •Боротьба за збереження державної незалежності. Гетьманат п. Скоропадського
- •Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр
- •Західноукраїнська Народна Республіка
- •Політика “Воєнного комунізму”
- •Українська рср в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
- •Закріплення радянської влади в Україні (1929 – 1938рр.)
- •Західноукраїнські землі в 1921- 1939 рр.
- •Нова економічна політика в Україні та її наслідки
- •Україна і створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік
- •Політика коренізації (українізації), позитивні та негативні фактори її впливу на Україну
- •Індустріалізація в Україні Завдання, труднощі, характерні риси і її наслідки
- •Насильницька колективізація с/г в Україні. Суть, етапи, наслідки
- •Результати колективізації
- •Голодомор в Україні в 1932-1933 рр. Причини та наслідки
- •Українське питання в міжнародній політиці напередодні іі світової війни
- •Карпатська Україна напередодні іі Світової війни
- •Роль “українського питання” в німецько-радянському зближенні. Пакт Молотова-Рібентропа
- •Україна в роки іі світової війни (1939 – 1945 рр.) Велика Вітчизняна війна (1941 – 1945 рр.) План
- •Входження західноукраїнських земель до складу срср
- •Напад Німеччини на срср невдачі червоної армії в боях на території України 1941-1942 рр
- •Фашистський окупаційний режим на Україні
- •Партизанський рух на Україні в роки Великої Вітчизняної
- •Збройна боротьба оун-упа в 1941-1944 рр. На Україні
- •Визволення України
- •28 Жовтня – день визволення України від фашистських загарбників.
- •Радянізація західних областей України. Насильницька колективізація. Масові репресії
- •Дисидентський рух
- •Десталінізація
- •Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.) План
- •Головні чинники, що зумовили процес перебудови
- •Етапи перебудови та наслідки
- •Формування багатопартійності
- •Спроба державного перевороту в срср 1991 року і Україна. Акт про незалежність України. Історичне значення
- •Розпад срср. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав і Україна
- •Україна в умовах незалежності План
- •Відносини України з державами снд. Кримське питання
- •Стартові можливості економіки незалежної України
- •Західний напрям зовнішньої політики України на сучасному етапі
- •Участь України в діяльності міжнародних організацій
- •Становлення грошової одиниці України
- •Інфляцінні процеси в Україні (1992-1994 рр.)
- •Конституційний процес в незалежній Україні
- •Помаранчева революція
- •Сучасний етап розвитку культури
- •Основні фактори впливу на розвиток сучасної української культури
- •Державна символіка сучасної України та її походження
- •Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи
- •Питання на контрольну роботу
- •Перелік екзаменаційних питань з предмета “Історія України”
- •Глосарій
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Іу-й Універсал Центральної Ради та його історичне значення
Перша в XX ст. спроба українського народу створити власну державу на-штовхнулась на великі труднощі. Скоординовані дії російських радянських військ та місцевих більшовиків поставили національно-демократичну революцію перед загрозою поразки.
Довгий час в середовищі української інтелігенції переважали автономістсько- федералістські ілюзії, надії на російську демократію. Під час наступу російських радянських військ виявилось багато байдужих до долі української державності. Національний рух не був достатньо розвинутим, його керівники не були взмозі повести за собою мільйонні маси населення. Саме в цих важких умовах народився ІУ-й Універсал.
Під впливом наступу більшовицьких військ Муравйова керівництво Центральної Ради позбулося ілюзій щодо можливості перетворення Росії в демократичну федеративну республіку. Першорядною проблемою стало відокремлення від режиму більшовицької диктатури в Росії.
Засідання Малої Ради, на якому було затверджено IV Універсал, почалося 9(22) січня 1918 р. (саме ця дата звичайно і вважається за день прийняття Універсалу).
В ніч на 12(25) січня М.Грушевський оголосив Універсал. Зокрема в ньому говорилося: «однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу. Зо всіма сусідніми державами, як-то: Росія, Польща, Австрія, Румунія, Туреччина та інші, ми хочемо жити в згоді і приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки, — власть у ній буде належати тільки Народові України...».
Центральна Рада заявляла, що долю України повинні визначити Українські Установчі Збори, до їх скликання Центральна Рада продовжувала залишатись верховним органом влади. Генеральний Секретаріат перейменовано в Раду Народних Міністрів. Універсал окреслив коло найважливіших практичних завдань, що потрібно було вирішити в найближчий час. Одним з найголовніших було укладення мирного договору з Німеччиною та її союзниками. З цією метою до Бресту була послана мирна делегація.
Водночас з Універсалом Мала Рада ухвалила «Закон про національно- персональну автономію». У ньому проголошувалося, що кожна з населяючих Україну націй має право на влаштування свого національного життя.
Історичне рішення Центральної Ради про розрив з імперським центром мало далекоідучі наслідки. Режим більшовицької диктатури, яка встановилась в Україні, не міг не стати об'єктом загальнонаціонального опору. З'явилось гасло, що могло об'єднати антибільшовицькі національно-демократичні сили.
Боротьба за українську державність увійшла в більш організоване русло. Під жовто-блакитними прапорами на боротьбу стали молоді патріоти. Жертви, які вони принесли, не були даремними, адже вони стали прикладом для наступних поколінь.
Боротьба за збереження державної незалежності. Гетьманат п. Скоропадського
Після зайняття України весною 1918 р. окупанти відразу ж почали втручатись у її внутрішні справи. Німецьке командування дійшло думки здійснити державний переворот, який мав очолити колишній царський генерал, командир 1-го Українізованого корпусу (осінь 1917 р.) Павло Скоропадський. 26 квітня за наказом німців розформовано єдину боєздатну українську дивізію ("синьожупанників”).
27 квітня під час засідання Малої Ради німецький загін заарештував керуючого Міністерством закордонних справ; розшукувались, з метою арешту, ще троє міністрів.
28 квітня Центральна Рада зібралась на своє чергове засідання (яке виявилось останнім), щоб ухвалити Конституцію УНР. В цей же день в Києві зібрався «Хліборобський конгрес» (Всеукраїнський з'їзд землевласників), який нараховував понад 6000 учасників. З'їзд висловив незадоволення політикою Центральної Ради. Було висунуто лозунг утворення міцної влади у формі гетьманату. Проголошений гетьманом Павло Скоропадський видав маніфест — «Грамоту до всього українського народу», — в якому повідомлялось про розпуск Центральної Ради і земельних комітетів. Проголошувалося право приватної власності. Одночасно вийшли закони «Про тимчасовий державний устрій України». З них випливало, що замість УНР постає «.Українська Держава». Законодавча, виконавча та судова влади зосереджувалися в руках гетьмана.
Після того, як двом отаманам (головам) гетьманського кабінету міністрів не вдалось сформувати повноцінну Раду міністрів, кабінет очолив полтавський по-міщик Федір Лизогуб. Уряд Скоропадського був позбавлений змоги вести самостійну зовнішню політику. Його дипломати перебували лише в столицях центральних держав. 12 червня в Києві підписано попередню угоду про при-пинення війни між Україною та Росією, а також про відновлення залізничного і поштово-телеграфного зв'язку. Гетьман домагався від Росії територіальних по-ступок. Він намагався приєднати до України всю Холмщину, Крим і заселені україн-цями райони Бессарабії.
Законодавство Центральної Ради було скасоване; у свої маєтки повернулися поміщики. У липні 1918 р. було прийнято закон «Про засоби боротьби з розрухою сільського господарства». Він передбачав примусове використання в поміщицьких маєтках реманенту селян. Були заборонені страйки. Гетьманська адміністрація прагнула примусити робітників працювати більш інтенсивно. Було встановлено 12-годинний робочий день.
Скоропадський робив спроби удосконалити державний апарат. Перефор-мовувались військові частини, що залишились від часів Центральної Ради: Окрема Запорізька дивізія, Сердюцька дивізія, полк Січових Стрільців. В жовтні гетьман своїм Універсалом відновив козацтво, як окремий стан, в Чернігівській і Полтавській губерніях та на Слобожанщині.
Чи не єдиними були досягнення уряду Скоропадського у освітній галузі: в більшості шкіл введено українську мову; в жовтні 1918 р. в Києві та Кам'янці- Подільському відкрилися два нових українських університети; засновано Націо-нальний архів та Національну бібліотеку. 24 листопада 1918 р '^творено Українську Академію Наук (перший президент — Володимир Вернадський).