- •Історія України
- •Найдавніша історія України План
- •Кімерійці на території сучасної України
- •Скіфи на території сучасної України
- •Сармати
- •Античні міста в Північному Причорномор’ї
- •Східні слов’яни на території України. Розселення. Культура і вірування східних слов’ян
- •Утворення і розвиток держави Київська Русь План
- •Походження Давньоруської держави. Норманська та антинорманська теорії
- •Виникнення і становлення Давньоруської держави (кін. Іх – кін. Х ст.)
- •Київська Русь за Володимира Великого
- •Прийняття християнства за Володимира Святославовича. Історичне значення хрещення Русі
- •Київська держава за правління Ярослава Мудрого. Культурно-освітня діяльність Ярослава Мудрого “Руська правда”
- •Причини та наслідки політичної роздробленості Київської Русі (кін. Хі – сер. Х ііі ст.)
- •Політичний устрій Київської Русі
- •Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі
- •Галицько-Волинська держава План
- •Утворення Галицько-Волинської держави
- •Роль Данила Галицького в національній історії. Піднесення Галицько-Волинського князівства
- •Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича
- •Історичне значення Київської Русі і Галицько-Волинської держави
- •Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників
- •Українські землі під владою Литви та Польщі (XIV перша половина XVII ст.) План
- •Загарбання земель України Литвою
- •Загарбання земель України Польщею
- •Церковне життя в Україні хіv – хvi ст. Берестейська унія
- •Культура України в хіv – хvi ст.
- •Виникнення кримського ханства. Турецько-татарські наскоки в іі пол. Хv – хvi ст. І їх наслідки
- •Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості
- •Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу
- •Козацько-селянські повстання в кін. Хvі – поч.Хvіі ст
- •Визвольна війна українського народу середини
- •Богдан Хмельницький—видатний політик і полководець, творець Українськоі козацької держави
- •Початок національно-визвольної війни українського народу (1648- 1654 рр.)
- •Переяславська угода 1654 р. Та її наслідки для України
- •Утворення Української гетьманської держави
- •Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині XVII - xviiі ст. План
- •Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (кін 1657– і пол. 1663 р.Р.)
- •Становище Української держави в роки гетьманування і. Мазепи. Північна війна і Україна
- •Конституція Пилипа Орлика – перша демократична конституція
- •Російсько-колоніальна політика щодо України у іі пол. Хvііі за імператриці Катерини іі
- •Роль Києво-Могилянської академії в культурно-освітньому розвитку українського народу (хviіі ст.)
- •Правобережна Україна в кін. Хvіі – хviіі ст. Гайдамаччина. Причини виникнення
- •Повстання під назвою «Коліївщина»
- •Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у хіх ст. План
- •Антиукраїнська політика російського царизму та початок відродження української свідомості. Кирило-Мефодіївське братство
- •Здійснення реформ 60-70 рр. Хіх ст. В Україні та її наслідки
- •Реформа освіти в іі пол.. Хіх ст.. В Російській імперії. Суть реформи для України
- •Українська культура в іі пол. Хіх ст
- •Західноукраїнські землі в іі пол. Хіх ст. На поч. Хх ст.
- •Україна на початку хх ст.
- •Столипінська реформа в Україні 1907-1910 рр. Наслідки
- •Українські землі в роки Першої світової війни
- •Лютнева революція в Росії та ї вплив на Україну
- •Утворення Центральної Ради. Проголошення автономної України
- •Українська державність в 1917 – 1921 роках План
- •Роль м. С. Грушевського в історії України, як видатного політичного і державного діяча
- •Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти унр
- •Війна Радянської Росії проти унр (кін. 1917 — поч. 1918 рр.). Причини поразки військ Центральної Ради
- •Іу-й Універсал Центральної Ради та його історичне значення
- •Боротьба за збереження державної незалежності. Гетьманат п. Скоропадського
- •Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр
- •Західноукраїнська Народна Республіка
- •Політика “Воєнного комунізму”
- •Українська рср в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
- •Закріплення радянської влади в Україні (1929 – 1938рр.)
- •Західноукраїнські землі в 1921- 1939 рр.
- •Нова економічна політика в Україні та її наслідки
- •Україна і створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік
- •Політика коренізації (українізації), позитивні та негативні фактори її впливу на Україну
- •Індустріалізація в Україні Завдання, труднощі, характерні риси і її наслідки
- •Насильницька колективізація с/г в Україні. Суть, етапи, наслідки
- •Результати колективізації
- •Голодомор в Україні в 1932-1933 рр. Причини та наслідки
- •Українське питання в міжнародній політиці напередодні іі світової війни
- •Карпатська Україна напередодні іі Світової війни
- •Роль “українського питання” в німецько-радянському зближенні. Пакт Молотова-Рібентропа
- •Україна в роки іі світової війни (1939 – 1945 рр.) Велика Вітчизняна війна (1941 – 1945 рр.) План
- •Входження західноукраїнських земель до складу срср
- •Напад Німеччини на срср невдачі червоної армії в боях на території України 1941-1942 рр
- •Фашистський окупаційний режим на Україні
- •Партизанський рух на Україні в роки Великої Вітчизняної
- •Збройна боротьба оун-упа в 1941-1944 рр. На Україні
- •Визволення України
- •28 Жовтня – день визволення України від фашистських загарбників.
- •Радянізація західних областей України. Насильницька колективізація. Масові репресії
- •Дисидентський рух
- •Десталінізація
- •Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.) План
- •Головні чинники, що зумовили процес перебудови
- •Етапи перебудови та наслідки
- •Формування багатопартійності
- •Спроба державного перевороту в срср 1991 року і Україна. Акт про незалежність України. Історичне значення
- •Розпад срср. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав і Україна
- •Україна в умовах незалежності План
- •Відносини України з державами снд. Кримське питання
- •Стартові можливості економіки незалежної України
- •Західний напрям зовнішньої політики України на сучасному етапі
- •Участь України в діяльності міжнародних організацій
- •Становлення грошової одиниці України
- •Інфляцінні процеси в Україні (1992-1994 рр.)
- •Конституційний процес в незалежній Україні
- •Помаранчева революція
- •Сучасний етап розвитку культури
- •Основні фактори впливу на розвиток сучасної української культури
- •Державна символіка сучасної України та її походження
- •Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи
- •Питання на контрольну роботу
- •Перелік екзаменаційних питань з предмета “Історія України”
- •Глосарій
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Сармати
Сармати (савромати) — давньогрецька назва групи кочових іраномовних племен, що жили в VI—V ст. до н.е. у степах Поволжя, Уралу й Казахстану, а в III ст. до н. е. — IV ст. н.е. — на території степової смуги України і, частково, на території Румунії. Вони поділялися на кілька територіально-племінних груп: аорсів (на схід від Дону), сираків (Прикубання), роксоланів і аланів (у Північному Причорномор’ї). Територію проживання сарматів зазвичай поділяють на Азіатську Сарматію (на схід від Дону) і Європейську Сарматію.
Дослідники поділяють історію сарматів на 4 етапи: савроматський (VI—IV ст. до н.е.), ранньосарматський, або прохорівський (III—II ст. до н. е.), середньосарматський (І ст. до н.е. — II ст. н. е.), пізньосармат- ський (середина II—IV ст.). Традиційна сарматська культура відома в основному за похованнями. Поруч з небіжчиками в похованнях знаходять кістки овець, мечі із серпоподібним або кільцеподібним лезом, бронзові фібули й дзеркала, ліпний і гончарний посуд. Могильники нараховують до сотні поховань (Усть-Кам’янка). Знахідки, що належать до сарматської культури Північного Причорномор’я, мають деякі відмінності: це золоті, срібні й бронзові прикраси в поліхромному стилі, бронзові казани із зооморфними ручками; часто зустрічається привізний глиняний і скляний посуд. Основою господарської діяльності сарматів були різні види скотарства. Важливу роль відігравали промисли, ремесла, торгівля із сусідами. У соціальному житті панувала військово-племінна верхівка, частими були війни.
Згідно з даними античних авторів, своїм зовнішнім виглядом і способом життя сармати нагадували скіфів-кочівників. Основними продуктами їхнього харчування були м’ясо, молоко й сир. Як й інші кочівники, вони жили в наметах, що стояли на дво- і чотириколісних візках. Сарматська кіннота довгий час не знала собі рівних у Євразійському степу. Закована в залізну збрую, озброєна довгими списами й мечами, вона наступала замкнутим клином, проти якого не могло встояти жодне військо.
У сарматському суспільстві досить помітними були пережитки матріархату. Очевидці повідомляють, що сарматські жінки нагадували легендарних амазонок: вони полювали верхи, воювали нарівні з чоловіками, вдягалися, як чоловіки, і не одружувалися доти, поки не вбивали хоча б одного ворога.
У середині III ст. військова могутність сарматів на території Право-бережної України була істотно ослаблена готами, а в IV ст. вони були розгромлені і частково асимільовані гунами.
Античні міста в Північному Причорномор’ї
Античні міста Північного Причорномор’я — міста, що виникли в ході грецької колонізації на північному березі Чорного моря в VI—V ст. до н.е.
Наприкінці VII ст. до н. е. на північних берегах Чорного моря виникли грецькі торговельні пункти — емпорії. У VI і V ст. до н.е. Північне Причорномор’я входило до сфери колонізації греків, яких приваблювали ці родючі землі, достаток риби в гирлах рік, можливість вести широку торгівлю з племенами північночорноморських степів — скіфами, синдами, меотами тощо. У VI ст. до н.е. на північному березі Чорного моря виникли грецькі міста, засновані переселенцями з Іонії, Малої Азії і з островів Егейського моря: Тира, Ольвія, Феодосія, Пантікапей, Німфей, Кімерик, Тиритака, Мирмекій, Фармагорія, Гермонаса, Кепи та інші. У 422 р. до н.е. виник Херсонес, у III ст. до н.е. — Танаїс.
Античні міста Північного Причорномор’я жили самостійним життям, зберігаючи зі своїми метрополіями торговельні й культурні зв’язки. Велику роль у їхньому економічному житті відігравала торгівля з містами Греції і Малої Азії і з племенами північночорноморських степів. Міста ввозили з басейну Егейського моря вино, маслинову олію, металеві вироби, мармур, кераміку, дорогі тканини тощо і вивозили хліб, худобу, шкіри, солону рибу, рабів. Важливу роль у їхньому господарстві відігравали промисли, ремесло, землеробство й скотарство.
За соціальним і політичним устроєм усі античні міста Північного Причорномор’я спочатку були рабовласницькими полісами. Деякі міста, розташовані навколо Керченської протоки, уже в 480 р. до н.е. об’єдналися навколо Пантікапея в єдине Боспорське царство. Античні міста Північного Причорномор’я досягли розквіту в IV ст. до н.е., коли вони були найважливішими постачальниками хліба й інших продуктів споживання для багатьох міст Греції і Малої Азії. Античні міста Північного Причорномор’я (особливо боспорські й Ольвія) мали тісний контакт із місцевими племенами. Вони здійснювали економічний і культурний вплив на місцеві племена, сприяли розкладанню в них родового ладу, розвиткові майнової диференціації й визріванню класових відносин.
Мистецтву античних міст Північного Причорномор’я властивими є чимало рис, характерних для всієї художньої культури античного світу. Міста мали регулярне планування (так звана система Гіпподама), у культових і громадських будівлях застосовувався ордер, був розповсюджений тип житлового будинку з перистилем. З Греції в античні міста Північного Причорномор’я широко ввозилися різноманітні художні вироби — скульптура, дрібна пластика, прикрашені розписом вази.
В античних містах Північного Причорномор’я склалися самобутні різновиди похоронного спорудження (перекритий уступчастими зводами підкурганний кам’яний склеп із коридором-«дромосом»), декоративного стінного розпису, скульптурних надгробків-стел, розписної кераміки. Своєрідними є ольвійські бронза, дзеркала зі стилізованими зображеннями на руків’ях (VI—V ст. до н.е.).
У перших століттях нашої ери в економічному, політичному і культурному житті античних міст Північного Причорномор’я все більшу роль відіграють негрецькі, здебільшого сарматські, елементи. У середині III ст. н.е. античні міста Північного Причорномор’я зазнали руйнівної навали готів. Ольвія була повністю зруйнована. На Боспорі готи і союзні їм племена тимчасово захопили владу і зробили його базою для своїх піратських набігів на узбережжя Чорного й Егейського морів. Більш успішно протистояв готам Херсонес, який, очевидно, наприкінці III ст. н.е. увійшов до складу Римської імперії. У середині III ст. почався швидкий занепад Боспорської держави, різко упала торгівля, скоротилося ремесло, відбувалася натуралізація господарства, у першій третині III ст. припинилося карбування монет. Наприкінці IV ст. на Північне Причорномор’я обрушилися спустошливі завойовницькі походи гунів, які довершили занепад античних міст.