3.Будова, склад та ріст вовни.

Морфологічна будова вовни

Овеча вовна складається з наступних типів шерстинок: пух, ость, перехідний, сухий і мертвий волос, песигу.

Пух – найтонше волокно (15-30 мкм) і найкоротше 6-8 см, з дрібною. Чітко вираженою звитістю. З пуху повністю складається вовна тонкорунних овець, у грубововнових пух є підшерстям або нижнім ярусом вовни. Має високі технологічні властивості.

Ость – товсте (діаметром 50-100 мкм) та довге (більше 10 см) майже пряме волокно з малою звитістю. Має низькі технологічні властивості. Входить до складу вовни грубововнових і напівгрубововнових овець.

Перехідний волос – займає проміжне місце між пухом і остю. Товщина його 30-50 мкм, довжина – 8-10 см. З перехідного волосу складається напівтонка вовна.

Мертве волосся – дуже товсте 100-120 мкм і більше, коротке, ламке, без блиску, білого кольору.

Песига – довге пряме волосся у вовні тонкорунних ягнят віком до 4-6 міс. віку. Після її випадання виростає пух.

Ріст вовни

Шерстинки утворюються з клітин росткового шару епідермісу на 60-70 день ембріонального розвитку . В результаті ділення циліндричних клітин у ростковому шарі епідермісу утворюється накопичення клітин, які з 70 дня розвитку плоду починають вростати в пілярний (сосочковий) шар дерми. Накопичення епідермальних клітин разом з ділянкою дерми утворюють залозистий мішечок – волосяний фолікул, який розростаючись набуває форми груші, утворює волосяну цибулину. З широкої частини фолікула стінка прогинається і в нього вростає сполучна тканина дерми з кровоносними судинами – утворюється волосяний сосочок. Через волосяний сосочок здійснюється живлення клітин волосяної цибулини, яке забезпечує їх ріст і ділення.

Волосяні фолікули є первинні і вторинні. Первинні закладаються на 65-75 добу, а вторинні – на 75-85 день ембріонального розвитку плоду. Первинні фолікули залягають глибоко (майже до межі з ретикулярним шаром). Із них у грубововнових овець розвивається ость, у тонкорунних – песига. З вторинних фолікулів, які залягають ближче до поверхні шкіри розвивається пух і перехідний волос.

Проростання перших шерстинок на поверхню шкіри ягняток відбувається на 100-110 добу його утробного розвитку. Закладка волосяних фолікулів закінчується до народження ягняти, а проростання їх у шерстинку продовжується після народження до 15 міс.

Кількість волосяних фолікулів залежить від спадковості, головним чином породи. У тонкорунних порід на 1 см² 7 і більше тис. шерстинок, у напівтонкорунних – 3-4, грубововнових – 1,5-2 тис. На густоту вовни впливає температура і зона їх розведення.

Вовна це білковий продукт, що підтверджується її хімічним складом. Містить 50% вуглецю, 20-24 кисню, 15-20 азоту, 6-7 водню, 2-5 сірки.

Вовна складається з білків групи кератинів, які містять значну кількість сірки. Білок вовни складається з 18 амінокислот, з яких найбільшу питому вагу займає сірковмісна амінокислота цистин.

Ріст вовни залежить від породи, статі, віку, умов годівлі, стану здоров'я, стрижки, температури навколишнього середовища. У тонкорунних овець довжина вовни збільшується за місяць на 0,8 см, у напівтонкорунних і грубововнових 1-3 см. Найшвидше вовна росте у валахів, потім у баранів і найменше у маток. Недогодовування овець призводить до затримки росту. Висока температура гальмує ріст вовни. Негативно впливає на ріст утримання овець в душних сирих приміщеннях. Після стрижки вовна росте швидше (це пояснюється покращенням шкіряного дихання і підсиленням обміну речовин).

Вплив залоз внутрішньої секреції:

• при відсутності сім’яників підвищується вовнова продуктивність.

• при недостатній функції щитовидної залози – знижується.

Линяння:

• вікове – у 4-6 міс. у ягнят тонкорунних порід випадає песига і на її місці виростає пух;

• сезонне – виражене у грубововнових овець, навесні випадає пух, восени він відростає.

Глікоген утворюється з глюкози і депонується перед початком розвитку волоса, потім його вміст зменшується і з припиненням росту він зникає.

Під час заміни волосся (при линянні) у волосяному сосочку припиняється кровообіг. Це призводить до припинення розмноження клітин у волосяній цибулині, вона роговіє і разом з волосиною випадає. Одночасно розвивається новий волосяний фолікул. Потім волосяна цибулина і нова волосина.

Розрізняють сезонне, вікове і компенсаторне линяння. Строки линяння можна певною мірою змістити під впливом факторів годівлі, утримання і регулювання тривалості світлового дня.

На вовнову продуктивність впливають: склад раціону, особливо збалансованість за вмістом сірки і міді.

Добавка до раціону бідного на сірку відповідних доз сульфату натрію сприяє збільшенню вмісту цистину в пухових волокнах на 9,5%, в остьових – на 14,2%. Добавка до раціону сульфату міді (8 мг/гол в день) і віт. А підвищує настриг вовни на 14%. Якість вовни погіршується при надмірному ультрафіолетовому опроміненні, особливо у високогірних районах.

Ін’єкція препарату соматотропіну яркам протягом 6 діб дає змогу збільшити ріст шерсті на 38,7 %.