Gospodarske_pravo_Ukr_Nesinova2011

Тема 20. Господарський договір

20.3. Правові вимоги до форми господарського договору

Загальний порядок укладення господарських договорів визначається у ст. 181 ГКУ. Господарський договір за загальним правилом викладаєтьсяуформієдиногодокумента,підписаногосторонамитаскріп­ леного печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення цього виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою зі сторін. Якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору,вразізгодизйогоумовамиоформляєдоговірвідповіднодовимог ч. 1 ст. 181 ГКУ і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Занаявностізапереченьщодоокремихумовдоговорусторона,яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження в договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другійсторонідвапримірникипротоколурозбіжностейразомзпідписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, у цей же строквжитизаходівдляврегулюваннярозбіжностейздругоюстороною і включити в договір усі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилисьневрегульованими,передативцейжестрокдосуду,якщонаце

єзгода другої сторони.

Уразі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода має бути підтверджена в письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі закону, або сторона – виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).Якщо одназісторін здійснилафактичнідіїщодо йоговиконання,

311

Розділ 3. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання

правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

20.4.Особливості укладення попередніх договорів

Уст. 182 ГКУ розглядаються особливості укладення попередніх договорів. Зокрема визначається, що за попереднім договором суб’єкт господарювання зобов’язується в певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.Попереднійдоговірповиненміститиумови,щодаютьзмогувизначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів. Якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладенняосновногодоговору,другасторонамаєправовимагатиукладення такого договору в судовому порядку. Передбачене попереднім договором зобов’язання укласти основний договір припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна зі сторін не надішле проект такого договору другій стороні. ВідносинищодоукладенняпопередніхдоговоріврегулюютьсяЦивільнимкодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ. Угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.

20.5. Особливості укладення господарських договорів за державним замовленням

Ст. 183 ГКУ регламентується укладення господарських договорів за державним замовленням. Договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб’єктами господарювання – виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов’язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.

Держава в особі Кабінету Міністрів України є гарантом за зобов’язаннямидержавнихзамовників.Укладеннясторонамидоговору за державним замовленням (державного контракту) здійснюється в порядку, передбаченому ст. 181 ГКУ (загальний порядок укладення госпо-

312

Тема 20. Господарський договір

дарських договорів), з урахуванням особливостей, передбачених законодавством. Державний контракт укладається шляхом підписання сторонами єдиного документа. Ухиляння від укладення договору за державнимзамовленнямєпорушеннямгосподарськогозаконодавстваізумовлює відповідальність, передбачену ГКУ та відповідними законами України.

Спори, що пов’язані з укладенням договору за державним замовленням, у тому числі при ухилянні від укладення договору однієї, або обох сторін, вирішуються в судовому порядку. Виконавець державного замовлення звільняється від обов’язку укладення державного контрактунаумовах,визначенихдержавнимзамовленням,уразівизнаннявсудовому порядку державного замовлення недійсним.

20.6. Укладення господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін, зразкових та типових договорів.

Господарські договори, що укладаються на біржах, ярмарках та публічних торгах

У ст. 184 ГКУ розглядаються особливості укладення господарських договорівнаосновівільноговолевиявленнясторін,примірнихітипових договорів. При укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений з ініціа- тивибудь-якоїзісторінустроки,погодженісторонами.Укладеннядого- вору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватись у спрощений спосіб або у формі єдиного документа з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого ст. 181 ГКУ.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 ГКУ (загальні умови укладення договорів, що породжують господарські зобов’язання), не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 ГКУ та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Типоваформавідповідного договору,порядоквизначенняобґрунтованого обсягу витрат, що підлягає компенсації, форма відшкодування (викуп, у тому числі в розстрочку, оформлення корпоративних прав, надання пільг у визначеному розмірі) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Щодо укладення господарських договорів на біржах, ярмарках та публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення з урахуванням нормативно-правових

313

Розділ 3. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання

актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарок та пуб­ лічних торгів (ст. 185 ГКУ).

20.7. Порядок укладання господарських договорів (традиційний, конкурентні способи, шляхом переговорів)

Порядок укладаннягосподарськихдоговорів згідно зчиннимзаконодавством передбачає декілька способів:

а) традиційний порядок укладання господарських договорів; б) конкурентні способи укладання господарських договорів; в) укладання господарського договору шляхом переговорів. Розглянемо окремо кожен з них.

а) традиційний порядок укладання господарських договорів.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення певного виду договорів.

Проектдоговоруможебутизапропонованийбудь-якоюзісторін.У разі,якщопроектдоговорувикладеноякєдинийдокумент,віннадається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другійстороніабонадсилаєвідповідьналист,факсограмутощоудвадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

314

Тема 20. Господарський договір

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі закону, або сторона – виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другоїсторонивважаютьсяприйнятими.Уразіякщосторонинедосягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

б) конкурентні способи укладання господарських договорів.

В умовах сучасних ринкових відносин використання торгів як способу укладення договорів за участю суб’єктів господарювання зумовлене існуванням конкуренції та необхідністю вибору найбільш вигідних умов для вступу в господарські відносини, потребою економії коштів. Разом з тим на сьогодні існує декілька видів торгів, що відрізняються за характеристиками, умовами, наслідками тощо. Аналіз нормативно-правових актів, що регулюють конкурентні способи укладання договорів, наукової літератури та правозастосовчої діяльності, свідчить про відсутність системного підходу до правового регулювання однорідних відносин у сферіторгів.Середавторів,якітієючиіншоюміроюторкалисяцієїпроб­ лематики у своїх працях, можна відзначити О.А. Беляневич, М.І. Брагинського, О.М. Вінник, О.П. Віхрова та ін., проте низка питань щодо видів торгів потребує подальшого вивчення.

У різних нормативно-правових актах та літературі використовуються терміни «конкурс», «тендер», «торги» як синоніми, зустрічаються конструкції торги (тендер), торги (конкурс), конкурс (тендер), тобто за відсутності легального визначення торгів та їх видів однойменні правові дефініції вживаються в різному значенні. Для систематизації торгів з урахуванням вказаних понять доцільно взяти за основу перш за все законодавство, яке регулює проведення таких торгів, для виділення основних­ критеріїв їх поділу.

Залежно від кола осіб, які беруть участь, можна виділити: відкриті(доучастізапрошуютьсявсівиконавці,щовідповідаютьвстановленим вимогам);закритіабозобмеженоюучастю(лишеспеціальнозапрошені претендентиабозаконодавчообумовленісуб’єктигосподарюванняможуть брати участь у торгах); з попередньою атестацією виконавця (подавати конкурсні пропозиції для визначення переможця можуть лише претенденти, які пройшли попередню кваліфікацію). Тендери (торги) можутьбути:1)відкритими,вякихберутьучастьпретендентивсіхформ

315

Розділ 3. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання

власності; 2) закритими, в яких беруть участь претенденти тільки за офіційним запрошенням замовника і які проводяться у разі виконання робіт особливої складності, що можуть бути виконані обмеженим колом користувачів надр, а також у разі проведення робіт на об’єктах закритого типу. Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 30 червня 1999 р. продаж майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу провадиться на відкритих торгах, якщо іншенепередбаченопланомсанації.Азгіднозч.2ст.20цьогожЗакону майно боржника, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах, у яких беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.

Залежно від правового статусу організаторів торгів у сфері господарювання (покупець або продавець, замовник або виконавець) існують такі види торгів: торги на реалізацію майна, робіт, послуг – договір укладається з тим із учасників торгів (претендентів), який запропонував найвищу ціну за майно, що продається, або роботи, послуги, що пропонуються.

Залежно від мети проведення торгів (конкурсів) (виявлення найкращої цінової пропозиції або найкращих умов) можна виділити: комерційні – при визначенні переможця враховується запропонована ним ціна виконання за рівних фіксованих умов виконання; некомерційні – переможцем конкурсу визначається претендент, який запропонував найкращі умови виконання.

Залежно від волевиявлення власника виділяють: примусові – організовані для реалізації майна несправного боржника (відповідно до п. 6 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» продаж майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу провадиться на відкритих торгах); добровільні – організовані самим продавцем чи здійснюються ним через організацію, спеціально на те уповноважену.

Крім того, має значення і поділ торгів за територіальною ознакою суб’єктів господарювання, що беруть участь у таких торгах, а саме на: міжнародні, всеукраїнські (внутрішньодержавні), регіональні.

в) укладання господарського договору шляхом переговорів. Роз-

різняють конкурентні (торги: аукціони, тендери; конкурси) і неконкурентні способи укладення договорів. Неконкурентне укладення господарськихдоговоріввідбуваєтьсяшляхом:проведенняпрямихпереговорів повноважними представниками сторін, що завершуються підписанням договору як єдиного документа; направлення однією стороною ін-

316

Тема 20. Господарський договір

шій стороні проекту договору та узгодження позицій сторін щодо умов. Проект договору може бути запропонований будь-якою зі сторін. Якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох екземплярах.

Питання для самостійного вивчення

1.Правове регулювання договорів за державним замовленням.

2.Особливості укладення договорів на біржах, ярмарках.

3.Порядок оформлення розбіжностей під час укладення договору.

4.Випадки,коливрегулюваннярозбіжностейпідчасукладеннядоговору у судовому порядку є обов’язковим.

Тести для поточного контролю

20.1.Знайдітьхибнетвердження.Укладеннягосподарськихдоговорів у спрощений спосіб – це:

–шляхомобмінулистами,факсограмами,телеграмами,телефонограмами тощо;

–шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень;

–у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

20.2.Господарським договором уважається договір, що укладе-

ний:

–між суб’єктами господарювання та з приводу здійснення господарської діяльності;

–між суб’єктами господарювання;

–з приводу здійснення господарської діяльності.

20.3.Сторона,якаодержалапроектдоговору,повиннарозглянути його та надіслати відповідь:

–у двадцятиденний строк після одержання договору;

–у тридцятиденний строк після одержання договору;

–у десятиденний строк після одержання договору.

20.4.Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір уважається:

–неукладеним;

–недійсним;

–неповним;

–неоформленим.

317

Розділ 3. Особливості правового регулювання

вокремих галузях господарювання

20.5.Попередній договір укладається у:

– простій письмовій формі;

– письмовій формі, нотаріально посвідченій;

– у тій формі, в якій необхідно укласти основний договір.

20.6.Якщо строк договору не зазначений у господарському договорі, він вважається:

–укладеним на невизначений строк;

–укладеним на строк один рік;

–неукладеним;

–недійсним.

318

Тема 21. Правове регулювання господарсько-договірних відносин

Тема 21. Правове регулювання господарсько-договірних відносин

21.1.Порядок зміни та розірвання господарських договорів.

21.2.Припинення господарських договорів.

21.3.Належне виконання господарських договорів.

21.4.Господарсько-правові засоби забезпечення належного виконання господарських зобов’язань.

21.1.Порядок зміни та розірвання господарських договорів

Підстави для зміни або розірвання договору передбачені у ЦК України, згідно з якими зміна або розірвання договору допускається:

–за згодою сторін, якщо ця можливість обумовлена в договорі, а

вактах законодавства закріплено право вимагати цього (крім договорів на користь третьої особи). Зміна або розірвання виникають з моменту висловлювання наміру скористатись своїм правом (ст. 651 ЦК України);

–за взаємною згодою у зв’язку з істотними змінами обставин

(ст. 652 ЦК України): на відміну від форс-мажору – виконання можливе, проте не є вигідним для сторін. Наприклад, договір купівлі-продажу після прийняття закону про необхідність отримати ліцензію для реалізації товару, в результаті чого постачальник не має наміру займатись поставкою. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавля-

ється того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

–уразіодносторонньоївідмовивіддоговорувповномуобсязіабо частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або за-

коном (наприклад, згідно зі ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від

договору підряду та вимагати відшкодування збитків);

– за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі:

1)істотного порушення договору іншою стороною (ч. 2 ст. 651 ЦК України);

2)якщосторона–ініціаторзміниаборозірваннядоговорунеотри- мала відповіді протягом 20 днів, або отримала негативну відповідь іншої сторони (ч. 4 ст. 188 ГК України): з причин інших, не пов’язаних з істотними змінами обставин.

3)якщо договір не приведений у відповідність до істотних змін обставин або щодо його розірвання не досягнуто згоди сторін (ч. 2 ст. 652

ЦК України) за наявності одночасно таких умов:

319

Розділ 3. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання

а) при укладенні договору сторони не могли передбачити можливість настання таких змін;

б) зміни у зв’язку з причинами, які сторона договору не може усунути;

в)виконаннядоговорунановихумовахпорушуємайновийбаланс; г) договір не містить положень, що ризик змін повинна нести заці-

кавлена сторона.

Згідно зі ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно з вимогами цієї статті ГК Українисторонадоговору,якавважаєзанеобхіднезмінитиаборозірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором у вигляді додаткової угоди про зміну умов договору, його розір­вання, проведення новації, надання відступного замість виконання зобов’язання тощо. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, в двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Рішення може являти собою:

–згоду на зміну (розірвання) договору – повертається підписаний екземпляр додаткової угоди зацікавленій стороні;

–відмову від зміни (розірвання) договору або ненадання відповіді на зроблену пропозицію у встановлений законом строк;

–згоду змінити договір, проте на інших умовах – оформлюється протокол узгодження розбіжностей до додаткової угоди.

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано,договірвважаєтьсязміненимаборозірванимзднянабрання чинності цим рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згіднозіст.654ЦКУкраїнизмінааборозірваннядоговоруздійснюється у тій формі, в якій укладено основний договір (наприклад, нотаріально посвідчена письмова форма, державна реєстрація договору).

Ст. 206 ГК України зазначає, що господарське зобов’язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених ст. 188 ГК України. Державний контракт підлягає розірванню у разі зміни або скасування державного замовлення, яким передбачено припинення дії контракту, з моменту, коли про це стало відомо сторонам зобов’язання. Наслідкирозірваннядержавногоконтрактудляйогосторінвизначаються відповідно до закону.

Договір вважається зміненим або розірваним з моменту:

–підписання додаткової угоди;

320