гигиена500
.docx+ очищення, дезінфекція, дезінсекція, дератизація, побілка
- очистка, по необхідності дезінфекція, дезінсекція, дератизація, побілка
- механічне очищення приміщення, миття інвентарю, обладнання, ремонт
- механічне очищення, відрегулювання обладнання
? 379.
Функції зелених насаджень санітарно-захисної зони птахівничої ферми?
- захист підприємства від пилу, газів, шуму
+ утворення бактерицидних, фунгіцидних сполук-фітонцидів
+ озонування повітря, очищення від пилу, газу, шуму
- захист населених пунктів від викидів і запахів птахівничих підприємств
- для естетичного вигляду ферми і забезпечення О2 тварин
- інтенсивний фотосинтез вуглекислого газу
? 380.
Типи годівлі птиці:
- повноцінний, неповноцінний
+ сухий, вологий
- холодний, теплий
- зерновий, зернобобовий, збагачений вітамінами
? 381.
Системи утримання кролів:
- на підлозі, клітково-батарейна, шедова
- шедова, комбінована, механізована
- зовнішньо кліткова, внутрішньо кліткова, шедова
+ зовнішньо кліткова, комбінована
+ шедова, в приміщеннях
- індивідуальна, в шедах та ямах
? 382.
У якому віці починають парувати кролиць, міс?
- 4-5
- 5-6
+ 6-7
- 8
? 383.
Період сукрільності у кролематки триває, днів:
- 25-27
+ 28-33
- 30-38
- 33-40
? 384.
Якою повинна бути температура повітря в приміщеннях промислового типу для кролів?
- 5-10
- 10-15
+ 15-20
- 20-25
? 385.
Через який період повторно запліднюють кролематку, днів?
+ 3
- 5
- 10
- 12
? 386.
В якому віці відлучають кроленят від кролематки, днів?
- 10
- 20
- 30
+ 45
? 387.
Де проходить парування кролематки?
- в клітці самки
+ в клітці самця
- в будь-якій клітці
- в парувальній клітці
? 388.
Які заходи проводять із хворими і підозрілими у захворюванні кролями і хутровими звір’ями?
+ забивають
+ переводять у ізолятор
- оголошують карантин
- вакцинують
- перевозять на карантинну ферму
? 389.
Вказати спосіб утримання кролів ремонтного молодняку до 90-денного віку:
- у ямах
- груповий або індивідуальний
- індивідуальний
+ груповий
? 390.
Обладнання входу і в’їзду на ферму:
- ворота, прохідна, санблок
+ ворота, санпропускник, дезбар’єр
- ворота, санпропускник
- санпропускник, дезбар’єр
? 391.
Склад бджолиної сім’ї:
+ матка
- джмелі
+ трутні
- самка
+ робочі бджоли
- робочі джмелі
? 392.
Оптимальна температура для бджіл, ?С:
- 10-18
- 20-25
- 27-32
+ 34-35
? 393.
Типи вуликів:
- прямі, непрямі
+ горизонтальні
+ вертикальні
- закриті
- відкриті
- напіввідкриті
? 394.
Як здійснюється вентиляція вулика?
- через задні льотки
- через щілини
+ через нижній льотки
+ через верхній льотки
- шляхом відкривання кришки вулика
- за допомогою примусової вентиляції
? 395.
Вимоги до вуликів:
+ добре вентильований
- помірно вологий, теплий
- зроблений із заліза, дерева
+ теплий і сухий
- помірно вологий
- прохолодний але добре вентильований
? 396.
До незаразних хвороб відносять хвороби:
+ не мають збудника інфекціних та інвазійних хвороб
- виникають в результаті згодовування планктону
+ виникають в результаті різних змін умов зовнішнього середовища
+ виникають при порушенні обміну речовин, годівлі
+ розвиваються в наслідок авітамінозу та травматизму
- риби ними майже не хворіють
? 397.
Дезинфекцію сталевих частин і інвентаря (гачки, багри, якоря) та посуд (відра, баки, тази).
+ очищують механічно
+ обпалені паяльною лампою
+ обробляють 4% розчином формаліна
- промиванні водою
- 2-х годинному кипятінні
- 100% заміні та маркіровці
? 398.
Комплексний метод по ліквідації хвороб риб включає в себе:
- лікування інфекційних хвороб риб
+ діагностику інфекційних хвороб риб
- епідеміологічне обслуговування рибоводних господарств
+ епізоотологічне обслуговування рибоводних господарств
- комплекс ветеринарно-санітарних заходів направлених на вилов хворої та перехворілої риби
+ вибраковка хворих риб, прибирання та знищення трупів загиблих риб
? 399.
Дати визначення поняттю „патогенність” - це :
- захворювання, яке викликає мікробізм
+ потенційна здатність певного виду мікроба викликати в організмі інфекційний процес
- здатність організму мобілізувати сили проти патогенного фактора
- захворювання, яке викликає певна група мікробів
? 400.
Вікові групи риб:
- личинка, мальок, статевозріла, годовик, двогодовик
- личинка, мальок, годовик, дволіток, трьохліток
- личинково-малькова, цьоголіток, годовик, що не перезимував, дволітки
+ личинково-малькова, цьоголіток, годовик, що не перезимував, дволітки, двогодови
? 401.
Розміри і структуру підприємств, системи та способи утримання тварин, номенклатуру, типи окремих будівель і споруд вибирають в залежності та з урахуванням:
+ напрямку і спеціалізації господарства
+ природнокліматичних умов району будівництва
+ забезпечення найвищої ефективності капіталовкладень
+ господарської кооперації.
- естетичних вимог.
? 402.
Мінімальний розмір санітарно-захисної зони від молочної ферми з поголів’ям корів до 400 гол., м..
- 25.
- 50.
+ 200.
- 1000.
? 403.
Мінімальні розміри санітарно-захисної зони для великих підприємств (комплексів) промислового типу із загальним поголів’ям більше 5000 гол., м.
- 100.
+ 1000.
- 3000.
- 5000.
? 404.
Мінімальні розміри санітарно-захисної зони для малих селянських господарств з загальним поголів’ям худоби до 150 гол., м.:
- 25.
+ 150.
- 500.
- 900.
? 405.
Мінімальні зооветеринарні розриви між свинарськими фермами і молочними до 400 корів, м.:
- 25.
+ 150.
- 700.
- 1100.
? 406.
Мінімальні зооветеринарні розриви між скотарськими підприємствами та об’єктами по переробці сільськогосподарської продукції:
- 25.
- 40.
+ 50.
- 60.
? 407.
Мінімальні зооветеринарні розриви між малими тваринницькими фермами селянських (фермських) господарств та скотарськими підприємствами:
- 60.
- 90.
+ 150.
- 160.
? 408.
Спеціалізація скотарства в господарствах України:
+ молочне
+ мясне
+ мясо-молочне
- комбіноване
? 409.
Номенклатура основних скотарських виробничих будівель:
+ підприємства по виробництву молока
+ ферми і комплекси по вирощуванню нетелей
+ підприємства по виробництву яловичини
+ селянські (фермерські господарства)
- МТФ, відгодівельні майданчики
- МТФ по виробництву яловичини
? 410.
Вигульні майданчики для великої рогатої худоби (вигульно-кормові двори) мають:
- Корівники.
+ Секція для тварин.
- Доїльний блок.
- Пологове відділення.
? 411.
Пункт штучного запліднення при прив’язному утриманні на фермі для великої рогатої худоби налічує, шт.:
+ 1.
- 2.
- 3.
- 4.
? 412.
Пункт штучного запліднення на фермі для великої рогатої худоби має такий орієнтовний склад приміщень:
+ манеж обладнаний станком для запліднення тварин, лабораторія
+ мийне приміщення, приміщення для перетримки тварин після запліднення
- корівник, лабораторія
- лабораторія, інвертарна
? 413.
Розмір ферм по вирощуванню племінного молодняку та корів первісток в степовій зоні:
+ 400
+ 600.
- 300.
- 200.
- 100.
? 414.
Розміри малих ферм в підсобних господарствах селян в степовій зоні:
- 2, 3.
+ 4, 8, 16.
- 4, 6.
- 5, 7.
? 415.
Розмір фермських господарств в степовій зоні:
- 15, 30.
- 25, 30.
+ 16, 25, 32, 50, 64.
- 40, 50.
? 416.
Розміри підприємств по вирощуванню ремонтного молодняку (нетелей) в степовій зоні: скотомісць:
+ 6000, 9000
+ 3000
- 1000, 1200.
- 2000, 2500.
? 417.
Розміри ферм і комплексів по вирощуванню нетелей з 6-ти міс., віку до 6-7 місячної тільності та ремонтних телиць в степовій зоні:
- 500.
- 1000, 1200.
- 1000, 1400.
+ 2200, 3000, 600.
? 418.
Розміри ферм і комплексів м’ясного напрямку з закінченим оборотом стада в степовій зоні, корів.
+ 800, 1000.
- 200, 250.
- 300, 400.
- 500.
? 419.
Розміри ферм і комплексів по вирощуванню та відгодівлі молодняку молочних, комбінованих та м’ясних порід з 6- 8 до 16- 18 міс. віку в степовій зоні. скотомісць:
+ 1000, 3000.
- 500.
- 4000.
- 200.
? 420.
Розміри фермських господарств по вирощуванню, дорощуванню та відгодівлі великої рогатої худоби в степовій зоні, скотомісць:
+ 50, 75, 100, 150, 200.
- 50, 100.
- 500, 700.
- 1000.
? 421.
Розміри ферм м’ясного напрямку із закінченим оборотом стада великої рогатої худоби в степовій зоні, корів:
- 10, 12.
- 15, 20.
- 25, 30.
+ 50, 75.
? 422.
Розміри відгодівельних майданчиків для утримання вибракуваних корів та молодняку в степовій зоні. скотомісць:
- 560, 600.
+ 3000, 5000,
- 1000 . . . 3000.
- 200, 400.
? 423.
Рекомендована номенклатура скотарських підприємств України:
+ по виробництву молока
+ вирощуванню ремонтного молодняку (нетелей)
+ виробництву яловичини
+ відгодівельні майданчики для утримання вибракуваних корів та молодняку.
- по заплідненню корів та виробництву молока.
- по заплідненню та переробці продукції скотарства.
- по виробництву яловичини та заплідненню тварин.
? 424.
При організації штучного запліднення безпосередньо в стійлах або боксах основних приміщень, де утримуються тварина, в складі пункту штучного запліднення слід передбачати лише:
- корівник зі станком для запліднення.
- корівник та лабораторію.
+корівник та мийне приміщення.
- приміщення для утримання бугаїв-плідників.
? 425.
Номенклатура будівель і споруд обслуговуючого призначення на скотарських підприємствах:
+ підсобні виробничі будівлі та споруди
+ складські та допоміжні будівлі та споруди.
- ветеринарні об’єкти.
- складські будівлі.
- виробничі будівлі.
? 426.
До підсобних виробничих будівель та споруд на скотарськіх підприємствах належать:
+ будівлі та споруди для приготування кормів
+ ветеринарного призначення
+ авто вагова, пункт технічного обслуговуванян
+ лабораторія контролю якості кормів та продукції
+ споруди водопостачання та каналізації
+ електро- та теплопостачання, пожежний пост або депо, проїзди
- проїзди, огорожі
- лабораторія, дезбарєр
- огорожі та авто вагова
? 427.
Вимоги при плануванні скотарських підприємств:
+ підвищена компактність забудови
+ скорочення довжини всіх комунікацій та площі приміщень
+ взаємне розміщення будівель і споруд для утримання тварин відповідно до технологічних процесів
+ використання протипожежних перегородок (стін) та окремих виходів
- відділення для доїння обовязково відділяють від інших виробничих приміщень
- технологічний процес не впливає на планування підприємств
? 428.
Доїльно-молочні та молочні блоки слід розміщувати:
- обов’язково зблоковувати з корівниками.
- обов’язково розміщувати в кормовій зоні.
+ між корівниками або блокувати з ними.
- взагалі на території підприємства.
? 429.
Пункт штучного запліднення великої рогатої худоби розміщують:
+ поблизу від корівника та приміщення для утримання телиць парувального віку або блокують з ними
+ в доїльно-молочному блоці (при доїнні в ньому).
- в корівнику.
- в телятнику.
- в доїльно-молочному блоці.
? 430
Санпропускники, карантинні приміщення та забійний майданчик на скотарських підприємствах розміщують:
- в санітарно захисній зоні.
+ на межі огородження ферми.
- поблизу з кормовою зоною.
- за межами ферми.
? 431.
Вигульно-кормові двори або вигульні майданчики розміщують:
+ біля повздовжніх стін будівель для утримання тварин
+ окремо від будівель.
- за межами ферми.
- за межами виробничої зони.
? 432.
Приміщення для приймання і відправки тварин, склади концентрованих кормів повинні розміщуватися:
+ на межі території підприємств.
- на межі санітарної зони.
- за межами виробничої зони.
- в кормовій зоні.
? 433.
Будівлі завширшки більш як 30 м багато поверхневі слід розміщувати повздовжнього віссю в напрямку:
- північно-південному.
+ пануючих вітрів.
- захід – схід.
- північ – захід.
? 434.
Вигульні майданчики та вигульно-кормові двори слід розміщувати з боку:
- північного.
- західного.
+ південного.
- східного.
? 435.
Кожні ряди стійл приміщень для великої рогатої худоби об’єднують загальним кормовим або гнойовим проходом (проїздом):
+ 2.
- 3.
- 4.
- 5.
? 436.
В одному безперервному ряду скотарських приміщень не допускається розміщувати більше, стійл:
- 20.
- 15.
- 30.
+ 64.
? 437.
Вказівки по влаштуванню виходів свинопоголів’я з врахуванням I – V ступеню вогнестійкості :
- ворота однопільні, двері одно та двопільні.
- ворота однопільні, що відкриваються у свинарник.
- двері двопільні, ворота однопільні, що відкриваються назовні по ходу основного руху.
+ ворота двопільні, двері одно та двопільні, що відкриваються по ходу основного руху.
? 438.
В одному безперервному ряду при безприв’язному утриманні худоби не більше, боксів:
- 20.
- 28.
+ 50.
- 200.
? 439.
З кожної секції забезпечують вихід великої рогатої худоби:
+ у приміщення для доїння.
+ на вигульні майданчики.
+ на вигульно-кормові майданчики.
- на пасовища
- у ветеринарно-санітарні приміщення
? 440.
Приміщення для отелення обладнують стійлами шириною, м..
- 0.5.
- 1.0.
+ 1.5.
- 3.0.
? 441.
У родильному відділені слід влаштовувати денники для отелення корів розміром, м.:
- 1.0 х 1.5.
- 1.0 х 2.0.
- 1.5 х 2.0.
+ 3.5 х 3.0.
? 442.
Мінімальна ширина проходу для евакуювання телят повинна бути не меншою, м:
- 0.3.
+ 0.8.
- 2.
- 3.
? 443.
Ширина планок та просвіту щілинної підлоги для телят 6-ти міс. віку повинні мати такі розміри, відповідно, см.:
+ 8 та 3 (3,5).
- 1 та 2.
- 10 та 9.
- 2 та 2.
? 444.
Ширина планок та просвіту щілинної підлоги з бетону для дорослої великої рогатої худоби повинні мати такі розміри, відповідно в середньому см.:
- 5 та 2.
- 1 та 1.
- 2 та 2.
+ 11 та 4.
? 445.
Ширина планок та просвіту щілинної підлоги для телят профілактичного періоду (до 20 днів) відповідно, см.:
+ 5 та 1.5.
- 1 та 0.5.
- 2 та 0.5.
- 10 та 3.
? 446.
Внутрішня висота основних приміщень для великої рогатої худоби при прив’язному утриманні без підстилки повинна становити не менше, м.:
- 1.8.
+ 2.4.
- 3.8.
- 4.9.
? 447.
Внутрішня висота основних приміщень для великої рогатої худоби при безприв’язному утримані на глибокій підстилці повинна становити не менше, м:
- 5.
- 2,1.
- 2,5.
+ 3,3.
? 448.
Висота від підлоги до низу вікна в будівлях для прив’язного утримання худоби слід встановлювати на, м.:
- 0,5.
- 0,8.
+ 1,2.
- 2,8.
? 449.
Висота від підлоги до низу вікна в будівлях для безприв’язного утримання худоби слід встановлювати на, м.:
- 0,8.
- 3,5.
- 2,5.
+ 1,8.
? 450.
Висота від підлоги до низу вікна в будівлях для утримання худоби на глибокій підстилці слід встановлювати на, м.:
- 1,0.
- 1,5.
- 2,0.
+ 2,4.
? 451.
Природне освітлення залежить від:
+ взаємо розміщення суміжних будівель, їх розмірів
+ від конструкції і розташування світлових прорізів.
- від висоти приміщення.
- від висоти та довжини приміщення.
- від інтенсивності штучного освітлення.
? 452.
Відстань між лампами для штучного освітлення в корівнику не повинна перевищувати (м, кратної висоти підвіски ламп):
+ 5, 1,5-2-ох кратної висоти підвіски.
- 10, 3-х кратної висоти підвіски.
- 2, 5-ти кратної висоти підвіски.
- 18, 7-ми кратної висоти підвіски.
? 453.
Для рівномірного штучного освітлення в корівниках необхідно, щоб одна лампа припадала не більше як на м2.:
- 5.
- 10.
- 20.
+ 25.
? 454.
Кормові, кормо гнойові та гнойові проходи в приміщеннях для утримання корів повинні мати ширину не менше, м.:
- 0,5.
+ 1,0.
- 2,0.
- 3,0.
? 455.
Кормо-гнойові проходи в корівниках, у будівлях для корів та нетелей за 1-3 міс. до отелення з безприв’язним утриманням худоби при однорядному розміщенні годівниць повинні мати ширину, м.:
- 1,0.
+ 3,0.
- 7,0.
- 9,0.
? 456.
Кормо-гнойові проходи для телят з безприв’язним утриманням при однорядному розміщенні годівниць повинні мати ширину, м.:
+ 1,6.
- 3,0.
- 4,0.
- 5,0.
? 457.
При дворядному розміщенні годівниць ширину кормо-гнойового проходу збільшують у рази:
- 1.
+ 2.
- 3.
- 4.
? 458.
Ширина робочих та евакуаційних проходів в корівниках повинна бути не меншою, м.:
- 0,25.
- 0,5.
+ 1,0.
- 3,0.
? 459.
Ширина поперечних проходів в торцях корівника повинна бути в межах, м.:
+ 1,2 – 1,5.
- 2,0 – 3,0.
- 3,0 – 4,5.
- до 6.
? 460.
Площа боксу для корів та нетелей за 2-3 міс. до отелення, м2:
+ 1,9 – 2,5.
- 3 – 4.
- 5.
- 7.
? 461.
Ширина боксу для корів та нетелей за 2-3 міс. до отелення, м.:
+ 1,0 – 1,2.
- 1,5 – 1,7.
- 1,6 – 1,7.
- 1,7 – 1,75.
? 462.
Глибина боксу для корів та нетелей за 2-3 міс. до отелення, м.:
- 1,5.
+ 2,2.
- 3,0.
- 4,0.
? 463.
Норма площі стійла для корів на товарних підприємствах, м2.:
- 0,9 – 1,2.
- 1,2 – 1,3.
- 1,5 – 1,6.
+ 1,7 – 2,3.
? 464.
Ширина стійла для корів на товарних підприємствах, м.:
+ 1,0 – 1,2.
- 0,8 – 0,9.
- 1,4 – 1,5.
- 2,0 – 2,1.
? 465.
Глибина стійла для корів на товарних підприємствах, м.:
+ 1,7 – 2,0.
- 2,0 – 2,20.
- 2,20 – 2,30.
- 2,30 – 2,40.
? 466.
Глибина стійла для корів на товарних підприємствах, м.:
+ 1,7 – 2,0.
- 2,0 – 2,20.
- 2,20 – 2,30.
- 2,30 – 2,40.
? 467.
Ширина стійла для бугаїв-плідників, м.:
- 1,1.
- 1,3.
+ 1,5.
- 3,0.
? 468.
Глибина стійла для бугаїв-плідників, м.:
- 1,65 – 1,7.
- 1,7 – 1,8.
- 1,8 – 1,9.
+ 2,0 – 2,2.
? 469
Норма площі денника для отелення корів, м2,:
+ 10,5.
- 15,0.
- 20,0.
- 25,0.
? 470.
Ширина денника для отелення корів, м,:
+ 3,5.
- 2,0.
- 5,0.
- 6,0.
? 471.
Глибина денника для отелення корів, м,:
- 1.
- 2.
+ 3.
- 4.
? 472.
Висота перегородок секцій має бути рівною, м.:
+ 1,5.
- 2,0.
- 2,5.
- 3,0.
? 473.
Роздільники стійл влаштовують через одно стійло на довжину, м.:
- 0,5.
- 0,8.
+ 1,1.
- 2,3.
? 474.
Дно індивідуальних кліток для телят влаштовують решітчастим на висоті, м.:
- 0,10 – 0,15.
+ 0,35 – 0,50.
- 0,6 – 0,7.
- 0,7 – 0,85.
? 475.
При вирощувані бугайців у боксах розмір останнього має бути:
+ як для племінного молодняку.
- як для дорослих тварин.
- як для нетелів.
- не нормується.
? 476.
Дверцята кліток повинні відкриватися:
- проти ходу евакуаційних тварин.
- можуть у відкритому стані частково перекривати шляхи евакуації.
+ походу евакуації тварин і у відкритому стані не перекривати шляхи евакуації.
- можуть відкриватися з іншими варіантами.
? 477.
Ширина годівниць по верху для дорослої великої рогатої худоби, м.:
+ 0,6 – 0,8.
- 0,3 – 0,4.
- 0,2 – 0,1.
- 1,0 – 1,2.
? 478.
Ширина годівниць по днищу для дорослої великої рогатої худоби, м.:
- 0,2 – 0,3.
+ 0,4 – 0,6.
- 0,7 – 0,8.
- 1,0.
? 479.
Висота переднього та заднього борту годівниць для дорослої великої рогатої худоби, м.:
+ 0,4 х 0,6 (0,75).
- 0,2 х 0,4.
- 0,15 х 0,3.
- 0,8 х 1,0.
? 480.
На заключній стадії відгодівлі молодняк на прив’язі застосування двосторонніх годівниць:
- допускається.
- допускається з обмеженнями.
+ не допускається.
- можливі варіанти.
? 481.
Вимоги до годівниць:
+ вологонепроникні, нешкідливі
+ легкі для очищення, дезінфекції, з гладкою поверхнею
+ мати отвори для стікання рідини після промивання.
- допускається вологопроникна, зручна для годівлі.
- волого проникненні, обов’язково із шершавою поверхнею.
- волого проникненні з отворами по дну.
? 482.
Двері та проходи для евакуації ВРХ в приміщеннях всіх ступенів в повинні мати щирину дверей та проходів не менше:
- 0,60
- 0,75
+ 1
- 0,90
? 483.
Мінімальна висота проходів для ВРХ повинна бути м.:
- 1
- 2
- 3
+ 1.8
? 484.
В усіх виробничих будівлях та ізольованих для групи ВРХ більще 50 голів секціях передбачається не менще такої кількості виходів:
+ 2
- 5
- 10
- 15
? 485.
Видалення гною з тваринницьких приміщень за їх межі та транспортування його до місць зберігання здійснюється такими способами:
+ механічна, скребковими транспортерами
+ механічна, скребковими установками
+ механічна, гідрофікованими установками, бульдозером тощо
+ гідравлічним способом
- механічними та без видалення його за межі приміщення
? 486.
При стійловому приміщенні ВРХ використовують:
+ стійла, бокси, комбібокси
+ групові клітки та секції (при регламентованому використанні вигулів)
- стійла та без прив’язні
- на глибокій підстилці та в стійлі
- бокси, комбібокси та стіла.
? 487.
Організація повітряобмінну здійснюється за допомогою систем вентиляції з таким збудженням:
+ природними
- штучними та опосередкованим
- комбінованим та безпосереднім
+ штучним або комбінованим
? 488.
Повітря обмін слід визначати згідно з розрахунком з кількісним показниками виділення:
- тепла та екскрементів
- водяної пари та сечі
+ вуглекислого газу
- обмінної енергії
+ тепла
+ водяної пари
? 489.
Розмір племінних свинарських племзаводів, гол. Основних маток:
- 10.
- 40.
+ більше 130.
- 90
? 490.
Розмір тварин репродукторних підприємств, тис. поросят на рік:
+ 1,3,6,9,12.
- 1,5,10.
- 1,3,7.
- 1,2,8.
? 491.
Розмір свинарських товарних підприємств з закінченим виробничим циклом, тис. гол. на рік:
- 2,4,6,8.
+ 1,3,6,9,12,24,36,54,108.
- 1,3,8,11.
- 1,4,8,12.
? 492.
Розмір малих свинарських ферм відгодівельних в селянських (фермерських) господарствах, голів:
- від 2 до 5.
- 4-5.
+ 20-300.
- 10-50.
? 493.
До основних будівель і споруд на свинарських підприємствах відносять:
+ свинарники для опоросів, кнурів
+ холостих та запліднених маток
+ відлучених поросят, ремонтного молодняку
+ пункт штучного запліднення, вигульні майданчики
+ свинарники для контрольного вирощування молодняку (елевер)
+ виробничий комплекс штучного запліднення
+ свинарник з закінченим виробничим циклом (для малих ферм), відгодівельник
? 494.
Пункт штучного запліднення свиноматок, як правило, має бути зблокований для:
- поросних свиноматок
+ маток холостих
+ першого періоду поросностї.
- з хрячником.
- з відгодівельним молодняком.
? 495.
Свинарники для проведення опоросів, для відлучених поросят.свинарники-відгодівельники слід:
+ розділяти суцільними перегородками на ізольовані секції.
- розділяти перегородками на висоті до 1,5м.
- розділяти перегородками на висоті 1,8м.
- можна не розділяти.
? 496.
Номенклатура підсобних виробничих будівель та споруд на свинарських підприємствах:
+ приготування кормів, ветеринарного призначення
+ авто вагова, рампи для зважування , пункт технічного обслуговування
+ споруди водопостачання, каналізації
+ електро- та теплопостачання , пожежний пост, за- (та ви-) - вантаження
+ майданчики для моціону , проїзди, огорожа
- свинарники-відгодівельники, свинарники для ремонтного молодняку
- свинарники для холостих та поросних свиноматок
? 497.
Номенклатура допоміжних будівель та приміщень на свинарських підприємствах:
+ приміщення управління громадського харчуванням
+ кабінети по техніці безпеки, побутові приміщення.
- їдальня, побутові приміщення.
- їдальня та склади для палива.
- їдальня та сховища для кормів.
? 498.
Кормоцех на свинарських підприємствах слід розміщувати поблизу або в блоці із:
- тваринницькими приміщеннями.
- сховище силосу.
+ склади концентратів
+ сховища коренебульбоплодів, силосу та ін. кормів.
- санпропускником.
? 499.
Поголів’я свиней розміщують:
+ станках та секціях
+ з влаштуванням повздовжніх та поперечних проходів (евакуаційних, кормових, кормо гнойових, службових)
- в стійлах
- в боксах
? 500.
Підлоги в приміщеннях для утримання свиней повинні бути:
- пустотілими
- решітчастими з металу чи бетону
+ міцними
+ неслизькими
+ неабразивними
+ мало теплопровідними
+ стійкими до дії стічної рідини та дезрозчинів
- з низьким тепло блоком та висотою обємною масою