Міністерство аграрної політики України Одеський державний аграрний університет Курсова робота

з загального землеробства на тему:

« Проектування сівозмін, обробітку грунту та догляду за культурами в Агрофірма «Рассвєт» Ізмаїльського району Одеської області»

Виконала:

Студенка 3- курсу

1-ї групи

Агробіотехнологічного факультету

Слаблюк Г. М.

Перевірив:

Потужний О.К.

План Зміст

сторінки

Вступ

1.Теоретичні основи сівозмін.

2.Загальна характеристика господарства.

3.Обгрунтування структури посівних площ.

3.1.Фактична та проектна структура посівних площ.

3.2.Система сівозмін.

3.3.Схеми сівозмін.

4.Продуктивність сівозмін.

4.1.Виробництво і потреба в продукції рослинництва.

4.2.виробництво кормів.

4.3.Поголів'я худоби і птиці та річна потреба в кормах.

4.4.Вихід с/г продукції з земельної площі.

5.Система обробітку ґрунту в сівозміні та догляду за рослинами.

6.Заходи хімічної боротьби з бур'янами в сівозміні.

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Створення оптимальних умов для росту сільськогосподарських культур, раціональне використання, зберігання та підвищення родючості ґрунту – основне завдання землеробства на всіх етапах розвитку, зокрема в умовах інтенсифікації.

Виконання цих завдань можливе лише при запровадженні в землеробстві сівозмін. Освоєння і запровадження їх підвищує ефективність боротьби з шкідниками, хворобами сільськогосподарських культур і бур’янами без збільшення матеріальних затрат. Правильне розміщення культур в сівозміні сприяє раціональному використанню вологи і елементів живлення з різних шарів ґрунту, що в свою чергу забезпечує ефективніше використання добрив і пестицидів.

Сівозміни сприяють правильному використанню земель, поліпшенню організації праці і ефективному використанню засобів виробництва. У сівозміні вирощується кілька різних культур з неоднаковими строками сівби, збирання, обробітку ґрунту тощо. Це дає можливість рівномірніше і в оптимальні строки якісно виконати всі польові роботи. Агротехнічне значення сівозмін полягає ще й в тому, що кожна культура розміщується в них в кращих умовах росту і розвитку, створюються оптимальні умови для наступних культур, що підвищує родючість ґрунту.

Також одним з основних заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунту і зростання врожайності с/г культур, є механічний обробіток ґрунту, тобто вплив на нього робочих органів знарядь та машин з метою створення оптимальних умов для вирощування с/г культур. При цьому поліпшуються фізичні властивості ґрунту: співвідношення між капілярною та некапілярною пористістю і між вмістом вологи й повітря в ґрунті.

Обробітком ґрунту створюються сприятливі умови для біологічних процесів, що зумовлює нагромадження доступних рослинам поживних речовин, сприяє видаленню з ґрунту вуглекислого газу, поліпшує умови фотосинтезу. Завдяки обробітку створюються сприятливі умови для біологічних процесів, для використання поживних речовин з глибших шарів ґрунту, для проростання насіння бур’янів, яке буде знищуватись наступним обробітком ґрунту.

У районах поширення вітрової ерозії, а також на схилах, де є загроза водної ерозії, головним і першочерговим завданням системи обробітку ґрунту є запровадження спеціальних заходів з метою посилення протиерозійної стійкості ґрунту.

Обробітком ґрунту створюються сприятливі умови для якісної сівби і росту молодих рослин з часу появи сходів.

Впровадження в господарстві правильної системи обробітку ґрунту та науково обґрунтованого чергування сільськогосподарських культур дозволить значно підвищити отримання стабільних та високих врожаїв.