Політична культура України

Ця схема дає змогу розкрити психічні механізми функ­ціонування культ. рис укр. народу, способи їх вияву в політ. житті.

Риси укр. культури: інтроверсія, ірраціональність, сенсорність, екстернальність і екзекутивність.

Вони властиві народам, котрі ще не подо­лали наслідків тривалого іст. поневолення, не ви­робили форм ринк. взаємодії у різних сферах сусп. життя і на цій основі не набули рис суч. цивілізац. ментальності.

1) Екстраверсія - відкритість політ. культури, прагнення до діалогу, інтенс. контактів з ін. культурами, любов до слави і самовираження, спокійне ставлення до драм. подій всередині країни, ініціа­тивність, схильність до ризику, сміливість, високу комуні­кабельність.

Інтроверсія - закритість політ. культури, що виявляється у здатності навчатися на влас­ному досвіді, у реформах орієнтуватися на внутр. тен­денції і традиції, а не на зовн. досвід, ідеалізувати внутр. дух. життя. Суб'єкти з такою рисою політ. культури відзначаються миролюбністю і потребою уникати конфліктів, прагнуть змінити самих себе, а не існу­ючі обставини.

Інтроверсія

виявляється в традиціоналізмі як у побуті, так і в політиці. Соціум не готовий до швидких і радик. політ. змін і тому реформи в Україні проходять знач­но повільніше, ніж в ін. постком. країнах. Українці більше тяжіють до малих (родина, братство, громада), ніж до великих (партії, загальноресп. організації) груп. Це добре ілюструють спалахи регіоналізму, коли чиновники на догоду регіо­н. інтересам проводять лінію, що виразно контрастує із загальнонаціональною.

2). Раціональність - здатність соціумів до аналіт. сприйняття політ. реальності, неухильного виконання соц. норм. Ос­новн. критеріями при прийнятті рішень є: логічно - нелогічно, правильно - неправильно, розумно - нерозумно, економно - неекономно. Така культура передбачає настанову на кон­кретні справи, а не на розмови про них.

Ірраціональність - пе­ревагу емоцій і почуттів у діях індивідів над логічними обгрунтуваннями, міфів над раціон. теоріями. Критерії оцінок мають етичний характер: доб­ре — погано, чесно — нечесно, потрібно людям — непотріб­но, гуманно - негуманно. Етичний компонент ірраціональ­ності змушує людей бути такими, як «треба», як «заведено».

Ірраціональність

- слабо розвинена нормативність поведінки. Українці не звикли суворо дотримуватися мор. і прав. норм, а тому твердий порядок у ін. народів (зокрема, англо­саксів і німців) вони сприймають як черствість або недружелюбність. Соц. норми на догоду груп. інтересам ігнору­ються законодавцями, управлінцями високого держ. рангу, парт. лідерами і пересічними громадянами.

Хоча ідея соц. порядку є пріоритетною у мас. свідомості, проте її реалізація розглядається як виняткова прерогатива держ. органів, а не як здатність громадян внутрішньо організуватися і жити згідно з випробуваними світ. цивілізац. практикою соц. нормами.

- емоційність домінує над праг­матичністю (вказували Д. Чижевський, В. Липинський). є однією з важливих відмінностей між укр. і зах. індивідуалізмом. Зах. індивідуалізм має перева­гу над укр. у сфері соц. взаємодії на грунті спільних інтересів. Укр. же індивідуалізм харак­теризується замкнутістю, обмеженим набором альтернат. варіантів для соц. взаємодії у відстоюванні влас­них соц.-політ. інтересів.

- діяльність політиків оцінюється не за шкалою її практ. результативності, профес. здатності, а за мор. і психолог. критеріями: справедливий - несправедливий, чесний - нечесний, муж­ній - боязкий. Таке сприйняття образу політика створює сприятливий грунт для політ. шахрайства.

- мас. свідомість схильна до сприйняття й творення різноманітних міфологем на зра­зок «Україна стане незабаром могутньою дем. державою, тому що вона володіє прир. багатствами, високим технолог. і інтелект. потенціалом, має славну історію», «Міжнар. валютний фонд нав'язує руйнівну для укр. економіки модель реформування для того, щоб ослабити потенц. конкурента для країн Заходу», «всі негаразди в Україні через те, що при владі перебувають антиукр. сили».