Міністерство охорони здоров’я украіни

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М.І.ПИРОГОВА

„Затверджено”

на методичній нараді

кафедри хірургії № 1

Завідувач кафедри

проф. В.О.Шапринський

„_____”__________ 200 р.

Методичні вказівки

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Хірургія
Модуль №
Змістовний модуль №
Тема заняття	Післятромбофлебітичний синдром. Класифікація. Діагностика. Консервативні і хірургічні методи лікування
Курс	5
Факультет	Медичний

Вінниця 2009

1.Актуальність теми:

Післятромбофлебітичний синдром (ПТФС) являє собою симптомокомплекс, що розвивається у хворих, що перенесли гострий тромбоз глибоких вен, і що є наслідком циркуляторних розладів в кінцівкі із-за неспроможності клапанного апарату глибоких вен після тромбозу в ділянках реканалізаціі, відсутності прохідності глибоких вен у нереканалізованних сегментах і клапанної недостатності підшкірних і перфорантних вен у зв'язку з перевантаженням венозного кровотоку як основного шляху колатерального відтоку.

Він являє собою типовий різновид хронічної венозної недостатності, що проявляється вторинним варикозним розширенням вен, стійкими набряками, трофічними змінами шкіри та підшкірної клітковини гомілки. За статистичними даними в різних країнах цим захворюванням страждає від 1,5 до 5% населення. Основний контингент хворих з ПТФС становлять особи молодого та середнього віку від 20 до 50 років. Причому у жінок ПТФС розвивається частіше, ніж у чоловіків. Це пояснюється частим виникненням у жінок гострих тромбофлебітів, пов'язаних з пологами, абортами.

2.Конкретні цілі:

• Вміти аналізувати попередники та фактори ризику виникнення ПТФС ( вроджені чи набуті вади венозної стінки, вроджені чи набуті вади клапанного апарату вен, вроджені чи набуті вади фасціально-м’язевого апарату нижніх кінцівок, вагітність, стійка венозна гіпертензія, гормональні та нейроендокринні зрушення, тощо).

• Пояснювати причинно-наслідкові взаємовідносини етіологічних та патогенетичних особливостей хвороби ( гострий тромбофлебіт> хронічний тромбофлебіт> ПТФС).

• Знати сучасні класифікації ПТФС та хронічної венозної недостатності.

• Знати клінічні прояви ( симптоматику) ПТФС.

• Володіти прийомами клінічної діагностики ПТФС та ХВН (проведення функційних проб, читання флебограм, читання сонограм).

• Трактувати результати клінічного та параклінічного обстеження хворого з ПТФС (комплекс характерних симптомів, результати функційних проб, дані лабораторних обстежень).

• Скласти алгоритм консервативного та оперативного лікування хворого з ПТФС з урахуванням стадії захворювання, його ступеня важкості та наявності ускладнень.