154. На догоспітальному етапі надають медичну допомогу:

1. кваліфіковану, спеціалізовану.

2. спеціалізовану, долікарську.

3. долікарську, кваліфіковану.

4. першу медичну, долікарську, першу лікарську.

5. першу медичну, кваліфіковану.

155. Марлю або тканину накладають на рот потерпілого під час проведення штучного дихання для:

1. досягення більш рівномірного надходження повітря в легені потерпілого

2. уповільнення процесу надходження повітря до легень потерпілого

3. усунення процесу попадання вмісту шлунку в дихальні шляхи (регургітація)

4. запобігання можливого попаданя вмісту шлунку потерпілго в рот реаніматора

5. *запобігання можливого зараження від потерпілого

156. Штучне дихання здійснюють (дорослим) з частотою:

1. 3-4 рази на хвилину.

2. *10-12 раз на хвилину.

3. 18-20 раз на хвилину.

4. 24-25 раз на хвилину.

5. 35-40 раз на хвилину.

157. Після очищення дихальних шліхів штучну вентиляцію легень проводять без закидання голови назад при:

1. зупинці серця.

2. травмі живота.

3. *травмі шийного відділу хребта.

4. травмі грудного відділу хребта.

5. травмі спинного відділу хребта.

158. Штучне дихання здійснюють після:

1. *перевірки ротової порожнини на відсутність сторонніх тіл.

2. проведення зовнішнього масажу серця.

3. вислуховування легень.

4. вислуховування серця.

5. проведення електрокардіограми.

159. Для забезпечення прохідності дихальних шляхів під час проведення реанімації необхідно:

1. підкласти валик під голову.

2. підняти нижні кінцівки.

3. закинути голову потерпілого вперед.

4. *закинути голову потерпілого назад.

5. підкласти валик під спину.

160. Якщо реанімаційні заходи здійснюють двоє реаніматологів, то починають реанімацію з:

1. зовнішнього масажу серця.

2. *штучної вентиляції легень.

3. витиснення вмісту із шлунку.

4. проведення електрокардіограми.

5. швидкого перенесення потерпілого до транспорту.

161. Критеріями грубих порушень кровообігу в організмі людини є низький систолічний артеріальний тиск в мм рт ст.

1. 90

2. 80

3. 70

4. *60

5. 100

162. Критеріями грубих порушень в організмі людини є недостатнє наповнення капілярів, яке перевірять шляхом стиснення кінцевої фаланги і миттєвого відпущення її. В нормі капіляри наповнюються

1. менше як за 4 секунди.

2. менше як за 3 секунди.

3. *менше як за 2 секунди.

4. менше як за 5 секунд.

5. менше як за 6 секунд.

163. Стан свідомості постраждалого оцінюють за шкалою Глазго по відкриттю очей, по рухові кінцівок, вербальному контакті. Відкриття очей оцінюють за 4-х бальною шкалою. Яке питання не входить в шкалу Глазго:

1. спонтанно любий шум, розмова);

2. на голос (відкриті очі);

3. на біль;

4. без відповіді;

5. *підняття віка реаніматором.

164. Реанімаційні заходи без позитивного результату проводять протягом:

1. 10 хвилин.

2. 15 хвилин.

3. 20 хвилин.

4. *30 хвилин.

5. 60 хвилин.

165. Якщо реанімаційні заходи проводять два рятувальники, то ШВЛ та зовнішній масаж серця пропонується проводити:

1. 2 вдихи на 10 стиснень грудної клітини.

2. *1 вдих на 5 стиснень грудної клітини.

3. 1 вдих на 10 стиснень грудної клітини.

4. 2 вдихи на 5 стиснень грудної клітини.

5. 5 вдихи на 1 стиснення грудної клітини.

166. При виконанні непрямого масажу серця руки кладуть на:

1. верхню третину груднини.

2. ліву сторону грудної клітки.

3. посередині груднини.

4. *нижню третину груднини.

5. на праву сторону грудної клітки.

167. Джгут для зупинки артеріальної кровотечі накладається взимку не більше ніж на:

1. 30 хвилин.

2. *60 хвилин.

3. 120 хвилин.

4. 180 хвилин.

5. 200 хвилин.

168. Відкритий перелом називається тоді коли:

1. пошкоджується цілісність кістки;

2. між фрагментами перелому є відстані;

3. *ушкоджується шкіра і слизові оболонки;

4. ушкоджуються м'язи;

5. присутня обов’язкова кровотеча.

169. Із поданого переліку виберіть засіб, який не є стандартною шиною:

1. драбинчаста шина Крамера;

2. дерев'яна шина Дітерехса;

3. фанерна шина Ціто;

4. *дощата шина;

5. пневматична шина.

170. Транспортна шина для іммобілізації нижньої щелепи при її переломі має складові частини. Виберіть не характерну для шини частину:

1. жорстка підборідна шина;

2. резинова трубки, або шворки

3. мала шапочка;

4. *вигнуті наголовники;

5. зав’язки шапочки.

171. У постраждалого ІІ ступінь термічного опіку правої кисті . Ви надаєте допомогу. Чого не слід виконувати?

1. *змастити стерильним маслом;

2. провести охолодження;

3. дати анальгетики;

4. накласти стерильну пов'язку;

5. провести іммобілізацію.

172. У постраждалого опік 1-2 ступеня правої верхньої кінцівки та передньої поверхні тулуба. Який відсоток опікової поверхні за правилом "дев'ятки"?

1. 20%;

2. 25%;

3. *27%;

4. 30%;

5. 35%.

173. У дитини 2 роки опік ІІ ступеня всієї долоні правої руки. Який відсоток ушкодження за правилом "долоні"?

1. 10%;

2. 5%;

3. *1%;

4. 2%;

5. 1%.

174. У ґенезі опікової хвороби розрізняють чотири періоди, якого періоду не існує?

1. опіковий шок;

2. опікова токсемія;

3. опікова сентикотоксемія;

4. *опіковий некроз;

5. реконвалесценція.

175. Прогностичний індекс Франка використовується, коли є глибокі опіки (ІІІ – ІV ступеня). Які перерахунки потрібно зробити за правилом сотні (100% поверхні шкіри при 15% глибоких опіків верхньої кінцівки), щоб визначити загальну поверхню?

1. *15х3=45%;

2. 15+2=17%;

3. 15:3=5%;

4. 15+15%=30%;

5. 15-15=0%.

176. Абсолютними ознаками перелому є:

1. *деформація кінцівки, укорочення кінцівки, хруст в місці перелому, патологічна рухливість.

2. біль, кровотеча, ушкодження шкіри, деформація кінцівки.

3. кровотеча, шок, ушкодження шкіри, біль.

4. біль, кровотеча, відсутність свідомості, припухлість.

5. припухлість, біль, кровотеча, неможливість рухати кінцівкою.

177. Шина Дітеріхса (для транспортної іммобілізації) складається:

1. 2 досочки, закрутка, ножна частина.

2. 2 костилі, палочка, ножна частина.

3. *зовнішній, внутрішній костилі, закрутка, підступник.

4. 3 досочки, палочка, лямки.

5. лямки, 3 досочки, костилі.

178. Для іммобілізації перелому стегна краще застосувати:

1. шину Крамера.

2. *шину Дітеріхса.

3. шину Беллєра.

4. шину Скліфасовського.

5. шину Пирогова.

179. При переломах плеча іммобілізацію кінцівки краще проводити:

1. шиною Дітеріхса.

2. *шиною Крамера.

3. шиною Беллєра.

4. шиною Скліфасовського.

5. підручним матеріалом.

180. При дії низьких температур і ушкодженні шарів тканини, шкіри визначають 4 ступені. Яка з цих ступеней не існує?

1. *почервоніння;

2. створення міхурів;

3. некротична;

4. гангренозна;

5. поблідніння.

181. При хімічному опіку кислотою ушкоджене місце:

1. не промивають.

2. промивають тільки водою.

3. промивають водою із слабким розчином оцтової кислоти.

4. *промивають водою із слабким розчином соди.

5. прикладають холод.

182. При наданні допомоги постраждалим із відмороженням нижніх кінцівок в осередку не проводять:

1. термоізоляційну пов'язку;

2. знеболювання;

3. іммобілізацію;

4. *розтирання кінцівок снігом;

5. транспортування до закладу.

183. При попаданні вапна в око найкращим заходом є:

1. *значне промивання ока водою;

2. промивання розчином соди;

3. промивання слабим розчином оцту;

4. 5% розчином цукру;

5. слабим розчином спирту.

184. При дії електричного струму на людину , який призводить до зупинки серця і дихання, потрібно:

1. швидко закопати в землю, щоб вийшов електричний струм;

2. *провести ШВЛ, зовнішній масаж серця;

3. терміново ввести в вену адреналін;

4. терміново ввести серцево – судинні препарати;

5. відправити в реанімаційне відділення.

185. При термічній дії на шкіру визначають 4 ступені опіку в залежності від глибини ушкодження шкіри. Якої ступені не існує?

1. почервоніння.

2. поява піхурців.

3. поява некрозу.

4. обуглювання.

5. *поблідніння.

186. Як транспортувати потерпілого із переломом кісток тазу?

1. на спині з опущеною головою.

2. на боку.

3. *на спині із зігнутими ногами в колінах і кульшових суглобах.

4. на спині із зігнутими ногами в колінах кульшових суглобах, розвернутими на зовні ногами.

5. на животі.

187. Як транспортувати потерпілого без свідомості (кома):

1. *на боку.

2. на спині.

3. на животі.

4. у напівсидячому положенні.

5. у стоячому положенні.

188. Як транспортувати потерпілого і з ушкодженням грудної клітини?

1. лежачи.

2. на боку.

3. сидячи.

4. на спині.

5. *у напівсидячому положенні.

189. За глибиною ушкодження визначають проникаючі рани. Визначте рану, що не відноситься до даного типу:

1. рана черепної коробки;

2. грудної клітини;

3. серцевої сорочки;

4. *двоголового м’яза;

5. колінного суглоба.

190. При зовнішньому огляді постраждалого, визначили колоту рану в області передньої стінки живота, розмірами 0,3*0,5 см, кровотеча. Яка медична допомога потрібна постраждалому.

1. накласти асептичну пов'язку, відправити додому;

2. накласти пов'язку і наказати звернутися до лікаря, якщо стане гірше;

3. *накласти пов'язку і відправити в хірургічне відділення;

4. пов'язки не накладати, обробити йодом і відправити додому;

5. нічого не потрібно робити.

191. У постраждалого в області передньої поверхні стегна рана розміром 8*3*3 см (довжина*ширина*глибина) на дні якої металеві стружки, солома. Яка медична допомога необхідна постраждалому?

1. сторонні тіла не зачіпати, обробити рану, накласти пов'язку, відправити у хірургічне відділення;

2. *видалити сторонні тіла, края рани обробити йодом, накласти асептичну пов'язку, відправити у хірургічне відділення;

3. сторонні тіла не видаляти, накласти асептичну пов'язку, викликати швидку допомогу;

4. постраждалому нічого не робити, викликати бригаду швидкої медичної допомоги;

5. ввести знеболюючі, серцево - судинні препарати, відправити до лікарні.

192. Крім перевязки ран, перевязувальний пакет індивідуальний ППІ-1 використовують при:

1. кровотечі з шлунку;

2. кровотечі з них;

3. гемотораксі;

4. *пневмотораксі;

5. гідротораксі

193. У постраждалого констатували синдром тривалого стиснення, стиснуті руки до локтей. Під стисненням знаходився 4 години. В контакт вступає. Є активні і пасивні рухи в пальцях. Відчуває дотик. Яка перша медична допомога?

1. накласти джгути, ввести знеболюючі, евакуація.

2. *забинтувати від пальців до плечей, знеболюючі, іммобілізація.

3. швидко розтирати спиртом, пов'язка, іммобілізація.

4. ввести серцево-судинні та знеболюючі препарати, евакуація.

5. нічого не робити, евакуювати до лікарні.

194. Лежить без свідомості постраждалий, на якому два кінці розірваного проводу, що знаходяться під напругою 220V. В чому полягає алгоритм ваших дій?

1. брати за руки, відтягнути в бік проводити ШВЛ та масаж серця.

2. почати ШВЛ, зовнішній масаж серця, після відкинути проводи.

3. *виключити рубильник, відкинути проводи палкою, ШВЛ + масаж серця.

4. терміново ввести серцеві та знеболюючі засоби, після відкидати проводи.

5. відкинути проводи палкою, накинути на постраждалого резинову підкладку, щоб електричний розряд не пошкодив реаніматора, а після - ШВЛ + масаж серця.

195. Витягли утопленого чоловіка із води. Зупинка дихання і серця. Перша медична допомога в правильному алгоритмі:

1. терміново ШВЛ + прямий масаж серця + серцево-судинні препарати.

2. звільнити ротову порожнину від сторонніх тіл, ШВЛ + масаж серця.

3. звільнити ротову порожнину від сторонніх тіл, ввести лікарські засоби для збудження дихального центра, ШВЛ + масаж серця.

4. *звільнити дихальні шляхи від води, ротову порожнину від сторонніх тіл, ШВЛ + зовнішній масаж серця.

5. прекардіальний удар, ШВЛ + зовнішній масаж серця.

196. Ви звільнили ротову порожнину постраждалому чоловікові 20 років, у якого зупинка дихання і серця. Почали ШВЛ. При вашому видиху повітря в дихальні шляхи постраждалого повітря проходить важко. Що потрібно робити?

1. сильніше видихати 2-3 рази з послідуючим масажем серця.

2. почати ШВЛ із рота в ніс, а після – масаж серця.

3. *застосувати прийом Хеймліха, після ШВЛ, масаж серця.

4. не застосовувати прийомів, а проводити ШВЛ на боку + масаж серця.

5. краще проводити реанімацію, є похибки в її проведенні.

197. Після кровотечі, постраждалому зробили загальний аналіз крові. Які показники крові є нормальними для здорової людини?

1. Ер 2,5*10¹²/л, Нb 80 г/л, кол. пок. 0,5.

2. Ер 2,8*10¹²/л, Нb 85 г/л, кол. пок. 0,7.

3. *Ер 3,5*10¹²/л, Нb 100 г/л, кол. пок. 1,0.

4. Ер 3,0*10¹²/л, Нb 70 г/л, кол. пок. 1,4.

5. Ер 2,0*10¹²/л, Нb 65 г/л, кол. пок. 1,5.

198. При отруєнні через шлунково – кишковий тракт після промивання шлунку:

1. дають потерпілому солодку гарячу каву або чай.

2. *дають потерпілому активоване вугілля для адсорбції.

3. дають потерпілому будь-які антибіотики.

4. дають потерпілому валідол.

5. потерпілому нічого не дають до приїзду швидкої допомоги.

199. При венозній кровотечі із передпліччя накладають:

1. джгут.

2. закрутку.

3. *давлячу пов'язку.

4. проводять пальцеве притиснення вени.

5. косинку.

200. Який вид зупинки кровотечі не є тимчасовим?

1. накладання давлячої пов'язки.

2. кільцеве притиснення артерії.

3. накладання джгута.

4. *перев'язка судини в рані.

5. максимальне згинання кінцівки.

201. Щоб накласти давлячу пов'язку, потрібно приготувати все необхідне. Що в цьому переліку зайве?

1. розчин спирту.

2. стерильна серветка.

3. *шовк, або кетгут.

4. валик (вата з марлею).

5. бинт (перев’язувальний пакет).

202. Ви діагностували велику крововтрату в потерпілого по всіх ознаках. Вам потрібно його швидко транспортувати до лікувального закладу, щоб зберегти життя. Яке положення постраждалого буде найкращим із відповідними засобами?

1. підняти голову, опустити кінцівки.

2. *підняти руки, ноги, опустити голову.

3. підняти голову, руки, ноги.

4. покласти на боку.

5. покласти на живіт.

203. Ви констатували кровотечу з рани лівої лобної області. Де краще провести пальцьове притиснення артерії?

1. сонну артерію в області шиї.

2. підщелепну артерію в підщелепній області.

3. *скроневу артерію біля козелка вуха.

4. артерію язика.

5. накласти джгут, а пальцями не пережимати.

204. У постраждалого велика рана в області верхньої третини плеча з артеріальною кровотечею. Ви прийняли рішення зупинити її пальцевим притисненням. Де краще здійснити, як, яку артерію?

1. пальцями притискається підключична артерія в ямці.

2. пахвова артерія притискається до головки плеча.

3. плечова артерія притискається до плечової кістки.

4. *сонна артерія притискається в області шиї.

5. можливо краще джгут на шию.

205. У постраждалого перелом верхньої третини стегна з ушкодженням стегнової артерії. Найзручнішим для вас стало провести притиснення цієї артерії. Де і як?

1. *у паховій області притискають артерію до передньої гілки лобкової кістки.

2. у паховій області притискають до нижньої гілки лобкової кістки.

3. внизу пахової області притискають до сідничної кістки.

4. нижче паху притискають артерію до стегнової кістки.

5. нижче паху притискають артерію в області обтураційного отвору.

206. В області ліктьового згину різана рана з кровотечею. У вас крім одного бинта нічого немає. Ви прийняли рішення використати свій ремінь. Як і де?

1. руку розігнути, валик з бинта на рану, затиснути ременем.

2. *валик у ліктьовий згин, руку зігнути, стягнути зверху ременем.

3. рану перев’язати бинтом, зігнену руку стягнути в ліктьовому згині.

4. чомусь відмінили використовувати ремінь, тільки пов'язку на рану.

5. ремінь затиснути вище рани, після накладеної бинтової пов'язки.

207. У постраждалого різана рана в області долоні правої руки довжиною 8 см. кровотеча. Ви маєте все. Який засіб зупинки кровотечі буде ефективним, надійним, без ускладнень?

1. накласти джгут на н/з передпліччя, пов'язка.

2. накласти джгут на в/з передпліччя.

3. *туге бинтування рани.

4. накласти закрутку, пов'язка.

5. проста пов'язка.

208. У постраждалого рана в області шиї, зупинка дихання, кровообігу. При огляді в порожнині рота крові немає. Який алгоритм дії?

1. накласти пов'язку на шию, ШВЛ, масаж серця.

2. накласти шийний комірець, ШВЛ, масаж серця.

3. накласти пов'язку, шийний комірець, реанімація.

4. ввести кровозупинні препарати, ШВЛ, реанімація.

5. *ШВЛ, масаж серця, пов'язка.

209. При ушкоджені голови в скроневій ділянці для тимчасової зупинки кровотечі краще провести пальцьове притиснення:

1. сонної артерії.

2. підщелепної артерії.

3. *скроневої артерії.

4. потиличної артерії.

5. вушної артерії.

210. Місцем пальцьового притиснення підщелепної артерії є:

1. підборіддя.

2. кут нижньої щелепи.

3. *середина нижньої щелепи.

4. на 2/3 щелепи від підборіддя.

5. на 1/3 від кута щелепи.

211. Кровотечу за походженням не виділяють:

1. артеріальну.

2. венозну.

3. паренхіматозну.

4. капілярну.

5. *змішану.

212. При ушкодженні сонної артерії джгут накладають:

1. *нижче рани.

2. вище рани.

3. на рану.

4. не накладають.

5. накладають закрутку.

213. Перев’язувальний пакет індивідуальний у своєму складі не має:

1. шпильки.

2. рухомої подушечки.

3. нерухомої подушечки.

4. бинта.

5. *серветок.

214. В зимовий чи літній період, коли час транспортування постраждалого складає більше 1-2 годин (відповідно) потрібно джгут перенакласти, щоб уникнути ускладнень, та дати можливість кровопостачанню кінцівки через колатераллі, відновленню кровообігу в дрібних судинах кінцівки. Як перевірити, що кровопостачання відновлено?

1. кінцівка почервоніла, якщо її стиснути.

2. кінцівка поблідніла, якщо її взяти в долонь.

3. кінцівка посиніла, якщо відпустити джгут.

4. *стиснути нігтьову фалангу і відпустити, зміна кольору нігтя.

5. поміряти температуру шкіри.

215. При довгому перебуванні кінцівки під джгутом, крім парезів, паралічів, атрофії м'язів, можливе:

1. виникнення травматичного шоку.

2. виникнення алергічного шоку.

3. *виникнення турнікетного шоку.

4. виникнення геморагічного шоку.

5. виникнення больового шоку.

216. Для зупинки кровотечі із сонної артерії за методом Мікуліча потрібно мати все необхідне. Що із підібраного зайве?

1. підручний матеріал (доска, палка).

2. валик.

3. бинт.

4. джгут.

5. *настійка йоду.

217. Шок часто виникає при великій кровотечі і його називають гіповолемічним. Для визначення шокового індексу підраховують пульс та визначають артеріальний тиск. ШІ=Р і АТ. В нормі він складає:

1. 1,0-1,5.

2. 1,6-2,0.

3. *0,50-0,65.

4. 0,25-0,35.

5. 0,1-0,2.

218. Постраждалий біля 7 годин знаходився під битонною плитою. Стиснення відбулось в області верхньої третини обох гомілок. В контакт вступає, не реагує на біль. Ви визначили голкою, що на укол не реагує, торкнулись до ніг – не відчуває. Ваша перша допомога:

1. швидко розтерти кінцівки до появи тепла.

2. прикласти тепло до ніг.

3. *накласти джгут вище перетиснення.

4. ввести серцево-судинні препарати, холод

5. імобілізація кінцівки

219. При отруєні через шлунково-кишковий тракт речовинами важких металів рекомендується давати:

1. яєчний білок, компот.

2. тільки олію та крохмаль.

3. *яєчний білок, молоко.

4. молоко, кисіль.

5. тваринний жир, рослинну олію.

220. У разі синдрому тривалого стиснення при наявності розчавлених тканин проводять:

1. розтирання кінцівки.

2. іммобілізацію кінцівки.

3. *накладання джгута, іммобілізація кінцівки.

4. розтирання кінцівки, іммобілізація кінцівки.

5. іммобілізація кінцівки, накладання закрутки.

221. Активоване вугілля при отруєнні через шлунково-кишковий тракт потерпілому дають:

1. до промивання шлунку – 2 таблетки на 10 кг маси потерпілого.

2. *зразу після промивання шлунку - 1 таблетку на 10 кг маси потерпілого.

3. на наступний день 2 таблетки на 10 кг маси потерпілого.

4. через 3 години після промивання шлунку - 3 таблетки на 10 кг маси потерпілого.

5. не потрібно застосовувати

222. При відкритому переломі верхньої третини плеча з артеріальною кровотечею після накладеного джгута в алгоритмі надання допомоги не проводять:

1. знеболення.

2. накладання асептичної пов'язки.

3. іммобілізації шиною Крамера.

4. підвішування кінцівки через здорове плече.

5. *транспортування лежачи.

223. При ушкоджені кінцівки і кровотечі з підколінної ямки кращим варіантом допомоги є:

1. джгут вище рани.

2. джгут нижче рани.

3. *максимальне згинання кінцівки в суглобі.

4. максимальне розгинання кінцівки.

5. закрутка на рану.

224. Із підручного матеріалу при зупинці артеріальної кровотечі із рани в області гомілки найкращий ефект дасть накладання:

1. джгута із мотузки.

2. *поясного ременя.

3. закрутки із носової хусточки.

4. джгута із резинової трубки.

5. давлячої пов'язки із сорочки.

225. Рана має характерні ознаки. Яка ознака не відноситься до рани?

1. порушення цілісності слизової оболонки, шкіри.

2. зіяння рани.

3. кровотеча.

4. наявність дна рани.

5. *фізіологічне згинання кінцівки.

226. Закрутка або джгут для зупинки кровотечі накладається у випадку:

1. *артеріальної кровотечі.

2. венозної кровотечі.

3. венозної та артеріальної кровотечі.

4. внутрішньої кровотечі.

5. внутрішньої, венозної та артеріальної кровотеч.

227. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року є документом щодо:

1. визначення надзвичайного стану

2. *утворення ДСМК

3. утворення ЦО

4. взаємодії з іншими медичними службами

5. створення резерву медичного майна

228. До складу загону спеціалізованої медичної допомоги №1 входить:

1. 7 бригад

2. 10 бригад

3. 15 бригад

4. *18 бригад

5. 22 бригад

229. Мобільний шпиталь має запас медичного майна із розрахунку на:

1. 5т.

1. 10т.

2. 15т.

3. *30т.

4. 40т.

230. Основою взаємодії штабу ДСМК з іншими службами буде:

1. *витяг з плану взаємодії;

2. акт розслідування;

3. витяг з протоколу зборів колективу;

4. протокол засідання координаційної комісії;

5. все вище перераховане.

231. Медичні формування – це:

1. *це особовий склад, який атестований для надання допомоги в НС і внесений до реєстру

2. це співробітники реанімаційного відділення

3. це особовий склад, що пройшов інтернатуру по основам ДСМК

4. це військові шпиталі

5. це озброєний підрозділ медичних працівників

232. Спеціалізовані медичні бригади другої черги нараховують:

1. 5 бригад

2. 17 бригад

3. 20 бригад

4. *23 бригад

5. 30 бригад

233. Основні заходи ДСМК включають наступні групи:

1. науково-теоретичні, загальні, координаційні

2. організаційні, спеціальні, хірургічні

3. *матеріально-технічні, науково-теоретичні, загально-організаційні

4. психіатричні, хірургічні, терапевтичні

5. загально-терапевтичні, науково-теоретичні, неврологічні

234. Спеціалізовані бригади постійної готовності відносяться до:

1. *ДСМК

2. МНС

3. обласних лікарень

4. районних лікарень

5. міських лікарень

235. Медичний мобільний загін швидкого реагування за 1 добу приймає:

1. 150 потерпілих

2. 200 потерпілих

3. 300 потерпілих

4. *400 потерпілих

5. 500 потерпілих

236. Медичний мобільний загін швидкого реагування може працювати в автономному режимі протягом:

1. 1 доби

2. *3 діб

3. 8 діб

4. 5 діб

5. 2 діб

237. Одним із завдань медицини катастроф є надання допомоги при НС:

1. за індивідуальну плату

2. за розпорядженням керівництва

3. за особистою ініціативою

4. за рішенням суду

5. *безоплатно

238. Які сили та заклади ДСМК надають допомогу при НС на першому етапі:

1. мобільний шпиталь

2. *спеціалізовані бригади постійної готовності І черги

3. загін спеціалізованої допомоги ІІ черги

4. базова лікарня

5. санаторій

239. Міська клінічна лікарня №1 готує 3 бригади:

1. хірургічну, гінекологічну, туберкульозну

2. терапевтичну, токсикологічну, психоневрологічну

3. *хірургічну, токсикотерапевтичну, інфекційну

4. інфекційну, туберкульозну, особливо небезпечних інфекцій

5. хірургічну, терапевтичну, гінекологічну.

240. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій прийнятий:

1. 19 листопада 1998 року

2. 19 листопада 1999 року

3. 19 листопада 2000 року

4. *19 листопада 2001 року

5. 19 листопада 2002 року.

241. Міська клінічна лікарня №2 формує 3 бригади:

1. *травматологічну, урологічну, хірургічну

2. хірургічну, терапевтичну, офтальмологічну

3. хірургічну психоневрологічну, інфекційну

4. туберкульозну. Інфекційну, особливо небезпечних інфекцій

5. хірургічну, терапевтичну, лабораторну.

242. ДСМК Вінницької області створена:

1. 1998 р.

2. 1999 р.

3. 2000 р.

4. *2001р.

5. 2002 р.

243. Спеціалізовані медичні бригади другої черги нараховують:

1. 2 бригади

2. *23 бригади

3. 30 бригад

4. 7 бригад

5. 20 бригад

244. За 1 добу медичний мобільний загін швидкого реагування приймає:

1. 100 потерпілих

2. 200 потерпілих

3. 250 потерпілих

4. *400 потерпілих

5. 450 потерпілих

245. Головою обласної координаційної комісії призначається:

1. ректор університету

2. *начальник управління охорони здоров'я

3. директор підприємства "Медтехніка"

4. головний лікар залізничної лікарні

5. начальник штабу ЦО університету.

246. Час готовності загону швидкого реагування становить:

1. 1 год.

2. 2 год.

3. 3 год.

4. *4 год.

5. 5 год.

247. На базі обласної лікарні ім. М.І.Пирогова формується:

1. мобільний госпіталь

2. станція швидкої медичної допомоги

3. санаторій

4. спеціалізовані бригади постійної готовності І черги

5. *спеціалізовані бригади постійної готовності ІІ черги.

248. Для координації роботи всіх служб при НС обов’язковим є:

1. передача інформації по інстанції

2. своєчасний звіт за надану допомогу

3. *організація взаємного оповіщення

4. план роботи в першу чергу

5. своєчасне прибуття на пункт збору.

249. Мобільні санітарні пости мобільних медичних формувань Франції це:

1. Передові формування медичного напрямку для збору поранених.

2. Тилові формування матеріально-технічного напрямку в основному для військових потреб.

3. Передові формування медичного напрямку для використання в разі катастрофи.

4. *Тилові формування матеріально-технічного напрямку для військових потреб, а також для використання в разі катастрофи різного характеру.

5. Передові формування для надання першої медичної допомоги.

250. До складу комплекту PSM II входять засоби:

1. Для надання першої медичної допомоги.

2. Комплекти для догоспітального етапу.

3. Комплекти для госпітального етапу.

4. Комплекти миючих засобів

5. *Комплекти для догоспітального етапу і госпітального.

251. Під комплект основної закладки для госпітального етапу, комплекта PSM II розрахований на:

1. *500 постраждалих.

2. 400 постраждалих.

3. 300 постраждалих.

4. 200 постраждалих.

5. 100 постраждалих.

252. Пересувні санітарні бригади формуються з:

1. Медичного персоналу що працюють в госпітальних закладах.

2. Парамедиків.

3. Медичного персоналу і парамедиків що працюють в госпітальних закладах.

4. *Медичного персоналу і парамедиків, які не працюють в госпітальних закладах і не підлягають призову на військову службу в разі мобілізації.

5. Медичний персонал військовослужбовців, що пройшов певну підготовку.

253. Мобільна колона допомоги виконує свою місію в автономному режимі протягом:

1. 8 діб.

2. *5 діб.

3. 3 діб.

4. 1 доби.

5. 10 діб.

254. Який термін часу триває автономність роботи DMATs без доукомплектування:

1. 24 год.

2. 32 год.

3. 56 год.

4. 60 год.

5. *72 год.

255. Яка чисельність загону DMATs загального типу:

1. 10-15 чоловік

2. 25-30 чоловік

3. *30-40 чоловік

4. 40 50 чоловік

5. 55-60 чоловік

256. В залежності від рівня готовності до розгортання в районі НС, призначення DMATs буває:

1. 2 рівнів

2. 3 рівнів

3. *4 рівнів

4. 5 рівнів

5. 6 рівнів

257. Яка чисельність загону DMATs загального типу:

1. 10-15 чоловік

2. 25-30 чоловік

3. *30-40 чоловік

4. 40 50 чоловік

5. 55-60 чоловік

258. До складу медичної бригади пошуково-рятувального загону входять:

1. *2 лікаря, 2 мед.спеціаліста з середньою освітою, 2 мед. сестри, 5 рятувальників (парамедиків), 2 офіцера рятувальника, 7 рятувальників.

2. 1 лікар, 2 мед.спеціаліста з середньою освітою, 2 мед. сестри, 5 рятувальників (парамедиків), 2 офіцера рятувальника, 7 рятувальників.

3. 2 лікаря, 4 мед.спеціаліста з середньою освітою, 2 мед. сестри, 5 рятувальників (парамедиків), 2 офіцера рятувальника, 7 рятувальників.

4. 2 лікаря, 4 мед.спеціаліста з середньою освітою, 2 мед. сестри, 9 рятувальників (пара медиків),2офіцера рятувальника,7 рятувальників.

5. 1 лікар, 4 мед.спеціаліста з середньою освітою, 2 мед. сестри, 5 рятувальників (пара медиків),1офіцера-рятувальника,7 рятувальників.