Чи знаєте ви чому виникла потреба у генно модифікованих продуктах?

Єпотреба у в збільшенні сільсько господарських продуктів для того, щоб вирішити продовольчу проблему, яка є досить гострою в світі. Зростання народонаселення світу загострює проблему забезпечення людей їжею. Як свідчать розрахунки, щоб забезпечити бодай мінімальні потреби населення світу, в найближчі 20-25 років необхідно подвоїти кількість продовольства, різко збільшити виробництво харчового білка, довівши його кількість хоча б до 40-50 млн т на рік. Багато людей у світі вмирають від діареї, малярії, кору, інших хвороб неаліментарного генезу, проте могли б вижити, якби краще харчувалися. Наслідком недоїдання вагітних жінок - мільйони смертей серед матерів і немовлят під час пологів, а також крововиливи і сепсис у післяпологовий період. Усього півстоліття тому Голодомор в Україні штовхав людину до такого антисоціального явища, як канібалізм.

Для підвищення кількості та якості їжі традиційних заходів нині недостатньо. Саме через це виробництво харчових продуктів стало найважливішим напрямом генної інженерії. Завдання цього напряму - підвищення на принципово новій основі врожайності сільськогосподарських рослин, передусім злакових культур як джерела хліба, а також підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин як джерела м'яса та м'ясопродуктів. Тому, враховуючи важкий економічний стан багатьох країн світу, якщо нині на одну шальку терезів покласти голод і всі проблеми людства, пов'язані з ним, а на другу - використання трансгенних продуктів, ймовірно, більшість віддасть перевагу останньому, не знаючи всіх віддалених небезпечних наслідків широкого використання ГМО.

Ще одне важливе завдання - удосконалення якісних характеристик харчової продукції. Генна інженерія дає змогу реалізувати Його через:

· зменшення накопичення у продуктах шкідливих речовин; збільшення накопичення корисних речовин;

· поліпшення технологічних властивостей продовольчої сировини;

· корінної зміни характеристик продукції для поліпшення її дієтичних, смакових і харчових властивостей.

Прикладом досліджень щодо зменшення накопичення токсичних речовин можуть слугувати спроби створення батата, який не накопичує ціаногенних глікозидів у корінні та листках. Ця культура є важливим харчовим продуктом для 400 млн осіб, головним чином у країнах, що розвиваються.

Як генетично модифіковані продукти впливають на організм людини?

Вже зараз чимало людей з острахом дивляться на генетично модифіковане майбутнє, на глобалізаційні процеси. Здається, що наш екологічний годинник вже натякає на фініш.

До списку відомих в СНД фірм, продукція яких може містити генетично модифіковані продукти можна віднести продукцію Сoca Cola, Danone, Heinz, Hipp, VacDonalds, Nestle, Stimorol, Wrigleys.

А також маленька інформація про гарячу пятірку світових корпорацій або генетичних гігантів, серед яких ASTRA ZENECA (масштабна компанія посівних культур), DuPont (фармацептична та агрохімічна компанія), та уже достатньо відома MONSANTO, на долю якої припадає 88% всіх ГМ-культур, вирощених в США в 1998 році. Між іншим в 2000 році остання компанія змінила назву на Фармація.

Відомо, що в продуктах харчової промисловості часто використовуються ферменти, які виробляють геннно модифіковані організми. Нещодавно швейцарський Федеральний інститут технології довів, що саме ці ферменти є головними винуватцями алергій і астми. А також в Йоркській лабораторії харчування було зроблено відкриття про те, ГМ-соя може мати явний негативний вплив на людину, а саме: викликати хвороби шкіри, шлунку та алергію. Ще одна проблема таких продуктів - це токсичність, яка полягає в сповільненій дії. Відомо, що термін вияву дії токсичного білка може займати близько 30 років. Його перетворення з корисного на хвороботворчий може бути спричинене навіть найменшими змінами амінокислотного складу.

Дітям до 4-х років взагалі не можна вживати ГМО. За словами лікарів - "До 4 років дитина має несформовану  ферментну систему, і не повинна  їсти ГМО. Викликається алергізація, процеси травлення порушуються".

За свідченням експериментів, що їх неодноразово проводили в науково-дослідних інститутах, переважно Росії, генетично-модифіковані продукти, або такі, що містять у своєму складі додатки з ГМО можуть чинити згубний влив не лише на здоров’я та розвиток нашого з вами потомства, як уважалося – в першому-другому поколінні, а негативно проявлятися в організмі людини вже незабаром – усе значною мірою залежить від кількості спожитих ГМО-продуктів. Тому то й українські виробники сьогодні навперебій чіпляють до своїх товарів „лейби”, на яких вказується непричетність даного продукту до генної інженерії. Із поширенням тривожної інформації щодо шкідливого впливу на здоров’я людини продуктів із вмістом ГМО, захисники прав споживачів, а також лікарі, екологи, та природоохоронці всього світу почали бити на сполох. Одразу ж з’явилося багато статей, які одночасно та майже однаковою мірою підтверджують і спростовують „міфи” про небезпеку трансгенів. Уже з 1 липня минулого року відповідно до Постанови Кабiнету Мiнiстрiв, виробники української харчової продукції повинні зазначати на упаковці вміст трансгенізованих добавок, починаючи від 0,1 % (це тоді, коли у Європі – від 0,5%). Перестрахуватися не завадить, якщо на кону – здоров’я, а то й життя цілої нації, її репродуктивні можливості, нормальна еволюція.