56. До складу бригади спеціалізованої медичної допомоги терапевтичного профілю входять:

1. лікар-токсиколог - 1, лікар-анестезіолог-1, фельдшер-лаборант-1, медична сестра-1

2. лікар-радіолог — 1, лікар-терапевт — 1, фельдшер-лаборант (медична сестра) — 1, медична сестра — 1

3. *лікар-терапевт — 1, медична сестра — 1

4. лікар-хірург — 2, фельдшер-анестезіолог (медична сестра) — 2, операційна сестра — 2

5. лікар-хірург — 2, лікар-анестезіолог — 1, фельдшер-анестезіолог (медична сестра) — 1, операційна сестра — 2

57. До складу бригади спеціалізованої медичної допомоги токсико-терапевтичного профілю входять:

1. *лікар-токсиколог-1, лікар-анестезіолог-1, фельдшер-лаборант-1, медична сестра – 1

2. лікар-радіолог — 1, лікар-терапевт — 1, фельдшер-лаборант (медична сестра) — 1, медична сестра — 1

3. лікар-терапевт — 1, медична сестра — 1

4. лікар-хірург — 2, фельдшер-анестезіолог (медична сестра) — 2, операційна сестра — 2

5. лікар-хірург — 2, лікар-анестезіолог — 1, фельдшер-анестезіолог (медична сестра) — 1, операційна сестра — 2

58. До складу бригади спеціалізованої медичної допомоги психо-неврологічного профілю входять:

1. лікар-психіатр - 1, лікар-анестезіолог - 1, медична сестра – 1

2. лікар-невропатолог — 1, лікар-терапевт — 1, медична сестра — 1

3. *лікар-психіатр — 1, лікар-невропатолог — 1, фельдшер — 1

4. лікар-психіатр — 1, медична сестра — 1

5. лікар-психіатр — 1, лікар-невропатолог — 1, лікар-анестезіолог – 1, фельдшер - 1

59. Період від початку викиду радіоактивних речовин у атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного сліду – це:

1. фаза рятування перебігу радіаційної аварії

2. *рання фаза перебігу радіаційної аварії

3. середня фаза перебігу радіаційної аварії

4. фаза стабілізації перебігу радіаційної аварії

5. фаза ізоляції перебігу радіаційної аварії

60. Період від моменту форму­вання радіоактивного сліду до виконання усіх заходів щодо захисту населення – це:

1. фаза рятування перебігу радіаційної аварії

2. рання фаза перебігу радіаційної аварії

3. *середня фаза перебігу радіаційної аварії

4. фаза стабілізації перебігу радіаційної аварії

5. фаза ізоляції перебігу радіаційної аварії

61. Період до завершення не­обхідних захисних заходів і завершується одночасно зі скасуванням всіх обмежень на життєдіяльність населення забруднених територій і переходом до повсякденного санітарно-дозиметричного контролю радіаційної обстановки, що характерна для умов «контрольованого опромінення» - це:

1. фаза рятування перебігу радіаційної аварії

2. рання фаза перебігу радіаційної аварії

3. середня фаза перебігу радіаційної аварії

4. *пізня фаза перебігу радіаційної аварії

5. фаза стабілізації перебігу радіаційної аварії

62. При радіаційних аваріях з найбільшою ймовірністю трапляються наступні види ураження:

1. короткочасне рівномірне гамма-опромінювання чи опро­мінювання нейтронного характеру; нерівномірне опромінювання;

2. загальне довготривале, або фракційне, опромінювання;

3. одночасна комбінована, або послідовна, дія радіаційного та інших уражаючих факторів;

4. місцеве, або сполучене, радіаційне ураження, що викликано зовнішнім опроміненням і дією радіонуклідів, які апліковані на шкірі, слизових оболонках або потрапили усередину;

5. *всі відповіді правильні

63. Скільки виділяють категорій населення, стосовно потреби у медичному захисті на ранній і середній фазах радіаційної аварії:

1. дві

2. *три

3. чотири

4. п’ять

5. шість

64. В якій фазі хімічної катастрофи відбувається медичне сортування потерпілих:

1. першій

2. *другій

3. ранній

4. третій

5. пізній

65. Постраждалі внаслідок авіакатастрофи зі значною кровотечею, отруєнням димом, травмами обличчя, щелепи, з ознаками задухи, пошкодженням чере­пу, з комою, складними переломами, значними опіками (понад 30 %), пошкодженням спинного мозку і будь-яким типом шоку, потребують невідкладної медичної допомоги, належать до:

1. п’ятої категорії

2. другої категорії

3. третьої категорії

4. *першої категорії

5. четвертої категорії

66. Постраждалі внаслідок авіакатастрофи з травмами грудної клітини без ознак задухи, закритими переломами кінцівок, опіками (менше 30 %), пошкодженнями черепу без коми або шоку, а також з пошкод­женнями м'яких частин тіла, медична допомога може бути надана через деякий час, належать до:

1. п’ятої категорії

2. *другої категорії

3. третьої категорії

4. першої категорії

5. четвертої категорії

67. Постраждалі внаслідок авіакатастрофи, які мають незначні травми і в основному потребують психотерапевтичної допомоги, належать до:

1. п’ятої категорії

2. другої категорії

3. першої категорії

4. *третьої категорії

5. четвертої категорії

68. Постраждалі внаслідок аварії на шахті у тяжкому стані: термічні опіки до 40 % поверхні тіла, переломи ребер, кісток кінцівок, таза, отруєння серед­нього і тяжкого ступеня; шок III—IV ступеня, належать до:

1. четвертої групи

2. *третьої групи

3. другої групи

4. п’ятої групи

5. першої групи

69. Постраждалі внаслідок аварії на шахті у дуже тяжкому стані: термічні опіки більше ніж 40 % поверхні тіла, переломи кісток, в тому числі і черепа, внутрішньопорожнинні крововиливи, отруєння оксидом вуглецю різного ступеня; шок III—IV ступеня, термінальні стани, належать до:

1. першої групи

2. другої групи

3. третьої групи

4. *четвертої групи

5. п’ятої групи

70. У якому співвідношенні розраховується кількість БШМД, які направляються на місце транспортної катастрофи:

1. одна бригада на 2-3 потерпілих

2. одна бригада на 3-4 потерпілих

3. *одна бригада на 1-2 потерпілих

4. одна бригада на 5 потерпілих

5. одна бригада на 3-5 потерпілих

Тестовий контроль з бази даних «КРОК-2»

2006

1. Яку допомогу потерпілим повинен надати лікар-психіатр під час аварії пасажирського потягу, якщо він випадково опинився в районі аварії?

1. *Першу медичну.

2. Психіатричну.

3. Кваліфіковану.

4. Першу лікарську.

5. Першу лікарську з елементами кваліфікованої.

ТЕМА: Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій

Рекомендована література :

• Дубицкий А.Е., Семенов И.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. –К.: Здоров'я, 1999. – С. 108-117.

• Медицина катастроф /За ред. І.В. Кочіна. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 88-97; 131-152.

• Медицина катастроф / Ю.В.Аксенов и др. Под ред. В.М.Рябочкина и Г.И.Назаренко. - М.: ИНИ Лтд, 1996. – С. 76-84.

• Медицина екстремальних ситуацій: Навч. Посібник / Б.Р.Богомольний, В.В.Кононенко, П.М.Чуєв. – Одеса, 2001. – С. 152-171.

• Фефилова Л.К. Безопасность жизнедеятельности и медицина катастроф: Учебник. – М.: Медицина, 2005. – С.178-187.

• Основи організації медичного забезпечення населення за умов НС /Під ред. В.В. Дурдинця і В.О. Волошина. – К.: «Медекол» МНІЦ БІО-ЕКОС МНС та НАН України, 1999. – С. 139-151.

• Медицина катастроф / В.І. Гридасов, В.М.Ковальов, М.В.Катрич та ін. – Харків: Вид-во НФаУ; Золоті сторінки, 2002. – С. 253-282.

• Сахно И.И., Сахно В.И. Медицина катастроф (Организационные вопросы). – М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2002. - С. 363-423.

• Соков Л.П., Соков С.Л. Курс медицины катастроф: Учебник. – М.: Изд-во РУДН, 1999. – 69-80 с.

• Шапошников А.А., Карниз А.Ф. Организация санитарно-гигиенических и противоэпидемических мероприятий в чрезвычайных ситуациях на современном этапе / Под ред. А.А.Шапошникова. – М.: ВУНМЦ, 1999. – 236 с.

Базові тестові завдання:

1. Комплекс організаційних, правових, медичних, гігієнічних і протиепідемічних заходів, направлених на попередження виникнення і ліквідацію інфекційних захворювань, дотримання санітарних правил і норм при різкому погіршенні санітарно-епідемічного стану, збереження здоров'я населення і підтримку його працездатності – це:

1. санітарно-гігієнічне забезпечення

2. *санітарно-протиепідемічне забезпечення

3. лікувально-евакуаційне забезпечення

4. медична евакуація

5. основні завдання ДСМК

2. Територія, на якій у певних межах часу і простору сталося зараження людей збудниками заразних хвороб і набу­ло масового характеру розповсюдження інфекційних захворю­вань – це:

1. *епідемічний осередок

2. епідемічна захворюваність

3. епідемічний спалах

4. епідемічний процес

5. епідемія

3. Постійно реєстрована на певній території захворюваність, властива даній місцевості – це:

1. *епідемічна захворюваність

2. епідемічний спалах

3. епідемія

4. епідемічний процес

5. епідемічний осередок

4. Явище виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань серед людей, що являє безперервний ланцюг послідовно виникаючих однорідних захворювань – це:

1. епідемічна захворюваність

2. епідемічний спалах

3. епідемія

4. *епідемічний процес

5. епідемічний осередок

5. Обмежений в часі і по території різкий підйом захворюваності, пов'язаний з одномоментним зараженням людей – це:

1. епідемічна захворюваність

2. *епідемічний спалах

3. епідемія

4. епідемічний процес

5. епідемічний осередок

6. Масове розповсюдження інфекційної хвороби людей у часі та просторі у межах певного регіону, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності, який реєструється на цій території – це:

1. епідемічна захворюваність

2. епідемічний спалах

3. *епідемія

4. епідемічний процес

5. епідемічний осередок

7. Незвичайно велике розповсюдження захворюваності як по рівню, так і за масштабом розповсюдження на ряд країн, цілих континентів і навіть всієї земної кулі – це:

1. епідемічна захворюваність

2. епідемічний спалах

3. епідемія

4. епідемічний процес

5. *пандемія

8. Біологічна властивість тканин організму людини або тварини бути оптимальним середовищем для розмноження збудника і відповідати на його проникнення інфекційним процесом – це:

1. *сприйнятливість

2. чутливість

3. захворюваність

4. епідемічний процес

5. епідемічний осередок

9. Хвороботворні мікро­організми та бактеріальні отрути, призначені для ура­ження людей, тварин, рослин і зараження запасів продо­вольства, а також боєприпаси, за допомогою яких вони використовуються – це:

1. біологічний фактор

2. *біологічна зброя

3. біологічно небезпечні речовини

4. небезпечний фактор

5. шкідливий фактор

10. В якості біологічної зброї можуть використовуватись:

1. бактерії

2. віруси

3. рикетсії

4. грибки

5. *всі відповіді вірні

11. Назвіть клінічні форми сибірської виразки:

1. легенева, септична, кишкова

2. *шкірна, кишкова, легенева

3. бубонна, легенева, кишкова

4. шкірна, септична, кишкова

5. кишкова, бубонна, септична

12. Скільки виділяють клінічних форм чуми:

1. дві

2. три

3. чотири

4. *п’ять

5. шість

13. Яка норма витрат води для потреб потерпілих при НС на одну людину:

1. 5 л/добу

2. *10 л/добу

3. 15 л/добу

4. 20 л/добу

5. 25 л/добу

14. Яка норма витрат води на один день лікування при НС:

1. 10 л/добу

2. 20 л/добу

3. 40 л/добу

4. 50 л/добу

5. *75 л/добу

15. Яка норма витрат води на миття однієї людини при НС:

1. 10 л

2. 50 л

3. 40 л

4. 75 л

5. *45 л

16. Загальне керівництво і координація дій у вогнищах масових, особливо небезпечних і карантинних хвороб покладається на:

1. центри екстреної медичної допомоги

2. *надзвичайні протиепідемічні комісії

3. санітарно-епідеміологічної служби

4. міністерство надзвичайних ситуацій

5. адміністративні органи

17. Збір і передача відомостей про санітарно-гігієнічну і епідеміологічну обстановку в зоні НС, що полягає в отриманні даних про епідемічні вогнища, якість повітря, води і продовольства, санітарний стані території, житлового фонду, комунальних і інших об'єктів, що впливають на проведення спеціальних і профілактичних заходів, які організуються і проводяться санітарно-епідеміологічною службою – це:

1. лікувально-евакуаційне забезпечення

2. санітарно-гігієнічне забезпечення

3. *санітарно-епідеміологічна розвідка

4. санітарно-епідеміологічні завдання

5. протиепідемічні заходи

18. Систематичне отримання відомостей про стан здоров’я населення району НС — це:

1. *епідеміологічне спостереження

2. епідеміологічна захворюваність

3. санітарно-гігієнічне забезпечення

4. санітарно-епідеміологічна розвідка

5. санітарно-епідеміологічні завдання

19. Яке формування ДСМК проводить санітарно-епідеміологічну розвідку:

1. група медичної розвідки

2. санітарний пост

3. *група епідеміологічної розвідки

4. санітарна дружина

5. санепідстанції

20. До складу групи епідеміологічної розвідки входить:

1. 1-2 чол.

2. *3-5 чол.

3. 6-7 чол.

4. 7-8 чол.

5. 8-10 чол.

21. Протягом доби група епідеміологічної розвідки має можли­вість провести санітарно-епідеміологічне обстеження території площею:

1. 10-12 км²

2. 15-20 км²

3. *25-30 км²

4. 30-35 км²

5. 35-40 км²

22. Протягом доби група епідеміологічної розвідки має можли­вість провести санітарно-епідеміологічне обстеження і взяти:

1. 3-5 проб

2. 5-6 проб

3. *8-12 проб

4. 12-15 проб

5. 15-18 проб

23. Стан території, на якій інфекційні захворювання серед на­селення відсутні або наявні поодинокі випадки захворювання, не пов'язані між собою – це:

1. надзвичайний стан

2. несприятливий стан

3. не­стабільний стан

4. *благополучний стан

5. зараження території

24. Стан території, на якій серед населення виникають окремі, не зареєстровані раніше інфекційні захворювання, групові за­хворювання без подальшого розповсюдження, тобто без ознак епідемії – це:

1. надзвичайний стан

2. несприятливий стан

3. *не­стабільний стан

4. благополучний стан

5. зараження території

25. Стан території, на якій виникають групові інфекційні за­хворювання з тенденцією до подальшого розповсюдження або відзначаються поодинокі випадки захворювання на особливо небезпечні інфекційні хвороби – це:

1. надзвичайний стан

2. *несприятливий стан

3. не­стабільний стан

4. благополучний стан

5. зараження території

26. Стан території, на якій виникає епідемія або відзначаються групові ураження особливо небезпечними інфекційними захво­рюваннями – це:

1. *надзвичайний стан

2. несприятливий стан

3. не­стабільний стан

4. благополучний стан

5. зараження території

27. Система тимчасових організаційних, режимно-обмежувальних, адміністративно-господарських, правових, лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, направлених на попередження винесення збудника небезпечного інфекційного захворювання за межі епідемічного вогнища, забезпечення локалізації епідемічного, епізоотичного або епіфітотичного вогнища і подальшу їх ліквідацію – це:

1. *карантин

2. санітарно-гігієнічне забезпечення

3. обсервація

4. епідеміологічне спостереження

5. санітарно-епідеміологічна розвідка

28. Які спеціальні формування розгор­тають для контролю за здійсненням протиепідемічного режиму при виїзді і в'їзді населення, вивезенні і ввезенні вантажу:

1. група епідеміологічної розвідки

2. група медичної розвідки

3. *контрольно-пропускні пунк­ти

4. евакуаційний приймач

5. санпропускник

29. Знезараження індивідуальних запасів питної води здійсню­ють кип'ятінням у разі спорової форми збудника протягом:

1. 15 хв.

2. 10 хв.

3. 20 хв.

4. 30 хв.

5. *45 хв.

30. Знезараження індивідуальних запасів питної води здійсню­ють кип'ятінням у разі вегетативної форми збудника протягом:

1. 15 хв.

2. *10 хв.

3. 20 хв.

4. 30 хв.

5. 45 хв.

31. Режимно-обмежувальні заходи, що передбачають разом з посиленням медичного і ветеринарного спостереження і проведенням протиепідемічних, лікувально-профілактичних і ветеринарно-санітарних заходів обмеження переміщення і пересування людей або сільськогосподарських тварин у всіх суміжних із зоною карантину територіях – це:

1. карантин

2. санітарно-гігієнічне забезпечення

3. *обсервація

4. епідеміологічне спостереження

5. санітарно-епідеміологічна розвідка

32. Комплекс медичних заходів, направлених на швидке попередження інфекційних захворювань серед населення при підозрі на зараження і при природному перебігу епідемічного процесу – це:

1. карантин

2. обсервація

3. епідеміологічне спостереження

4. *екстрена профілактика

5. санітарно-епідеміологічне забезпечення

33. Екстрена профілактика в епідемічних вогнищах поділяється на:

1. первинну і вторинну

2. ранню і пізню

3. *загальну і спеціальну

4. ранню і спеціальну

5. загальну і вторинну

34. Тривалість курсу загальної екстреної профілактики визначається часом, необхідним для виявлення, ідентифікації і визначення чутливості збудника до антибіотиків і складає в середньому:

1. 12-24 год.

2. 1-2 доби

3. *2-5 діб

4. 5-6 діб

5. 6-7 діб

35. Який основний препарат використовують для проведення загальної екстреної профілактикі в епідвогнищі:

1. *доксициклин

2. рифампицин

3. тетрациклін

4. сульфатон

5. пеніцилін

36. Бригади, які проводить щеплення при проведенні протиепідемічних заходів, створюються:

1. *амбулаторно-поліклінічними установами

2. санепідстанціями

3. інфекційними стаціонарами

4. НДІ медичного профілю

5. спеціалізованими протиепідемічними формуваннями

37. До складу бригади, яка проводить щеплення при проведенні протиепідемічних заходів, входять:

1. лікар і медсестра

2. фельдшер і санітар

3. *лікар і дві медсестри

4. лікар і лаборант

5. медсестра і лаборант

38. Знищення в навколишньому середовищі збудників інфекційних хвороб – це:

1. дезинсекція

2. дератизація

3. дегазація

4. дезактивація

5. *дезинфекція

39. У зоні карантину робота проводиться медичною бригадою у складі:

1. 1 лікаря, 2 медсестер

2. 1 лікаря, 2 дезинфекторів

3. 2 медсестер, 2 дезинфекторів

4. *1 лікаря, 2 медсестер, 2 дезинфекторів і кількох сандружинників

5. 1 лікаря, 2 дезинфекторів і кількох сандружинників

40. На медичну бригаду виділяють дільницю з населенням:

1. 200-500 чол.

2. 500-700 чол.

3. 600-800 чол.

4. 800-1200 чол.

5. *1000-1500 чол.

41. З метою виявлення інфекційних хворих медична бригада повинна проводити подвірні (по квартирні) обходи:

1. 1 раз в день

2. *2 рази в день

3. 3 рази в день

4. 4 рази в день

5. 1 раз в два дні

42. Усі інфекційні стаціонари незалежно від їх місткос­ті та приміщень, у яких вони розташовані повинні бу­ти принципово однотипними і розгортатися з ураху­ванням вимог протиепідемічного режиму і складаються з:

1. 3 частин

2. *2 частин

3. 4 частин

4. 5 частин

5. 6 частин

43. Інфекційна лікарня складається з:

1. інфекційної та господарської зони

2. зони обмежень та стаціонару

3. *зони суворого протиепідемічного режиму та зони обмежень

4. зони особливо небезпечних та малоконтагіозних інфекцій

5. інфекційної та адміністративної частин

44. Скільки разів проводять бактеріологічне обстеження персоналу лікарні для хворих на холеру та відділень для носіїв вібріону:

1. 1 раз в 2 дні

2. 1 раз в 3 дні

3. 1 раз в 5 днів

4. 1 раз в тиждень

5. *1 раз в 10 днів

45. Для захисту від зараження збудниками особливо небезпечних інфекцій при всіх основних механізмах їх передачі через укус комах, повітряно-краплинним шляхом і при безпосередньому контакті із зараженим матеріалом, використовують:

1. загальновійськовий комплект

2. комплект Л-1

3. *протичумний костюм

4. протигаз

5. респіратор

46. Що не входить до складу захисного протичумного костюму:

1. комбінезон

2. рукавички

3. шапочка (косинка)

4. ватно марлева пов’язка

5. *плащ-накидка

47. Скільки розрізняють типів захисних протичумних костюмів залежно від характеру виконуваної роботи медичними працівниками:

1. два

2. три

3. *чотири

4. один

5. п’ять

48. При розтині трупів людей і тварин в епідемічному осередку використовують протичумний костюм і додатково надягають:

1. *клейонковий фартух, нарукавники та другу пару рукавичок

2. протигаз, рукавички

3. глибокі калоші

4. комбінезон

5. чоботи

49. Для знезараження протичумного костюма повинні бути передбачені:

1. таз або бачок з дезинфікуючим розчином для обробки зовнішньої поверхні чобіт або галош (1-3% р-р хлораміну; 3% р-р перекису водню з 0,5% р-ром миючого засобу; 3-5% р-р лізолу);

2. бак з дезинфікуючим розчином (3-8% р-р лізолу, 1-3% р-р хлораміну) для знезараження рушника, халата, капюшона, косинки, рукавичок;

3. таз з дезинфікуючим розчином для обробки рук (3-5% р-р лізолу, 0,5-1% р-р хлораміну); банка з 70% спиртом для знезараження окулярів і фонендоскопів;

4. банка (каструля) з дезинфікуючим розчином (1-3% р-р хлораміну) або мильною водою для знезараження ватно-марлевих пов’язок, респіраторів (в останньому випадку - кип'ятінням протягом 30 хв.)

5. *всі відповіді правильні