2 Група – додаткові функції

F9 - контроль стану світлофорів;

F9.1 – контроль показання на світлофорах;

F9.2 – контроль працездатного стану світлофорів;

F10 – контроль стану перегонів і ділянок наближення;

F 11 – контроль стану інших пристроїв СЦБ;

F12 – контроль стану пристроїв енергопостачання;

F14 – взаємодія з суміжними системами;

F14.1 – з маневрової автоматичної локомотивної сигналізації (МАЛС);

F14.2 – контрольно-габаритними пристроєм (КДУ);

F14.5 - пристроями обдувки і електрообігріву стрілок;

F14.6 – пристроями огороження і закріплення составів (УТС);

F14.7 – з пристроями оповіщення працівників на колії і іншими пристроями автоматики;

F15 – здійснення логічного контролю;

F15.1 – контролю положення стрілки;

F15.2 – контролю рейкових кіл;

F15.3 – контролю правильності встановлення маршруту;

F15.4 – контролю перекриття світлофора;

F15.5 – послідовність заняття та звільнення колійних ділянок

3 група – сервісні функції

F16 – індикація стану (включення, виключення і т.п.) об'єктів контролю і управління;

F17 – зміна режима горіння ламп на табло.

Рисунок 4.2 – Дерево функцій МПЦ «Ebilock»

5 Дослідження схеми сполучення вихідних кіл контролера

В даному курсовому проекті запропонована тройована мажоритарна система, яка зображена на рисунку 5.1

Тройована мажоритарна система має три незалежні канали обробки інформації. Робота каналів синхронізована і порівнюється за допомогою безпечного мажоритарного елементу БМЕ. Дана структура, так само як і дубльована, використовується найбільш часто. Безпека її порівнюється з безпекою дубльованої системи, але відмово стійкість вище.

Рисунок 5.1 – Структурна схема потрійної мажоритарної системи

Потрійна мажоритарна система часто використовується разом з іншими системами, доповнюючи одна-одну. Вона разом з дубльованою звичайно є базовою.

Трьох канальна структура безпечної мікропроцесорної системи будується по схемі потрійного резервування з включенням в інформаційні канали трьох мікропроцесорів CPU мажоритарних блоків. Невідповідність в роботі мікропроцесорів коректується по мажоритарному принципу, але не усунення відмови може призвести до подвійного пошкодження. Для виключення наслідків таких пошкоджень сигнали на виходах у всіх каналах порівнюються за допомогою швидкодіючого безпечного компаратора.

6 Характеристика та аналіз станів датчиків та виконавчих пристроїв

В даному розділі проводиться аналіз можливих станів датчиків та вихідних пристроїв на прикладі рейкового кола.

Аналіз можливих станів рейкового кола виконується у вигляді графа переходів. Граф це – логічна структура, що має варіанти, які зображуються у вигляді кола з цифрою та переходів, що зображуються у вигляді стрілок між колами. Граф станів переходів стрілочного електроприладу на рисунку 6.1.

Рисунок 6.1 – Граф станів рейкового кола

Стани рейкового кола:

S0 – Справне, працездатне, вільне від рухомого складу

S1 – Справне, працездатне, зайняте рухомим складом

S2 – Несправне, працездатне, вільне від рухомого складу

S3 – Несправне, працездатне, зайняте рухомим складом

S4 – Несправне, працездатне, ложно зайняте рухомим складом

S5 – Несправне, працездатне, ложно вільне від рухомого складу

S6 – Несправне,непрацездатне

Умови переходів з одного стану в інший:

V1 – Вступ рухомої одиниці

V2 ­– Звільнення рухомою одиницею

V3– Порушення роботи апаратури РК

V4 – Дії обслуговуючого персоналу

V5 – Порушення роботи апаратури після проходження поїздів

V6 – Порушення роботи РК при зайнятті поїздом

V7 – Порушення роботи при русі поїзда

V8 – Звільнення несправного РК

V9 – Дії обслуговуючого персоналу

V10 – Порушення роботи РК. Колійне реле залишилось під струмом

V11 – Дії обслуговуючого персоналу

V12 – Порушення роботи РК. Колійне реле без струму

V13 – Дії обслуговуючого персоналу

V14 – Порушення роботи після проходження, колійне реле спрацювало

V15 – Вступ поїзда

V16 – Вихід з ладу РК

V17 – Повернення з S6 в S5

V18 – Вихід з ладу РК

V19 – Дії обслуговуючого персоналу

Висновок

У процесі виконання даного курсового проекту було розроблено систему мікропроцесорної електричної централізації типу МПЦ «Ebilock». Пройдені всі основні етапи розробки: складена структурна схема системи на основі попереднього розрахунку необхідної кількості контролерів вводу та виводу; обрані датчики та виконавчі пристрої; складений детальний двонитковий план з вказівкою на розміщення всього напільного обладнання станції; обрані та скоректовані схеми управління стрілками, вогнями світлофорів, схема передачі стрілок на місцеве управління; складені принципові схеми розміщення блоків. Розроблена кабельні мережі станції для стрілок, світлофорів, рейкових кіл з дотриманням всіх рекомендацій та необхідних умов щодо їх проектування. Проведений аналіз роботи окремих пристроїв з виділенням можливих станів об’єктів та можливості переходів між ними.

Таким чином досягнута основна мета виконання даного проекту. А саме були закріплені та поглиблені знання з дисципліни „Станційні системи автоматики”, отримані практичні навички з розробки системи електричної централізації та її основних вузлів, а також досвід складання структурних, принципових, схем кабельних мереж станції.

Список використаних джерел

1. Казаков А.А. Станционные устройства автоматики и телемеханики. – М.: Транспорт. – 1990,431 с.

2. Сапожников В.В. Станционные системы автоматики и телемеханики. – М.: Транспорт. – 1997, 432 с.

3. Панченко С.В. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «ЕОСЗА». – Харків. – 2007

4. Аркатов В.С. и др. Рельсовые цепи магистральных железных дорог. Справочник. – М.: Транспорт. -1982, 360 с.

5. Мойсеєнко В. І. Мікропроцесорні системи залізничної автоматики. Частина 1 Централізація стрілок та сигналів. Під ред. Г. І. Загарія. Учбовий посібник. – Харків.: Транспорт України. – 1999, 148 с.

6. Мойсеєнко В. І., Клименко К. С. Методичні вказівки до виконання КП з дисципліни «Станційні системи автоматики». – Харків. – 2008.

7. Методичний посібник з додержання вимог нормоконтролю у студентській навчальній звітності. – Харків, УкрДАЗТ, – 2004. 38с.