3. Складення, джерела і структура Кодексу 1743 р

Кодекс мав чітку структуру: він складався з 30 розділів, які ділилися на 531 артикул (статтю) і 1 716 пунктів. До нього були додані «Інструкція кодифікаційній комісії» та «Степенний малоросійського військового звання порядок після гетьмана», тобто перелік службових військових і цивільних чинів Гетьманщини. У кодексі містилися пояснення цитат, наведених у тексті, алфавітний реєстр — покажчик, а також заголовки із зазначенням розділів і поданням короткого змісту артикулів. За формою та внутрішньою структурою ця пам'ятка права відрізнялася від усіх інших джерел, якими користувалася комісія та які діяли тоді на теренах Російської імперії. Обробка різних за походженням, змістом, мовою й характером збірників, тлумачення й формулювання основних юридичних понять свідчать про добру правову підготовку членів кодифікаційної комісії, їхню ерудицію та загальний високий рівень розвитку юриспруденції в Україні.

Кодекс українського права, складений 1743 року, знав інститути власності й володіння, сервітути й заставне право. Він розрізняв право власності на рухоме, спадкове й набуте майно. Незвичайно розвинений характер мало в кодексі зобов'язальне право: розрізнялися зобов'язання з договорів і зобов'язання із заподіяння шкоди. Детально регламентувалися договори купівлі-продажу, обміну, позики, особистого й майнового найму, поклажі, поруки та зберігання.

Важливою рисою кримінального права був його приватноправовий характер. Переслідування злочину, навіть тяжкого, було, в основному, приватним. Суд робив кару злочинця залежною від волі потерпілого, а якщо потерпілого не можна було залучити до судового процесу — від вимог його родичів. Проте з плином часу все сильніше виявлялася ініціатива самих судів у розслідуванні злочинів. У кодексі були передбачені злочини проти релігії, «честі й влади монаршої», життя, тілесної недоторканності, майна, статевої моралі.

Пам'ятки права Української гетьманської держави «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1743 р.) (ВИТЯГ)

Артикул 56 Про образливі слова в обличчя або заочно

Пункт 1

Якщо хтось, будь-якого звання, когось іншого шляхетського чи військового звання особисто, безпідставно, не згадуючи самих справ, суду і підсудних, докоряв чи знеславлював, той же знеславлений шукав у нього суду, не маючи на те свідків, а відповідач би відмовлявся, от заявнику це честі не зашкодить..., а будуть свідки цього явища, чи докір заявник доведе, тоді відповідач, навіть проти свідків і буде відмовлятися, покарати арештом на шість тижнів.

Пункт 2

А якщо буде вдруге той самий того самого безпідставно докоряти або знеславлювати, і заявник це правильно доведе, тоді відповідач за безчестя грошовий штраф заплатить та шеститижневим арештом має бути покараний. Якщо ж заявник не доведе, відповідач буде вільний.

Пункт З

А якщо відповідач, не дивлячись на судове рішення, ухилився відсидіти визначений термін, не відпускаючи його із суду одразу половину штрафу за голову заплатить, повинен і під арештом шість тижнів бути.

Артикул 11 Про вбивство одного чи декількох осіб

Пункт 1

Якби на декілька осіб, за одного вбитого чолобитна була за смертне вбивство не при нападі гвалтом у домі чи квартирі вбитого і не розбоєм сталося, чолобитна ж сторона про те вбивство на всіх, скільки б не було, доносила б; тоді, при порушенні справи про це вбивство, хто явиться причиною чи головним, того на смерть карати, дивлячися по суті справи, яким чином те вбивство відбувалося.

Пункт 2

А котрі в тому ж вбивстві одному з убивців надали допомогу, хоча самі не вбивали і зізналися, то таких на смерть не карати, але тільки за голову по званню вбитого і збитки відшкодувати і віддати їх вбитого спадкоємцям, ще помічники повинні у в'язниці відсидіти один рік й шість тижнів. Якщо ж майна помічників недостатньо буде для сплати за голову вбитого й за збитки, то платити з казенного майна.