ТЕМА № 3. ДЕРЖАВА В ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА Питання:

1.Поняття держави та її основні ознаки.

2.Функції держави.

3.Форма держави та її елементи:

3.1.Форма державного правління;

3.2.Форма державного устрою;

3.3.Форма політичного режиму.

4.Політичний режим сучасної України.

5.Територіальний устрій України.

1.Поняття держави та її основні ознаки. Вивчаючи це питання курсанту (студенту) необхідно знати, що держава - це організація суверенної політичної влади, яка в рамках правових норм і на певній території, здійснює управління суспільними відносинами і забезпечує безпеку нації та гарантії прав і свобод громадян.

Теорії походження держави: теологічна (релігійна) (Аврелій Августин, Фома Аквінський та ін.), патріархальна (Аристотель, Р. Фільмер, М. Михайловський, М. Покровський), договірна (Дж. Локк, Т. Гоббс, Ж.Ж. Руссо й ін.), матеріалістична (класова, марксистська) (Л. Морган, К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін та ін.), органічна (Г. Спенсер), психологічна (Л. Петражицький, Дж. Фрезер, 3. Фрейд та ін.), теорія насильства (Є. Дюринг, Л. Гумплович, К. Каутський й ін.).

Найважливішими ознаками держави є: 1) наявність формальних реквізитів — офіційних символів: прапор, герб і гімн; 2) територія, яка включає землю, надра, повітряний і водний простір, а також об’єкти за межами державних кордонів; 3) суверенітет; 4) населення; 5) державна мова; 6) апарат управління, що є системою державних органів, утворених державою для реалізації її завдань; 7) монополія на легальне застосування сили, для чого державою утворюються спеціалізовані органи примусу; 8) правова система, яка закріплює санкціоновані державою нормативні регулятори суспільного життя; 9) податкова система.

2. Функції держави. При вивченні цього питання курсанту (студенту), необхідно знати, що функції кожної держави розкривають основні напрямки її діяльності, які безпосередньо потрібні для існування суспільства. Функції держави, їх зміст і пріоритети змінюються залежно від історичної епохи.

Функції держави відповідно до сфер реалізації загальнозначимих цілей

поділяються на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх функцій відносять: політичну, економічну, соціальну, правову, освітню, культурно-виховну, природоохоронну (екологічну), інформаційну, правоохоронну. До зовнішніх функцій відносять: інноваційну, функцію оборони країни та національної безпеки, а також функцію взаємовигідного співробітництва з іншими державами в економічній, торговельній та іншій сферах.

3. Форма держави та її елементи. Форма держави - це порядок організації і здійснення державної влади в країні. На форму держави впливає багато факторів: історичні традиції народу, геополітичне розташування, географічні умови, особа політичного лідера. Форма держави включає в себе форми державного правління, форми державного устрою та форми політичного режиму.

Форма державного правління - це спосіб організації верховної державної влади, принципи взаємин її органів, ступінь участі населення в їх формуванні.

Основними формами державного правління є монархія і республіка.

Монархія - форма державного правління, за якої вища державна влада повністю або частково зосереджується в руках одноособового глави держави - монарха (короля, царя, шаха, імператора й т.д.) і передається у спадок.

Видами монархії є: абсолютна (не обмежена) монархія та конституційна (обмежена) монархія. Конституційна монархія може бути: парламентською та дуалістичною.

Республіка - це форма правління, при якій верховна державна влада здійснюється виборними органами, що обираються населенням на певний строк.

Видами республіки є: 1) парламентська; 2) президентська; 3) змішана (парламентсько-президентська або президентсько-парламентська).

Форма державного устрою — це поділ держави на певні складові та розподіл влади між державою і даними складовими. За допомогою даного поняття визначається співвідношення влади в центрі й на місцях, характеризується внутрішня структура держави, спосіб політичного й територіального розподілу. Історично сформувалися три форми державного устрою - унітарна держава, федерація і конфедерація.

Унітарною є проста єдина держава, в якій верховна суверенна влада повністю зосереджена в центрі, а складові держави не мають ознак політичної самостійності і є адміністративно-територіальними одиницями. Унітарними є такі держави як Україна, Польща, Болгарія, Франція та ін.

Федеративна держава - це складна, союзна держава, частини якої є

державними утвореннями, мають певну політичну самостійність та інші ознаки державності. Федеративними є такі держави як Австрія, Аргентина, США, Росія, Німеччина та ін.

Конфедерація - це союз суверенних держав, що об’єднуються на підставі договору для досягнення певних цілей і спільного здійснення низки напрямів державної діяльності (оборона країни, торгівля, грошово-кредитна система тощо).

Конфедерації мають нестійкий, перехідний характер: вони або розпадаються, або еволюціонують у федерацію.

Політичний режим - це сукупність політичних відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою і суспільством, панівних форм ідеології, стану політичної культури.

В залежності від співвідношення політичних сил у суспільстві, особистості загальнонаціонального лідера й особливостей правлячої еліти, історичних і соціокультурних традицій, політичної культури населення політичні режими поділяються на: 1) демократичні; 2) антидемократичні.

Демократичний режим - це форма організації суспільно-політичного життя, заснованого на принципах рівноправності його членів, виборності органів державного управління і прийняття рішень відповідно до волі більшості.

Демократичний режим може бути: 1) ліберально-демократичним; 2) радикально-демократичним; 3) консервативно-демократичним.

Антидемократичний режим є повною протилежністю демократичного режиму. Антидемократичний режим може бути: 1) авторитарним (революційним, стабілізаційним); 2) тоталітарним (расистським, фашистським, воєнно-диктаторським).

4. Політичний режим сучасної України. Відповідно до ст. 1

Конституції України Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою.

Отже, в Україні встановлено демократичний політичний режим. До ознак демократичного режиму, властивих Україні, відносяться: верховенство закону в усіх сферах суспільного життя; єдиним джерелом влади є народ; юридична рівність громадян; пріоритет прав і свобод людини і громадянина; виборність органів політичної влади; поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову; політичний плюралізм і багатопартійність та ін.

5. Територіальний устрій України. Територіальний устрій України — це внутрішній її поділ на певні територіальні частини,

співвідношення держави в цілому з її складовими частинами Відповідно до ст. 133 Конституції України систему адміністративно-

територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

До складу України входять 24 області. У переважній більшості випадків, області іменуються за назвою обласного центру за винятком Волинської (м. Луцьк), Дніпропетровської (м. Дніпро), Закарпатської (м. Ужгород) та Кіровоградської (м. Кроиивницький) областей.

Території областей поділяються на райони (на 01.10.2018 їх нараховується 490). На території областей розташовуються міста обласного та районного знамення та міста, які мають спеціальний статус, а також селища і села.

До міст зі спеціальним статусом відносяться міста Київ та Севастополь. Спеціальний статус м. Києва зумовлюється тим, що це місто, відповідно до ст. 20 Конституції України є столицею України, її політичним, адміністративним, духовним, культурним, історичним, науково-освітнім центром.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1.Назвіть і охарактеризуйте ознаки держави.

2.Перелічіть функції держави.

3.Охарактеризуйте відмінності між такими формами державного правління, як монархія і республіка.

4.Зазначте ознаки федерації.

5.Перелічіть основні ознаки тоталітарного режиму.

6.Зазначте особливості міст зі спеціальним статусом в Україні.

Теми доповідей:

1.Співдружність, як особлива форма об’єднання держав.

2.Різновиди тоталітарного режиму.

3.Особливості елементів форми української держави.

Література до теми:

1.Піча В.М. Політологія: підручник / В.М. Піча, Н.М. Хома. - 5-те вид. - Львів: Магнолія-Плюс, 2006. - 304 с.

2.Правознавство: навч. посіб. / за рсд. С.М. Тимчснка, Т.О. Коломоєць. - 2-ге вид. - Суми: Університетська книга, 2008. - 554 с.

3.Політологія: підручник / за рсд. М.П. Требіна. -X.: Право, 2013.- 415 с.

4.Рудич Ф.М. Політологія: підручник / Ф.М. Рудич. - К.: Либідь, 2005. - 480

с.

Холод В.В. Політологія: навч. посіб. / В.В. Холод. - 3-тє вид. - Суми: Університетська книга, 2006. - 478 с.