ВСТУП

У контексті здійснення трансформаційних процесів, що відбуваються в українському суспільстві для побудови демократичної, незалежної, соціальної і правової держави, важливим є рівень правосвідомості та правової культури громадян і суспільства в цілому, розуміння державотворчих процесів тощо. У зв’язку з цим особливого значення набуває вивчення навчальної дисципліни «Суспільство і держава».

Мета вивчення навчальної дисципліни «Суспільство і держава» полягає в оволодінні курсантами і студентами знаннями з базових засад суспільства і держави.

Завданням навчальної дисципліни є надання курсантам і студентам систематизованих знань про суспільні і державотворчі процеси, механізми державного регулювання суспільних відносин, а також підвищення рівня їх правових знань, правосвідомості та правової культури.

Запропоновані методичні вказівки відповідають робочій програмі навчальної дисципліни «Суспільство і держава».

У рамках вивчення дисципліни «Суспільство і держава» передбачається читання лекцій, під час яких окреслюються базові положення теми та проведення семінарських занять, на яких детально розглядаються теоретичні питання, включені до планів семінарських занять.

Для кращого засвоєння курсантами (студентами) дисципліни лекційні і семінарські заняття поєднується із самостійною роботою, яка передбачає

додаткове вивчення літератури, підготовку доповідей із запропонованих до семінарських занять тем.

Крім того, для перевірки рівня засвоєння курсантами (студентами) матеріалу семінарського заняття опрацьовуються запитання і завдання до відповідної теми заняття.

Для здійснення поточного контролю рівня засвоєння матеріалу курсантами (студентами) вирішуються тестові завдання, що відповідають питанням теми семінарського заняття.

Під час консультацій курсанти (студенти) отримують додаткову інформацію з питань, що викликають труднощі, а також вказівки щодо літератури, ознайомлення з якою допоможе у вивченні тих чи інших питань під час самостійної роботи.

Успішне вивчення навчальної дисципліни «Суспільство і держава» передбачає здобуття курсантами та студентами таких результатів навчання:

- знання про суспільство, його особливості розвитку і функціонування;

-знання про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства;

-знання про роль держави в політичній системі суспільства;

-знання про систему та повноваження органів державної влади;

-знання про права і обов’язки людини в державі;

-знання про роль права, як основного регулятора суспільних відносин у суспільстві та державі;

-знання про законодавчо встановлені правила співжиття людей у суспільстві та державі;

-знання про цивільні, сімейні та соціально-трудові відносини в державі;

-знання про види, підстави і порядок притягнення особи до юридичної відповідальності в державі;

-уміння аналізувати процеси, що відбуваються в суспільстві, та об’єктивно оцінювати інформацію;

-уміння самовизначатися у своїх світоглядних позиціях, формувати ціннісні орієнтації.

Семестровий контроль знань з навчальної дисципліни «Суспільство і держава» здійснюється у формі екзамену.

ТЕМА 1. СУСПІЛЬСТВО: СУТНІСТЬ, ТИПОЛОГІЯ, ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ

Питання:

1.Поняття суспільства, основні ознаки.

2.Теорії походження суспільства.

3.Типологія суспільств.

4.Соціальна модернізація, види.

1.Поняття суспільства, основні ознаки. Для того, що розкрити це питання, курсанту (студенту) необхідно знати, що суспільство — це особливий складний вид організації соціального життя. Поширеним є підхід до визначення суспільства як до цілісної системи елементів, в якій основним елементом є люди, їх зв’язки, взаємодії і взаємини, соціальні інститути та організації, соціальні групи, спільності, норми і цінності. Суспільство — це стійкі і багатоманітні соціальні взаємодії, всі соціальні інститути та спільноти, які локалізовані в рамках конкретних державно-територіальних кордонів.

Суспільству властива низка ознак, тобто таких характеристик, які відрізняють його від інших спільнот: спільна територія, універсальність, автономність, самодостатність, інтегративність.

2.Теорії походження суспільства. Вивчаючи це питання курсанту

(студенту) необхідно знати, що суспільство виникає тоді, коли виникає суспільне життя, тобто відносини людей перестають бути спонтанними і набувають певної структури. Існують інструментальна, сексуальна, тендерна, критична, семантична теорії походження суспільства, які вказують на причини та процес виникнення суспільства.

3.Типологія суспільств. Курсанту (студенту) необхідно засвоїти, що типологізація суспільства передбачає, з одного боку, відокремлення понять «суспільство», «держава», «країна», з іншого, - з’ясування співвідношення між ними. Поняття «країна» є переважно географічною характеристикою нашої планети. Термін «держава відображає політичний стан суспільства, його політичну організацію з певним режимом влади і органами управління. Типологізація суспільства означає класифікацію суспільств на основі найсуттєвіших, типових ознак і рис, які відрізняють одні суспільства від інших.

Типологія суспільств:

1) За способом виробництва і класовою структурою: первіснообщинне суспільство; рабовласницьке суспільство; феодальне суспільство; капіталістичне суспільство; комуністичне суспільство.

2)За панівною релігією: мусульманське суспільство; християнське суспільство; буддистське суспільство тощо.

3)За політичним режимом: демократичне суспільство; авторитарне суспільство; тоталітарне суспільство.

4)За рівнями управління та ступенем соціального розшарування: просте суспільство; складне суспільство.

5)За визначальними факторами розвитку: протосуспільство; доіндустріальне (традиційне) суспільство; індустріальне суспільство; постіндустріальне суспільство.

4.Соціальна модернізація, види. Сучасне суспільство є динамічним, зміни, що в ньому відбуваються, готують якісні перетворення і стимулюють його розвиток. Перехід від однієї якості суспільства до іншої отримав назву модернізації. Соціальна модернізація — механізм забезпечення здатності соціальних систем до вдосконалення, який охоплює кардинальні зміни соціальних інститутів та способу життя людей. Виділяють два типи модернізації: органічну та неорганічну.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1)Що привело до появи і формування суспільства?

2)За якими критеріями відрізняють суспільство від інших об’єднань людей?

3)Які особливості і недоліки має постіндустріальне суспільство?

4)Порівняйте особливості індустріального і постіндустріального суспільства (на прикладі України та однієї з найрозвинутіших країн)?

5)Які країни відносять до центральних і периферійних?

6)До яких наслідків може призвести запізніла модернізація?

Теми доповідей:

1)Соціальні зміни: специфіка, види, основні теорії.

2)Особливості трансформації українського суспільства.

3)Становлення глобального інформаційного суспільства.

Література до теми:

1.Соціологія: підручник / за ред. В.Г. Городяненка. - Вид. 2-ге, перероб. -

К.: Академія, 2002. - 560 с.

2.Соціологія: підручник / за ред. В.М. Пічі. - 4-те вид. - Львів: Новий світ-

2000; Магнолія 2006, 2008; 2009.-291 с.

3.Лукашевич М.П. Соціологія: загальний курс: підруч. / М.П. Лукашевич, М.В. Туленков. - 2-ге вид. - К.: Каравела, 2008. - 408 с.

4.Жоль К.К. Соціологія: навчальний посібник / К.К. Жоль. - К.: Либідь,

2005. -440 с.

5.Юрій М.Ф. Соціологія. Підручник. - К.: Кондор, 2005 - 288 с.

поліклініки);

-науково-дослідні організації (центри, інститути досліджень);

-органи виконавчої та законодавчої влади.

1.3.Соціальна група, види. Соціальна група — це певна сукупність людей, які мають загальні природні і соціальні ознаки, і об єднані спільними інтересами, цінностями, нормами і традиціями, системою певних відносин. їх діяльність регулюється формальними і неформальними інститутами.

Виокремлють такі види соціальних груп:

-за розмірами: великі і малі соціальні групи;

-за змістом: соціально-класові, соціально-етнічні, соціальнодемографічні, соціально-професійні, соціально-територіальні групи тощо;

-за ступенем усталеності: нестійкі групи, середньоусталені групи, усталені групи.

2.Соціальна стратифікація суспільства: поняття, критерії розподілу. Вивчаючи це питання курсанту (студенту) необхідно знати, що структуровану нерівність між різними групами людей визначає соціальна стратифікація. Соціальна стратифікація - ієрархічно організована структура соціальної нерівності, поділ суспільства на вертикально розташовані групи і страти, відповідно до обраних критеріїв.

Виділяють функціональний, конфліктологічний, еволюційний підходи до аналізу соціальної стратифікації суспільства. Критерії розподілу суспільства на страти визначають становище і роль людей у соціально-стратифікаційній структурі суспільства: доходи, влада, престиж, освіта. Дані критерії тісно переплетені і люди, які належать до вищої верстви за одним критерієм, належать до тієї ж верстви і за іншими параметрами, і навпаки. Сьогодні ускладнюється система критеріїв стратифікації, що дозволяють описувати соціальну структуру суспільства більш точно і детально. Виділяють закритий і відкритий типи стратифікаційної системи.

3. Соціальна мобільність, види. Курсанту (студенту) необхідно засвоїти, що соціальна структура суспільства постійно перебуває у розвитку, оскільки індивіди, групи постійно змінюють власні позиції по вертикалі і по горизонталі. Соціальна мобільність - це переміщення індивіда, групи між ієрархічно організованими елементами соціальної структури, тобто перехід з однієї соціальної позиції в іншу. Вона виступає показником рівня рухомості і відкритості суспільства чи консервативності, замкнутості. Соціальна мобільність може відбуватися у горизонтальному і вертикальному рівнях. Процеси соціальної мобільності є важливими показниками ефективності суспільного устрою.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1.Які існують умови успішного функціонування соціальних інститутів?

2.Які дисфункції соціальних інститутів завдають шкоди в суспільстві?

3.Які відмінності між соціальними інститутами і організаціями?

4.Чому виникає соціальна нерівність?

5.Які джерела формування нижчого класу та декласових елементів у суспільстві?

6.Про що свідчить інтенсивність соціальної мобільності в суспільстві?

Теми доповідей:

1.Соціальні витоки середнього класу та його роль в суспільстві.

2.Рівень престижу сучасних професій та перспективи його змін.

3.Джерела формування та особливості функціонування маргінальних груп.

Література до теми:

1.Соціологія: підручник / за ред. В.Г. Городяненка. - Вид. 2-ге, перероб. -

К.: Академія, 2002. - 560 с.

2.Соціологія: підручник / за ред. В.М. Пічі. - 4-те вид. - Львів: Новий світ-

2000; Магнолія 2006, 2008; 2009. -291 с.

3.Лукашевич М.П. Соціологія: загальний курс: підруч. / М.П. Лукашевич, М.В. Туленков. - 2-ге вид. -К.: Каравела, 2008. - 408 с.

4.Жоль К.К. Соціологія: навчальний посібник / К.К. Жоль. - К.: Либідь,

2005. - 440 с.

5.Юрій М.Ф. Соціологія. Підручник. - К.: Кондор, 2005 288 с.