2.3. Вібрація

23. За способом передавання на людину відрізняють наступні вібрації:

А. Вібродемпфірування, віброізоляція, віброгасіння;

Б. Загальна та локальна;

В. Транспортна, транспортна–технологічна та технологічна;

Г. Статична, динамічна;

Д. Механічна, аеродинамічна, гідравлічна.

2. Для людини особливо небезпечними є:

А. Одночасний вплив вібрації, шуму та низької температури;

Б. Одночасний вплив перегріву та вібрації;

В. Одночасний вплив вібрації та шуму;

Г. Одночасний вплив вібрації та електромагнітних випромінювань;

Д. Одночасний вплив вібрації та лазерного випромінювання.

3. Згідно вимог ГОСТ 12.1.012–90 ССБТ для забезпечення вібраційної безпеки праці запроваджені наступні критерії оцінки несприятливого впливу вібрації:

А. Транспортний, транспортно–технологічний та технологічний;

Б. Безпека, зниження продуктивності праці, комфорт;

В. Інтенсивності дії, тривалість, частота;

Г. Одноступеневий, багатоступеневий;

Д. Фоновий, гранично допустимий, небезпечний.

4. Основними характеристиками гігієнічної оцінки вібрації є:

А. Середньо геометричні частоти f, Гц у третинооктавних та октавних смугах і відповідні їм середньоквадратичні значення віброприскорення , м/с² або віброшвидкості ² м/с, а також їх логарифмічні рівні L_а, дБ і L_v, дБ;

Б. Опорне значення віброприскорення а₀, м/с² та опорне значення віброшвидкості V₀, м/с;

В. Значення логарифмічних рівнів віброчастоти та вібронавантаження;

Г. значення віброшвидкості V, м/с та віброприскорення а, м/с²;

Д. Середньо геометричні частоти у третинооктавних та октавних смугах частот.

5. Встановлення агрегату на фундаменті–це реалізація наступного засобу захисту від вібрації:

А. Віброізоляція;

Б. Вібродинаміка;

В. Вібростатика;

Г. Динамічне віброгасіння;

Д. Вібродемпфірування.

2.4. Електромагнітні випромінювання (емв)

23. Від яких факторів залежить вплив ЕМВ на організм людини?

А. Максимальної довжини ближньої зони (зони індукції), проміжної зони (зони інтерференції) та дальньої зони (зони випромінювання або хвильової);

Б. Інтенсивності випромінювання, частоти коливань, площі поверхні тіла, що опромінюється; індивідуальних особливостей організму, режимів опромінення (безперервний чи переривчастий); тривалості впливу; комбінованої дії інших факторів виробничого середовища;

В. Діапазону частот, протяжності ближньої, проміжної та дальньої зон, рівня теплового порогу, біологічної дії ЕМП, індивідуальних та колективних засобів захисту;

Г. Тривалості опромінювання та його частоти;

Д. Потужності джерел випромінювання.

2. Якими параметрами характеризуються електромагнітні поля?

А. Питомою щільністю потоку енергії ЕМВ;

Б. Потужністю випромінювача, частотою ЕМВ та тривалістю дії;

В. Сумарним потоком енергії, що проходить через одиницю поверхні, яка опромінюється, за час дії та площею поверхні, що опромінюється;

Г. Спектром частот ЕМВ;

Д. Векторами напруженості електричних і магнітних полів Е, В/м та Н, А/м, відповідно; вектором магнітної індукції В, Тл; вектором густини потоку енергії ГПЕ, Вт/м² чи інтенсивності I, Вт/м².

3. Тепловий поріг – це:

А. Певні частоти надвисокого діапазону, при яких негативний вплив на здоров’я людини найбільший;

Б. Кількість електромагнітної енергії W_погл, Вт, при перевищенні якої судини в тілі людини розширюються, а кількість тепла, яка відводиться в оточуюче середовище, починає зростати;

В. Певна густина потоку потужності ЕМВ σ, Вт/м²;

Г. Певна інтенсивність випромінювання I, Вт/м², при перевищенні якої організм не справляється з відведенням теплоти і температура тіла підвищується;

Д. Певна температура тіла людини.

4. Згідно вимог ГОСТ 12.1.006–84 ССБТ у ближній зоні в діапазоні частот 60кГц–300 МГц нормуються наступні характеристики ЕМВ:

А. Е, В/м та Н, А/м;

Б. Частота f, Гц; тривалість впливу та енергетичне навантаження ЕН_ГДР на організм людини;

В. ГПЕ, Вт/м² або І, Вт/м²;

Г. σ, Вт/м²;

Д. f, Гц; σ, Вт/м²; В. Тл.

5. Які основні методи захисту від дії ЕМВ:

А. Архітектурно – планувальні рішення, технічні, ізоляційні, організаційні, медико–профілактичні рішення;

Б. Хімічний захист, фізичний та технічний захист, психологічний захист, психофізіологічний захист;

В. Зменшення потужності випромінювання в джерелі, захист відстанню і часом, архітектурно–планувальні рішення; екранування джерел, застосування індивідуальних та організаційних заходів захисту;

Г. Індивідуальний, колективний, комбінований, попереджувальний;

Д. Традиційні та нетрадиційні; активні та пасивні.