6.2.5. Визначення оптимального розміру партії, що замовляється

Після того, як визначено систему поповнення запасів, необхідно кількісно визначити розмір партії, що замовляється, а також інтер­вал часу, через який буде повторюватися замовлення.

Оптимальний розмір партії товарів, що поставляються, і від­повідно, оптимальна частота завезення залежать від таких факторів, як:

• обсяг попиту (обороту);

• витрати на доставку товарів;

• витрати по збереженню запасу.

Як критерій оптимальності вибирають мінімум сукупних вит­рат на доставку і збереження.

Витрати на доставку і збереження залежать від розміру замов­лення, однак характер залежності кожної з цих статей витрат від обсягу замовлення різний.

Витрати з доставки товарів при збільшенні розміру замовлен­ня зменшуються, тому що перевезення здійснюються більш вели­кими партіями і, отже, рідше.

Витрати по збереженню збільшуються прямо пропорційно до обсягу замовлення.

Результатом інтеграції цих графіків є крива, що відбиває ха­рактер залежності сукупних витрат по транспортуванню і збере­женню від обсягу партії, яка замовляється (рис. 6.4).

Ця крива має точку мінімуму, в якій сумарні витрати мінімальні. Абсциса цієї точки S_опт дає значення оптимального обсягу замовлення.

Задача визначення оптимального обсягу замовлення, поряд із графічним методом, може бути розв'язана й аналітично.

Рис. 6.4. Залежність витрат на збереження і транспортування

від обсягу замовлення

Для цього необхідно знайти рівняння сумарної кривої, продиференціювати його і дорівняти першу похідну до нуля. В результаті буде одержа­на формула, відома в теорії управління запасами як формула Уїлсона, що дозволяє розрахувати оптимальний розмір замовлення:

де S_ОПТ - оптимальний розмір партії, що замовляється;

О - величина обороту;

С_m - витрати, пов'язані з доставкою;

С_x - витрати, пов'язані зі збереженням.

Управління матеріальними потоками та супроводжуючими їх фінансовими та інформаційними потоками неможливе без автома­тизованої інформаційної системи, яка повинна забезпечувати кер­івництво на усіх етапах логістичної активності не тільки необхід­ною інформацією; а й дозволяти завдяки аналітичним (інтелекту­альним) компонентам виконувати аналіз ситуації в оперативному режимі для прийняття управлінських рішень як оперативного, так і стратегічного характеру.

14