Все тесты в одном

-дексаметазон 12 мг/добу 2 дні не пізніше, ніж за 24 год. до пологів

-гідрокортизон 24 мг/добу 3 дні, не пізніше 24 год. до пологів

-преднізолон 24 мг/добу 3 дні, не пізніше 24 год. до пологів

?

Основою лікування дітей з РДС є:

+використання сурфактантзамінюючих препаратів

-масивна антибактеріальна терапія

-діуретична терапія

-дезінтоксикаційна терапія

-гемостатична терапія

?

Виявлення при рентгенографії органів грудної клітки змін у вигляді "матового скла" характерно для:

+хвороби геалінових мембран

-ателектазу легень

-набряково-геморагічного синдрому

-синдрому аспірації меконія

-пневмонії

?

Виявлення при рентгенографії органів грудної клітки змін у вигляді "зернистості" легеневого малюнка характерно для:

+хвороби геалінових мембран

-ателектазу легень

-набряково-геморагічного синдрому

-аспірації меконія

-пневмонії

?

Зниження пневмотизації легеневої тканини при рентгендослідженні органів грудної клітки характерно для:

+ателектазу легень

-хвороби геалінових мембран

-набряково-геморагічного синдрому

-аспірації меконія

-пневмонії

?

Виявлення при рентгенографії органів грудної клітки змін у вигляді "метеликоподібного" затемнення у прикореневих ділянках легень характерно для:

-хвороби геалінових мембран

-ателектазу легень

+набряково-геморагічного синдрому при СДР І типу

-аспірації меконія при СДР ІІ типу

-пневмонії

?

Повітряна бронхограма характерна для:

+хвороби геалінових мембран

-ателектазу легень

-набряково-геморагічного синдрому при СДР І типу

-аспірації меконія при СДР ІІ типу

-пневмонії

?

Дексаметазон новонародженим із РДС призначають в дозі:

+1 мг/кг/добу по преднізолону

-0,1 мг/кг/добу по преднізолону

-10 мг/кг/добу по преднізолону

-5 мг/кг/добу по преднізолону

-0,5 мг/кг/добу по преднізолону

?

Початкові параметри СДППТ:

+тиск на видиху 5 см водяного стовпчика, концентрація кисню 60%

-тиск на видиху 5 см водяного стовпчика, концентрація кисню 100%

-тиск на видиху 2 см водяного стовпчика, концентрація кисню 30%

-тиск на видиху 5 см водяного стовпчика, концентрація кисню 80%

-тиск на видиху 2 см водяного стовпчика, концентрація кисню 50 %

?

Параметри вентиляції при РДС потрібно підтримувати на рівні:

+рН не менше 7,25, Ра О2 50-80 мм рт.ст., Ра СО2 40-50 мм рт.

-рН не менше 7,0, Ра О2 50-80 мм рт.ст., Ра СО2 40-50 мм рт.

-рН не менше 7,25, Ра О2 25-40 мм рт.ст., Ра СО2 40-50 мм рт.

-рН не менше 7,25, Ра О2 50-80 мм рт.ст., Ра СО2 50-80 мм рт.

-рН не менше 7,0 Ра О2 25-40 мм рт. ст., Ра СО2 50-80 мм рт. ст.

?

СДППТ підвищує оксигенацію легень за рахунок:

+підвищення функціональної залишкової ємкості легень

-зниження функціональної залишкової ємкості легень

-підвищення життєвої ємкості легень

-зниження життєвої ємкості легень

-підвищення резервного об’єму легень

?

СДППТ здійснюється шляхом:

+штучного підвищення тиску на вдосі

-штучного зниження тиску на вдосі

-штучного підвищення тиску на видиху

-штучного зниження тиску на видиху

-штучного підвищення концентрації кисню

?

Обов'язково з профілактичною метою необхідно призначати сурфактант:

+дітям з терміном гестації менше 28 тижнів в перші 15-30 хв життя

-дітям з терміном гестації менше 30 тижнів в перші 15-30 хв життя

-дітям з терміном гестації менше 36 тижнів в перші 15-30 хв життя

-дітям з терміном гестації менше 28 тижнів в перші 2 год. життя

-дітям з клінічними проявами СДР

?

Моніторинг показників газового складу крові у дітей із РДС знижує ризик:

-виникнення бронхолегеневої дисплазії

-виникнення ретинопатії недоношених

-виникнення перивентрикулярної лейкомаляції

+всі відповіді правильні

-виникнення розвитку хронічних захворювань легень

?

Для І стадії РДС за рентгенологічною картиною характерно:

+ дрібна зернистість легеневих полів

– дифузний сітчасто-зернистий малюнок з помірно-зниженою пневматизацією легеневих полів, межі серця нечіткі

– зливні вогнищеві сітчасто-зернисті тіні, межі серця нечіткі

– повне затемнення легеневих полів (“білі легені”), тінь серця не контурується

?

Для ІІ стадії РДС за рентгенологічною картиною характерно:

- дрібна зернистість легеневих полів

+ дифузний сітчасто-зернистий малюнок з помірно-зниженою пневматизацією легеневих полів, межі серця нечіткі

– зливні вогнищеві сітчасто-зернисті тіні, межі серця нечіткі

– повне затемнення легеневих полів (“білі легені”), тінь серця не контурується

?

Для ІІІ стадії РДС за рентгенологічною картиною характерно:

- дрібна зернистість легеневих полів

– дифузний сітчасто-зернистий малюнок з помірно-зниженою пневматизацією легеневих полів, межі серця нечіткі

+зливні вогнищеві сітчасто-зернисті тіні, межі серця нечіткі

– повне затемнення легеневих полів (“білі легені”), тінь серця не контурується

?

Для ІV стадії РДС за рентгенологічною картиною характерно:

-дрібна зернистість легеневих полів

– дифузний сітчасто-зернистий малюнок з помірно-зниженою пневматизацією легеневих полів, межі серця нечіткі

– зливні вогнищеві сітчасто-зернисті тіні, межі серця нечіткі

+повне затемнення легеневих полів (“білі легені”), тінь серця не контурується

?

Тяжкі дихальні розлади діагностуються при оцінці за шкалою Сільвермана або Довнеса:

+>7 балів

->6 балів

-4-6 балів

-1-3 бали

->2 балів

?

Помірні дихальні розлади діагностуються при оцінці за шкалою Сільвермана або Довнеса:

->7 балів

->6 балів

+4-6 балів

-1-3 бали

->2 балів

?

Легкі дихальні розлади діагностуються при оцінці за шкалою Сільвермана або Довнеса:

->7 балів

->6 балів

-4-6 балів

+1-3 бали

->2 балів

?

Новонароджений масою 1200 г народився в терміні ґестації 29-30 тижнів. За Апгар 4-6 балів. Клінічно є ознаки РДС та некротичний етероколіт І ст. Який метод годування ви виберете?

+парентеральне живлення

-годування через зонд

-годування з пляшечки з соскою:

-не годувати

-грудь матері

?

У передчасно народженої дитини (гестаційний вік 32 тижні) у пер¬шу добу спостерігаються значні ретракції, гранти, залежність від кисню більше 60 %. При рентгенологічному дослідженні виявле¬но значне зниження пневматизації, тінь серця майже не контурується. Який діагноз дитини?

+ РДС

- вроджена пневмонія

- синдром аспірації мезонію

синдром витоку повітря

?

Дитина від другої, ускладненої вагітності (загроза переривання вагітності), других пологів, термін гестації 37 тижнів, маса тіла 2400 г, довжина 50 см. Оцінка за шкалою Апгар 7/9 балів. Після першого прикладання до груді у дитини блювота та пінисті виділення з ротової порожнини. Ввести шлунковий зонд не вдалося. Який попередній діагноз дитини?

+вроджена вада розвитку: атрезія стравоходу

-вроджена пневмонія

-синдром аспірації амніотичної рідини

- вроджена вада розвитку: висока кишкова непрохідність

?

Дитина від другої ускладненої вагітності, других пологів, термін гестації 37 тижнів, маса тіла 2400 г, довжина 50 см. Оцінка за шкалою Апгар- 5/6 балів. З народження у дитини відмі¬чають ціаноз, який при інгаляції кисню не зменшується. Сатура¬ція на руці 80-82 %. Які діагностичні тести необхідно зробити дитині для постановки діагноза?

- гіпероксичний-гіпервентиляційний тест

+ УЗД серця

- рентген органів грудної клітки

- ЕКГ

?

Дитина народилася від другої вагітності, що перебігала з нефропатією II ступеня, других затяжних термінових пологів. Оцінка за шкалою Апгар – 5/7 балів, за Сільверманом - чотири-п'ять балів. З народження дихання дитини нерівномірне, арит¬мічне, з незначний втягуваннями міжреберних проміжків, пе¬ріодично виникає нападоподібний кашель. Під час годування у дитини відбувся напад вторинної асфіксії. З носа і порожнини рота - виділення. У легенях різнокаліберні вологі хрипи. При перкусії ясний легеневий звук. Який з перелічених заходів є найбільш ефективним?

- дренажне положення

- кортикостероїди

- ендотрахеальне введення сурфактанту

+ відсмоктуванння вмісту верхніх дихальних шляхів

?

При РДС еквівалентами дихальних розладів можуть бути:

-судоми

+роздування крил носа

-мармуровість шкіри

- монотонний крик

?

Важкість РДС оцінюють за шкалою:

-Апгар

-АРАСНІ-2

-Дабіна – Джонса

+Сільвермана - Даунса

?

Респіраторну підтримку при РДС здійснюють шляхом застосу¬вання:

+позитивного тиску в кінці видиху в дихальних шляхах

-високих концентрацій кисню

- режиму гіпервентиляції

-режиму високочастотної вентиляції

?

Дитина 2 діб, яка народилася на 34-ому тижні вагітності з масою 2200 г і оцінкою за Апгар 6 балів, має дихальні розлади у вигляді втягнення мечовидного відростка та міжрберних проміжків, участь крил носа в диханні. Перкуторних змін немає, при аускультації - вологі різнокаліберні хрипи з обох боків. Природжені рефлекси викликаються. Акроціаноз шкіри. Вкажіть найбільш вірогідну причину дихальних розладів.

-пологова травма

-первинний ателектаз легень

-природжена пневмонія

-хвороба гіалінових мембран

+аспіраційний синдром

?

Дитина народилася глибоко недоношеною. Після народження у дитини наростають симптоми ДН, загальний набряк, дрібноміхурцеві вологі хрипи над нижньою долею правої легені. З другої доби приєднались множині шкірні екстравазати, кривава піна з рота. На рентгенограмі органів грудної клітки - ателектаз нижньої долі правої легені. Гемоглобін крові - 100 г/л, гематокрит - 0,45 г/л. Який діагноз набільш імовірний?

-природжена пневмонія

-синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання

+набряково-геморагічний синдром

-набряк легень

-хвороба гіалінових мембран

?

У дитини, народженої в термін 32 тижні, через 4 години після народження з'явилася клініка СДР. При огляді - кров'янисто-пінисте виділення з рота, аускультативно - у легенях ослаблене дихання, розсіяні крепітуючі і незвучні дрібнопухирчасті хрипи. Рентгенологічно - зменшення розмірів легеневих полів, "розмита" рентгенологічна картина. Укажіть найбільш імовірний діагноз:

-первинні ателектази

+набряково-геморагічний синдром

-хвороба гіалінових мембран

-транзиторне тахіпное

-внутрішньоутробна пневмонія

?

Стан доношеної дитини при народженні був розцінений за шкалою Апгар у 8-10 балів. На протязі перших часів життя у дитини відмічається кашель, поперхування, ядуха, ціаноз під час годування. Яке захворювання найбільш імовірне?

-ателектаз легень

-внутрішньоутробна пневмонія

-хвороба гіалінових мембран

-гостре респіраторне захворювання

+трахео-стравохідна нориця

?

У новонародженої недоношеної дитини з ґестаційним віком 34 тижні через 2 години після народження спостерігалися збільшення частоти дихальних рухів до 80 /хв, шумне стридорозне дихання. За даними клініко-рентгенологічного дослідження встановлена хвороба гіалінових мембран. Провідним фактором розвитку РДС у цієї дитини є:

-пологова травма

+структурно-функціональна незрілість органів дихання

-паління матері під час вагітності

-внутріутробні інфекції

?

Показанням до оцінювання важкості і типу дихальних розладів є:

-гестаційний вік новонародженого менше 35 тижнів

-гестаційний вік новонародженого менше 36 тижнів

-гестаційний вік новонародженого менше 37 тижнів

+гестаційний вік новонародженого менше 34 тижнів

?

Оцінювання важкості і типу дихальних розладів проводять незалежно від віку дитини в таких випадках:

-поява клінічних ознак РДС

-дитина народилася з меконіальними навколоплідними водами

-гестаційний вік новонародженого менше 34 тижнів гестації

+всі відповіді правильні

?

Оцінку важкості дихальних розладів проводять…. Виберіть правильне твердження:

-за умови забезпечення теплового захисту дитини

-кожну ознаку оцінюють від 0 до 2 балів

-рутинне оцінювання проводять не рідше, ніж кожні 3 години

+всі твердження правильні

?

Рутинне оцінювання важкості дихальних розладів у разі наявності відповідних показань та стабільного стану дитини проводять:

+ кожні 3 години

- кожні 2 години

- кожні 4 години

- кожну годину

-кожні 15 хвилин

?

У новонародженої дитини, яка не потребувала проведення реанімації при народженні, але має гестаційний вік менше 34 тижнів або навколоплідні води з мезонієм, оцінюванку важкості і типу дихальних розладів проводять:

+протягом перших 15 хв. після народження

-протягом перших 30 хв. після народження

-протягом першої години після народження

-протягом перших 2 годин після народження

-протягом перших 3 годин після народження

?

У разі зростання важкості дихальних розладів, або погіршення загального стану дитини оцінювати стан життєво важливих функцій треба:

- кожні 3 години до моменту стабілізації стану дитини

- кожні 2 години до моменту стабілізації стану дитини

- кожні 4 години до моменту стабілізації стану дитини

+ кожну годину до моменту стабілізації стану дитини

-кожні 15 хвилин до моменту стабілізації стану дитини

-кожні 30 хвилин до моменту стабілізації стану дитини

?

У разі зростання важкості дихальних розладів, або погіршення загального стану дитини потрібно оцінювати такі показники життєво важливих функцій:

-важкість дихальних розладів

-наявність епізодів апное

-колір шкіри і слизових оболонок

-насичення гемоглобіну киснем

+всі відповіді правильні

?

У разі зростання важкості дихальних розладів, або погіршення загального стану дитини потрібно оцінювати такі показники життєво важливих функцій:

-температуру тіла

-ЧСС

-артеріальний тиск

-діурез

+всі відповіді правильні

?

У разі зростання важкості дихальних розладів, або погіршення загального стану дитини потрібно оцінювати такі показники життєво важливих функцій, крім:

-температуру тіла

-ЧСС

-артеріальний тиск

-діурез

+гіпероксичний тест

?

У разі зростання важкості дихальних розладів, або погіршення загального стану дитини потрібно оцінювати такі показники життєво важливих функцій, крім:

-важкість дихальних розладів

-наявність епізодів апное

-колір шкіри і слизових оболонок

-насичення гемоглобіну киснем

+результати НСГ

?

Потреба у рідині у недоношеного з масою тіла при народженні більше 1500 г. на 2 добу життя складає:

-60-100 мл

+60-80 мл

-15-30 мл

-120-180 мл

-80-150 мл

-100-150 мл

?

Потреба у рідині у недоношеного з масою тіла при народженні 1200 г. на 2 добу життя складає:

+60-100 мл

-60-80 мл

-15-30 мл

-120-180 мл

-80-150 мл

-100-150 мл

?

Потреба у рідині у недоношеного з масою тіла при народженні 900 г. на 2 добу життя складає:

-60-100 мл

-60-80 мл

-15-30 мл

-120-180 мл

+80-150 мл

-100-150 мл

?

Потреба у рідині у недоношеного з масою тіла при народженні менше 750 г. на 2 добу життя складає:

-60-100 мл

-60-80 мл

-15-30 мл

-120-180 мл

-80-150 мл

-100-150 мл

-100-200 мл

?

Потреба у рідині у недоношеного з масою тіла при народженні більше 1500 г. на 7 добу життя складає:

-60-100 мл

-60-80 мл

-15-30 мл

-120-180 мл

-80-150 мл

+100-150 мл

?

Потреба у рідині у недоношеного з масою тіла при народженні 1300 г. на 5 добу життя складає:

-60-100 мл

-60-80 мл

-15-30 мл

-120-180 мл

+80-100 мл

-100-150 мл

?

Потреба у рідині у недоношеного з масою тіла при народженні 800 г. на 7 добу життя складає:

-60-100 мл

-60-80 мл

-15-30 мл

-120-180 мл

-80-150 мл

+100-150 мл

?

Потреба у рідині у недоношеного з масою тіла при народженні 600 г. на 5 добу життя складає:

-60-100 мл

-60-80 мл

-15-30 мл

-120-180 мл

-80-150 мл

-150-200 мл

?

Потреба у рідині у недоношеного з масою тіла при народженні більше 1500 г. на 10 добу життя складає:

-60-100 мл

-60-80 мл

-15-30 мл

+120-180 мл

-80-150 мл

-100-150 мл

?

Потреба у рідині у недоношеного з масою тіла при народженні більше 1001 г. на 15 добу життя складає:

-60-100 мл

-60-80 мл

-15-30 мл

+120-180 мл

-80-150 мл

-100-150 мл

?

Потреба у рідині у недоношеного з масою тіла при народженні більше 900 г. на 10 добу життя складає:

-60-100 мл

-60-80 мл

-15-30 мл

+120-180 мл

-80-150 мл

-100-150 мл

?

Потреба у рідині у недоношеного з масою тіла при народженні 500 г. на 20 добу життя складає:

-60-100 мл

-60-80 мл

-15-30 мл

+120-180 мл

-80-150 мл

-100-150 мл

?

Невідчутні втрати рідини у недоношеного з масою тіла при народженні більше 1500 г. складають:

-60-100 мл

-60-70 мл

+15-30 мл

-120-180 мл

-80-150 мл

-100-200 мл

-30-65 мл

?

Невідчутні втрати рідини у недоношеного з масою тіла при народженні 1200 г. складають:

-60-100 мл

-60-70 мл

-15-30 мл

-120-180 мл

-80-150 мл

-100-200 мл

+30-65 мл

?

Невідчутні втрати рідини у недоношеного з масою тіла при народженні 900 г. складають:

-60-100 мл

+60-70 мл

-15-30 мл

-120-180 мл

-80-150 мл

-100-200 мл

-30-65 мл

?

Невідчутні втрати рідини у недоношеного з масою тіла при народженні 700 г. складають:

-60-100 мл

-60-70 мл

-15-30 мл

-120-180 мл

-80-150 мл

+100-200 мл

-30-65 мл

?

Доза навантаження для еуфіліну при лікуванні РДС недоношеного новонародженого становить:

-2 мг/кг внутрішньовенно

-3 мг/кг внутрішньовенно

-0,6 мг/кг внутрішньовенно

+6 мг/кг внутрішньовенно

-6 мл/кг внутрішньовенно

?

Підтримуюча доза для еуфіліну при лікуванні РДС недоношеного новонародженого становить:

+2,5-3,5 мг/кг внутрішньовенно

-3,0-5,5 мг/кг внутрішньовенно

-0,6-2,0 мг/кг внутрішньовенно

-6-8 мг/кг внутрішньовенно

-6-8 мл/кг внутрішньовенно

?

Доза навантаження для теофіліну при лікуванні РДС недоношеного новонародженого становить:

-2 мг/кг внутрішньовенно

-5 мг/кг внутрішньовенно

-0,9 мг/кг внутрішньовенно

+9 мг/кг внутрішньовенно

-9 мл/кг внутрішньовенно

?

Безпечна терапевтична концентрація еуфіліну/теофіліну у крові становить:

-2,5-3,5 мкг/мл

-3,0-5,5 мкг/мл

-0,6-2,0 мг/кг

-6-8 мкг/мл

-6-8 мл/кг

+7-12 мкг/мл

?

До клінічних ознак токсичної дії метилксантинів належать:

-синусова тахікардія

-збудження ЦНС

-електролітні розлади

-поліурія

-кровотечі із травного тракту

-судоми

+всі відповіді вірні

?

До клінічних ознак токсичної дії метилксантинів належать всі, крім:

-синусова тахікардія

+пригнічення ЦНС

-електролітні розлади

-поліурія

-кровотечі із травного тракту

-судоми

?

До клінічних ознак токсичної дії метилксантинів належать всі, крім:

-синусова тахікардія

-збудження ЦНС

-електролітні розлади

-поліурія

-кровотечі із травного тракту

-судоми

+підвищення температури тіла

?

До клінічних ознак токсичної дії метилксантинів належать всі, крім:

-синусова тахікардія

-збудження ЦНС

-електролітні розлади

-поліурія

-кровотечі із травного тракту

-судоми

+підвищення артеріального тиску

?

Назвіть дозу та шлях введення вітаміну А глибоконедоношеним новонародженим дітям з масою тіла менше 1500г. і наявними дихальними розладами:

+5000 МО внутрішньом’язово тричі на тиждень упродовж місяця

-1000 МО внутрішньом’язово тричі на тиждень упродовж місяця

-3000 МО внутрішньом’язово тричі на тиждень упродовж місяця

-500 МО внутрішньом’язово тричі на тиждень упродовж місяця

-5000 МО внутрішньовенно двічі на тиждень упродовж місяця

-5000 МО внутрішньо тричі на тиждень упродовж місяця

?

Призначення вітаміну А у новонароджених дітей з дихальними рзладами:

-прискорює відновні процеси у легенях

-зменшує чутливість до інфекції

-сприяє альвеоляризації незрілих легень

+всі відповіді правильні

?

Більш ефективним для лікування РДС є:

-однократне введення сурфактанту

+многократне введення сурфактанту

?

Тривалість ШВЛ у недоношених із РДС знижує:

-пізнє введення сурфактанту

+раннє введення сурфактанту

?

Частоту розвитку бронхо-легеневої дисплазії у недоношених із РДС знижує:

-пізнє введення сурфактанту

+раннє введення сурфактанту

?

Частоту розвитку пневмоторакса у недоношених із РДС знижує:

-пізнє введення сурфактанту

+раннє введення сурфактанту

?

Частоту розвитку інтерстиційної емфиземи у недоношених із РДС знижує:

-пізнє введення сурфактанту

+раннє введення сурфактанту

?

Частоту розвитку хронічного захворювання легень у недоношених із РДС знижує:

-пізнє введення сурфактанту

+раннє введення сурфактанту

?

Розподілення сурфактанту більше залежить від:

+обьєму препарата

-концентрації препарату

?

Ефективність сурфактантной терапії при лікуванні РДС залежить від:

-відсутності переохолодження

-відсутності зневоднення

-адекватної первинної реанімації

+всі відповіді правильні

?

Дитина від третьої вагітності, других пологів, термін гестації

29 тижнів, маса тіла 1050 г, довжина 43 см. При народженні реакція на огляд відсутня. Дифузний ціаноз. Дихання за типом «гаспінг». ЧСС 120уд/хв. Призначте патогенетичну терапію.

+інтубувати дитину, ввести сурфактантзамісний препарат

- дати 100%-ний кисень і ввести простагландин Е

-інтубувати дитину та розпочати ПІВЛ.

- провести тактильну стимуляцію дихання

?

Полімеразна ланцюгова реакція дозволяє визначити:

-наявність антитіл до протеїнів ВІЛ

-рівень СД4+

-рівень СД8+

+генетичний матеріал вірусу

?

HAART-терапія - це:

-дезінтоксикаційна терапія

-загальнозміцнююча терапія

-імуностимулююча терапія

+високоефективна антиретровірусна терапія

?

Чи можна виключити діагноз ВІЛ-інфекції у дитини до 18 міс.

від ВІЛ-інфікованої матері шляхом дослідження антитіл до ВІЛ?

-ні

+так

?

Чи можна вірогідно встановити діагноз ВІЛ-інфекції у дитини до 18 міс. від ВІЛ-інфікованої матері шляхом дослідження антитіл до ВІЛ?

+ні

-так

?

У якому віці більш доцільно проводити дитині дослідження ДНК ВІЛ ПЛР?

-відразу після народження (у пуповинній крові)

-у 24 години життя

+3-6 місяців

-у 18 місяців

?

Дитина, народжена ВІЛ-інфікованою матір'ю, у віці старше 18 міс.

вважається інфікованою, якщо:

-у неї є антитіла до ВІЛ, виявлені ІФА

+у неї є антитіла до ВІЛ, виявлені ІФА та підтверджені імунним блотом

-у неї не визначається антиген р24

-у неї анемія та лейкоцитоз

?

У дитини ВІЛ-інфікованої матері в перший день життя необхідно:

+оцінити ризик інших хвороб, які передаються анте- та інтранатально

-визначити кількість В- і Т-лімфоцитів (СД4+, СД8+)

-визначити вірусне навантаження в периферичній крові

-визначити ДНК ВІЛ методом ПЛР

?

У дитини, народженої від ВІЛ-інфікованої матері, доцільно досліджувати

ПЛР ДНК ВІЛ:

-у пуповинній крові

+у віці 3-6 місяців

-у віці 8-10 місяців

-у віці 12-18 місяців

?

На плід під час вагітності у ВІЛ-інфікованої жінки шкідливо впливають:

-ВІЛ

-інші ЗПСШ

-певні соціальні фактори

+усі вищевказані фактори

?

Рівень СD4+, за якого розвивається СНІД, становить:

-580 у 1 мкл крові

-499 у 1 мкл крові

-1200 у 1 мкл крові

+200 у 1 мкл крові

?

Стадією СНІДу є така категорія:

-В1

-А1

-В2

+С3

?

Для постановки діагнозу ВІЛ-інфекції досить:

+визначення антитіл до ВІЛ методом ІФА з підтвердженням імунним блотом

-визначення р24 антигену

-визначення рівня СД4+ лімфоцитів

-визначення рівня імуноглобулінів

?

Для уточнення стадії захворювання ВІЛ-інфекції важливими є такі дослідження:

-визначення рівня імуноглобулінів

-визначення рівня вірусного навантаження

+визначення рівня СД4+ лімфоцитів

-визначення р24 антигену

?

Критерієм високої вірогідності ВІЛ-інфекції є:

+виділення вірусу з крові й тканин

-визначення антитіл до ВІЛ

-визначення рівня вірусного навантаження

-визначення імуноглобулінів у сироватці крові

?

Яка частота вертикальної трансмісії ВІЛ?

-30-50%

+21-40%

-12-20%

-50-70%

?

Яка частота ВІЛ-інфікування за умови грудного вигодовування?

+12-20%

-8-10%

-30-35%

-35-38%

?

Які з наведених факторів впливають на рівень вертикальної трансмісії ВІЛ?

+рівень вірусного навантаження в плазмі крові матері

-стадія ВІЛ-інфекції

-стан плаценти

-грудне вигодовування

?

Доведені шляхи вертикальної трансмісії ВІЛ:

-гематогенний

-трансплацентарний

-ятрогенний

+усе вищеназване

?

Які з наведених антиретровірусних препаратівможнавикористовувати для зниження вертикальної трансмісії ВІЛ під час вагітності?

+невірапін, зидовудин

-зидовудин, ламівудин

-криксиван, вірасепт

-індинавір

?

Яка мета протоколу 076?

-запобігти вертикальній трансмісії під час та після пологів

-запобігти вертикальній трансмісії ВІЛ під час вагітності й пологів

+знизити вертикальну трансмісію під час вагітності, пологів і зменшити

ризик для немовляти

-запобігти вертикальній трансмісії під час пологів

?

Яка доза зидовудина передбачена у короткій схемі профілактики?

-300 мг двічі на день, починаючи з 30-го тижня вагітності

-250 мг двічі на день, після 36 тижнів вагітності

+300 мг двічі на день, після 36 тижнів вагітності

-300 мг тричі на день, після 32 тижнів вагітності

?

За якої схеми профілактики відзначається найбільший ефект щодо зниження вертикальної трансмісії ВІЛ?

+протокол 076

-застосування невірапіну

-коротка схема зидовудина

-комбіновані схеми

?

За якого типу вигодовування ризик передачі ВІЛ для немовляти вище?

+годування грудьми ВІЛ-інфікованою матір'ю

-штучне вигодовування при ВІЛ-інфекції

-відмова від грудного вигодовування

-годування кип'яченим грудним молоком

?

Протокол 076 містит у собі:

-1 етап

-2 етапи

-4 етапи

+3 етапи

?

Найчастіше інфікування плоду та дитини ВІЛ відбувається:

-внутрішньоутробно

-у ІІ триместрі вагітності

-під час грудного вигодовування

+під час пологів і розродження

?

Безводний період у ВІЛ-інфікованих жінок:

-не впливає на ризик інфікування плоду

+збільшує ризик інфікування плоду вдвічі при тривалості 4 години

-збільшує ризик інфікування плоду вдвічі при тривалості 6 години

-збільшує ризик інфікування плоду вдвічі при тривалості 12 години

?

Кесарів розтин знижує ризик ВІЛ-інфікування, якщо:

+проводиться в плановому порядку на фоні антиретровірусної терапії

-проводиться в 38 тижнів без антиретровірусної терапії

-виконується в будь-якому періоді пологів на фоні антиретровірусної терапії

?

При ВІЛ-інфекції не рекомендуються такі процедури інвазивного

моніторингу в пологах:

-амніотомія

-накладення акушерських щипців

-епізіотомія, перинеотомія

+усе вищезгадане

?

Діти від ВІЛ-інфікованих матерів у разі внутрішньоутробного інфікування

часто народжуються:

+недоношеними чи зі ЗВУР

-доношеними

-переношеними

-з надлишковою для терміну гестації масою тіла

?

Перші ознаки ВІЛ-інфекції у разі внутрішньоутробного інфікування в більшості

дітей виявляються:

-у 1-й місяць

+ у 3-12 місяців

-у 3-5 років

-після 10 років

?

Для ВІЛ-інфекції характерними є такі зміни в аналізі крові:

+анемія (менше 80 г/л), нейтропенія (менше 1000 мм^3), тромбоцитопенія

(менше 100 000 мм ^3) протягом 30 днів

-поліцитемія, гіперкоагуляція

-лейкоцитоз, зрушення формули вліво, прискорення ШОЕ