Книги / Актуальні_проблеми_теорії_і_практики

трансформацій використано метод контекстуально-інтерпретаційного аналізу з прийомами лінгвостилістичного аналізу.

Основу предмета вивчення синергетики складають складні нелінійні динамічні системи, схильні до впливу зовнішніх чинників. Мається на увазі, що в певний період свого розвитку така система може зазнати змін через нестійкість своїх елементів. Причиною таких явищ є атрактор (точка тяжіння), потрапляючи в який, система в зоні біфуркації (зміні якісної поведінки динамічної системи за малої зміни її параметрів.) вибирає один із декількох можливих шляхів розвитку, що призводить до самоорганізації системи. Синергетичний підхід передбачає переосмислення механістичних та використання релятивістських концепцій, що відкриває значно ширші горизонти для вчених сьогодення [8, с. 195].

Використовуючи синергетичну термінологію, унікальним атрактором у перекладі є слово та його можливі варіації перекладу. В такій дисипативній системі, як переклад, точки перетину створюють множинні варіанти, вдалий вибір яких залежить від різних флуктуацій в процесі перекладу.

У межах нашого дослідження також приділено увагу функціонуванню оригінального та перекладного тексту в межах лінгвістичної синергетики.

За Н. Л. Мишкіною синергетичний підхід дослідження тексту дозволяє виявити точки розгалуження текстового простору, виявити спонтанні форми «енергожиття» тексту, визначити приховані форми симетрії-асиметрії та, як наслідок, строгіше та точніше охарактеризувати синергію саморуху тексту, становлення його енергетичних властивостей [10, c. 13].

Для того, аби доступніше пояснити, що таке синергетика й синергетична система, уявімо себе біля тихого глибокого озера. Кидаємо в нього прямовисно камінь. Падаючи в повітрі, він утворює за собою область розрідження. Долетівши до поверхні води та пірнувши вглиб, камінь захоплює за собою частину води. На поверхні утворюється западина. Проте тут у гру вступають сили поверхневого натягу. Вони прагнуть повернути поверхню води до попереднього рівня, однак, за інерцією виштовхують її

12

державного гуманітарного університету. (Сер.: «Філологічні науки») – 2009.

–№ 2. – С. 416–431.

182.Соломко З. К. Зміст і структура лексичної компетенції як складника фахової компетенції майбутніх юристів / З. К. Соломко // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. (Сер. : Педагогіка та психологія). – 2011. – Вип. 20. – С. 80–92.

183.Сопилюк Н. М. Переклад як особливий вид міжмовної та міжкультурної комунікації / Н. М. Сопилюк // Філологічні трактати. – 2010. –

№3. – Том 2. – С. 199–203.

184.Стеченко Т. О. Формування професійної орієнтованої англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів : дис... канд. пед. наук : 13.00.02 / Тетяна Олександрівна Стеченко. – К., 2004. – 264 с.

185.Стрельніков В. Ю. Розвиток професійної компетентності вчителів у закладах післядипломної освіти: дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Стрельніков Віктор Юрійович. – К., 1995. – 223 с.

186.Суханова Н. И. Обучение письменному переводу научнотехнического текста на билингвальной основе (французский язык, технический вуз) : автореф. дис. на соискание степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания (иностранные языки)» / Н. И. Суханова. – Тамбов , 2013. – 27 с.

187.Тазина К. А. Формирование готовности к письменному переводу/

К. А. Тазина // Вестник ТГПУ (TSPU Bulletin). –2012. – №4 (119). – С. 79–83.

188.Тарасенко Р. О. Концептуальні засади формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів для аграрної галузі / Р. О. Тарасенко // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2014. – Вип. 34 (87)– С. 334–340.

189.Тарасенко Р.О. Теоретичне обґрунтування моделі формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів для аграрної галузі / Р.О.Тарасенко // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. (Сер. «Педагогіка і психологія»). – 2014. – № 2 (8) – С. 81–86.

461

174.Рогульська О. О. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх перекладачів засобами сучасних інформаційних технологій : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Оксана Олександрівна Рогульська. – Кам’янець-Подільський, 2010. – 220 с.

175.Ромашенко В. Є. Особливості формування інформаційнокомунікаційної компетенції бакалаврів філології / В. Є. Ромашенко // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. – 2014. – II(15), Issue: 30. – С. 68–71.

176.Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / Олена Олександрівна Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.

177.Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии / Елена Сидоренко. – СПб. : ООО «Речь», 2003. – 350 с.

178.Симоненко Т. В. Формуванння професійної мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів : дис. ...

доктора пед. наук : 13.00.02 / Симоненко Тетяна Володимирівна. – Черкаси,

2006. – 417 с.

179.Смислова О. В. Компетентнісний підхід як основа підготовки майбутніх перекладачів до професійної діяльності / О. В. Смислова // Науковий вісник кафедри Юнеско КНЛУ (Сер.: Філологія. Педагогіка.

Психологія). – 2011. – Вип. 24. – С. 146–151.

180.Сніховська І. Е.Лінгвістична компетенція як фактор мовної гри / І. Е. Сніховська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка.– 2001. – № 8. – С. 159–161.

181.Соколова І. Формування філологічної компетенції фахівців у контексті мовної освіти / Ірина Соколова // Вісник Маріупольського

460

вище середнього рівня і утворюється фонтанчик над поверхнею води. Але потім під дією сили земного тяжіння він впадає знову у воду назад і на короткий проміжок часу занурюється нижче середнього рівня, хоча вже не так глибоко. Потім знову сили поверхневого натягу за інерцією підкидають стовпчик води вище за середній рівня, хоча вже не так високо. Потім цикл повторюється, поки не настане остаточне заспокоєння (релаксація). На поверхні моря це виглядає як загасаюче джерело кругових хвиль, які розсіюють енергію падіння каменя на поверхні води.

Використовуючи термін термодинаміки, ця подія називається флуктуацією, тобто місцевим і короткочасним відхиленням системи від стійкого, рівноважного середнього стану. У цьому випадку можна говорити про флуктуацію значною мірою умовно, оскільки, насправді, флуктуації народжуються в самій системі, а не в результаті зовнішнього впливу на неї.

Важливо звернути увагу на те, як невелика частина системи на короткий час виводиться з термодинамічної рівноваги. У рівноважній збалансованій системі флуктуації приречені на розсмоктування.

Переклад цілком доречно розглядати з позицій синергетики. У своїй рутинній роботі перекладачі, як правило, перекладають слово за словом, поки не натраплять на таке слово або граматичну конструкцію, що змусять їх змінити порядок слів, перефразувати переклад або відмовившись від трансформацій та піти по шляху інтерпретації змісту оригіналу (тобто застосувати денотативний підхід).

У межах синергетики семантичні, лексичні та текстові одиниці називаються функторами (особливий тип між категоріальних відношень, що зберігає структуру). Н. Л. Мишкіна розглядає такі типи функторів: 1) функтори як текстові одиниці, які транспонують окрему кількість елементів однієї системи в множину елементів іншої системи [10, c.85]; 2) функтори, що іррадіюють в текстовий простір «проекції-випромінювання, які зумовлюють «годологію» (можливі шляхи розвитку)» [10, с. 87, 93]; 3) функтори, які пов'язують інші текстові одиниці відносинами симетрії або асиметрії [10, с. 94].

13

Згідно із запропонованою моделлю функтори першої групи використовуються у застосуванні транспозиції – тобто перекладу слова однієї частини мови іншою чи використання однієї граматичної форми у функції іншої. Переклад функторів другого типу завжди викликає труднощі в перекладі, оскільки полісемія зумовлює поширення значення перекладу за межі безпосереднього джерела його виникнення. Синергетичний підхід дозволяє дослідити шляхи розвитку можливих значень перекладу. Функтори симетрії – асиметрії представляють окрему категорію в перекладі; це тотожності та відмінності процесу відтворення елементів однієї мови засобами іншої.

За М. С. Зарицьким процес перекладу здійснюються відповідно до вимог асиметричного дуалізму мовного знака, тобто форма мовного знака може набувати іншого значення, а значення – приймати іншу форму. Процес створення та редагування перекладу має системний характер, адже переклад є відображенням закономірностей, властивих зіставлюваним мовам. Будь-яка мова має структуру – взаємозв’язок певних одиниць, мовних знаків різного рівня, який є носієм певної функції, певного значення [6, c. 8-9].

Процес перекладу може відбуватися з використанням різних знакових систем, зображень, звуків, різних засобів комунікації та зв’язку. Його результатом є конкретний перекладений текст (усний чи письмовий), який за умови накладання або перехрещення предметно-логічних зв’язків та семантичного, або, точніше, знакового, ототожнення стає адекватним тексту оригіналу.

Аналізуючи, наприклад, вихідний науково-технічний текст, можемо провести паралелі між функторами заголовків та функторами самого перекладеного тексту, які пов’язують образи в тексті відношеннями симетрії чи асиметрії. Таким чином, функтори визначають лінії розвитку в тексті, організовують текстовий простір, сприяючи реалізації сенсу цілого тексту [8, c. 148].

163.Підручна З. Ф. Формування професійної комунікативної компетентності майбутніх перекладачів у процесі фахової підготовки : дис.

…канд. пед. наук : 13.00.04 / Зінаїда Федорівна Підручна – 2009. – 276 с.

164.Пільгуй (Колесник) Н. М. Особливості перекладу мовних засобів

експресивності текстів аграрної тематики / Н. М. Пільгуй (Колесник), Н. І. Ріман // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти : зб. наук. пр. / ред. Л. Л. Товажнянський,

О. Г. Романовський. – Харків : НТУ «ХПІ», 2011. – Вип. 28 (32). – С. 194–199.

165.Поваренков Ю. П. Психологическое содержание профессионального становления человека / Юрий Павлович Поваренков. –

М. : Изд-во УРАО, 2002. – 160 с.

166.Полюк І. С. Закономірності та особливості процесу письмового перекладу текстів різних жанрів / І. С. Полюк, Л. В. Бондар// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://novyn.kpi.ua/2006-3/07_Polyuk.pdf

167.Попова Т. В. О компонентах процесуального аспекта содержания обучения письменному переводу научных текстов в неязыковых вузах / Т. В. Попова // Известия Российського государственного педагогического университета им. А.И.Герцена. –2009. – № 91. – С. 213–215.

168.Попович А. Проблемы художественного перевода: учебное пособие / А. Попович. – М. : Высшая школа, 1980. – 199 с.

169.Поршнева Е. Р. Базовая лингвистическая подготовка

переводчика / Е. Р. Поршнева. – Нижний Новгород : Изд-во ННГУ им. Н. И. Добролюбова, 2002. – 148 с.

170.Професійна освіта: словник / уклад. С. У. Гончаренко та ін.; за ред. Н. Г. Ничкало. – К. : Вища школа, 2000. – 380 с.

171.Пунтус Е. В. Формирование инструментальных компетенций в учебно-проектной деятельности студентов аграрного коледжа при изучении иностранного языка / Е. В. Пунтус // Вестник Брянского государственного ун-та. – 2011. – № 1. – С. 320–328.

канд. филол. наук Раренко М.Б. – М., 2010. – 260 с. – (Сер. : Теория и история языкознания).

155.Остапенко Н. М. Теоретичні і методичні засади формування лінгводидактичної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.02 / Остапенко Наталія Миколаївна. – К., 2010. – 471 с.

156.Панов С. Ф. Формування перекладацької компетентності в майбутніх перекладачів-філологів [Електронний ресурс] / С. Ф. Панов //

Режим доступу: http://conf.vntu.edu.ua/humed/2006/txt/06psfmpf.pdf

157.Пасічник Т. Технологія відбору навчальних матеріалів з метою організації навчання майбутніх філологів письмового двостороннього перекладу / Т. Пасічник // Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна».– 2011. – № 3. – С. 150–152.

158.Пасічник Т. Д. Методика навчання майбутніх філологів письмового двостороннього перекладу комерційних листів : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Тетяна Дмитрівна Пасічник. – К., 2011. – 299 с.

159.Патюк І. Є. Формування англомовної лексичної компетенції у студентів немовних спеціальностей на засадах навчальних стратегій : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Ірина Євгенівна Патюк . – Т., 2015. – 322 с.

160.Пахотіна П. К. Формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх фахівців з аграрних спеціальностей : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Поліна Костянтинівна Пахотіна . – К., 2008. – 250 с.

161.Переклад у наукових дослідженнях представників харківської школи: кол. монографія / за ред. Л. М. Черноватого, О. А. Кальниченка, О. В. Ребрій. – Вінниця : Нова книга, 2013. – 568 с.

162.Перова С. В. Перекладацька практика : метод. рек. для студ. вищ. навч. закл. спец. «Країнознавство», «Міжнародні відносини» / С. В. Перова. – Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. – 65 с.

458

Ю. М. Лотман потрактовує текст на семіотичному рівні. За словами автора, текст постає перед нами не як реалізація повідомлення на якоюсь однією мовою, а як складний пристрій, що зберігає різноманітні коди, здатні трансформувати одержувані повідомлення та породжувати нові, подібно як інформаційний генератор, який володіє рисами інтелектуальної особистості. У зв'язку з цим доцільніше виразитися не «споживач дешифрує текст», а «споживач спілкується з текстом»; вступає з ним у контакт. Процес розшифрування тексту надзвичайно ускладнюється і наближається до знайомих нам актів семіотичного спілкування людини з іншою автономною особистістю [9].

Вивчення процесу реалізації багаторівневої структури змісту тексту як синергетичної системи дозволяє виявити «смислові зрушення» або «інференцію сенсу» (використовуючи термінологію Д. В. Псурцева) та уникнути смислових помилок в процесі перекладу.

Хоча Д. В. Псурцев не використовує синергетичних термінів, дослідник розмірковує про смислові зсуви в процесі перекладу, оскільки деякий ступінь інференції сенсу є неминучим при будь-якому міжмовному перетворенні. Проблема розмежування інференції та закономірностей перекладацьких семантичних перетворень поки що не вивчена, але, беручи до уваги той факт, що інференція володіє власною специфікою (базується на розмежуванні інференції та імплікації), то можна виділити особистісну інференцію (суб’єктивну, яка залежить від властивостей перекладача) та мовну інференцію (більш об’єктивну, що залежить від властивостей мови перекладу) [12].

Звідси випливає, що процес перекладу є складною системою міжмовних перетворень, як і будь-яка інша система, вона здатна до флуктуації, інференції, яка, проте, в результаті зберігає концептуальносмислову цілісність.

За Л. В. Кушніною, сутність цього підходу полягає в тому, що, приступаючи до перекладу, перекладач створює в своїй свідомості «перекладацький простір», що потрактовується як система транспонування експліцитних та імпліцитних смислів у ситуації синергетичного

15

взаємовпливу його полів, що призводить до породження унікального тексту перекладу, який гармонійно адаптується в будь-якій культурі [7, с. 81].

Розвиваючи цю думку, можна додати, що перекладач на підсвідомому рівні узагальнює ієрархію різних культурних підсистем та мов, в основі яких лежать різні коди. Тому перекладач повинен добре володіти не тільки основами семіотики та компаративними навиками, а екстралінгвістичними знаннями.

Наведемо приклад прояву біфуркації при перекладі художнього англомовного уривку із автобіографічного твору А. Манро «Voices» (Голоси), що є одним із проявів синергетичних закономірностей. Свій переклад запропонували магістри 1 року навчання спеціальності «Філологія» [2, с. 198]. В таблиці зіставимо варіанти їх перекладу:

Таблиця 1

Варіанти перекладу фрагменту з твору А.Манро «Voices»

Оригінал

I think people found her pushy and overly grammatical. She said things like “readily” and “indeed so.” She sounded as if she had grown up in some strange

146.Нестерова Н. М. «Переводить – лучший способ читать»: психолингвистика vs. лингвистика перевода / Н. М. Нестерова // Языковое бытие человека и этноса : психолингвистический и когнитивный аспекты. - Вып. 17 : мат. Междунар. школы-семинара (VI Березинские чтения). – М. :

ИНИОН РАН ; АСОУ, 2010. – С. 109–116.

147.Никифоров С. В. Проблема интерпретации письменного текста : дис. … доктора филол. наук : 10.02.19 / Никифоров Сергей Викторович. – М., 1993. – 425 с.

148.Николаева О. С. Методика обучения переводу научных текстов на основе учета этимологических признаков слов: основне подходы и пути реализации / О. С. Николаева // Вестник ТГ. (Сер. : Гуманитарные науки. Педагогика и психология). – 2010. – Вып. 8 (88). – С. 55–59.

149.Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / Оксана Овчарук // Стратегія реформування освіти в Україні : Рекомендації з освітньої політики. – К. : К.І.С., 2003. – 296 с.

філологів двостороннього синхронного перекладу / А. С. Ольховська //

Іноземні мови. – 2014. – № 1. – С. 47–55.

152.Ольховська А.С. Проблема вправ для формування граматичного компоненту перекладацької компетенції / А. С. Ольховська // Філологічні трактати. –2010. – № 3. – Том 2. – С. 177–182.

153.Осипов Д. А. Обучение письменному переводу технических текстов / Д. А. Осипов // Международный журнал експериментального образования. – 2011. – №8. – С. 128–129.

154.Основные понятия переводоведения (Отечественный опыт). Терминологический словарь-справочник / отд. языкознания; отв. редактор

457

139.Монашненко А. М. Формування лінгвістичної компетенції майбутніх перекладачів / А. М. Монашненко // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України (Сер. «Педагогіка, Психологія, Філософія»). – 2013 – Вип. 192., Ч. 1. –

С. 354–359.

140.Монашненко А. М. Формування лінгво-інформаційної компетенції у майбутніх перекладачів / А. М. Монашненко // Електронне наукове фахове видання «Теорія та методика управління освітою». – 2014 –

Вип. 3 (14). – Режим доступу: http://umo.edu.ua/katalog/1167-electronic- journal-the-theory-and-methods-of-educational-management-edition-3-14-2014

141.Морська Л. І. Модель перекладацької компетентності фахівця у галузі правових відносин / Л. І. Морська // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Сер. : Романо-германська філологія, методика викладання іноземних мов). – 2009. – Вип. 867 – № 60. –

С. 154–162.

142.Мыльцева H.A. Система языкового образования в неязыковых специализированных вузах : автореф. дис. на соискание науч. ступени докт. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания» / H. A. Мыльцева. – М., 2008. – 42 с.

143.Найда Ю. К. К науке переводить. Принципы соответствий / Ю. К. Найда // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. – М. : Международные отношения, 1978. – С. 114–137.

144.Нацюк М. Б. Методика формування у майбутніх учителів англійської мови лінгвосоціокульнурної компетентності у процесі читання англомовної художньої літератури : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Мар’яна Богданівна Нацюк . – Т., 2015. – 340 с.

145.Нелюбин Л. Л. Наука о переводе (история и теория с древнейших времен до наших дней) / Л. Л. Нелюбин, Г. Т. Хухуни. – 3-е изд., стер. – М.:

Флинта, 2012. – 416 с.

456

Як бачимо, в кожному перекладеному уривку створено своєрідний перекладацький простір, в якому простежуються як симетричні, так і асиметричні елементи. Можна припустити, що в художніх прозових творах можна спостерігати перевагу симетричних відношень, представлених різними засобами вираження. Проте в точках біфуркації бачимо різні варіанти підбору українських відповідників, які по-своєму забарвлюють перекладений уривок та створюють особливе сприйняття сенсу того уривку. Перекладаючи уривок, студенти шукали адекватні відповідники, проте кожен з них по-різному діє в точках біфуркації. Що й не дивно, адже в зоні флуктуації, перекладачі на інтуїтивному рівні підбирають найвдаліші, на їх думку, еквіваленти. А втім у кінцевому випадку отримуємо адекватний, гармонійний переклад.

Ми навели тільки один із численних прикладів перекладу тексту. Ці маленькі уривки являють собою лише маленьку синергетичну підсистему, в якій також присутні зони флуктуації та точки біфуркації. Кожен перекладач по-своєму декодує чужоземну мову, кожен створює унікальний та неповторний результат своєї праці. Залучаючись у синергетичний процес перекладу, вони намагаються провести симетричні паралелі між двома різними не тільки мовами, а й менталітетами, свідомостями, культурами та світосприйняттями. Натрапляючи на труднощі в цьому процесі, тлумачі застосовують свої екстралінгвістичні знання та намагаються адекватно передати зміст інформації чужої мови: не важливо, які засоби використані, важливим є результат. Звісно, у кожного він різний. Результат перекладу одного й того ж тексту може різнитися в одного й того самого перекладача, якщо він робить це, скажімо, з інтервалом у 20 років. Тому-то процес перекладу можна розглядати як складну неоднорідну систему.

Таким чином, синергетична системність процесу перекладу полягає в індивідуальному розшифруванні перекладачами чужомовної інформації та в досягненні однакової мети − створення адекватного перекладу.

17

Слід підсумувати, що переклад – це дуже складний процес відображення мовних і культурних підсистем засобами мови перекладу; це процес декодування систем мови оригіналу та його трансформування в інші системи. Застосування синергетичного підходу в поєднанні з аналізом багаторівневої структури смислу тексту дозволяє визначити доцільність використання тих чи інших перекладацьких рішень та прийомів для забезпечення еквівалентності перекладу. Лінвгосинергетичний підхід на різних етапах перекладу та його застосування в практичній діяльності є перспективою для подальшого вивчення та удосконалення.

Список використаних джерел

1.Бабенко О.В. Лінгвосинергетичний ракурс дослідження англійської мови: діахронічний аспект [Текст] / О.В. Бабенко // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія:

Філологічна. − 2015. − Вип. 58. − С. 135-137.

2.Бабенко О.В. Системний характер перекладу як синергетичного процесу [Текст] / О.В. Бабенко, Н.А. Шостак // Науковий Вісник НУБіП України. Серія «Філологічні науки»/ Редкол.: С.М. Ніколаєнко, (відп. ред.) та ін. – К.: Міленіум, 2017. – Вип. 263– С. 194-201.

3.Буданов В. Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и в образовании. Изд. 3-е дополн. [Текст]/ В. Г. Буданов. –М.: Издательство ЛКИ, 2009. – 240 с.

4.Домброван Т.И. Лингвосинергетика в кругу междисциплинарных направлений исследования языка[Текст] / Т.И. Домброван //Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна»: збірник наукових праць. – Острог: Видавництво Національного університету

«Острозька академія», 2013. – Вип. 35. – С. 96–101.

5.Домброван Т.И. Диахроническая лингвосинергетика – новое направление в изучении истории языка [Текст] / Т.И. Домброван // Записки з

18

132. Монашненко А.М. Особливості моделювання письмової перекладацької компетентності майбутніх філологів аграрної галузі / А.М.

Монашненко // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III (37), Issue: 75, 2015. – S. 72–76.

133. Монашненко А. М. Переклад як предмет навчання / А. М. Монашненко // Педагогічний альманах: зб. Наук. Пр.. / [редкол.: В. В. Кузьменко (голова) та ін.]. – Херсон : КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2015. – Вип. 28. – С. 140–145.

134.Монашненко А. М. Перекладацька компетентність та її складові / А. М. Монашненко // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2015. – Вип. 220. – С. 130–135.

135.Монашненко А. М. Підходи до навчання майбутніх філологів письмового двостороннього перекладу / А. М. Монашненко // Науковий вісник Чернівецького національного університету. Серія: Педагогіка та психологія : збірник наукових праць. – Вип. 766. – Чернівці : Чернівецький національний університет, 2015. – С. 130-136.

136.Монашненко А. М. Підходи до формування лінгво-інформаційної компетенції майбутніх перекладачів / А. М. Монашненко // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. (Сер. : «Педагогіка. Психологія. Філософія»). – 2014. – Вип. 199, Ч. 1. –

С. 244–249.

137.Монашненко А. М. Професійна компетентність майбутнього перекладача та її складові / А. М. Монашненко // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2014. – Вип. 4(115). – С. 110–114.

138.Монашненко А. М. Професійна компетентність як результат професійної підготовки перекладача // Інноваційні педагогічні технології у підготовці майбутніх фахівців з вищою освітою: досвід, проблеми, перспективи: матеріали міжнародної науково-методичної Інтернет-

конференції. – Режим доступу: http://conf.vm.vntu.edu.ua/inpedtex2013/materialy.html

455

1.2. Термінологічні та перекладознавчі аспекти релігійного дискурсу

Н.В. Білоус

Останнім часом у вітчизняному перекладознавстві спостерігається стійке зростання інтересу до вивчення вузькофахових форм перекладацької діяльності. Пожвавлення наукового пошуку в колись маргіналізованих галузях перекладу обумовлене як об’єктивними історичними причинами, так і тенденцією до виконання соціального замовлення з боку суспільства. Поступова зміна системи цінностей у бік духовного розвитку особистості, звернення до духовної спадщини нації, активна міжкультурна взаємодія, необхідність створення нових національних орієнтирів та ідей викликають підвищену увагу до проблем релігійного перекладу.

Процес загальнонаціонального відродження в Україні кінця 80хпочатку 90х років ХХ століття сприяє відновленню теїстичної системи відношень між державою, соціальними інститутами Церкви і населенням. Представники різних релігійних конфесій, традиційно представлених на теренах нашої держави, серед яких, зокрема, парафіяни Української грекокатолицької церкви, римо-католицької церкви (католики східного й західного обряду), Української лютеранської і німецької євангелічно-лютеранської церков, отримали змогу відкрито сповідувати свої віровчення і проводити богослужіння, у тому числі німецькою мовою. Виникла потреба у перекладі, з одного боку, першоджерел лютеранської течії протестантизму, тобто «символічних книг», покладених в основу лютеранської теології; з іншого боку, католицьких німецькомовних богословських текстів, які належали перу видатних духовних осіб – провідників християнської віри.

Значна частина протестантської (лютеранської) і католицької теологічної літератури, написана німецькою мовою, залишалась невідомою широкому загалу віруючих в Україні, а нечисленні українські переклади створювались переважно у діаспорі. Утім, за останнє десятиріччя спостерігається тенденція до збільшення кількості саме україномовних

20

117.Медетова М. Е. Формирование межкультурной компетенции будущего переводчика / М. Е. Медетова // тезисы Международной научнопрактической конф. «Нанотехнологии в лингвистике и лингводидактике : миф или реальность? Опыт создания общего образовательного пространства стран СНГ», (Москва, 14-16 ноября, 2007 г.). – М., 2007. – С. 23–24.

118.Методичні вказівки та завдання для самостійної роботи студентів

зпрактики письмового англо-українського науково-технічного перекладу. Для студентів 3 курсу факультету іноземних мов : навчально-методичний посібник / уклад. : І. М. Каминін, М. С. Осінська. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2014. – 28 с.

119.Мещеряков А. С. О выявлении компонентного состава переводческой компетентности / А. С. Мещеряков, А. Ю. Косникова // СПО.

– 2011. –№ 12. – С. 5–8.

120.Мещерякова Е. В. Особенности формирования переводческой компетенции как части профессиональной подготовки / Е. В. Мещерякова, Е. А. Локтюшина, Ю. В. Какичева // Современные проблемы науки и образования– 2013. – № 3. – С. 203.

121.Миков С. С. Теория и практика письменного перевода : учеб. пособие / С. С. Микова, В. В. Антонова, Е. В. Штырина. – М. : РУДН, 2013. – 328 с.

122.Миньян-Белоручев Р. К. Как стать переводчиком? / Р. К.МиньянБелоручев. – М. : Готика, 2000. – C. 11.

123.Миньяр-Белоручев Р. К. Методика обучения французскому языку: учеб. пособие для студен: тов пед. ин:тов по спец. «Иностр. яз.» / Рюрик Константинович Миньяр-Белоручев. – М. : Просвещение, 1990. – 224 с.

124.Мирам Г. Э. Профессия: переводчик / Геннадий Эдуардович Мирам. – К. : Ника-Центр, 2000. – 160 с.

453