Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metriti.docx
Скачиваний:
14
Добавлен:
17.12.2019
Размер:
197.72 Кб
Скачать
    1. Лабораторна діагностика субклінічного метриту.

Метод який грунтується на виявленні сірковмісних амінокислот у ексудаті матки, тічковому слизі ( за Калиновським Г.М.).

Постановка пеакітії: в пробірку до робочого розчину, що складається з 4 мл

  1. 5 % розчину оцтово-кислого свинцю і 10 крапель 20 % розчину натру їдкого, додають 0.5 - 1 мл тічкового слизу, взятого безпосередньо перед осіменінням корів. Пробірку легко струшують , поступово нагрівають протягом 2-3 хв, не доводячи до кипіння. Потемніння рідини в пробірці і набуття нею коричневого або чорного забарвлення свідчить про наявність в ній сірковмісних амінокислот, поглинутих муцинами слизу матки. При відсутності запального процесу в матці, суміш не забарвлюється.

L

Біологічний метод {за Флегматовим Н.А., Шипіловим B.C.). Краплину тічкового слизу (взятого під час охоти корови) наносять на предметне скло і до неї додають краплю сперми, яку накривають покровним склом і мікроскопують. Позитивна реакція (субклінічний метрит) характеризується масовою аглютинацією сперми.

4. Лікування при метриті

Під час терапії післяпологового метриту лікар ветеринарної медицини повинен притримуватися такої мети: збереження життя, продуктивності та відтворювальної функції самки.

Терапевтична ефективність значною мірою визначається своєчасним втручанням у перебіг хвороби, вибором методу і схеми лікування та доведенням його до одужання тварин.

Нині запропоновано багато засобів, методів і схем терапії метриту : етіотропна, патогенетична та комплексна терапія.

  1. Етіотропна терапія

Етіотропна терапія заснована на застосуванні різних фармакологічних засобів, які діють на патогенну мікрофлору бактеріостатично або, у кращому випадку, бактеріоцидно.

Протягом довгого часу традиційним методом етіотропної терапії і профілактики гнійно-запальних захворювань статевих органів у корів вважається антибіотикотерапія. Проте доцільність цього напряму дискутується. Вибір протимікробних лікарських засобів (антибіотиків, сульфаніламідних, нітрофуранових препаратів) практичні лікарі ветеринарної медицини повинні проводити з урахуванням :

  • дії їх на імунобіологічну реактивност та неспецифічний фактор захисту організму. Наприклад, уведення в порожнину матки водних розчинів антибактерійних засобів (препаратів йоду, нітрофуранів, галунів, етакридин- лактату, калію перманганату), а також ваготілу, екзутеру і інших пінотворних речовин, як свідчать результати досліджень співробітників кафедри акушерства НАУ, недоцільне і шкідливе. Вищезазначені препарати руйнують мукополісахариди (муцини) слизу матки та епітелій ендометрію, тим самим позбавляють ендометрій захисних властивостей.

  • чутливості місцевих штамів мікрорганізмів до антибіотиків та тривалості застосування одного й того ж антибіотика в умовах господарства (при дослідженні 7 видів мікрорганізмів, виділених з матки корів, на чутливість до 16 антибіотиків, нами встановлено, що вони були не стійкими до тих антибіотиків, які в умовах господарства у ветеринарній практиці майже не використовувалися);

  • шляхів уведення антибіотиків в організм, які б забезпечили максимальне їх всмоктування і швидке проникнення у місце запалення;

  • рекомендованих терапевтичних доз, необхідних концентрацій і кратності застосування антибіотиків;

-можливості комбінованого застосування антибіотиків як між собою, так і в поєднанні з іншими хіміотерапевтичними препаратами - нітрофуранами, гормонами, вітамінами.

  1. Ефективність комбінацій антибіотиків і деяких хіміотерапевтичних препаратів за А.Д. Чорномордник, 1973

N

Препарат

Номер п

репарату

1

2

3

4 ,

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Пеніцилін

+

+

+++

+++

+

++

+

+

+

++

+ 'Ь

2

Еритромі­

цин

+

-

+

+

+

+++

+++

++

++

+

+

+

3

Олеандомі­

цин

+

-

+

+

+

+++

+++

++

++

+

+

+

4

Стрептомі­

цин

+++■

+

Ч

+

-

-

+

-

+

+

+

-н-

5

Канаміцин

+++

+ \

+

-

-

+

+

+

+

+

++

6

Неоміцин

+

+

+

-

-

-

+

+

+ .

+

++

7

Поліміксин

++

+++

+++

+

+

-

+++

+++

++

+

++

+

++

8

чТетра циклі ни

+

+++

-Н-+

+

+

+

+++

+

++

++

+-и-

9

Левоміце­

тин

+

++

++

+

+

+

+-Н-

+

++

+

+++

10

Нітрофура-

ни

+

+++

+++

+

+

+

+++

++

++

++

++

11

Сульфаніл

амід

++

+

+

+

+

+

+++

++

+

++

+

12

Ністатин

++

+

+

++

++

-н-

++

+++

+++

++

+

Умовні позначення :

+ - допустима комбінація; ++ - рекомендована комбінація; +++ - висока ефективність; ± - позитивний або непостійний ефект; — недопустима комбінація.

Така необхідність виникає при тяжкому перебігу метриту на початку лікування до встановлення бактеріального діагнозу (провізорна антибіотикотерапія), щоб попередити виникнення резистентних штамів бактеріальних асоціацій. Ефективні поєднання антимікробних препаратів при сумісному застосуванні наведено в табл. 1. Слід зазначити, що молоко від корів під час лікування антибіотиками, сульфаніламідними і нітрофурановими засобами, а також протягом 3-8 діб після завершення лікування не допускається для харчування людям, а використовується після кип’ятіння для господарських потреб.

Сульфаніламіди. Терапевтична ефективність препаратів цієї групи підвищується при застосуванні їх сумісно з антибіотиками. Необхідно враховувати, що сульфаніламіди несумісні з новокаїнотерапією, протеазами, тощо.

При фібринозному, некротичному і гангренозному метриті застосовують внутрішньовенно в дозі 100- 150 мл 10%-й розчин норсульфазолу двічі на добу. Стрептоцид дають внутрішньо - 5-10 гр 2-3 рази на добу. Після клінічного одужання лікування продовжують ще 2-3 доби. При метриті в порожнину матки

корів вводять готові комплексні препарати антибіотиків з сульфаніламідами і нітрофуранами у формі порошків у капсулах, емульсій, супозиторій, піноутворних таблеток тощо. Іноді готують комплексні сполуки в умовах господарства.

Застосовують до одужування: септиметрин - 3-4 капсули на одне введення у порожнину матки з інтервалом 24 год. стрептофур - 200 мл з інтервалом 48 ...96 годин у порожнину матки ,емульсію ШЛ - 1-150 мл через кожні 48 год. у порожнину матки, дезоксифур - вводять у матку в дозі 100 мл через кожні 48 год. ,трицилін ( готують 10%-ну суспензію на стерилізованій рослинній олії) вводять у ^ порожнину матки в дозі 150 мл з інтервалом 24 год. ,спумасан - вводять у матку раз на тиждень у дозі 70 мл. Емульсію йодвісмутсульфаміду розбавляють дистильованою водою (1:1) і вводять у порожнину матки в дозі 50-100 мл 3-5 разів через 24-48 годин. Лінімент стрептоциду 5%-й (фармакопейний) вводять у порожнину матки через 24-48 годин три - п’ять разів у дозі 100-200 мл з додаванням до нього мономіцину і окситетрацикліну по 1.000.000 ОД

Суспензію з 5 г норсульфазолу, 1000000 ОД стрептоміцину, 5000000 ОД пеніциліну, 100-150 мл риб’ячого жиру або вазелінового масла вводять щоденно або через добу.

Антимікробну емульсію, складовими частинами якої є: неоміцин - 2000000 ОД; метілурацил - 3 г (препарат неспецифічної стимулюючої дії); 5%-й лінімент стрептоциду -100 мл і риб’ячий жир - 50 мл вводять у матку три-чотири рази з інтервалом 48 годин.

Мазь Конькова суспензується з рівним об’ємом 0,5%-го розчину новокаїну з додаванням 1000000 ОД еритроміцину. Застосовують її протягом 6-8 діб з інтервалом 24 години.

Суспензії, емульсії, мазі, розчини, які вводяться в порожнину матки, перед уведенням підігрівають на водяній бані до температури 38-40 °С. Вищезазначені лікарські форми вводять за допомогою шприца Жека, з’єднаного гумовою трубкою завдовжки 25-30 см з катетером для штучного осіменіння свиней. Катетер за допомогою руки вводять у канал шийки матки на глибину 8-10 см, після чого поршнем виштовхують препарат у порожнину матки.

Під час використання ендоксеру вводять у матку по 1 супозиторію через 48 або 72 години до одужування, гістерон - вводять у матку 1-2 таблетки з інтервалом І 48-72 год. до одужування.

■ Пінотворні маткові супозиторії (ПМС) вводять у порожнину матки з

профілактичною метою відразу після видалення посліду, потім через 24 і 48 год. по 1-2 супозиторії. З лікувальною метою застосовують щоденно 1-2 супозиторії до одужування.

З профілактичною метою вводять один раз неофур - 3-5 супозиторіїв у порожнину матки , з лікувальною - через кожні 48 год.Йодгліколь застосовують підігрітим до температури 35-37°С - 10 мл у порожнину матки з інтервалом 48-72 год до одужування. Лефуран вводять у матку підігрітим до 37°С в дозі 0,5мл/кг

через кожні 48 год. , рифаметрин -1-2 таблетки у порожнину матки через кожні 48 год до закриття каналу шийки матки.

Поряд з етіотропною терапією, в тих випадках, коли до складу препарата не входять утеротонізуючі препарати, для підвищення тонусу і посилення скорочувальної функції матки, а також звільнення її порожнини від ексудату, коровам двічі з 24-х годинним інтервалом вводять 1%-ний розчин синестролу в дозі 4-5 мл (1 мл на 100 кг маси тіла) з наступним щоденним уведенням протягом 4-5 діб по 40- 50 ОД окситоцину чи штуїтрину. Замість окситоцину можна застосовувати водний розчин 0,5%-го прозерину або 0,1%-го карбохоліну в дозі 2-

  1. мл.

  1. Патогенетична терапія Під час парентерального введення препаратів цієї групи у корів, хворих на метрит, підвищується резистентність організму, посилюється інтенсивність загального обміну речовин, відновлюється тонус нервової системи, нормалізується трофіка тканин у вогнищі запалення.

До фармакологічних засобів з патогенетичним механізмом дії на запальний процес належать: новокаїн, іхтіол, тканинні препарати, АСД-Ф-2, гемотерапія, вітамінні препарати тощо.

Новокаїнову терапію при всіх формах метриту необхідно проводити у вигляді різних блокад.

Пункція аорти за Д.Д. Логвиновим. Пункцію аорти проводять з правого боку по середині заднього краю попереково-реберного відростку четвертого поперекового хребця. Голку довжиною 15-18см вводять під кутом 25-30° до серединної лінії, аж поки вона не увіпреться у тіло хребця. У подальшому кінець голки змішують і направляють в аорту. При проколі аорти з’являється пульсуюча кров. 1%-ний розчин новокаїну чи тримаксеїну вводять у дозі 100 мл два-три рази з інтервалом 48-96 годин.

Сумісно з новокаїном вводять антибіотики, окситоцин, пітуїтрин.

З методів новокаїнової терапії проводять:.

  • пункцію черевної аорти за І.І. Вороніним;

  • надплевральну новокаїнову блокаду за В.В. Мосіним (0,5%-й розчин новокаїну в дозі 1 мл на 1 кг маси тіла тварини);

  • надниркову новокаїнову блокаду за І.Г. Морозом або за В.Г. Мартиновим (одноразово чи дворазово з інтервалом 4-5 діб вводять 300-350 мл 0,25%-го розчину новокаїну);

  • новокаїнову блокаду тазових нервів за А.Д. Ноздрачевим, що потребує 2-3 - разового введення 0,5%-го розчину новокаїну з розрахунку 1 мл на 1 кг маси тіла тварини з проміжком 48 годин;

  • внутрішньочеревно ( за Логвиновим Д.Д.) вводять 10%-й розчин новокаїну в дозі 10 мл.

Підсакральну гримекаїнову блокаду за Н.І. Міроном рекомендовано проводити сумісно з антибіотиками і підшкірним уведенням окситоцину. Коли проводять блокаду, тварина повинна стояти. Місце введення голки (1-33) знаходиться по середній лінії між коренем хвоста і анусом. Операційне поле обробляють за загальновідомою методикою. Проколюючи шкіру, голку спрямовують вперед і вгору під кутом 30-35°, поки вона не доторкнеться вентральної поверхні останнього крижового хребця. Впевнюючись, що з канюлі не виходить кров, приєднують до голки трубку від шприца Жене і вводять 0,5%-ний розчин тримекоїну з розрахунку 1 мл на 1 кг маси тіла тварини. Перед уведенням розчину тримекаїну до нього додають антибіотики (тетрацикліну гідрохлорид у дозі 5000 ОД на 1 кг маси тварини). Введення повторюють два-чотири рази з проміжком 48 годин.

Практичним лікарям ветеринарної медицини необхідно знати, що разова доза новокаїну для корови не повинна перевищувати 0,1-0,22 г сухої речовини на 100 кг маси тіла. До того ж, при гідролізі новокаїну в організмі утворюється параамінобензойна кислота. В зв’язку з цим, його не можна застосовувати одночасно із сульфаніламідами, бо їх антібактеріальна дія пов’язана з витісненням з мікробної клітини параамінобензойної кислоти.

Іхтіолотерапію необхідно проводити при гострих і субклінічних формах метриту. Іхтіол діє антисептично, протизапально і дає місцеве знеболювання. До того ж він стимулює дію клітин ретикулоендотеліальної системи, яких багато у слизовій оболонці матки. Іхтіол також звужує кров’яні судини, зменшує секрецію залоз і ексудацію тканин, зменшує біль і прискорює регенерацію пошкоджених тканин, підвищує скорочувальну здібність матки. 7%-ний стерильний розчин іхтіолу на фізіологічному розчині або на 40%-му розчині глюкози вводять внутрішньом’язово у дозі 15-20 мл через 48 годин (3-6 ін’єкцій на курс лікування). 1%-й стерильний розчин іхтіолу на фізіологічному розчині можна вводити внутрішньовенно у дозі 100-150 мл через 48-76 годин, три введення на курс лікування.

Під час тканинної терапії використовують препарати печінки, селезінки, біостимульгін, які вводять підшкірно в ділянці лопатки в дозі 5-6 мл на 100 кг маси тіла тварини 3-4 рази з інтервалом 5-6 діб.

АСД (антисептик - стимулятор Дорогова). Застосовують АСД - фракцію 2 як засіб неспецифічної терапії при гострому і особливо хронічному метриті. Вводять препарат підшкірно у вигляді 4- 5%-го розчину на сироватці проти сальмонельозу і колібактеріозу телят або на фізіологічному розчині. До розчину додають 0.05 г новокаїну для зняття подразнювальної дії АСД. Приготовлений розчин застосовують триразово з інтервалом 48-72 години в дозі 15-20 мл.

Для гемотерапії використовують цитровану аутокров, кров від клінічно здорових тварин, які раніше перехворіли на метрит (ізогемотерапія), або гіперімунну кров від спеціально підготовлених корів-донорів, шляхом гіперімунізації їх вакцинами, виготовленими з “місцевих” штамів патогенних мікроорганізмів, виділених від хворих на метрит корів (імуногемотерапія). Кров вводять підшкірно або внутрішньом’язево 4-6 разів з інтервалом 48-72 години, збільшуючи дозу від 50-60 мл до 100-125 мл. 10%-й розчин цитриновокислого натрію на 0.85%-му розчині хлориду натрію додають з розрахунку 50 мл на 1 л крові.

Для активації імунобіологічної реактивності організму і посилення регенерації тканин з метою підвищення ефективності лікування метриту в корів, їм вводять комплексні вітамінні препарати, імуномодулятори. Тривітамін застосовують у дозі 5-10 мл внутрішньом’язово 1-2 рази з інтервалом 5-7 діб. Тривіт, тетравіт застосовують у загальноприйнятих дозах.