1. Проба осадження мукополісахаридів за і. С. Нагорним, в.П.Поліщуком

У пробірку вносять 2 мл лохій і додають 4- 5 мл 1%-го розчину оцтової кислоти або розчину етакридин-лактату (1:1000). Суміш перемішують під час легкого струшування. При фізіологічному перебігу післяпологового періоду, в пробірці утворюється згусток муцину, який не розбивається при струшуванні, а рідина над згустком залишається прозорою. При післяпологовому метриті згустка не утворюється або він розбивається при легкому струшуванні, а рідина стає каламутною: утворюється однорідна суспензія.

2. Діагностика ендометриту за b.C. Дюденко

У пробірку вносять 2 мл лохій (естрального слизу), додають 2 мл 20%-го розчину трихлороцтової кислоти. Суміш перемішують скляною паличкою і фільтрують через паперовий фільтр. До 2 мл фільтрату додають 0,5 мл азотної кислоти і кип'ятять 1 хв. Після охолодження вносять 1,5 мл 33%-го розчину їдкого натру.

Оцінка реакції: - прозора суспензія (-) - запальний процес в матці відсутній;

• суспензія з незначним зеленкуватим відтінком ( + ) - незначний запальний процес;

• жовто-зелений колір суспензії ( ++ ) - катаральний ендометрит з легким перебігом;

• янтарний колір (-н-+) - важка форма катарального ендометриту;

• оранжевий колір ( ++++ ) - гнійно-катаральний ендометрит.

Проба характеризує перебіг інволюційного процесу у корів після пологів.

3. Бактеріологічні дослідження

Бактеріологічні дослідження проводять з метою визначення видового складу мікрофлори і ії чутливості до лікарських засобів, при клінічно вираженому метриті і для діагностики субклінічного метриту. Проведені дослідження дають можливість практичним ветеринарним лікарям застосовувати ефективну терапію і вжити профілактичних заходів.

Неблагополучною прогностичною ознакою є виділення з матки на 3-5 добу післяпологового періоду асоціацій( два або більше видів) аеробно-анаеробних мікроорганізмів

Проби ексудату з порожнини матки відбирають за допомогою шприца

об’ємом 10-20 мл, з'єднаного гумовою трубкою завдовжки 5- 7 см із стерильною полістероловою піпеткою для ректоцервікальнош осіменіння. У шприц набирають 2 мл стерильного фізіологічного розчину. Введення піпетки у канал шийки матки контролюють рукою крізь пряму кишку . Під час потрапляння піпетки в один із рогів матки, фізіологічний розчин за допомогою шприца вприскують, а ексудат засмоктують у піпетку. Після виведення піпетки ззовні її протирають 70°-м спиртом, а зразок зливають у пробірку, яку підписують і відправляютьу у лабораторію. Піпетку після використання миють у розчині соди і надалі зберігають у 70°-му спирті. Перед використанням піпеток їх декілька разів промивають стерильним фізіологічним розчином.

4. Діагностика хронічного метриту

Хронічний метрит, як правило, є наслідком гострого метриту, якщо причина, що викликає запалення матки, не була ліквідована. Він виникає також при несвоєчасному чи неправильному лікуванні,при ряді специфічних захворювань, таких як бруцельоз, туберкульоз, трихомоноз, компілобактеріоз, лістеріоз, хламідіоз тощо.

За характером ексудату і клінічного перебігу, хронічний метрит диференціюють на катаральний, катарально-гнійний і гнійний.

Характерною ознакою хронічного катарального метриту є постійне виділення каламутного сметаноподібного ексудату з пластівцями. Канал шийки матки на всіх стадіях статевого циклу частково відкритий. У тих випадках, якщо канал матки закритий, ексудат у міжтічковий період не виділяється,а виділення значної його кількості спостерігається під час тічки. Періодичність статевих циклів, як правило, не порушується, проте, багаторазові безрезультатні осіменіння свідчать про наявність захворювання.

Ректальним дослідженням встановлюють дещо збільшені, нерівномірно потовщені, безболісні роги матки, які знаходяться в черевній порожнині.

При катерально- гнійному метриті із статевих шляхів постійно чи періодично виділяється слизово-гнійний ексудат. Під час тічки і охоти кількість його збільшується. Періодичність статевих циклів порушується.

Під час вагінального дослідження виявляють гіперемію слизової преддвер’я піхви, шийки матки. Канал останньої закритий, в деяких випадках - може бути відкритим.

При ректальному дослідженні матка знаходиться в черевній порожнині, збільшена, не скорочується при масажуванні.

Хронічний гнійний метрит супроводжується порушенням періодичності статевих циклів або їх відсутністю. Виділення з статевих шляхів періодичні і спостерігаються під час лежання тварини.

Під час ректального дослідження виявляють збільшеня матки яка знаходиться в черевній порожнині і не скорочується, окремі ділянки її стінки потовщені.

У випадках, коли хронічний метрит супроводжується значними набряками шийки, зарощенням її чи спайками, ексудат не знаходить виходу і матка перетворюється на тканинний мішок. При накопиченні катарального ексудату виникає гідрометра, при накопитченні гною - піометра.

Субклінічний метрит - різновидність хронічного, який перебігає без виражених клінічних ознак, окрім виділення значної кількості ексудату під час тічки. Ексудат - темножовтого кольору з пластівцями і прожилками гною. Періодичність статевих циклів у більшості випадків не порушується, проте, незважаючи на багаторазові осіменіння, тварини не запліднюються.