1. Причини післяпологових ускладнень у корів

   1. Безпосередньою причиною післяпологового метриту у корів є контамінація матки патогенними і умовно-патогенними мікроорганізмами (кишкова паличка, протей, стрептококи, стафілококи, синьогнійна паличка та інші бактерії, а також гриби, хламідії, мікоплазми, віруси) на тлі зниження в організмі тварин загальної та місцевої неспецифічної резистентності.

1.2. Серед важливих факторів, що сприяють виникненню післяпологового метриту такі:

1. Неповноцінна , висококонцентратна, силосно-жомова годівля (дефіцит або незбалансованість у раціоні білка, вуглеводів, вітамінів, мікро- і макроелементів);

2. Порушення умов утримання (відсутність активного моціону, порушення зоогігіенічних параметрів мікроклімату та санітарних норм у приміщенні, надмірні стреси);

3. Порушення експлуатації тварин (скорочений сухостійний період, подовжена попередня лактація, недотримання ветеринарно-санітарних правил при відтворенні, раннє використання молодих тварин);

4. Нейрогуморальні порушення та зниження імунобіологічної реактивності організму під час вагітності та в перший тиждень після пологів;

5. Порушення цілосності тканин та місцевих бар'єрних факторів статевих органів при: абортах, важких пологах, внутрішньоматкових втручаннях, при патологічних пологах.

Загалом, на тлі порушення обміну речовин у тканинах, гормональних розладів та зниження неспецифічної резистентності організму виникають структурні і функціональні зміни в статевих органах, які супроводжуються порушенням процесів післяпологової інволюції матки. В такій ситуації в гениталіях виникають сприятливі умови для розвитку умовно-патогенної та патогенної мікрофлори, яка викликає, або посилює запальні процеси;

3. Неспецифічні запальні процеси статевих органів корів можуть набути характер ензоотії при умовах:

• недотримання санітарного режиму в пологовому відділенні і постійна експлуатація його протягом року, відсутність регулярної поточної і планової дєзинфекції (створення "ідеальних" умов для накопичення у довкіллі мікрофлори, швидкої селекції високопатогенних штамів мікроорганізмів);

• використання недоброякісних у санітарному відношенні кормів (наявність патогенних та токсичних грибів);

• внесення мікрофлори в статеві шляхи зі спермою і інструментами при штучному осіменінні.

2. Профілактичні заходи

Профілактика метриту - це комплексна система, яка включає організаційно- господарські та ветеринарно-санітарні заходи. Здійснення їх входить у коло обов'язків керівника і головних спеціалістів господарства.

1. Організаційно-господарські заходи:

• створення якісної кормової бази, застосовуючи прогресивні методи заготівлі, зберігання та використання кормів, що забезпечить відповідну продуктивність тварин з найменшими затратами і збереження їх здоров'я;

• забезпечення тварин типовими приміщеннями з вигульними майданчиками та скотопрогонами для активного моціону;

• підтримування у тваринницьких приміщеннях оптимального мікроклімату і дотримування в них ветеринарно-санітарних вимог;

• забезпечення всіх ферм типовими пунктами штучного осіменніння і пологовими відділеннями з профілакторіями;

впровадження в практику роботи досягненнь науки та передового досвіду в галузі відтворення, щомісячний аналіз стану відтворення;

• періодичне визначення показників поживності кормів і внесення відповідних змін в раціони. Для компенсування нестачі вітамінів, мінеральних речовин у зимово- стійловий період уведення сухостійним коровам мінерально-вітамінних препаратів;

• організація диференційованої годівлі корів з урахуванням їх фізіологічного стану та продуктивності, яка повинна відповідати генетичному потенціалу;

• проведення своєчасного запуску корів;

• організація активного моціону для лактуючих і сухостійних корів;

• дотримування ветеринарно-санітарних вимог у роботі пункту штучного осіменіння, своєчасне виявлення тварин в охоті і осіменіння їх в оптимальні строки.

2. Ветеринарно-санітарні заходи Ветеринарний контроль за підготовкою корів і телиць до пологів полягає у профілактиці метаболічних порушень. Аналіз основних біохімічних показників крові корів слід проводити на початку сухостійного періоду та перед пологами. В сироватці крові здорових корів і телиць за 10-12 днів до пологів міститься 65-73 г/л загального білка (при співвідношенні альбумінів до глобулінів 0,9:1,3); гама­глобулінів - 13-16 г/л; сечовини - 3,3-6,6 мМ; цукру - 2,2-3,0 мМ; кальцію - 2,5-3,0 мМ; неорганічного фосфору - 1,7-2,0 мМ; каротину - 13,9-35,0 мМ; вітаміну А - 0,7-1,5 мкМ; кетонових тіл - 0,17-0,7 мМ; величина pH крові дорівнює 7,4-7,42; концентрація в ній бікарбонатів - 33,0-35,5 мМ; аміаку - 0,10-0,12 мМ; молочної кислоти - 1,80-1,90 мМ; піровиноградної - 0,14-0,15 мМ; парціальний тиск кисню та вуглекислого газу, відповідно: 24,0-26,0 і 52,0-56,0 мм рт.ст.

Висока концентрація загального білка, гама-глобулінів, сечовини, аміаку, молочної, піровиноградної кислот, низький рівень вмісту цукру, бікарбонатів, вітаміну А є ознакою схильності вагітних тварин до пологової та післяпологової патології. При виявленні порушень обміну речовин, проводять відповідну корекцію раціонів, застосовують вітамінні та мінеральні препарати.

Акушерська диспансеризація корів є основою для здійснення комплексу лікувально-профілактичних заходів в організації відтворення стада. Її слід проводити у два етапи: перший етап - диспансеризація корів у пологовому відділенні за 10-12 днів до пологів і в перші два тижні після них; другий етап - диспансеризація корів через 30-45 днів після пологів, якщо у корів не проявилась статева циклічність.

У системі заходів з профілактики пологових і післяпологових захворювань у корів важливе значення має обов'язкове обладнання на кожній фермі пологових відділень, які б відповідали ветеринарно- санітарним і зоогігієничним вимогам. Пологове відділення складається з трьох ізольованних секцій: передпологової - з кімнатою для санітарної обробки тварин, пологової - з пологовими боксами (денниками) та післяпологової з секційним профілакторієм, розділеним на три- чотири ізольованних секції. Кількість місць у пологових відділеннях повинна бути не менше 10-12% від наявного поголів'я корів.У пологовому відділенні створюються оптимальні умови для пологів корів, збереження новонароджених телят і профілактики післяпологових захворювань. Ветеринарне обслуговування пологового відділення включає: підтримку санітарного режиму у виробничих приміщеннях; регулярну поточну дезинфекцію; кваліфіковану допомогу при пологах; фармакопрофілактику затримки плідних оболонок і післяродових ускладнень. II

Перед переведенням вагітних тварин у пологове відділення проводять санітарну обробку їх шкіри, тулуба і зовнішніх статевих органів (чистять шкіру, а круп і кінцівки миють дезинфікуючим розчином). У раціоні корів має переважати доброякісне сіно. Кількість соковитих кормів зменшують до мінімуму. Глибокотільним коровам створюють умови для 2-3-годинного моціону в окремих загонах.

Для активації пологового процесу, післяпологової інволюції статевих органів, профілактики пологових і післяпологових захворювань, коровам за 20, ЗО, 40 діб до родів, а також на першу, десяту, двадцяту добу післяпологового періоду вводять комплексні вітамінні препарати в загальноприйнятих дозах.

Пологи - природний фізіологічний процес ( при належних умовах годівлі, утримання і догляду вагітних). Несприятливі умови зовнішнього середовища призводять до метаболічних порушень в обміні речовин і імунобіологічній реактивності, що в решті решт обумовлює порушення фізіологічних процесів як під час, так і після пологів. У нормі пологи у корів продовжуються 10-13 годин, причому підготовча стадія - 3-4 години, стадія виведення плоду - від 20 хв до 4-х

годин; на відокремлення плідних оболонок припадає дві-чотири години. При такому перебігу тварину краще не турбувати. Стороннє втручання в стадію виведення плоду протягом перших двох годин під час родового акту забороняється.

У ряді випадків працівники ферми при появі із статевої щілини плодового міхура і кінцівок плоду приступають до його витягування. Некваліфіковане втручання в стадії родового акту в більшості випадків закінчується надривами і розривами піхви, шийки матки, внаслідок чого виникає гіпотонія або атонія матки з наступною затримкою плідних оболонок та виникненням метриту. Якщо плід перерозвинутий, неправильно розміщений, або у корови вузькі пологові шляхи, для надання кваліфікованої допомоги при родах необхідно викликати лікаря ветеринарної медицини. При тазовому передлежанні слід прискорити виведення плоду, щоб запобігти виникненню його асфіксії внаслідок ущімлення пуповини. Відразу після пологів доцільно, щоб корова облизала теля, а також випила 2-3 л навколоплідних рідин. Це призводить до рефлекторного посилення скорочення матки, що прискорює ії інволюцію. Такий захід можна застосовувати тільки в господарствах, благополучних щодо інфекційних захворювань.

Для нормалізації водно-сольового обміну корові відразу після пологів дають випити відро підсоленої води (на відро води - 100г кухонної солі). До пійла корові можна додати 0,5 кг цукру, особливо після важких пологів. Нормальному відділенню плідних оболонок, попередженню атонії та субінволюції матки, а також підвищенню імунологічної реактивності сприяє молозиво, яке дають корові в разі залишку його після напування теляти. Молозиво першого та другого удою можна / давати у чистому вигляді або розбавляти в два-три рази кип'яченою водою (до ЗAJ л) з додаванням 30- 50 г хлориду кальцію.

Після закінчення пологів зовнішні статеві органи, хвіст і тазові кінцівки тварини необхідно обмити теплим дезинфікуючим розчином (0,5 % розчином хлораміну, перманганату калію у співвідношенні 1:1000, фураціліну - 1:5000). Для профілактики післяпологових ускладнень особливо велике значення має рух тварин під час вагітності та після пологів. Вагітним коровам необхідний моціон майже до останнього дня вагітності; він позитивно впливає на перебіг пологів та післяпологового періоду. Помилкою в ряді господарств є те, що за 10-15 днів до пологів та в післяпологовий період корів у родильному відділенні залишають без моціону.

Перебіг післяпологового періоду контролюють за загальним станом тварини, складом, кольором і запахом лохій, топографією шийки, тіла і рогів матки та ії нервово-м'язевим тонусом (додаток 1).

Залежно від перебігу пологів, породіль необхідно ділити на три групи:

1. - корови з фізіологічними пологами (їх клінічно обстежують на 7-8-й день після пологів і перед виведенням з пологового відділення на 14-15-й день). Ознаки фізіологічного перебігу інволюції матки наведені у додатках 2, 3;

2. - корови з затяжним виведенням плоду і затримкою плідних оболонок до 6-8 годин;

3. - корови з ускладненнями пологів, які вимагають акушерської допомоги (патологічні роди, затримка плідних оболонок, випадання матки, травми пологових шляхів та ін.).

У корів другої та третьої груп існує пряма небезпека розвитку післяпологового метриту. Тому з метою профілактики післяпологових септичних ускладнень, необхідно проводити лікувальні заходи.

Коровам другої групи вводять:

• 10%-й розчин хлориду кальцію внутрішньовенно - 100- 200 мл двічі через 12 годин;

• 40%-й розчин глюкози - 100- 200 мл внутрішньовенно;

• препарати, які підвищують тонус і скорочення матки: окситоцин, пітуїтрин, нейротропні препарати - карбохолін, прозерин, а також синестрол, фолікулін, бревікалін та ін.;

• молозиво підшкірно в ділянці лопатки - 20 мл;

• 7%-й розчин іхтіолу на 5%-му розчині глюкози внутрішиьом'язово -10-15 мл, двічі з 48-ми годинним інтервалом.

Ефективність профілактичної терапії корів другої групи перевіряють по етапах диспансеризації. Якщо проведене лікування не дало позитивних наслідків і у корів другої групи розвивається метрит, то лікування спрямовують на підвищення резистентності організму та посилення скорочення міометрію.

Коровам третьої групи при травмах пологових шляхів проводять ранню превентивну терапію антибіотиками або протизапальними засобами (стрептоцидний чи синтоміциновий лініменти, емульсія А.В. Вишневського, мазь Конькова, преднізолонова та ін.) У цьому разі, попередньо роблять туалет зовнішніх статевих органів, зрошують піхву теплим розчином фураціліну (1:5000), етакридину лактату (1:1000). Вищезазначені лікарські засоби застосовують у вигляді аплікацій протягом 4-5 діб до одужання. Перші дві- три терапевтичні процедури проводять на тлі низької епідуральної анестезії, щоб уникнути больового фактору.

Після оперативного відділення посліду, вправлення матки, застосовують препарати, які підвищують регенеративні та імунологічні реакції організму, тонус і скорочення матки. Серед препаратів неспецифічної стимулюючої терапії слід використовувати: вітаміни, білкові та біологічно активні речовини, АСД фракція-2, молозиво, тканинну терапіїо, іхтіол, аутогемотерапію та інші гонадотропні препарати, простагландини. Корів цієї групи досліджують у ході лікування та після його закінчення.

Своєчасна терапія на ранніх стадіях захворювання забезпечусь швидке одужання і поновлення у корів відтворної функції. У загальну групу після пологів переводять, як правило, лише здорових тварин. Не слід допускати до осіменіння корів з незавершеною інволюцією матки і запальними процесами статевого апарату.

Подальше клініко-гінекологічне дослідження корів після пологів проводять через 45 діб. У випадках виявлення хворих тварин (хронічний, субклінічний метрит, хронічна субінволюція матки) - їх лікують.