Методичний додаток

до виконання курсової роботи з дисципліни

«Системне програмування»

для студентів IV курсу зі спеціальності

5.091504 “Обслуговування комп'ютерних систем та мереж”

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Придніпровський енергобудівний технікум»

КУРСОВА РОБОТА

На тему: «_____________»

^{(назва теми)}

З дисципліни «Системне програмування»

КР 5.091504 ХХ¹ УУ² ПЗ

Виконав дата ___________

Перевірив дата ___________

Дніпропетровськ

200__

ВСТУП

(Обґрунтування необхідності використання інформаційних технологій у теперішній час….)

Метою даної курсової роботи є створення утиліти яка повинна здійснювати підключення мережного диска іншого ПК, що знаходиться в мережі та виводити список об’єктів, що знаходяться на цьому диску. Створення такої утиліти дозволить значно зменшити час адміністратору мережі на збирання інформації про вузли мережі та її адміністрування. Окрім того, написання утиліти, це ще й дуже корисна нагода вдосконалити свої знання та навички в написанні програм мовою С++.

1 Загальна частина

1. Загальні положення та команди операційної системи

(Основні визначення та характеристика об’єкта дослідження)

1.2 Опис команди, яка входить до складу операційної системи і є основою дослідження

Основою для написання курсової роботи стала команда Net Use. Вона є зовнішньою командою и слугує для підключення до загальних мережних ресурсів або виводить інформацію про підключення комп’ютера. За допомогою цієї команди можна також керувати постійними мережними підключеннями. У моєму випадку, утиліта, за допомогою цієї команди, повинна підключати мережний диск.

Синтаксис команди.

Net use [{ім’я пристрою | *}] [\\ ім’я комп’ютера \ ресурс [\том]] [{пароль | *}]] [/user:[ім’я домену \]] [/user:[ім’я домену з крапкою \]ім’я користувача] [/user: [ім’я користувача @ ім’я домену з крапкою] [/savecred] [/smartcard] [{/delete | /persistent:{yes | no}}]

Net use [ім’я користувача [/home [{пароль | *}] [/delete:{yes | no}]]

Net use [/persistent:{yes | no}]

Параметри:

1. Ім’я пристрою

Задає ім’я ресурсу при підключенні або ім’я пристрою при відключенні. Існує два види імен пристроїв: імена для дискових пристроїв та імена для принтерів

2. \\ ім’я комп’ютера \ ім’я ресурсу

Вказує ім’я серверу та загального ресурсу.

3. \ том

Задає ім’я тому системи NetWare.

4. Пароль

Задає пароль, потрібний для підключення до загального ресурсу.

5. \ user

Задає друге ім’я користувача для підключення до загального ресурсу

6. Ім’я домену

Задає ім’я другого домену. Пропуск цього параметру призводить до того, що команда використовує ім’я домену, вказане при вході в систему

7. Ім'я користувача

Указує ім'я користувача для підключення.

8. Ім'я домену з крапкою

Указує повне ім'я домену, у якому є присутнім обліковий запис користувача.

9. / savecred

Зберігає уведені облікові дані для подальшого використання.

10. / smartcard

Указує необхідність зчитування облікових даних зі старт - карти для мережного підключення. При наявності декількох старт - карт з'явиться запит на вказівку однієї з них.

11. / delete

Скасовує зазначене мережне підключення. Якщо підключення задане із символом зірочки (*), будуть скасовані всі мережні підключення.

12. / persistent:{yes | no}

Управляє постійними мережними підключеннями. За замовчуванням береться останнє використане значення. Підключення без пристрою не є постійними. Вибір значення Yes приводить до збереження всіх існуючих з'єднань і відновленню їх при наступному підключенні. При виборі значення No виконувані й наступні підключення не зберігаються. Існуючі підключення відновлюються при наступному вході в систему. Для видалення постійних підключень використається ключ /delete.

13. / home

Підключає користувача до його основного каталогу.

Приклади

Щоб призначити стосовне до дискового пристрою ім'я Е: загальному каталогу Letters на сервері \\Financial, варто ввести:

- Net use e: \\financial\letters

Щоб призначити стосовне до дискового пристрою ім'я М: каталогу Mike тому Letters на сервері \\Financial Netware, варто ввести:

- Net use m: \\financial\letters\mike

Щоб підключити користувача з ідентифікатором Dan так, ніби він підключався з домена Accounts, варто ввести:

- Net use d:\\server\share /user: Accounts\Dan

Для відключення від каталогу \\Financial\Public служить команда:

- Net use f: \\financial\public /delete

Для підключення до спільно використовуваних записок ресурсу на сервері \\Financial 2 служить команда:

- Net use k: "\\financial 2" \memos

Друга функція, яка використовувалась при написанні утиліти, це функція system. Вона передає заданий рядок string до інтерпретатору команд й обробляє цей рядок як команду MS DOS. Якщо string успішно відробила, функція system повертає значення 0. Значення, що повертає -1 свідчить про помилку.

За завданням, утиліта, після підключення мережного диску, повинна зібрати інформацію про об’єкти, що знаходяться на цьому диску. Така операція виконується за допомогою команди dir. Команда dir виводить список файлів та підкаталогів в каталозі.

3. Елементи мови С++, які застосовуються при написанні утиліт

Під час написання утиліти були використані такі бібліотеки, як:

1. process. h;

2. iostream. h;

3. string. h;

4. stdio. h;

Бібліотека process.h надає можливість використовування функції system, що запускає на виконання рядок.

За допомогою бібліотеки iostream.h ми маємо можливість переглядати інформацію, що виводиться програмою на екран, як побітовий потік даних. Якщо дані виводяться у файл або на екран, то джерело потоку, як правило, міститься в програмі. Якщо ж потік направлений в протилежну сторону, дані можуть поступати з клавіатури або з місця на диску. В цьому випадку вони заносяться в змінні. При підключенні бібліотеки iostream.h в програмі, на початку її виконання, автоматично створюється потік:

● cin – буферний потік для введення даних із стандартного пристрою (клавіатури);

● cout - буферний потік для виведення даних на стандартний пристрій (монітор).

Наступною підключеною бібліотекою є бібліотека string.h. Вона пропонує набір вбудованих функцій-членів і змінних членів, а також методів доступу, які дозволяють автоматично вирішувати багато задач, пов’язаних з обробкою текстових рядків, одержуючи команди від користувача. В модулі string.h є функція strcat, яка в даному курсовому проекті додає копію одного рядка до другого.

Багато операційних систем дозволяють користувачу виконувати установки деяких параметрів при запуску програми. Ці установки називаються опціями командного рядка і, як правило, відділяються один від одного пропусками. Ці параметри не передаються напряму у функцію main(). Натомість функція main() програми може приймати два інші параметри. Перший – це цілочисельне значення, вказуючи число аргументів командного рядка з урахуванням імені програми. Звичайно цей аргумент називається argc, проте можна привласнити йому будь-яке ім’я, яке подається. Тому мінімальне значення цього параметру дорівнює одиниці. Другий параметр, переданий функції main()- це масив показників на рядки символів, він вказується як argv.

Як правило, за допомогою argc перевіряється кількість встановлених аргументів командного рядка, після чого для доступу до них використовується argv. При цьому потрібно звернути увагу: argv[0] – це ім’я програми, а argv[1] – перший аргумент командного рядка.

Таким чином, використовуючи всі вище згадані елементи, мова С++ дає змогу створювати утиліти, які дуже необхідні в сучасному інформаційному житті.