- •Тема 1.19 елементи і конструктивні схеми промислових будівель.
- •1 19.1. Класифікація промислових будівель
- •1.19.2. Вимоги до промислових будівель
- •1.19.4. Одноповерхові й багатоповерхові промислові будівлі.Уніфікація.
- •Тема 1.20. Каркаси, їх види й елементи.
- •1.20.І.Каркас промислової будівлі
- •Лекція №4
- •1.20.2. Фундаменти і фундаментні балки
- •1.20.4. Несучі конструкції покриття
- •Тема 1.21. Стіни.
- •Лекція №7
- •1.21.1 Типи стін і вимоги до них.
- •1.21.2.Стіни з малорозмірних елементів, великих блоків і панелей.
- •Тема 1.22. Вікна, двері і ворота
- •1.22.1. Вікна промислових будівель та їх конструктивні вирішення .
- •1.22.2. Ворота і двері, їх види і конструктивні вирішення
- •Тема 1.23. Покриття і ліхтарі.
- •1.23.2. Покриття по прогонах.
- •1.|23.4 Ліхтарі. Принципи проектування, конструктивні вирішення.
- •Тема 1.24. Підлога.
- •1.24.1. Підлога, види її та вимоги до неї.
- •1.24.2. Конструктивні вирішення підлоги.
- •Тема 1.25. Інші елементи промислових будівель
- •1 25.3, Протипожежні перепони
- •Тема 2.26 загальні відомості про проектування промисловихбудівель.
- •2 26.2. Проектування виробничих будівель
- •2. 26.3. Проектування допоміжних будівель і приміщень.
- •2. 26.4. Привязування конструктивних елементів до координаційних осей.
- •Тема 2. 27. Загальні відомості про проектування промислових підприємств.
- •2. 27.1. Поняття про промислове підприємство
- •2. 27.2. Зонування території.Транспортна мережа і пішохідні шляхи.
- •2. 27.3. Промислові вузли і райони. Техніко-економічна оцінка
- •3 28.1. Види сільськогосподарських будівель і споруд та вимога до них.
- •Тема 29 основи районного розпланування сільських населених місць.
- •3 29.2.Принципи розпланування сільських населених місць.
- •Іу. .Будівництво в особливих геофізичних умовах.
- •Тема 4.30. Будівництво в сейсмічних районах
- •3 30.2. Сейсмостійкість будівель. Особливості об’ємно-розпланувальних
- •Тема 4.31. Будівництво на грунтах, що дають осідання
- •Тема 4 32. Будівництво на вічномерзлих грунтах.
- •4 .31 .1 Загальні положення
- •Тема 4 32. Будівництво на вічномерзлих грунтах.
- •4.32.2. Методи будівництва, особливості об'емно-розпланувалышх
- •5 33.2. Архітектура і розвиток будівельної техніки. Засоби архітектури
- •Тема 5. 34. Kopoткі відомості з історії архітектури
- •5.34.2. Архітектура епохи феодалізму (V—XVIII ст.)
- •5.34.3. Східнослов’янська архітектура (х — початок XX ст..)
- •Лекція №23
- •5. 34.4. Архітектура капіталістичних країн.
- •Архітектура української держави.
2 26.2. Проектування виробничих будівель
Виробничі будівлі повинні мати просту конфігурацію в плані, при цьому доцільно уникати прибудов до корпусу, що надалі ускладнює розишремня і реконструкцію виробництва.
Висота поверху має бути кратного 1,2 м і залежно від технологічних умов та габаритів устаткування вибирають 3,6: 4,8 і 6,0 м. В одній будівлі допускається не більше двох висот.
Одним із важливих питань під час проектування виробничих будівель є організація людських і вантажних потоків та евакуації людей із будівлі.
При проектуванні й спорудженні виробничих будівель обов'язково передбачають шляхи вимушеної {аварійної) евакуації людей із приміщення.. Час евакуації визначається нормами які залежить від характеру виробництва. Аварійна евакуація людей Із будівель звичайно відбувається в умовах високих температур, задимлення й загазованості. Для швидкої і безпечної евакуації людей потрібна достатня кількість виходів, певна протяжність І ширина шляхів евакуації та евакуаційних виходів. При цьому враховують,
що час евакуації залежить від щільності потоку, тобто кількості людей ,, а також довжини шляху евакуації.
Шляхи евакуації повинні бути по можливості прямими й без пересічення іншими потоками. Двері на шляхах евакуації мають відчинитися в напрямі виходу з будівлі.
Проектуючи виробничі будівлі,поряд з технологічними факторами треба враховувати низку фізико-технічних питань, що відіграють під час експлуатації будівлі винятково важливу роль. До них належать питання
* :будівельної теплотехніки,
* вентиляції, в тому числі аерації;
* освітленості,
* боротьби проти надмірної інсоляції;
* боротьби з сніговими заметами;
* ізоляції від агресивних впливів;
* боротьби з виробничми шумами вібрацією,
Важливим питанням є захист конструкцій від агресивних хімічних впливів раціональним вибором матеріалів, а також покриттям спеціальними фарбами.
Шуми і вібрації, що виникають від роботи машин і транспорту, шкідливо позначаються на організмі людним, знижують її працездатність і можуть спричиняти деформації в конструкціях будівлі.
Основними заходамн боротьби з цим є:
1)установления устаткування для самостійних, відособлених від конструкцій будівлі опорах і фундаментах;
2)влаштування під машинами в товщі фундаменту пружних прокладок і «екранів» із шпунтованих паль або траншей, засипаних пухким матеріалом; 3)надійна Ізоляція приміщень зі значними струсами й вібраціями від інших приміщень і розміщення їх на перших поверхах або в крайніх прольотах та ін.
Лекція №15
.План лекції
2.26.3 Проектування допоміжних будівель і приміщень.
2.26.4.Привязування конструктивних елементів до координаційної осі.
2. 26.3. Проектування допоміжних будівель і приміщень.
Важливим питанням, що займає одне з центральних місць під час проектування і будівництва промислових підприємств, є створення системи санітарно-побутового й адміністративно культурного обслуговування робітників і службовців. Потреба створення умов, які забезпечують oxopoнy праці людей, охорону їхнього здоров'я.
.Проектування і спорудження адміністративно-побутових будівель І приміщень у нашій країні регламентується санітарними й Будівельними нормами і правилами (СНиП 11-02-76 «Вспомогательные здания и помещения промышленных предприятий»).
Для розрахунку площ і набору пристроїв санітарно-технічпого устаткування в проектному завданні зазначають чисельність робітників, інженерію-технічних працівників, службовців, а також режим і характер роботи цеху.
До побутових належать також загальні і спеціальні ■ приміщення та пристрої: гардеробні, душові, вбиральні, умивальні, приміщення для особистої гігієни жінок, для відпочинку, куріння, манікюрні, пристрої питного •водопостачання, приміщення для прання, сушіння ї знепилювання, знезаражування, хімічного очищення й ремонту робочого одягу та взуття/ для обігрівання працюючих, фоторії, інгаляторії, респіраторні, напівдуші, пристрої для миття і чищення взуття та ін;
Незалежно від характеру виробництва при всіх виробничих будівлях нередбачають гардеробні, умивальні, вбиральні й пристрої питного водопостачання. .
Побутові приміщення, як правило, блокують з адміністративно-контор-ськими і культурно-освітніми приміщеннями. В результаті створюються адміністративно-побутові приміщення, які можуть бути розташовані в окремих будівлях.
За характером розташування щодо виробничих будівель адміністративно-побутові будівлі можуть бути :
прибудованими до виробничих,
або такими, що стоять окремо,
або вбудованими.
Зв'язок з виробничими корпусами здійснюється за допомогою підземних, наземних і надземних переходів (галерей або тунелів).
Розміщення допоміжних приміщень усередині виробничих будівель (у міжколонному просторі; у міжфермному просторі, у підвалах і напівпідвалах) дає змогу наблизити їх до робочих місць, раціонально використовувати об'єм і площу виробничих будівель і знижують вартість будівництва. При цьому 'слід мати на увазі, що таке розміщення знижує гнучкість цехів, ускладнює модернізацію технологічного устаткування і прокладання промислових комунікаційних мереж. Крім того, треба враховувати санітарні вимога й характер технологічного процесу виробництва. Так, розміщувати допоміжні приміщеним всередині цехів можна тільки для виробництв, що належать за санітарною характеристикою до І групи, в яких технологічні процеси відбуваються за нормальних метеорологічних умов і коли немає шкідливих газів та пилу (механоскладальні, модельні, приладобудівні, поліграфічні, швейні цехи тощо).
У практиці проектування і будівництва найчастіше застосовують три розпланувальні схеми гардеробно-душових блоків.
У першій схемі душові кабіни розташовують уздовж приміщення і нейтральній частині, а з обох боків від ними гардеробні робочого і домашнього одягу. Істотною перевагою, при цій схемі є чітке розмежування потоків людей, що прямують на виробництво чи повертаються з нього. .
У другій схемі жіночий і чоловічий блоки розділені перегородкою, що допускає переставляння, добре вирішити питания організації руху людських потоків.Проте є певні труднощі в :переплануванні при зміні співвідношення кількості працюючих жінок і чоловіків.
Третю схему, в якій гардеробний блок, поділений на окремі секції, що обслуговують до 60 чоловік, застосовують найчастіше для виробництв з різними санітарними характеристиками.
Проектуючи побутові приміщення, треба мати на увазі, що гардеробні займають до 50 % усієї площі, тому питання раціонального розпланування їх і підвищення експлуатаційних властивостей мають важливе значення.
* Душові звичайно розміщують суміжно з гардеробними і обладнують кабінами.
. Розміри кабін 0,9 х 0,9 м, а закритих — 1,8 х 0,9 м. Душові кабіни відокремлюють одну від одної перегородками з вологостійких матеріалів
1,6 м заввишки, що не доходять до підлоги на 0,2 м
** Умивальні розміщують суміжно з гардеробними робочого одягу. Відстать між кранами умивальників має становити 0,65 м, a між рядами умивальників — 2,0 м. Застосовують і групові круглі умивальники діаметром 90 см на 5 місць І діаметром 140 м на 8 місць.
*** Вбиральні в цехах розміщують на відстані не більш як 75 м від робочих місць, а на території підприємства -не далі як за 150 м. Входи до вбиралень роблять через тамбури з дверима, що самі зачиняються. У тамбурах мають бути передбачені умивальники. Розміри в плані кабіни становлять 1,2хX 0,9 м
**** Приміщення для особистої гігієни жінок розміщують суміжно з жіночими вбиральнями з влаштуванням спільного шлюзу, а також додаткового шлюзу перед входом до цього приміщення. Кількість кабін беруть із розрахунку 1 кабіна на кожні 100 жінок, які працюють у найбільш численній зміні. Розміри індивідуальних кабін для процедур 1,8 х 1,2 м. Ширина проходу між рядами кабін має бути не менш як 2,0 м.
Конструкції побутових приміщень вибирають з каталогів типових виробів:
Фундаменти застосовують стаканного типу і виготовляють їх із бетону марки МІ50. Вони мають розміри в плані від І000 х 1000 до 2000 х 2000 мм і висоту 700 мм.
Колони — збірні залізобетонні на один або два поверхи перерізом 300 х 300 мм.
Ригелі — збірні залізобетонні, що мають найчастіше тавровий переріз з повною висотою 450 мм і 5700 мм завдовжки.
Плити перекриттів виготовляють із бетону марки М200 з круглими порожнинами розміром 5800 х 1200 мм і 220 мм заввишки.
Стінові панелі мають довжину 6000 мм і висоту 900, 1200, 1500 та 1800мм Товщину панелей визначають теплотехнічним розрахунком і вона буває 240 і 320 мм.
Сходові клітки в плані мають розміри 6000 х 8000 мм. Конструкції сходів — великозбірні.
Конструкцію покриття найчастіше застосовуготь суміщену з похилом покрівлі 1 % і внутрішнім водовідведенням.
Перегородки роблять Із великих легкобетоннх панелей, а також із листів і плитних матеріалів. Застосовують також теслярські й шафові перегородки перегородки з світлопрозорих матеріалів (склоблоків і склопрофіліту).
Особливу увагу приділяють опоряджувальним роботам. Так, стіни й перегородки мокрих приміщень облицьовують на всю висоту поверху (при висоті 3,3 м) й при висоті поверху 4,2 м — на висоту 3 м.
Для опорядження побутивих приміщень крім фарб і лаків доцільно застосовувати матеріали на основі полімерів.
Підлога побутових приміщень має бути вологостійкою й неслизькою.