Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Самостійна практична робота.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
757.76 Кб
Скачать

Студенти_відмінники

Прізвище студента

Предмет

Оцінка

Прізвище викладача

Бабієвський

Математика

5

Горбенко

в) JOIN(Тестування, Викладачі)

Результати_тестування

Прізвище студента

Предмет

Оцінка

Прізвище викладача

Асауленко

Історія

3

Ящук

Бабієвський

Історія

5

Ящук

Асауленко

Математика

4

Горбенко

Бабієвський

Математика

5

Горбенко

Асауленко

Хімія

4

Бабієвський

Хімія

3

Результатом операції в) буде таблиця (Результати тестування). Об'єднання двох таблиць здійснювалося за спільним атрибутом Предмет. Кортежі з даними про предмет "Хімія" ввійшли у результуюче відношення, тому що потрібно було виконати зовнішнє з'єднання(ознака NATURAL - відсутня) . Значення атрибута Прізвище викладача у кортежі з предметом "Хімія" невизначені.

Операція DIVIDE (Ділення). На вході операції використовуються два відношення А і В, причому відношення А називається дільником (бінарне відношення), а відношення В - діленим (унарне відношення). Результат операції - відношення, яке містить кортежі, що включають значення першого атрибута кортежів першого відношення, причому таких, що множина значень другого атрибута збігається з множиною значень другого відношення. Приклад: відношення А містить атрибути (А1, А2, А3, …, Аn), відношення В має підмножину атрибутів А; наприклад: (А1, А2,…, Аk), (k<n). Результуюче відношення С визначене на атрибутах відношення А, котрих немає в В, тобто Аk+1, Аk+2,... , Аn.

Приклад: (Іспит) DIVIDE (Предмети)

Результатом операції буде таблиця Студент, що містить кортежі з прізвищами студентів, які отримали відмінні оцінки як по Математиці так і по Історії. Таких студентів у нашому прикладі двоє – Рябко та Щур. Студент Бондар має п’ятірку тільки по Математиці, що не задовольняє умові (даним) таблиці Предмети.

Іспит

Предмети

Прізвище студента

Предмет

Оцінка

Предмет

Оцінка

Бондар

Історія

5

Математика

5

Рябко

Історія

5

Історія

5

Коваль

Історія

4

Щур

Історія

5

Рябко

Математика

5

Бондар

Математика

4

Коваль

Математика

3

Щур

Математика

5

Студент

Прізвище студента

Рябко

Щур

Задачи для самоперевірки набутих навичок:

1. Нехай D1={a1}, у теж час D2={b1, b2}. Побудуйте декартовий добуток D2x D1x D2

2. Побудуйте проекцію відношення R1 на атрибути ПІБ і ТЕЛЕФОН.

R1

Табельний номер батька

Ім'я дитини

Вік

ПІБ

Оклад

Кімната

Телефон

211

Олександр

10

Іванов Л. А.

1500

12

616

211

Євген

7

Іванов Л. А.

1500

12

616

211

Микита

3

Іванов Л. А.

1500

12

616

358

Володимир

5

Бєлкін М. Т.

1700

12

616

360

Євген

8

Кашкін В. К.

2400

5

306

360

Володимир

6

Кашкін В. К.

2400

5

306

3. Побудуйте з'єднання відношень R1 та R2 по атрибуту НОМЕР ОЩАДНОГО БАНКУ.

R1

R2

Номер ощадного банку

Адреса

Номер ощадного банку

Номер рахунку

ПІБ

Сума

Тип вкладу

2106

Художників, 13

3012

5010

Іванов Л. А.

1500

Терміновий

2184

Тихорєцький, 4

4456

1128

Бєлкін М.Т.

2300

Виграшний

3012

Туринський, 85

8105

2615

Кашкін В.К.

800

Терміновий

3045

Середній, 19

8216

3050

Акулова М.Т.

3008

Терміновий

5016

Малий, 5

8001

Великий, 34

8105

Дитячий, 54

4. Виконаєте вибірку з відношення R1 за умови: 3000 <НОМЕР< 8000.

R1

Номер

Район

Адреса

3045

Крайній

Середній, 19

5016

Крайній

Малий, 5

8001

Крайній

Великий, 34

8105

Крайній

Дитячий, 50

2106

Південний

Художників, 13

2184

Південний

Тихорєцький, 14

3012

Південний

Маріїнський, 85

Контрольні питання

1. Дати визначення термінам: база даних (БД), система управління базами даних (СУБД), відношення, кортеж, домен, ступінь відношення, первинний ключ відношення, потужність відношення.

2. Назвіть особливості й основні функції СУБД.

3. Назвіть особливості існуючих моделей даних.

4. Назвіть елементи реляційної бази даних.

5. Перелічіть основні види зв'язків між відношеннями БД, назвіть їхні особливості.

Тема Організація позамашинної інформаційної бази підприємства

Проектування форм первинних та вихідних документів

Поняття, склад, структура і загальна характеристика позамашинної інформаційної бази підприємства

До складу автоматизованої системи (АС) входять такі види забезпечення: інформаційне, програмне, технічне, організаційне, правове та лінгвістичне. В процесі створення АС використовують математичне забезпечення.

До складу інформаційного забезпечення АС входять: класифікатори техніко-економічної інформації, нормативно-довідникова інформація, форми подання і організації даних в системі, у тому числі форми документів, відеограм, масивів та логічні інтерфейси (протоколи обміну даними).

Інформаційне забезпечення АС – це сукупність засобів і методів побудови інформаційної бази, які поділяються на позамашинне та машинне забезпечення.

Позамашинне інформаційне забезпечення включає:

- систему класифікації та кодування інформації;

- систему конструкторської, технологічної і техніко-виробничої документації;

- оперативну документацію;

- систему організації ведення, зберігання, корегування нормативної документації.

Позамашинна інформаційна база становить собою сукупність повідомлень, сигналів і документів, які використовуються при функціонуванні АС у формі, яка сприймається безпосередньо людиною без застосування засобів обчислювальної техніки.

Для підприємств розроблені типові уніфіковані системи документації, розраховані на використання в АС. Особливе місце серед цієї документації займають системи конструкторської, технологічної та технічної виробничої документації.

Конструкторська документація вміщує конструкторські нормативи, які регламентують порядок виконання робіт із зазначенням обладнання, інструментів і оснащення, професій і розрядів виконавців.

Технологічна документація вміщує технологічні нормативи, які регламентують технічну підготовку виробництва.

Єдина система класифікації та кодування – це комплекс класифікаторів техніко-економічної інформації і нормативних технічних матеріалів, які регламентують основні положення системи; порядок розробки і затвердження класифікаторів; порядок їх взаємодій та введення.

Нормативно-довідникова інформація – це система науково и технічно обґрунтованих нормативів, які характеризують кількісну міру різних елементів процесу виробництва.

Нормативно-довідникові масиви – це комплекс відомостей про різні норми, нормативи і віднесені до них довідникові дані.

Довідники – це перелік даних, які однозначно характеризують стан об'єкту в певний період часу і дозволяють виділити цей об'єкт з великої кількості других. Довідники складають базове інформаційне забезпечення АС.

За місцем виникнення і напрямом руху інформація ділиться на вхідну і вихідну. Інформація, яка надходить до об’єкта управління, називається вхідною, а та, яка виходить – вихідною. З точки зору відношення до об’єкту обліку, вхідну і вихідну інформацію розподіляють на внутрішню і зовнішню.

Внутрішньою називається інформація, яка виникає всередині об'єкту, зовнішньою – та, яка виникає за його межами.

Поняття, склад уніфікованої системи первинної документації підприємства і вимоги до неї

Уніфікована система документації – це раціонально організований комплекс взаємопов'язаних документів, які відповідають єдиним правилам та умовам, і зміст інформації, який необхідний для оптимізації управління на різних рівнях на основі застосування економіко-математичних методів і засобів обчислювальної техніки.

Первинні облікові документи вміщують інформацію, яка відображає стан об'єкту: дані про надходження матеріалів, відвантаження готової продукції, забезпечення підприємства, нарахування заробітної плати, наявність браку.

Система документації первинного обліку вміщує такі основні форми:

облікові акти; відомості обліку виробітку и заробітної плати; рапорти про виробіток; журнали з обліку, інвентаризаційні описи; накладні, табелі з урахування робочого часу; вимоги; накази щодо обліку особового складу; лімітно-забірні картки обліку / відпуску сировини та матеріалів.

Від форм і змісту первинних документів залежать інформативність виробничих процесів і повнота бази даних.

Первинні документи підрозділяються на базові й оперативні. До базових відносяться документи, що містять постійні довідкові, нормативно-розцінкові, планово-договірні й інші дані. Вони складають нормативно-довідкову (постійну) інформацію. До оперативних відносять первинні документи, що містять змінну інформацію.

Зміст первинних документів (вхідних масивів) визначається складом результатних документів (вихідних масивів інформації).

В умовах автоматизації робочих місць паперові первинні документи замінюються машинними (електронними). Змінюється тільки носій даних про господарську операцію, але документ як доказ факту здійснення цієї операції залишається тим самим.

Первинний документ "виписують" на ПЕОМ. Дані в ці документи заносяться з екрана дисплея за певною технологією й одночасно записують на магнітний диск і розміщують в інформаційному фонді, звідки передають системі оброблення даних.

Основна мета автоматизації етапу документування - зниження обсягу інформації, що вводиться з клавіатури, до мінімуму.

Занесення первинних даних в електронний документ має здійснюватися з максимальним використанням інформації файлів нормативно-довідкової інформації (НДІ), що зберігаються в інформаційному фонді автоматизованого робочого місця (таблиці БД). Файли НДІ автоматично підключаються в момент заповнення конкретної графи електронного первинного документу

В умовах оснащення господарств ЕОМ, у первинних (електронних) документах відображати довідкові постійні, планові, розцінкові, нормативні реквізити немає необхідності. У первинних документах необхідно вказувати лише довідкові змінні, групувальні і кількісні реквізити.

На прикладі складання на ПЕОМ первинного документа "Прибутковий ордер" розглянемо перелік даних, що вводяться в документ автоматично (табл.5.1).

Як випливає з таблиці 5, реквізитів, що заповнюються, всього 14, з них 13 заносяться автоматизованим способом (вводяться з файлів НДІ, обчислюються автоматично або встановлюються на початку робочого дня); загальна значність реквізитів 119, з них тільки 7 знаків набирають на клавіатурі. Таблиця 5.1.

Дані, що вводять для обліку надходження матеріалу на склад ("+" – вводять автоматично, "++" – можливе автоматизоване введення)

п/п

При заповненні документа вручну

В умовах автоматизованого робочого місця

Значність

Технологія введення на ПЕОМ

1

Номер складу

+

2

Закріплюється незмінним для складу

2

Код матеріалу

++

9

З класифікатора-цінника матеріалів

3

Найменування матеріалу

+

35

З класифікатора-цінника матеріалів

4

Одиниця виміру

+

3

З класифікатора одиниць виміру

5

Кількість

Кількість

7

Набір на клавіатурі

6

Ціна

+

8

З класифікатора-цінника матеріалів

7

Сума

+

8

Обчислюється автоматично

8

Код постачальника

+

3

З класифікатора постачальників

9

Найменування постачальника

+

25

З класифікатора постачальників

10

Номер документа

++

3

Формується системою

11

Дата оформлення документа

+

8

Вводиться системна дата

12

Код операції

+

2

З довідника операцій руху матеріалів

13

Код дебету рахунку і субрахунку

+

3

З довідника проведень

14

Код кредиту рахунку і субрахунку

+

3

З довідника проведень

Загальна значність реквізитів:

119

Х

Реалізується технологія "вибирати", а не "набирати". При цьому підвищується вірогідність введених даних.

Електронний первинний документ має містити відомості, що дають змогу однозначно ідентифікувати документ (найменування, форму, номер), умови його складання (дату, місце), зареєстровані в ньому господарські операції; осіб, відповідальних за складання документа і зафіксовану в ньому інформацію.

Проектування первинних документів зводиться до змін існуючих форм, які не відповідають вимогам машинної обробки. При цьому складаються таблиці, які вміщують перелік існуючих форм первинних документів із зазначенням виду документу, періодичністю його складання, найменування вхідних реквізитів та їх значень. Потім аналізуються всі відомості, які будуть вноситься в проектну форму документа.

Проектування первинного документа виконується у такій послідовності:

1. Виявляються реквізити, які потрібно внести в документ по кожній функціональній підсистемі (склад реквізитів визначається постановкою задачі).

2. Із загального обсягу необхідної інформації по кожній підсистемі відбирається коло реквізитів для конкретної форми.

3. Вибрані реквізити ділять на дві групи: ті, які переносяться на машинні носії, і ті, які не переносяться на машинні носії.

4. Здійснюється проектування ескізів форми первинного носія інформації.

Проектування ескізів первинних документів ведеться з урахуванням розміщення реквізитів у відповідних зонах. Будь-який бланк документа можна розподілити на зони, які призначені для запису певних груп реквізитів, які мають логічну або математичну залежність і пов'язані з обробкою або заповненням. Окремі зони можуть бути побудовані за лінійною, анкетною або табличною формою.

Вимоги, які необхідно враховувати при проектуванні первинних документів у зв'язку із машинною обробкою та використанням АС:

1. Реквізити повинні розміщуватись на екрані в певній послідовності: довідково-групувальні реквізити-ознаки, сталі для групи документів; довідково-групувальні змінні реквізити-ознаки і реквізити основи.

2. Із первинних документів необхідно виключити постійну інформацію (довідникову, розцінкову, нормативну, планову), а також вихідні показники, які можуть бути отримані в результаті обробки.

3. Послідовність розташування зон виконується відповідно до запису реквізитів економістом, нормувальником, обліковцем, комірником, бухгалтером;

4. Ознаки, однакові для багаторядкового документа необхідно виділяти в окрему зону;

5. Зі змінних реквізитів у первинному документі доцільно спочатку розмістити довідкові ознаки, потім групувальні і кількісні ознаки.