Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практична робота №3 (Трибушний С.В.).doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
160.26 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВНЗ «ХЕРСОНСЬКА ДЕРЖАВНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ»

КАФЕДРА СУДНОВОДІННЯ,ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

з дисципліни «Запобігання забрудненню морського середовища»

на тему «Економічна ефективність проведення водозахисних заходів»

Виконав курсант (студент)

гр. __251м___ Трибушний Сергій Володимирович

(ПІБ)

Перевірив завідувач кафедри судноводіння,

охорони праці та навколишнього

середовища, професор, д.т.н. Лєонов В.Є.

Асистент кафедри судноводіння,

охорони праці та навколишнього середовища Геращенко І.С.

Херсон 2012

Вступ

Раціональне використання природних ресурсів, зниження або часткова нейтралізація шкідливої дії на навколишнє середовище антропогенних навантажень можливі при умілому плануванні і здійсненні комплексу природоохоронних (середозахисних) заходів, які повинні забезпечувати:

  • дотримання вимог до якості навколишнього середовища, з одного боку, що відповідають інтересам здоров'я людей і охорони природного середовища, а з іншої, - що враховують перспективні зміни, обумовлені розвитком виробництва і демографічними процесами;

  • отримання максимального народногосподарського ефекту від стану навколишнього середовища, заощадження і повнішого використання природних ресурсів.

Забруднення навколишнього середовища надає негативну дію на населення, об'єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, тваринний і рослинний світ, різні природні ресурси (реципієнти). Цілком зрозуміло, що людина в своїй трудовій діяльності і все суспільство в цілому повинні прагнути до зменшення забруднення навколишнього середовища, поліпшення умов життєдіяльності. А це вимагає певних витрат в народному господарстві.

Витрати спрямовуються на

  • попередження дії забрудненого середовища на реципієнтів. Ці витрати пов'язані з проведенням природоохоронних заходів (установкою пиловловлювачів, нейтралізаторів, побудовою очисних споруд і тому подібне);

  • реабілітацію наслідків дії забрудненого навколишнього середовища на реципієнтів. Ці витрати виникають лише у тому випадку, коли повне попередження негативної дії неможливе.

Частіше всього обидва види витрат мають місце одночасно. Загальна сума витрат на природоохоронні заходи називається економічним збитком, що заподіюється народному господарству забрудненням навколишнього середовища. В цілому комплекс природоохоронних заходів повинен оцінюватися показниками загального екологічного і загального соціально- економічного результатів.

Загальний екологічний результат полягає в зменшенні негативної дії на навколишнє середовище і поліпшенні її стану і виявляється в зниженні об'ємів забруднень, що поступають в середу, і рівня її забруднення (концентрація шкідливих речовин в середовищі, рівня шуму, радіації і так далі), збільшенні кількості і поліпшенні якості придатних до використання земляних, лісових і інших ресурсів.

Загальний соціально-економічний результат полягає в підвищенні рівня життя населення, ефективності суспільного виробництва, збільшенні національного багатства. Він визначається рядом конкретних соціальних і економічних результатів.

Соціальні результати — це поліпшення фізичного розвитку населення, скорочення захворюваності, збільшення тривалості життя і періоду активної діяльності, підтримка екологічної рівноваги (включаючи збереження генетичного фонду, збереженням естетичної цінності природних і антропогенних ландшафтів, пам'ятників природи, заповідних зон і ін.).

Економічні результати природоохоронних заходів полягають в економії або запобіганні втратам природних ресурсів, живої і упредметненої праці в продуктивній і непродуктивній сферах народного господарства і сфері особистого споживання, що досягаються завдяки здійсненню цих заходів.

  1. Мета роботи

  • набути курсантами (студентами) практичних навичок виконання розрахунків з визначенням економічного збитку від скидання шкідливих речовин у водні об'єкти;

  • самостійно проведести розрахунки економічного ефекту і загальної економічної ефективності захисту водоймища від забруднення стічними водами;

  • освоїти методику розрахунку економічного збитку від скидання шкідливих речовин у водойми;

  • розрахувати економічний ефект і загальну економічну ефективність захисту водоймища від забруднення стічними водами.

  1. Теоретична частина

    1. Оцінка економічного збитку від забруднення водоймищ

Економічний збиток У (грн./рік) від скидання шкідливих речовин у водогосподарську ділянку до деяких джерел визначається за формулою:

У = j*σк*М,

де j - множник, чисельне значення, яке рівне - 400 (грн./умов.т.);

σк - константа (безрозмірна), залежна від водогосподарської ділянки (деякі значення приведені);

М - зведена маса річного скидання домішок (умов.т./рік).

Величина М визначається за формулою:

де і - номер домішки, що скидається;

N - число домішок;

А; - показник відносної небезпеки скидання і-го речовини у водоймище (умов.т./т.);

mi - фактична маса річного скидання і-ой домішки (т./рік).

Чисельне значення величини А, для кожної забруднюючої речовини визначається за формулою, умов.т./т.:

Ai = ,

де ГДКі - ГДК і-го речовини у воді водних об'єктів рибогосподарського, господарського, питного і культурно-побутового призначення.

Викладений метод укрупненої оцінки збитку від скидання домішок у водоймища не застосовується у випадках, коли скидання носять залповий характер.

    1. Розрахунок економічної ефективності природоохоронних заходів

При економічному обгрунтуванні природоохоронних заходів необхідні:

  • можливо повніший облік всіх позитивних і негативних соціально- економічних наслідків реалізації різних варіантів природоохоронних заходів як в найближчій, так і у віддаленій перспективі;

  • можливо повніший облік витрат, пов'язаних із здійсненням різних варіантів природоохоронних заходів;

  • облік чинника часу при оцінці витрат і результатів;

  • міжгалузевий підхід до вибору тих або інших природоохоронних заходів з урахуванням необхідності економії витрат на поліпшення стану навколишнього середовища і забезпечення ефективнішого використання, природних ресурсів в масштабах даних територій.

Економічне обгрунтування природоохоронних заходів здійснюється шляхом зіставлення їх економічних результатів з необхідними для їх здійснення витратами за допомогою показників загальної і порівняльної ефективності природоохоронних витрат і чистого економічного ефекту природоохоронного заходу.

Економічний результат природоохоронних заходів при розрахунку чистого економічного ефекту складається з

  • величини запобігання економічного збитку від забруднення навколишнього середовища, тобто величини можливих витрат матеріального виробництва невиробничої сфери і особистих витрат населення, що запобігли завдяки здійсненню природоохоронного заходу;

  • приросту економічної (грошовою) оцінки природних ресурсів, що зберігаються (покращуваних) при впровадженні природоохоронного заходу;

  • приросту продукції (у грошовому виразі), отриманої завдяки повнішій утилізації сировинних, паливно-енергетичних і інших матеріальних ресурсів унаслідок проведення природоохоронного заходу.

Показник загальної (абсолютною) економічної ефективності природоохоронних заходів обчислюється як відношення річного об'єму повного економічного ефекту від цих заходів до витрат, що викликали їх. Цей показник застосовується для обгрунтування структури і об'ємів природі захисних заходів або структури і об'ємів капітальних вкладень средозащитного призначення.

Показник порівняльної економічної ефективності використовується для вибору якнайкращого варіанту природоохоронних заходів (за умови еквівалентної дії різних варіантів). Він визначається як мінімально необхідні сукупні експлуатаційні витрати і капітальні вкладення, необхідні для реалізації природоохоронних заходів, проведені до річної розмірності з урахуванням чинника часу.

Повний економічний ефект від природоохоронних витрат розраховується по різниці показників чистої продукції або прибутку в матеріальному виробництві, витрат в невиробничій сфері і витрат з держбюджету і особистих засобів населення при стані, що склався, природного середовища (або стані, який може виникнути без проведення средозащитньїх заходів) і проектованому (що досягається) її стані.

У загальному вигляді ефективність природоохоронних заходів З3 визначається за формулою:

З3 = Р/3

де Р - отриманий результат від впровадження природоохоронних заходів, грн.;

З - витрати на проведення цих заходів, грн.

Економічний результат від впровадження природоохоронних заходів розраховується за формулою:

Р = П+Д

де П - величина економічного збитку, що запобіли, грн. Вона визначається за формулою:

П = У1-У2

де У1 - розрахункова величина збитку, який має місце до впровадження природоохоронних заходів, грн./рік;

У2 - величина залишкового збитку, що обчислюється після проведення природоохоронного заходу, грн./рік;

Д - величина додаткового прибутку, що отримується галуззю або підприємством унаслідок впровадження, природоохоронного заходу або від реалізації обумовленої сировини, грн./рік.

Витрати на проведення природоохоронного заходу 3 розраховуються за формулою:

З = С+ЕН

де С - величина річних експлуатаційних витрат на утримання і обслуговування споруд природоохоронного призначення;

К - величина капітальних вкладень в будівництво (створення) природоохоронних споруд;

Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень, що зазвичай приймається рівним 0.12-0.15

Таким чином, повна економічна ефективність природоохоронних заходів З3 визначається за формулою:

З3 = ((У 1-У 2)+ Д)/(С+ЕН*К)

Показник чистого економічного ефекту природоохоронних заходів Я розраховується за формулою:

R = Р-3

Загальна (абсолютна) економічна ефективність капітальних вкладень в природозащитньїе заходи 3 визначається як відношення річного повного об'єму економічного ефекту Р, за вирахуванням витрат на експлуатацію средозащитньїх споруд (об'єктів) 3, до величини капітальних вкладень, що забезпечують цей результат:

З = (Р - С)/К= (((У 1 - У2) + Д) - С ) / К

Отриманий результат має бути рівний або вище за нормативний коефіцієнт капітальних вкладень Ен, Зр > Ен.