22. Розвиток господарства Франції з 1870 по 1913 рр.

На початок 70-х років XIX ст. Франція являла собою розвинену капіталістичну країну з колоніями в Африці та Азії. У Франції були створені підприємства легкої й харчової промисловості, що працювали на сировині й матеріалах місцевого і колоніального виробництва, була створена металургійна промисловість. Французькі товари - шовкові тканини, парфумерно-косметичні та ювелірні вироби користувалися великим попитом на світовому ринку. Франція посідала по рівню промислового виробництва друге місце у світі, поступаючи лише Великобританії. Значну роль в економіці країни відігравали внутрішня і зовнішня торгівля завдяки мережі залізниць і судноплавству. Провідну роль в економіці Франції відігравав банківській капітал. Саме у Франції біржова діяльність була спрямована не на операції з товарами, а на купівлю і продаж цінних паперів. Зі вступом Франції у війну з Пруссією у 1870-71р. економічне становище країни погіршилось, оскільки Франція втратила провінцію Ельзас - центр текстильного виробництва та Лотарингію - сировинну базу вугілля і залізної руди. На занепад промислового виробництва Франції в останній чверті XIX ст також вплинули невдачі у сільському господарстві. Французькі селяни вели натуральне господарство і обходились без багатьох промислових виробів. Парцелярне господарство гальмувало процеси урбанізації. Франція так і не змогла перетворитися на індустріальну країну. Дві третини населення мешкали у селах. У промисловості переважали дрібні підприємства з застарілим устаткуванням. У Франції проходила концентрація виробництва. Був створений металургійний синдикат, цукровий картель, керосиновий картель.

23. Вплив першої світової війни на економіку США. Період «часткової» стабілізації капіталізму.

У війну США вступили тільки у 1917 р., фактично не приймали участь. У той же час ця країна торгувала з усіма воюючими країнами, що допомогло їй збільшити промислову продукцію, сільськогосподарську сировину та продовольство. За роки війни в США сконцентрувалося половина золотого запасу світу. Із боржника (до війни) США стали кредитором багатьох країн. Американська валюта посіла панівне місце у світовій фінансово-кредитній системі. Центр світового господарства перемістився з Європи до США.

Період часткової тимчасової стабілізації (1924-1928рр) характеризувався масовим оновленням устаткування, раціоналізації виробництва, зростання енергоозброєння праці, запровадження нових методів у виробництві. Особливо слід відзначити реорганізацію управління виробництвом на основі системи Ф.Тейлора – наукового менеджменту, що став одним із головним факторів зростання продуктивності праці. Це досягалося за рахунок: - вивчення робочих рухів працівника; - навчання робітників раціональним прийомам праці; - одночасно з раціоналізацією праці здійснювалася стандартизація знарядь праці. І внаслідок: - Зростали основні галузі економіки США: хімічна, електрична, автомобільна, радіотехнічна тощо.- Стандартизація, масовий випуск деталей, вузлів стали звичайним явищем у багатьох галузях промисловості.- Конвеєризація дала змогу підприємцям наповнити товарами національний та світовий ринки.- Промислово-фінансові групи Рокфеллера, Моргана, Дюпона та ін. процвітали. -Нафтова, автомобільна, електротехнічна галузі в темпі росту не мали собі рівних. -США стають процвітаючою країною, яка виробляла промислову продукцію на 10% більше, ніж усі індустріальні країни разом. -Особливо великі досягнення були у виробництві машин: найбільші заводи “Форд”, “Дженерал Моторс”, “Крейслер”. -Відбувалися структурні перетворення у сільському господарстві, індустріалізація ферм.