8. Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в Англії.

Першою країною промислового перевороту була Англія. фабрика перемогла над мануфактурою, створені нові класи: промислова буржуазія та промисловий пролетаріат, ріст питомої ваги міського населення, замість купця – підприємець, здешевлення робочої сили, зниження реальної з/п, виникнення масового безробіття.

Англія – «фабрика світу» (бововняна) + продукція металургії, парові двигуни, індустріалізація транспорту (судно будівництво, залізнична мережа).

С/г: лендлорди + фермери, 1815 р – «Хлібні закони». До 19ст – промисловий протекціонізм. Середина 19ст – Лондон світовий кредитний центр. Англійський банк – «банк банків».

9.Особливості формування і розвитку капіталізму у Франції (середина хуііі ст. –1870 р.).

На початку ХVІІІ ст. Франція була однією із значних держав Західної Європи. Це була аграрна країна.

Феодальні порядки перешкоджали розвитку капіталістичного фермерства, купівлі та продажу землі.

Французька буржуазія у другій половині ХVІІІ ст. все більше перетворювалася на панівний клас

14 червня 1789 р. почалася Велика Французька буржуазна революція.

Позитивна сторона Великої Французької революції ХVІІІ ст. це те, що вона повністю покінчила із феодалізмом у селі, створила сприятливі умови для розвитку капіталізму в сільському господарстві. 3 червня 1793р видано декрет, за яким землі дворян-емігрантів були поділені на дрібні ділянки й продані селянам у кредит на 10 років. Були ліквідовані всі феодальні права, повинності та побори => у Франції створилося вільне селянське землеволодіння.

10. Розвиток промисловості та сільського господарства Франції (1794 – 1870 рр.). (Промисловий переворот Франції)

Франція - аграрна країна. – основою феодальних повинностей був грошовий оброк і натуральний оброк, на користь держави – «двадцятину», на користь церкви «десятину». – У промисловості переважали дрібні централізовані мануфактури. 14 червня 1789р. почалася Велика Французька революція. 1793 – Конвенція =>вільне селянське землеволодіння. – Перша половина 19ст. – парцелювання (інтенсивне роздроблення селянських земельних ділянок). – Зросла маса зубожених селян =>вони перетворилися на майнових робітників.

Суспільно-політичний устрій Франції не сприяв розвитку виробничих сил, оскільки головну роль відігравали не промисловці, а банкіри. Франція постійно брала участь у затяжних війнах. Важкі наслідки для промисловості мала континентальна блокада Англії Наполеоном І. Негативну роль відіграла слабкість французької інженерної думки. Розвивалася машинобудування, текстильна, металургійна, бавовняна та шовкова промисловість.

11. Економічний розвиток Німеччині з кінця хvііі ст. До 1870 р.

До 19 ст. в Німеччині була економічна та політична відсталість. Тут довше ніж у інших країнах Західної Європи збереглося панування феодальних відносин, феодальна політична роздробленість => була відсутня єдина держава. Промисловий розвиток відбувалося уповільненими темпами порівняно з Англією, Францією. Суконна промисловість зовсім впала. Нюрнберг втратив колишнє значення великого центру збройної промисловості. Разом з тим у деяких частинах Німеччини можна відзначити і ознаки промислового прогресу. В прирейнській Німеччині суконна і металургійна промисловість дещо пожвавилася до початку XVIII ст., хоча розвиток цих галузей гальмувався сильною конкуренцією Англії та Франції. Капіталістичні форми промисловості поширюються з кінця XVII ст., крім прирейнських областей, також в Бранденбурзі та Саксонії. У вовняній промисловості Берліна, у шовковій промисловості Крефельда виникають навіть великі централізовані мануфактури з кількістю робітників від 2 до 4 тис.; але лише до кінця XVIII ст. кількість підприємств цього типу, переважно в текстильному виробництві, зросла настільки, щоб визначати загальний характер промисловості. У більшості ж районів Німеччини пануючою формою промисловості протягом всього цього сторіччя залишалося цехове ремесло.