36. Вплив другої світової війни на економіку Англії. Розвиток господарства Англії в 50-ті – 60-ті рр. Хх ст.

Однією із причин ІІ Світової війни послугувала Версальсько-Вашингтонська система, що встановила несправедливі кордони (ігнорування етнічного принципу) та систему економічних і політичних взаємин, тому фашистські та мілітаристські держави на чолі з Німеччиною, Італією і Японією були невдоволені Версальською системою і прагнули до нового перерозподілу світу, до захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, які тоді знаходилися переважно під контролем Великобританії, Франції і США.

Економічні й політичні позиції Великої Британії у світі внаслідок Другої світової війни виявилися значно підірваними. Розпад колоніальної системи в повоєнний період призвів до того, що Велика Британія перестала бути центром величезної імперії, в якій не так давно проживала четверта частина людства. У війні Велика Британія зазнала суттєвих економічних втрат. Однак післявоєнна відбудова йшла досить швидко.

В 1945 році до влади прийшла Лейбористська партія. Новий уряд здійснив важливі економічні реформи, зокрема націоналізацію ключових галузей економіки. Здійснювалась також програма соціальних реформ: скасування законів проти профспілок, розширення безкоштовної системи охорони здоров'я та розширення житлового будівництва.

Уже в 1947 р. Велика Британія досягла довоєнного рівня виробництва.

Реформи лейбористів не привели до поліпшення економічного становища: в країні непомірно зросли державні витрати і різко збільшився дефіцит бюджету.

В 1951 році до влади знову приходять консерватори, котрі зберегли систему соціального забезпечення і медичного обслуговування, але денаціоналізували сталеварну промисловість і транспорт. 1952 р. Велика Британія придбала за допомогою американців ядерну зброю.

В результаті економічних змін і реформ на кінець 60х років Англія займала друге місце ( після США) в світі за експортом капіталу і була могутнішою державою західно-європейскького регіону.

37. Економіка Англії в 70-90 рр. Хх ст.

З 1970 року почалося відставання в розробці нових галузей — виробництві автомобілів, електроприладів, штучних волокон, а також деяких видів станків і хімічних продуктів. Регіони, де були сконцентровані ключові галузі британської промисловості, особливо вуглевидобуток, переживали серйозний економічний спад.

Швидке зростання світової торгівлі і виробництва забезпечили більш сприятливі умови для розвитку нових галузей. До 1974, коли Британія приєдналася до Європейського економічного співтовариства, випуск промислової продукції майже постійно збільшувався

 Основні види економічної діяльності — вуглевидобуток, кораблебудування, бавовняна промисловість і залізничний транспорт — скоротилися. Найбільш помітне розширення виробництва сталося в хімічній промисловості, нафтохімії, виробництві енергоустаткування і автомобілебудуванні.

Після 1972 року була прийнята політика плаваючого курсу фунту стерлінгу. Після приходу до влади в 1979 консерваторів на чолі з Маргарет Тетчер грошова маса стала розглядатися як найважливіший чинник, що впливає на економіку і особливо на ціни. Уряд обмежив втручання держави в економіку і витрати державного сектора. Зростання інфляції сповільнилося, в 1987—1988 було відмічене зростання економіки. Істотне скорочення виробництва і інвестицій увергли британську економіку в нову смугу кризи — найбільш глибокої після Великої депресії.