3.6. Вагони і вагонетки
Вагон . Розрізняють вагони пасажирські і вантажні (думпкари, напіввагони, платформи, цистерни тощо); для широкої і вузької колії; несамохідні й самохідні. Основні параметри, що характеризують вагон: вантажопідйомність, власна маса вагону (тара), осьове навантаження, навантаження на 1 м дороги.
Вагонетка - відкритий вагон малої місткості (0,5—6 м3) для перевезення вантажів, який переміщується по вузькоколійних залізничних коліях. Вантажна вагонетка складається з кузова, рами, скатів, буферів та зчіпних пристроїв.
Розрізняють вагонетки:
з глухим неперекидним кузовом;
з глухим перекидним кузовом;
з відкидним дном;
з відкидним бортом.
3.7 Рейкова колія
Рейкова колія – сукупність пристроїв, які забезпечують переміщення по них вагонеток і рухомого складу .
Основний параметр – ширина колії (Sp). Для магістральних залізниць відстань між внутрішніми головками рейок (Sp) на прямолінійних ділянках прийнята рівною 1520 мм. Типоряд колій : 600, 750, 900, 1520 мм. Розміщення рейкових колій визначається трасою, планом і профілем. Траса – вісь рейкової колії, план колії – проекція траси на ґрунт виробок, профіль – проекція траси на вертикальну площину.
Рейкова колія складається з нижньої і верхньої споруди (Рис. 12). Нижня споруда (баласт) рейкової колії сприймає навантаження від верхньої споруди і забезпечує її стійкість у поздовжній, поперечній та вертикальній площинах. Призначення верхньої споруди – сприймати та передавати навантаження від коліс ходової частини рухомого складу на баласт. Баластовий шар служить для збільшення площі тиску від шпали на підошву виробки, пом’якшення ударів колес рухомого складу, вирівнювання шляху і збереження шпал від зсуву.
Шпали ( дерев’яні чи залізобетонні) передають тиск від локомотивів на баластний шар. Залізобетонні шпали мають значно більший термін служби, ніж дерев’яні. Їх недоліками є висока вартість, вага, збільшена жорсткість шляху.
Рейки виготовляють із вуглецевої сталі (прокат стандартного профілю, який добре працює на вигин). Стандартна довжина сучасних рейок — 12,5 і 25 м, для підземних колій—6...8 м.
Рисунок 12. Елементи рейкової колії
1 – підкладки; 2 – костиль; 3 – болт; 4 – рейки; 5 – фіксатор; 6 – шпали; 7 – баласт; 8 – накладка.
4. Автомобільний транспорт
Автомобільний транспорт — комплекс, що поєднує автомобільні транспортні засоби (автосамоскиди, автопоїзди), технологічне і допоміжне обладнання. Автомобільний транспорт знайшов широке застосування для технологічного процесу переміщення вантажів.
Основним видом машин з автотранспорту є автосамоскиди. Автосамоскид — автомобіль з перекидним кузовом, призначений для переміщення гірських, копалин, будівельних, насипних та штучних вантажів. Автосамоскид має високу продуктивність, швидкість переміщення, механічну міцність і маневреність, розвантажується за допомогою перекидання кузова назад або набік. За видом привода автосамоскиди поділяють на бензинові, дизельні і дизель-електричні. Основні параметри автосамоскидів: місткість кузова, вантажопідйомність, швидкість, потужність двигуна, колісна формула.
Також на відкритих гірничих виробках застосовуються тягачі з напівпричепами і причепами, а на деяких – тролейвози і дизель-тролейвози. Напівпричепи і причепи крім заднього мають, також, бокове і донне розвантаження. Напівпричепи з боковим розвантаженням складні в конструктивному виконанні і менш надійні в роботі, порівняно із заднім розвантаженням. Донне розвантаження застосовується в основному в автомобілях, призначених для транспортування вугілля (вуглевози).
Недоліками автомобільного транспорту є негативний вплив на навколишнє середовище (шум, загазованість повітря, вібрація, забруднення відпрацьованими газами), відносно висока вартість перевезень, залежність роботи від кліматичних умов та інші.
Автотранспорт може використовуватися на відкритих гірничих виробках як самостійно, так і в комбінації з іншими видами транспорту.