За особливостями морфологічних форм займенники поділяються на дві групи.
До першої групи належать особові займенники першої й другої особи я, ти, зворотний займенник себе, які відмінюються за іменною відміною.
До другої групи належать усі інші займенники, які відмінюються за займенниковою відміною.
ІМЕННЕ ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ: ОСОБОВИХ І ЗВОРОТНОГО СЕБЕ
н. | я | ти | — ми | ви
р. | мене | тебе | себе | нас | вас
д. | мені | тобі | собі | нам | вам
3. | мене | тебе | себе | нас | вас
0. | мною | тобою | собою | нами | вами
м. | (на) мені | тобі | собі | (на) нас | вас
ВІДМІНЮВАННЯ ОСОБОВО-ВКАЗІВНИХ ЗАЙМЕННИКІВ
Н. | він | воно | вона | вони
Р. | його (нього) | її (неї) | їх (них)
Д. | йому | їй | їм
З. | його (нього) | її (неї) | їх (них)
О. | ним | нею | ними
М. | (на) ньому (нім) | (на) ній | (на) них
Запам'ятайте: характерною особливістю відмінювання особових і осооо-во-вказівних займенників є те, що під час відмінювання змінюється не тільки закінчення, а й основа: я — мене; ти — тебе; він — його; вона — її; ми — нас; ви — вас; вони — їх; зворотний займенник себе не має форм називного відмінка, роду, множини. Відмінюється як особовий займенник другої особи ти.
ЗАЙМЕННИКОВЕ ВІДМІНЮВАННЯ
Відмінювання вказівного займенника цей (це, ця)
чоловічий рід | середній рід | жіночий рід | для всіх родів
Н. | цей | це | ця | ці
Р. | цього | | цієї | цих
Д. | цьому | | цій | цим
3. Н. або Р. | | це | цю | Н. або Р
0. | цим | | цією | цими
М. | (на) цьому (цім) | | (на) цій | (на) цих
Відмінювання вказівного займенника той (те, та)
чоловічий рід | середній рід | жіночий рід | для всіх родів
Н. | той | те | та | ті
Р. | того | того | тієї (тої) | тих
Д. | тому | тому | тій | тим
З. Н. або Р. | | те | ту | Н. або Р.
О. | тим | тим | тією (тою) | тими
м. | (на) тому (тім) | (на) тій | (на) тих
Запам'ятайте: вказівні й означальні займенники мають стягнені форми. Але з метою стилізації вживаються і нестягнені форми: тая, теє, тую, тії; цяя, цеє, ції;
вказівний займенник жіночого роду та в родовому відмінку однини має дві форми: тієї, тої (остання форма вживається рідше);
означальний займенник сам у називному і знахідному відмінках множини має паралельні форми: самі, сами. Літературною нормою є форма самі;
означальні займенники кожний (кожен), жодний (жоден); всякий, самий, інший відмінюються як прикметники твердої групи.
питальний та відносний займенник чий у давальному та місцевому відмінках однини має паралельні форми: чийому, чиєму; на чиєму, на чиїм;
питальні та відносні займенники хто, що у відмінкових формах мають різні основи. Вони не мають форми множини;
питальний та відносний займенник скільки, як і кількісні числівники, не має граматичної категорії числа.