- •Складнопідрядне речення план
- •Література
- •1.Поняття спр.
- •Диференційні ознаки спр:
- •2. Класифікація спр: історія питання
- •Логіко – граматична класифікація
- •Недоліки:
- •Формально – граматична класифікація.
- •Недоліки:
- •3.Структурно – семантична класифікація
- •Позитивне
- •Недоліки.
- •3. Будова спр.
- •Розчленованого типу
- •Наслідковий: так що
- •2.Прислівні спр:
- •1.Загальна характеристика речень нерозчленованого типу.
- •Присубстантивно – означальні речення.
- •Де, куди, звідки
- •Місце підрядних частин
- •Складнопідрядні з’ясувальні речення
- •Зр розповідного характеру
- •Зр спонукального характеру
- •Зр питального характеру
- •Займенниково – співвідносні речення (зср) план
- •Займенниково – співвідносні речення
- •Предметно – ототожнені речення
- •Якісно – ототожнені спр
- •Просторово – ототожнені спр
- •Складнопідрядні речення розчленованого типу
- •Література
- •2. Спр зі значенням зумовленості
- •3. Спр умовні
- •4. Спр причини
- •Речення з власне-причиновим значенням
- •Речення з невласне-причиновим значенням
- •Спр допустові
- •6. Спр мети
- •7. Спр наслідкові
- •Речення часу.
- •1. Речення гнучкої структури.
- •Порівняльні речення
- •Складнопідрядні речення проміжного типу будови
- •Компаративні спр
- •Відносно репродуктивні речення (супровідні).
- •Безсполучникове складне речення
- •1. Поняття бср. Питання статусу.
- •2. Бср як окремий тип складного речення,
- •3. Бср з однотипними частинами.
- •1.Єднально-перелічувальні.
- •2.Зіставно-протиставні.
- •4. Бср з різнотипними частинами
- •1. Речення, одна з частин яких має часове значення.
- •2. Речення умовного значення.
- •3. Причинові відношення. Друга частина розкриває причину дії у першій.
- •4.Наслідкові: у другій частині — наслідок.
- •5. Пояснювальні: у них друга , пояснююча частина, розгортає, уточнює, коментує або доповнює першу частину. Розглянемо їх.
- •5. Розділові знаки в бср
- •4) Коли друга частина співвідноситься з окремим словом першої і розгортає його семантику.
- •7) Коли друга частина валентно зумовлена присудком першої частини.
- •2) Коли друга частина містить наслідок, результат.
Формально – граматична класифікація.
Ця класифікація склалася у руслі того ж розуміння СР як поєднання простих речень Принципи поділу: засіб зв’язку між реченнями – сполучники і відносні слова. О.Пєшковський, один із її авторів , класифікував СПР виключно за засобами зв’язку і фактично запропонував класифікацію сполучників, зокрема виділив 9 груп:
причини;
мети;
наслідку;
з’ясувальні;
умовні;
допустові;
часові;
способу дії та міри.
Сполучникові слова О. Пєшковський поділив на два розряди:
зв’язок відносного слова з одним словом у головній чистині (ототожнені , за структурно-семантичною класифікацією);
зв’язок з усією підрядною частиною ( якісно-кількісні, фразеологічні, за структурно-семантичною класифікацією).
Позитивне:
Тонкі і цікаві спостереження над процесом злиття деяких складених сполучників. Сама класифікація сполучникових засобів ( формальний аспект СПР ).
Недоліки:
Обмежений характер , не виражається сутність СПР.
Омонімія сполучних засобів.
Спільний недолік обох класифікацій: У центрі ваги дослідників не все СПР, а лише підрядна частина, що не дозволяє побачити специфіку речення в цілому.
3.Структурно – семантична класифікація
СПР розглядається як єдине ціле. Відповідно до цього здійснюється поділ СПР на 2 розряди:
1) у яких підрядна частина пояснює окреме слово у головній частині:
Кучерява берізка, яка росте під моїм вікном, звеселяє око.
2) у яких підрядна частина пояснює головну в цілому: Я не хотів ризикувати, бо йшлось про дуже важливу річ.
Уперше їх розмежував О. Шахматов, речення пешого типу він називає відносними, другого – сполучниковими. М.С. Поспєлов уводить іншу термінологію: одночленні та двочленні. В одночленних підрядна частина становить розгорнутий член речення головної частини; у двочленних – підрядна частина відносно самостійна, СПР є наслідком поєднання двох простих речень.
Поспєлов вважає, що в основі поділу СПР на два розряди лежить логічний принцип. Насправді ж це структурний принцип, бо в основі - будова СПР: з тіснішим ( одночленним ) чи вільнішим ( двочленним ) поєднанням частин.
Уточнює класифікацію В.А. Бєлошапкова. Вона виділяє три рівні класифікації СПР:
Власне структурний: нерозчленовані і розчленовані СПР.
Структурно – семантичний ( за видом підрядного зв’язку і сполучним засобом :з прислівним і кореляційним зв’язком, детермінантні , прислівні граматичні (присубстантивні, прикомаративні) і семантичні (з’ясувальні)
Власне семантичний ( видільно-означальні, якісно–означальні; предметно-, означально- й просторово-ототожнювальні серед займенниково-співвідносних речень).
Позитивне
Таким чином, Бєлошапкова продемонструвала:
Можливість виділення СПР без ототожнення підрядних частин із членами речення..
Були виявлені такі види СПР, які не виділялися раніше ( прикомаративні, відповідності займенниково-співвідносні, з’ясувальні, відносно – поширювальні ).
Завдяки цьому класифікація стала популярною, і в спрощеному вигляді увійшла в шкільні підручники ( див. Додаток №2 ).