[Ред.] Взаємодія чинників

Вплив на клімат всіх чинників, як природних, так і антропогенних, виражається єдиною величиною — радіаційним прогрівом атмосфери у Вт/м².

У масштабі декількох століть на 2005 рік в порівнянні з 1750 роком є комбінація різноспрямованих чинників, кожний з яких значно слабкіше, ніж результат зростання концентрації в атмосфері парникових газів, чий вплив оцінюється в 2,4–3,0 Вт/м².

Глобальна концентрація вуглекислого газу, метану та закису азоту значно збільшилася в результаті діяльності людини та вже далеко переважає значення періоду до 1750 року.

Природна дія на клімат виникає в наслідок змін на Сонці та вивержень вулканів. Але різниця в оцінках радіаційної взаємодії чинників, від зміни сонячного випромінювання та активності вулканів, з початку 1750 року та в теперішній часом вкрай мала у порівнянні з різницею радіаційного впливу людини. Як наслідок, радіаційний вплив спричинений антропогенними факторами має значно більшу вагу для сучасних та майбутніх кліматичних змін у порівнянні від змін в природних процесах.

Cередня температура повітря у поверхні Землі збільшилася з доіндустріальної епохи (приблизно з 1750 року) на 0,7 °С.