3. Формування та структура судів єс
Суд включає 27 суддів ( по одному від кожної держави) і 8 генеральних адвокатів.
Генеральні адвокати – посадові особи, які проводять паралельні розслідування матеріалів і представляють по ним свої мотивовані висновки. Наявність генеральних адвокатів дозволяє суду виносити більш компетентне і обґрунтоване рішення, так як їх підготовку здійснює з одного боку суддя-доповідач, а з іншого – генеральний адвокат.
Не дивлячись на свою назву, генеральні адвокати не є захисниками будь-чиїх персональних інтересів. Вони зобов’язанні діяти «повністю неупереджено і незалежно».
Судді і генеральні адвокати призначаються на шість років державами-членами за спільною згодою, причому поновлення складу суду відбувається частинами – кожні три роки заміщується половина (13 чи 14) суддів і половина адвокатів. Вони можуть бути повторно призначені на свої посади необмежену кількість разів.
При здійсненні своїх функцій вони повністю незалежні, в тому числі від своїх країн. Вони можуть бути позбавлені повноважень лише самим Судом, причому одноголосно.
Порядок формування Суду першої інстанції аналогічний. Головна відмінність – відсутність генеральних адвокатів . Щоб стати суддею чи генеральним адвокатом, кандидат в першу чергу повинен надати «всі гарантії незалежності», які забезпечать надалі його об’єктивний, неупереджений підхід до розгляду справ (ст.223 Договору про ЄС).
Кваліфікаційні вимоги, які визначають професійну придатність суддів і генеральних адвокатів, сформульовані у виді альтернативи:
а) з одного боку, суддею може бути призначена особа, яка в своїй державі відповідає умовам для призначення на вищі судові посади ( наприклад, громадянин Данії, який відповідає умовам призначення до вищого суду цієї країни, може бути призначений і членом Суду Європейських співтовариств).
б) з другого боку суддею чи генеральним адвокатом можуть бути «знавці права певної кваліфікації». На практиці, це представники юридичної науки, зазвичай професори права.
Голова суду обирається суддями зі свого складу на три роки з правом повторного переобрання (необмежено). Голова здійснює керівництво діяльністю суду і його апарату, розподіляє справи між палатами, може з’єднувати справи, якщо вони однорідні, також має право зупиняти дії оскаржуваних актів ЄС до прийняття рішення по суті.
Із числа генеральних адвокатів судді на один рік обирають Першого генерального адвоката, в обов’язок якого входить розподіл справ.
В судах утворені палати, які розглядають справи у складі трьох чи п’яти суддів. Спеціалізації між палатами не існує.Якщо справа підвищеної складності чи має важливе значення, то суд вправі розглядати її у рамках великої палати.
Велика палата – це своєрідна президія у складі 13 суддів.
У випадку, якщо справа виключно важлива, вона розглядається пленарно, тобто усім складом Суду. Внутрішня організація СПІ подібна, лише тут допускається розгляд справ суддями одноособово.
Розгляд справ завжди відбувається у непарному складі, а рішення приймається звичайною кількістю голосів. Рішення судів виноситься від імені усього складу суддів, а останнім заборонено розголошувати або коментувати хід обговорення.
Кожний суддя при вступі на посаду складає клятву не розголошувати таємницю розгляду, а її порушення може бути підставою для дострокового звільнення з посади.
Порушення справи здійснюється шляхом подачі заяви на ім’я секретаря. Секретар перевіряє її встановленим вимогам і направляє відповідачу, який у місячний термін представляє свій відгук.
Заяви, відгуки, репліки мають ключове значення для сторін, так як саме в цих документах мають бути надані докази на яких сторони будуть обґрунтовувати свої вимоги в ході судового розгляду.
Процедура в судах ЄС безоплатна. Податки при подачі позовів не сплачуються.
Витрати понесені сторонами компенсуються ними самими, якщо тільки сторона-переможниця не вимагала їх стягнути з програвшої сторони.
Докази і доказування
На етапі порушення справи докази надають сторони. Надані документи збирає суддя-доповідач і генеральний адвокат.
По найбільш важливим справам суд може призначити слідство.
Процесуальний регламент передбачає п’ять видів слідчих дій:
персональну явку сторін для дачі доказів по справі;
запит про надання свідчення і документів для суду;
отримання доказів від свідків;
експертизу;
виїзд на місце.
Свідки викликаються повісткою і після дачі показів приносять присягу наступного змісту: «Я клянусь що сказав правду, всю правду, нічого крім правди».
У зв’язку з неявкою свідка без поважних причин, а також його відмови від дачі свідчень, він може бути оштрафований на суму до 3 тис. євро.
У випадку дачі свідком завідомо неправдивих свідчень, направляють представлення в міністерство юстиції компетентної держави-члена на предмет порушення проти нього кримінальної справи. Рішення СПІ може бути переглянуто судом Європейських співтовариств на основі скарг зацікавлених осіб.
Рішення суду Європейських співтовариств не може бути відмінено ніяким інститутом, чи органом союзу а також європейськими, національними чи міжнародними інстанціями.
Лише суд має право переглянути своє рішення.