Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРОЕКТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОПОСТ...doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
13.8 Mб
Скачать

2 Основні теоретичні положення

Літерні коди видів елементів, подані в табл. 2.1. Елементи розбиті по видах на групи, що позначаються однією літерою. Для уточнення виду елемента застосовують дво- і багато літерні коди. Під час використання кодів перша літера повинна відповідати групі видів до якої належить елемент. Додаткові позначення повинні бути пояснені на полі схеми.

Літерні коди для вказівки функціонального призначення елементів подані в таблиці 2.2. Ці коди застосовують тільки для

Таблиця 2.1 – Літерні позначення згідно ГОСТ 2.710-81

Перша літера коду (обов’язкова)

Група видів елементів

Приклади видів елементів

Дволітерний код

1

2

3

4

A

Пристрої (загальне позначення)

Підсилювачі, прилади телекерування, лазери

B

Перетворювачі неелектричних величин в електричні (крім генераторів і джерел живлення) або навпаки, аналогові або багато розрядні перетворювачі для показів або вимірювань

Гучномовець

Сельсин-приймач

Сельсин-давач

Телефон

Тепловий давач

Фотоелемент

Мікрофон

Давач тиску

Давач швидкості

(тахогенератор)

Давач швидкості

(загальне позначення)

BA

BE

BC

BF

BK

BL

BM

BP

BR

BV

C

Конденсатори

D

Схеми інтегральні, мікроскладені

Схема інтегральна, аналогова

Схема інтегральна цифрова, логічний елемент

Пристрій збереження інформації

Пристрій затримки

DA

DD

DS

DT

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

4

E

Елементи різні (освітлювальні пристрої, нагрівальні елементи)

Нагрівальний елемент

Лампа освітлювальна

EK

EL

F

Розрядники, запобіжники, пристрої захисні

Дискретний елемент захисту за струмом миттєвої дії

Дискретний елемент захисту за струмом інерційної дії

Запобіжник плавкий

Дискретний елемент захисту за напругою, розрядник

FA

FP

FU

FV

G

Генератори, джерела живлення, кварцеві осцилятори

Батареї

GB

H

Пристрої індукційні і сигнальні

Прилад звукової сигналізації

Прилад світлової сигналізації

Індикатор символьний

HA

HL

HG

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

4

K

Реле, контактори, пускачі

Реле струмове

Реле вказівне

Реле електротеплове

Контактор, магнітний пускач

Реле часу

Реле напруги

KA

KH

KK

KM

KT

KV

L

Котушки індуктивності, дроселі

Дросель люмінесцентного освітлення

LL

M

Двигуни постійного і змінного струму

P

Прилади, вимірювальне обладнання

Амперметр

Вольтметр

Ватметр

Частотомір

Лічильник імпульсів

Лічильний активної енергії

Лічильник реактивної енергії

Омметр

Реєструючий прилад

Годинник, вимірювач часу дії

PA

PV

PW

PF

PC

PI

PK

PR

PS

PT

Q

Вимикачі і роз’єднувачі в силових колах

Вимикач автоматичний

Короткозамикач

QF

QK

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

4

Роз’єднувач

QS

R

Резистор

Терморезистор

Потенціометр

Шунт вимірювальний

Варистор

RK

RP

RS

RU

S

Пристрої комутаційні в ланцюгах керування сигналізації і вимірювальних колах.

Примітка. Позначення SF застосовують для апаратів, що не мають контактів силових кіл

Вимикач або перемикач

Вимикач кнопковий

Вимикач автоматичний

Вимикачі, що спрацьовують від різних впливів:

від рівня

від тиску

від положення (шляховий)

від частоти обертання

від температури

SA

SB

SF

SL

SP

SQ

SR

SK

T

Трансформатори автотрансформа-тори

Трансформатор струму

Електромагнітний стабілізатор

Трансформатор напруги

TA

TS

TV

U

Пристрої зв’язку

Перетворювачі електричних величин в електричні

Модулятор

Демодулятор

Дискримінатор

Перетворювач частотний,

UB

UR

UI

UZ

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

4

інвертор, генератор частоти, випрямляч

V

Прилади електровакуумні й напівпровід-никові

Діод, стабілітрон

Прилад електровакуумний

Транзистор

Тиристор

VD

VL

VT

VS

W

Лінії і елементи МВЧ, Антени

Відгалужувач

Короткозамикач

Вентиль

Трансформатор, неоднорідність, фазообертач

Аттенюатор

Антена

WE

WK

WS

WT

WU

WA

X

З’єднання контактні

Струмознімач, Контакт ковзаючий

Штир

Гніздо

З’єднання розбірні

З’єднувач високочастотний

XA

XP

XS

XT

XW

Y

Пристрої механічні з електромагніт-ним приводом

Електромагніт

Гальмо з електромагнітним приводом

Муфта з електромагнітним приводом

Електромагнітний

патрон або плита

YA

YB

YS

YH

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

4

Z

Пристрої кінцеві фільтри Обмежувачі

Обмежувач

Патрон

ZL

ZQ

Таблиця 2.2 – Літерні коди для функціонального призначення

Літерний код

Функціональне призначення

A

Допоміжний

B

Напрямок руху (вперед, назад, вгору, вниз, за годинниковою стрілкою, проти годинникової стрілки)

C

Зчитуючий

D

Диференціюючий

F

Захисний

G

Випробувальний

H

Сигнальний

I

Інтегруючий

K

Штовхаючий

M

Головний

N

Вимірювальний

P

Пропорційний

Q

Стан (пуск, стоп, обмеження)

R

Повернення, скидання

S

Запам’ятовування, запис

T

Синхронізайія, затримка

V

Швидкість (прискорення, гальмування)

W

Додавання

X

Множення

Y

Аналоговий

Z

Цифровий

загальної характеристики функціонального призначення елемента, наприклад, “головний”, “вимірювальний”. Для уточнення функціонального призначення дозволяється однолітерний код доповнити наступними літерами або цифрами, даваючі відповідні пояснення на полі схеми. Приклади подано на рис.2.1.

Рисунок 2.1 – Приклади літерних позначень

Позначення електричних контактів будують із комбінації літер і цифр. Позначення контакта повинно відповідати його маркуванню на об’єкті. Якщо позначення контактам надається під час розробки об’єкта, їх позначають номерами (наприклад, 3.L01 – схема 3, перший лист).

Позначення кіл в електричних схемах. ГОСТ 2.709-89 надає правила позначення силових кіл, кіл керування, захисту, сигналізації і вимірювання для всіх галузів промисловості та енергетичних споруд. Для позначення використовують прописні літери латинської абетки і арабські цифри. Літери і цифри виконують одним розміром шрифту.

Силові змінного струму прийнято позначати L1,L2,L3 і далі числа. Наприклад, ділянка кола першої фази L1 позначається L11,L12,L13 і т.д., другої фази L2 – L21,L22,L23 і т.д., третьої фази L3 – L31,L32,L33 (див. рис. 2.2)

Рисунок 2.2 – Приклад літерних позначень ділянок електричних кіл

Дозволяється позначення фаз літерами А,В,С, якщо це не призведе до помилкового підключення.

Силові кола постійного струму позначають так: ділянки кіл додатної полярності позначають непарними числами, від’ємної полярності – парними числами. Вхідні і вихідні ділянки кола позначають з вказівкою полярності “L+” і “L-”. Дозволяється застосовувати тільки знаки “+” і “-”. Середній провідник позначають літерою М. Дозволяється позначення кіл виконувати послідовними числами (див. рис. 2.3).

Кола керування, захисту, сигналізації автоматики і вимірювання позначають послідовними числами в межах виробу.

Рисунок 2.3 – Приклади літерних і цифрових позначень кіл постійного струму

Дозволяється в позначення кола включати позначення, що характеризують функціональне призначення кола. В цьому випадку послідовність чисел дозволяється встановлювати в межах функціонального ланцюга (див. рис. 2.4).

Рисунок 2.4 – Приклади літерних позначень кіл керування

Текстова частина електротехнічного проекту складається із пояснювальної записки (ПЗ), зміст і обсяг якої визначається об’ємом проекту та його призначенням. Наприклад, ПЗ дипломного проекту містить:

  • титульний аркуш;

  • завдання на проектування;

  • реферат;

  • зміст;

  • перелік основних позначень і скорочень;

  • вступ;

  • основна частина;

  • висновки;

  • перелік посилань на джерела;

  • додатки;

  • бібліографічна довідка.

Пояснювальна записка виконується на форматі А4 (ГОСТ 2.301) білого паперу. Основний шрифт 14, для позначення назви розділів жирний 16 шрифт. Зміст розміщують після реферату. Всі аркуші основної частини проекту повинні мати маленький штамп, а на першому аркуші змісту, повинен розміщуватись великий штамп для текстових документів (див. рис. 2.5 та рис. 2.6). Заповнення граф великого і малого штампів для текстової частини проекту проводиться так:

1-назва теми проекту;

2-шрифт (наприклад: ДП.ЕП – 12.00.00.000 ПЗ);

4-для документів навчального процесу літера Н;

7-порядковий номер аркуша;

8-кількість аркушів у документі;

9-скорочена назва технічного університету та шифр групи (наприклад, ІФНТУНГ, ЕТ-07-1).

Графи: “Розроб.”, “Перев.”, “Н.Контр.”, (10) заповнюються як у великому штампі для графічної частини проекту.

Проектування неіснуючих електротехнічних об’єктів, як правило, починається з абстрактного проектування, що містить функціонально-самостійні ділянки (ФСД) “живлення - Ж”, “розподіл - Р”, “споживання - С”. Кожна ФСД реалізується через певні функції. Отже ФСД – Ж реалізується через функції – увімкнення (вимкнення), з’єднання (роз’єднання), передача, трансформування. Наприклад, ФСД “живлення – Ж1”, що на абстрактній схемі позначається умовно Ж1, реалізується на принциповій електричній схемі за допомогою таких елементів: вимикачів, роз’єднувачів, кабельної або повітряної лінії

Рисунок 2.5 – Малий штамп текстової частини проекту

Рисунок 2.6 – Великий штамп текстової частини проекту

електропередавання трансформатора (дво- або триобмоткового) (див. рис.2.7); ФСД “розподіл Р1”, що умовно на абстрактній схемі позначається - Р1, реалізується за допомогою збірної шини (системи збірних шин або секції збірної шини) (див. рис. 2.8); ФСД “споживання С1”, що на абстрактній схемі умовно позначається С, реалізується за допомогою вимикачів, роз’єднувачів, кабельних або повітряних ліній електропередавання та електроприводу, що містить електричний двигун та робочий механізм (див. рис. 2.9).

Рисунок 2.7 – Приклади практичної реалізації ФСД “живлення” на принциповій електричній схемі

Рисунок 2.8 – Приклади практичної реалізації ФСД “розподіл” на принциповій електричній схемі

Рисунок 2.9 – Приклади практичної реалізації ФСД “споживання” на принциповій електричній схемі