3. Культура невербального спілкування.

Важливим елементом іміджу є невербальне спілкування, про що вже ми зазначали вище. Розглянемо докладно невербальні засоби. Скористуємось схемою О.Кузнецової. Ця схема свідчить про широку палітру засобів вираження людиною свого ставлення, і керівник мусить працювати над розширенням і вдосконаленням репертуару впливу невербальними засобами. Звісно, не всі вони рівнозначні, проте кожен із них «зчитується» підлеглими, посилюючи або нейтралізуючи враження від слів керівника.

Дослідження засвідчують, що невербальні засоби, зокрема жест, можуть мати більшу вагу у спілкуванні, ніж слово. Так, коли ви висловлюєте слова подяки і водночас супроводжуєте висловлювання жестом негативної оцінки (похитування головою), то 85% сприймуть цю інформацію за змістом жесту, а не слова. Отже, до зовнішньої техніки керівник мусить бути дуже уважним. Розглянемо деякі з її елементів.

Жест керівника мусить бути органічним і стриманим, без різких широких вимахів і гострих кутів. Перевага віддається округлій і скупій жестикуляції. Пригадаємо, що жести бувають описовими та психологічними; відкритими та закритими. Варто звернути увагу і на такі поради: близько 90% жестів слід робити вище пояса, бо жести, зроблені руками нижче пояса, нерідко мають значення невпевненості, невдачі. Лікті не повинні триматися ближче, ніж за 3 см від корпуса. Менша відстань символізуватиме нікчемність і слабкість авторитету.

Правильно обрані поза та жести можуть впливати на результат розмови або переговорів. Не варто розмахувати руками, метушливо поправляти щось у своєму одязі, зачісці, часто дивитися на годинник, діставати з кишень різні предмети (записник, ручку тощо), тим самим підкреслюючи свою невпевненість, знервованість. Слід пам'ятати, що, скажімо, жест запрошення, позбавлений слів, означає наказ, а той, що супроводжується словами, - запрошення. Можна навчитися розпізнавати жестикуляцію, щирі ц нещирі жести, визначати за ними, по-дружньому чи вороже ставиться до вас співрозмовник. При цьому важливо не забувати, що такі самі спостереження ведуться і за вашою поведінкою.

Коли співрозмовник енергійно жестикулює, дуже близько підходить до вас, він вторгається у ваш простір і викликає неприємні відчуття. Це притаманно переважно особам владним і рішучим, а врівноважена, стримана людина таких ситуацій не допускає. Відстань, на яку можна наближатися до співрозмовника, визначається правилами етикету і залежить від характеру взаємин. Близьким людям можна навіть обнятися при всіх, а діловим партнерам краще розмовляти, перебуваючи на відстані витягнутих рук.

Найвиразнішими на обличчі людини є очі. «Порожні очі - дзеркало порожньої душі» (К.Станіславський). Керівнику слід уважно вивчати можливості свого обличчя, виробити вміння користуватися виразним поглядом, уникати надмірної динамічності м'язів обличчя та очей («бігаючі очі»), а також і неживої статичності («кам'яне обличчя»).

Широкий діапазон почуттів виражає посмішка, що свідчить про духовне здоров'я і моральну силу особистості.

Як саме досягти зовнішньої виразності? Існують такі шляхи:

- навчитися диференціювати й адекватно інтерпретувати невербальну поведінку інших людей, розвивати вміння «читати обличчя», розуміти мову тіла, часу, простору у спілкуванні;

- прагнути розширити особистий діапазон різник засобів шляхом тренувальних вправ (розвиток постави, ходи, міміки, візуального контакту, організація простору) і самоконтролю зовнішньої техніки;

- домагатися того, щоб використання зовнішньої техніки відбувалося органічно з внутрішнім переживанням, як логічне продовження думки і почуття керівника.