Розділ 1: Психологія пізнання і навчання |
11 клас. Уроки психології |
Розділ 1. Психологія пізнання і навчання
Урок № 1
Тема: «Наука психологія. Основні психічні процеси»
Психологія як наука: предмет та об’єкт вивчення
Психологія – наука, яка вивчає факти, закономірності і механізми психіки, як відображеного мозку людини образу дійсності, за допомогою якого відбувається управління діяльності людини.
Психологія з грецької мови означає «душа» - наука про душу людини.
Психіка – засіб орієнтування в оточуючому світі, є регулятором поведінки.
Предмет вивчення психології – закономірності розвитку і проявів психічних явищ та їх механізми.
Об’єкт вивчення – психіка людини.
Завдання психології:
Вивчити умови і основні закономірності формування особистості, засоби впливу на особистість, можливість нею керувати;
Вивчити можливості щодо засвоєння людиною знань;
Вивчення психологічних передумов підвищення продуктивності праці;
Визначення індивідуальних підходів до людини, закономірностей та умов підвищення ефективності навчання та виховання.
Психічне життя людини складається:
-
Пізнавальна діяльність – сприймання, відчуття, пам'ять, мислення, уява, увага;
Емоційно-вольова сфера – емоції, почуття, воля;
Індивідуально – психологічні властивості – характер, здібності, темперамент;
Спонуки до активності – потреби, інтерес, ідеали;
Психічні стани – байдужість, радість.
Зв'язок психології з іншими науками.
Галузі психологічної науки
Методи дослідження у психології – це ті прийоми та засоби, за допомогою яких вчені отримують достовірні відомості, що використовуються для побудови наукових теорій та вироблення практичних рекомендацій.
Методи:
Спостереження (зовнішнє – пряме за сторони; внутрішнє – самоспостереження; вільне – без встановлених рамок, програм; стандартизоване – має чіткий план; включене – дослідник є учасником)
Експеримент (лабораторний, природний);
Психологічні тести (інтелекту, креативності, особистості);
Опитування (бесіда та анкетування);
Метод вивчення продуктів діяльності (малюнки, письмові твори, технічні поробки, аплікації).
Основні психічні процеси:
Урок № 2
Тема: «пам'ять ЯК ПСИХІЧНИЙ ПРОЦЕС»
(лабораторна робота)
Пам'ять – пізнавальний процес, який полягає у запам’ятовуванні, зберіганні, відтворенні та наступному забуванні людиною її попереднього життєвого досвіду.
Без процесу пам’яті ми б не змогли орієнтуватися у навколишньому світі, поєднувати минуле та теперішнє, здобувати необхідні для діяльності та життя навички, знання.
Процеси пам’яті (схема, таблиця)
Процес пам’яті |
Визначення |
Види/ форми/ особливості |
Запам’ятовування |
Процес пам’яті, основою якого є утворення і закріплення тимчасових нервових зв’язків. |
Мимовільне, довільне, механічне, смислове |
Зберігання |
Фіксація інфо у головному мозку |
|
Відтворення |
Процес пам’яті, основою якого є активізація раніше утворених тимчасових нервових зв’язків у корі великих півкуль головного мозку |
Впізнавання – виникає при повторному сприйманні об’єктів. Згадування – відбувається без повторного сприймання об’єкту. Пригадування – потреба у ньому виникає тоді, коли в потрібний час не вдається пригадати потрібне. Спогади – зібрані в часі та просторі відтворення образів минулого. |
Забування |
Виявляється в тому, що втрачається чіткість запам’ятованого, зменшується його обсяг, виникають помилки у відтворенні. Це функція часу. |
Причини забування:
|
Види пам’яті (таблиця)
Критерій класифікації |
Види |
Залежно від того, що запам’ятовується |
Образна: слухова, зорова, дотикова |
Словесно-логічна: думки, поняття, судження |
|
Рухова |
|
Емоційна: емоції, настрої, почуття |
|
Залежно від характеру перебігу процесів пам’яті |
Мимовільна – не ставиться мети запам’ятати, зусилля при цьому не докладаються |
Довільна – ставиться мета і докладаються зусилля, щоб запам’ятати і відтворити. |
|
За тривалістю утримання інформації |
Короткочасна – швидке запам’ятовування, відтворення, нетривале зберігання |
Довготривала – тривале збереження і наступне використання заученого практично |
|
Оперативна – запам’ятовування і відтворення оперативної інформації, потрібної для використання в поточній діяльності. |
Індивідуальні особливості пам’яті (схема)
Урок № 3
Тема: «УВАГА ЯК ПСИХІЧНИЙ ПРОЦЕС»
Увага – особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості та зосередженості свідомості на значущих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях.
Важлива закономірність уваги – вибірковість – людина, зосереджуючись на одному, не помічає іншого.
Уважність – здатність людини довільно спрямовувати увагу на певні об’єкти.
Види уваги (схема)
Основні форми уваги (схема)
Властивості уваги
Урок № 4
Тема: «мислення ЯК ПСИХІЧНИЙ ПРОЦЕС»
(практична робота)
«Я мислю, а отже існую!»
Рене Декарт
М ислення – процес опосередкованого і узагальненого відображення людиною предметів та явищ об’єктивної дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях.
Знаменитий Шерлок Холмс за допомогою метода дедукції до дрібних деталей відтворював картину злочинів, свідком яких він сам не був, застосовуючи також спостереження, зіставленням, порівнянням, узагальненням і в короткі терміни безпомилково їх розкривав. Артур Конан Дойл, який створив Холмса, використовував дійсні факти, закони людського мислення.
Розумові дії – це дії з об’єктами, відображеними в образах, узагальненнях і поняттях про них.