Дитина від 1,5 до 4 років протягом доби харчується:

1. Через кожні 3,5 години

2. через кожні 4 години

3. через кожні 4,5 години

4. через різні проміжки

Добова потреба в білках дитини від 1 до 4 років становить:

1. 3 г/кг

2. 4 г/кг

3. 5 г/кг

4. 6 г/кг

Добова потреба в жирах дитини від 1 до 4 років становить:

1. 4 г/кг

2. 5 г/кг

3. 6 г/кг

4. 6,5 г/кг

Добова потреба у вуглеводах дитини від 1 до 4 років становить:

1. 11 г/кг

2. 13 г/кг

3. 14 г/кг

4. 16 г/кг

Співвідношення між основними харчовими інгредієнтами в добовому раціоні дитини від 1 до 4 років становить:

1. 1:1:4

2. 1:2:3

3. 1:2:4

4. 1:1:3

Добовий об’єм їжі дитини від 1 до 1,5 років становить:

1. не більше 1000 мл

2. 1100-1200 мл

3. 1300-1600 мл

4. 1700-2000 мл

Добовий об’єм їжі дитини від 1,5 до 4 років становить:

1. Не більше 1000 мл

2. 1100-1200 мл

3. 1300-1600 мл

4. 1700-2000 мл

Добова енергетична цінність їжі для дитини від 1 до 4 років становить близько (ккал):

1. 1000

2. 1500

3. 2000

4. 2500

Енергетична цінність обіду для дитини від 1 до 4 років становить близько (у %):

1. 10-15

2. 15-20

3. 20-25

4. 30-40

До фаз лактації відносяться:

1. гемопоез

2. мамогенез

3. лактогенез

4. фаза автоматизму

До фаз лактації відносяться:

1. Мамогенез

2. лактогенез

3. лактоферез

4. галактопоез

Розвиток та диференціювання молочної залози відбувається під час:

1. галактопоезу

2. мамогенезу

3. фази автоматизму

4. лактогенезу

Під час мамогенезу відбувається:

1. гіпертрофія паренхіми молочної залози

2. спорожнення ацинусів

3. трансформація епітеліальних клітин в ацинуси

4. виділення молока

Під час мамогенезу відбувається:

1. спорожнення альвеол і перехід секрету в молочні ходи

2. подовження каналів екскреторної протоки

3. дихотомічний поділ каналів екскреторної протоки

4. утворення молока епітеліальними клітинами

Під час фази автоматизму функціонування молочної залози відбувається:

1. секреція молока

2. гіпертрофія паренхіми молочної залози

3. виділення молока

4. подовження каналів екскреторної протоки

У регуляції фази мамогенезу першочергову роль відіграє:

1. акт смоктання

2. прогестерон

3. естрогени

4. пролактин

У регуляції фази лактогенезу першочергову роль відіграє:

1. пролактин

2. акт смоктання

3. прогестерон

4. естрогени

Пролактин впливає на:

1. гіпертрофія паренхіми молочної залози

2. секрецію клітин ацинусів молочної залози

3. трансформація епітеліальних клітин в ацинуси

4. дихотомічний поділ каналів екскреторної протоки

У регуляції фази автоматизму функціонування молочної залози першочергову роль відіграє:

1. пролактин

2. рефлекторний вплив акту смоктання

3. прогестерон

4. естрогени

Мамогенез відбувається:

1. протягом перших 2-3 місяців вагітності

2. з 4-го місяця вагітності

3. в перші 24-48 годин після пологів

4. на другому тижні після пологів

Лактогенез починається:

1. на другому тижні після пологів

2. з 4-го місяця вагітності

3. в перші 24-48 годин після пологів

4. протягом перших 2-3 місяців вагітності

Фаза автоматизму функціонування молочної залози настає:

1. протягом перших 2-3 місяців вагітності

2. з 4-го місяця вагітності

3. з 8-го місяця вагітності

4. після пологів

Ознаки задовільної лактації:

1. виражена пігментація ареоли навколо соска

2. втягнутий сосок

3. температура шкіри під молочною залозою вища, ніж в аксілярній ямці

4. температура шкіри під молочною залозою нижча, ніж в аксілярній ямці

Ознаки задовільної лактації:

1. великий розмір молочних залоз

2. добре пальпуються молочні дольки

3. добре виражена венозна сітка

4. після годування при легкому зціджуванні молоко витікає цівками

Лактаційна криза – це

1. порушення секреторної функції молочних залоз

2. фізіологічне тимчасове зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці

3. мимовільне виділення молока з|із| молочних залоз

4. патологічне зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці

Лактаційна криза виникає після пологів:

1. на 2-му місяці

2. на 4-му місяці

3. на 6-му місяці

4. на 8-му місяці

Лактаційна криза зумовлена:

1. збільшенням потреб дитини у молоці

2. стресовими факторами

3. післяпологовими гормональними змінами у матері

4. ендокринологічними захворюваннями матері

Голодна криза  це

1. фізіологічне тимчасове зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці у порівнянні з підвищеною потребою дитини у ньому

2. порушення секреторної функції молочних залоз

3. патологічне зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці

4. мимовільне виділення молока з|із| молочних залоз

Голодна криза виникає:

1. на 1, 5, 10-му місяцях лактації

2. на 3, 7, 12-му місяцях лактації

3. на 5, 9, 11-му місяцях лактації

4. на 7, 10, 12-му місяцях лактації

Голодна криза зумовлена:

1. ендокринологічними захворюваннями матері

2. післяпологовими гормональними змінами у матері

3. збільшенням потреб дитини у молоці

4. стресовими факторами

Галакторрея – це

1. патологічне зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці

2. фізіологічне тимчасове зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці

3. порушення секреторної функції молочних залоз

4. мимовільне виділення молока з|із| молочних залоз

Гіпогалактія  це

1. фізіологічне тимчасове зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці

2. порушення секреторної функції молочних залоз

3. патологічне зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці

4. мимовільне виділення молока з|із| молочних залоз

Гіпогалактія буває:

1. рання

2. пізня

3. компенсована

4. некомпенсована

Гіпогалактія буває:

1. компенсована

2. декомпенсована

3. первинна

4. вторинна

Рання гіпогалактія виникає:

1. у перші 10 днів після|потім| пологів

2. у період з 10 по 20 день після|потім| пологів

3. у період з 20 по 30 день після|потім| пологів

4. на 2-му місяці життя дитини

Пізня гіпогалактія виникає:

1. відразу після пологів

2. на першому тижні після|потім| пологів

3. у перші 10 днів після|потім| пологів

4. після 10-го дня після|потім| пологів

Первинна гіпогалактія виникає через:

1. нейро-ендокринні захворювання жінки-годувальниці

2. інфантилізм молочної залози

3. недотримання режиму відпочинку жінкою-годувальницею

4. стресові фактори

Вторинна гіпогалактія виникає через:

1. ендокринні захворювання жінки-годувальниці

2. галакторею

3. недотримання режиму відпочинку жінкою-годувальницею

4. стресові фактори

Вторинна гіпогалактія виникає через:

1. нераціональне харчування жінки-годувальниці

2. мастит та інші захворювання жінки-годувальниці під час лактації

3. інфантилізм молочної залози

4. порушення правил вигодовування

Агалактія– це

1. відсутність молока в молочних залозах

2. патологічне зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці

3. мимовільне виділення молока з|із| молочних залоз

4. фізіологічне тимчасове зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці

І-ий ступінь|міра| гіпогалактії  це дефіцит молока від добової потреби:

1. до 25 %

2. до 40 %

3. до 50 %

4. до 75 %

ІІ-ий ступінь|міра| гіпогалактії  це дефіцит молока від добової потреби:

1. 10  20 %

2. 15  25 %

3. 26 %  50 %

4. 51 %  75 %

ІІІ-ий ступінь|міра| гіпогалактії  це дефіцит молока від добової потреби:

1. 10  20 %

2. 20  40 %

3. 26 %  50 %

4. 51 %  75 %

ІY-ий ступінь|міра| гіпогалактії  це дефіцит молока від добової потреби:

1. більше 85 %

2. більше 75 %

3. більше 65 %

4. більше 50 %

Для подолання|здолання| лактаційної кризи необхідно:

1. догодовувати дитину|дитяти| сумішшю

2. збільшити кількість прикладань дитини до грудей до 10-12 разів на добу

3. припинити годування вночі

4. надати матері фізичний та психологічний спокій

Для подолання|здолання| лактаційної кризи необхідно:

1. збільшити інтервали між годуваннями до 4-4,5 години

2. обов’язково годувати дитину вночі

3. скоротити кількість годувань до 5-6 разів на добу

4. прикладати малюка до обох грудей на кожне годування

Для профілактики гіпогалактії необхідно:

1. виявляти та лікувати ендокринні захворювання у дівчаток

2. скоротити кількість годувань до 5-6 разів на добу

3. дотримуватись режиму відпочинку вагітної та годувальниці

4. дотримуватись раціонального харчування вагітної та годувальниці

Для профілактики гіпогалактії необхідно:

1. проводити профілактику ускладнень вагітності

2. проводити профілактику ускладнення пологів

3. догодовувати дитину|дитяти| сумішшю

4. уникати психоемоційних перевантажень

Для профілактики гіпогалактії необхідно:

1. дотримуватись ритмічного прикладання дитини до грудей

2. повністю спорожнювати грудь після годування

3. раннє прикладання дитини до груді

4. вживати багато їжі та питва

Які показання для переводу дитини на штучне вигодовування?

1. гіпогалактія

2. лактаційна криза

3. прийом матір’ю цитостатиків

4. гострі психічні захворювання (шизофренія, післяпологовий психоз)

Які показання для переводу дитини на штучне вигодовування?

1. агалактія

2. компенсовані хронічні захворювання матері

3. відкрита форма туберкульозу у матері

4. гостре респіраторне захворювання у дитини

Які показання для переводу дитини на штучне вигодовування?

1. декомпенсовані хронічні захворювання матері

2. гостре респіраторне захворювання у матері

3. злоякісні пухлини у матері

4. тріщини соска

Які показання для переводу дитини на штучне вигодовування?

1. Компенсовані хронічні захворювання матері

2. особливо небезпечні захворювання у матері (натуральна віспа, правець)

3. неповноцінний склад жіночого молока у матері

4. фенілкетонурія у дитини

До абсолютних протипоказань до вигодовування груддю з боку матері належать:

1. застій молока

2. ниркова недостатність

3. гіпогалактія

4. гострі психічні захворювання (післяпологовий психоз, шизофренія)

До абсолютних протипоказань до вигодовування груддю з боку матері належать:

1. декомпенсовані стани

2. тріщини соска

3. злоякісні захворювання

4. прийом цитостатиків

До абсолютних протипоказань до вигодовування груддю з боку дитини належать:

1. важка пологова травма

2. неправильна форма сосків у матері

3. порушення мозкового кровообігу

4. гострі респіраторні захворювання у малюка

До абсолютних протипоказань до вигодовування груддю з боку дитини належать:

1. нежить у дитини

2. глибока недоношеність

3. пліснявиця

4. фенілкетонурія

До труднощів при вигодовуванні груддю з боку дитини належать:

1. Глибока недоношеність

2. коротка вуздечка язика у малюка

3. нежить у дитини

4. порушення мозкового кровообігу у дитини

До труднощів при вигодовуванні груддю з боку дитини належать:

1. незрощення губи та твердого піднебіння у новонародженого

2. пліснявка у дитини

3. ниркова недостатність матері

4. злоякісні захворювання матері

До труднощів при вигодовуванні груддю з боку матері належать:

1. Застій молока

2. неправильна форма сосків

3. тріщини соска

4. прийом цитостатиків матір’ю

Які показання для переводу дитини на змішане вигодовування?

1. Компенсовані хронічні захворювання матері

2. відкрита форма туберкульозу

3. гіпогалактія

4. гостре респіраторне захворювання у дитини

Які показання для переводу дитини на змішане вигодовування?

1. Декомпенсовані хронічні захворювання матері

2. особливо небезпечні захворювання у матері (натуральна віспа, правець)

3. неповноцінний склад жіночого молока у матері

4. соціальні умови (мати працює, студентка)

Добова калорійність раціону жінки-|годувальниці повинна| бути:

1. 1500-2000 ккал

2. 2500-2700 ккал

3. 3100-3200 ккал

4. 3500-4000 ккал

Питний режим жінки-годувальниці має становити близько:

1. 1 л/добу

2. 2 л/добу

3. 3 л/добу

4. 4 л/добу

У раціоні харчування жінки-годувальниці молока має бути:

1. більше 1 л/добу

2. не більше 1 л/добу

3. більше 600 мл/добу

4. не більше 600 мл/добу

У раціоні харчування жінки-годувальниці білка має бути:

1. 110-115 г/добу

2. 150-200 г/добу

3. 50-75 г/добу

4. 300-400 г/добу

У раціоні харчування жінки-годувальниці жирів має бути близько:

1. 100 Г/добу

2. 200 г/добу

3. 300 г/добу

4. 400 г/добу

У раціоні харчування жінки-годувальниці вуглеводів має бути:

1. 100-150 г/добу

2. 250-300 г/добу

3. 300-400 г/добу

4. 450-500 г/добу

Жири жіночого молока на відміну від коров’ячого мають:

1. високий ступінь дисперсності

2. низький вміст ненасичених жирних кислот

3. всмоктуються на 90-95%

4. низький вміст насичених жирних кислот

Особливості жирів жіночого молока:

1. мають високий вміст ненасичених жирних кислот

2. мають високий вміст насичених жирних кислот

3. мають високий вміст тригліцеридів

4. мають високий вміст ессенціальних жирних кислот

Особливості жирів жіночого молока:

1. мають високий вміст фосфатидів

2. мають високий вміст насичених жирних кислоти

3. мають високий вміст ліноленової кислоти

4. мають високий вміст арахідонової кислоти

Ліпаза в ранньому грудному віці переважно:

1. надходить з молоком матері

2. секретується підшлунковою залозою

3. секретується слинними залозами

4. відсутня взагалі

Вуглеводи жіночого молока представлені:

1. α-лактозою

2. β-лактозою

3. глюкозою

4. целюлозою

β-лактоза жіночого молока :

1. стимулює ріст біфідум-флори

2. стимулює синтез вітамінів групи В

3. забезпечує слабко-кисле середовище в товстому кишечнику

4. забезпечує лужне середовище в товстому кишечнику

Слабко-кисле середовище в товстому кишечнику забезпечується:

1. β-лактозою

2. α-лактозою

3. глюкозою

4. сахарозою

Білки жіночого молока представлені переважно:

1. глобулінами

2. казеїногеном

3. альбумінами

4. фібриногеном

Особливості білків жіночого молока:

1. ідентичні білкам сироватки крові

2. великодисперсні

3. високомолекулярні

4. дрібнодисперсні

Особливості білків жіночого молока:

1. містять набір всіх незамінних амінокислот

2. високомолекулярні

3. містять таурин

4. містять велику кількість імуноглобуліну А

Співвідношення між альбуміно-глобуліновою фракцією і казеїногеном у жіночому молоці:

1. 3:1

2. 1:3

3. 4:1

4. 1:4

Співвідношення між альбуміно-глобуліновою фракцією і казеїногеном у коров’ячому молоці:

1. 4:1

2. 1:4

3. 2:1

4. 1:2

Осмолярність жіночого молока:

1. 200-250 мОсм/л

2. 260-270 мОсм/л

3. 300-320 мОсм/л

4. 350-400 мОсм/л

Осмолярність коров’ячого молока:

1. вища, ніж жіночого

2. нижча, ніж жіночого

3. така, як жіночого

Таурин, який містить жіноче молоко:

1. сприяє розвитку головного мозку дитини

2. стимулює синтез вітамінів групи В

3. стимулює ріст біфідум-флори

4. сприяє формуванню сітчатки ока дитини

У жіночому молоці міститься більше, ніж у коров’ячому:

1. вітаміну С

2. вітамінів групи В

3. водорозчинних вітамінів загалом

4. жиророзчинних вітамінів загалом

Вітамін D жіночого молока порівняно з коров’ячим:

1. міститься в більшій кількості

2. міститься в меншій кількості

3. більш активний

4. менш активний

Співвідношення між кальцієм і фосфором у жіночому молоці:

1. 4:1

2. 1:4

3. 2:1

4. 1:2

Співвідношення між кальцієм і фосфором у коров’ячому молоці:

1. 4:1

2. 1:4

3. 2:1

4. 1:1

Резорбція заліза жіночого молока:

1. більша, ніж коров’ячого

2. менша, ніж коров’ячого

3. така, як коров’ячого

Кількість білків, яку в середньому містить зріле жіноче молоко (г/100 мл):

1. 1,1-1,5

2. 2,4-2,8

3. 3,2-3,5

4. 3,5-4,5

Кількість білків, яку в середньому містить коров’яче молоко (г/100 мл):

1. 1,1-1,5

2. 2,2-2,4

3. 2,8-3,5

4. 3,5-4,5

Кількість жирів, яку в середньому містить зріле жіноче молоко (г/100 мл):

1. 1,5

2. 2,4

3. 3,5

4. 5,5

Кількість жирів, яку в середньому містить коров’яче молоко (г/100 мл):

1. 1,5

2. 2,4

3. 3,5

4. 5,5

Кількість вуглеводів, яку в середньому містить зріле жіноче молоко (г/100 мл):

1. 2,8

2. 3,5

3. 4,8

4. 7,0

Кількість вуглеводів, яку в середньому містить коров’яче молоко (г/100 мл):

1. 4,5-4,8

2. 3,5-3,2

3. 2,2-2,4

4. 1,1-1,5

Середня калорійність 1 літра жіночого молока (ккал):

1. 500

2. 600

3. 700

4. 800

Середня калорійність 1 літра коров’ячого молока (ккал):

1. 500

2. 600

3. 700

4. 800

Молозиво виділяється:

1. в перші 2-3 доби після пологів

2. з 4-5 доби після пологів

3. з 2-3 тижня після пологів

4. на початку кожного годування

Перехідне молоко виділяється:

1. В перші 2-3 доби після пологів

2. з 4-5 доби після пологів

3. з 2-3 тижня після пологів

4. на початку кожного годування

Особливості молозива (у порівнянні з іншими видами грудного молока):

1. містить найбільше білка

2. має найвищу калорійність

3. містить найбільше жирів

4. містить найбільше вуглеводів

Особливості молозива (у порівнянні з іншими видами грудного молока):

1. містить найменше білка

2. має найнижчу калорійність

3. містить найменше жирів

4. містить найменше вуглеводів

Раннє грудне молоко виділяється:

1. перші 2-3 доби після народження дитини

2. перші 10 діб після народження дитини

3. на початку годування груддю

4. вранці з 6 до 9 години

Пізнє грудне молоко виділяється:

1. наприкінці годування груддю

2. після 2-3 доби після народження дитини

3. після 10 діб після народження дитини

4. ввечері з 21 до 24 години

Особливості раннього грудного молока:

1. містить велику кількість білка

2. містить велику кількість вуглеводів

3. містить велику кількість води

4. містить велику кількість жирів

Особливості пізнього грудного молока:

1. Містить велику кількість білка

2. містить велику кількість вуглеводів

3. містить велику кількість жирів

4. містить велику кількість води

Необхідна кількість ккал на кг маси тіла дитині до 3-х місяців становить:

1. 100

2. 110

3. 120

4. 130

Необхідна кількість ккал на кг маси тіла дитині з 3-х до 6-ти місяців становить:

1. 120

2. 115

3. 110

4. 100

Необхідна кількість ккал на кг маси тіла дитині з 6-ти до 9-ти місяців становить:

1. 130

2. 120

3. 115

4. 110

Необхідна кількість ккал на кг маси тіла дитині з 9-ти місяців до 1-го року становить:

1. 120

2. 115

3. 110

4. 100

Формула Тура, якщо маса тіла новонародженого менше від 3200 г:

1. V = n∙60

2. V = n∙70

3. V = n∙80

4. V = n∙90

Формула Тура, якщо маса тіла новонародженого більше за 3200 г:

1. V = n∙60

2. V = n∙70

3. V = n∙80

4. V = n∙90

На одне годування дитина віком до 10 діб має отримати їжі:

1. V = n∙5

2. V = n∙10

3. V = n∙15

4. V = n∙20

Максимальна добова кількість їжі, яку може отримати дитина першого року життя, становить:

1. 800 мл

2. 900 мл

3. 1000 мл

4. 1200 мл

Дитина віком від 10 діб до 2-х місяців має отримати на добу кількість їжі, яка ставить від її маси тіла:

1. 1/5

2. 1/6

3. 1/7

4. 1/8