- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1 «Випробування низьковипалених гіпсових в`яжучих»
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •1.1. Визначення стандартної консистенції (нормальної густоти) гіпсового тіста
- •1.2. Визначення термінів тужавіння гіпсового в’яжучого
- •1.3. Визначення границі міцності зразків-балочок
- •1.4. Визначення тонини розмелення гіпсу
- •Висновки
- •Запитання для самостійної роботи
- •Порядок виконання роботи
- •2.1. Одержання будівельного гіпсу
- •2.2.Одержання високоміцного гіпсу
- •2.3. Одержання ангідритового цементу
- •2.4. Одержання естріх-гіпсу
- •2.5. Ідентифікація одержаних в’яжучих
- •2.6. Вивчення властивостей одержаних в’яжучих
- •Висновки
- •Запитання до самостійної роботи
- •Порядок виконання роботи
- •3.2. Визначення температури та часу гасіння вапна
- •3.3. Визначення вмісту непогашених зерен.
- •Висновки
- •Запитання до самостійної роботи
- •Список літератури
- •Лабораторна робота №4
- •1. Вивчення властивостей портландцементу
- •Загальні вимоги
- •4.1.Визначення тонини помолу цементу
- •4.2. Визначення нормальної густини цементного тіста
- •4.3. Визначення строків тужавіння цементу
- •4.4. Активність цементу
- •4.5. Визначення рівномірності зміни об'єму
- •Лабораторна робота №5 «Дослідження впливу хімічних додатків на властивості портландцементу»
- •Теоретична частина
- •Хід виконання роботи
- •5.1. Визначення впливу кількості хімічних додатків на водопотребу портландцементу
- •5.2. Визначення впливу хімічних додатків на кінетику тужавіння цементного тіста
- •В5.3. Визначення впливу кількості хімічних додатків на міцність портландцементу
- •В5.4. Визначення пластифікуючої дії хімічних додатків
- •Висновки
- •Приклади розрахунку кількості хімічних додатків
- •Література
Хід виконання роботи
Вид додатків та їх кількість, а також особливості виконання роботи в залежності від класу додадків для кожної підгрупи студентів визначає викладач.
З метою економії матеріалів та зменшення трудоємності робіт дослідження виконуються на малих зразках. Одержані результати дозволяють проводити порівняльний аналіз впливу хімічних додатків на властивості цементу.
Ефективність дії хімічних додатків на різні портландцементи не є однаковою та залежить від мінералогічного складу клінкеру, наявності активних мінеральних додатків і їх виду, тонини помелу цементу, умов тверднення та інших факторів. Так, наприклад, при високому вмісті швидкотверднучих мінералів C3S і C3A, та високій тонині помелу цементу необхідно вводити меншу кількість додатків – прискорювачів тверднення, але кількість пластифікуючих додатків в цьому випадку має бути більшою, ніж у випадку низькоалюмінатних, белітових та грубомелених цементів.
Теоретично визначити оптимальну кількість додатків в залежності від перелічених факторів неможливо, тому в кожному конкретному випадку необхідно робити експериментальні підбори складів, попередньо підрахувавши кількість додатку, яку треба ввести до цементу в залежності від її виду. Приклади розрахунку наведені в доповненні [1].
Ефективність досліджуваного додатку, його вплив на ті чи інші властивості портландцементу визначають шляхом порівняння властивостей з додатком та без нього /контрольного складу/. При необхідності визначити оптимальну кількість додатку порівнюють склади з різною кількістю додатку між собою і з контрольним складом.
5.1. Визначення впливу кількості хімічних додатків на водопотребу портландцементу
Мірою водопотреби цементу є його нормальна густота, яку визначають за допомогою приладу Віка шляхом занурення пестика в кільце, заповнене тістом. Нормальній густоті цементного тіста відповідає така його консистенція, коли пестик приладу не доходить до пластинки, розміщеної під кільцем, згідно із стандартом, на 5…7 мм, щоб не відходити від вимог стандарту, при випробуванні можна працювати з кільцем меншого діаметру, але стандартної висоти 40± 5 мм. Це дозволяє використовувати не зменшений прилад Віка із стандартною масою робочої частини /стержень+ пестик + вантажик/.
Визначення починають із цементного тіста без додатків /контрольний склад/. Після ретельного, протягом 5 хв., перемішування його в один прийом вкладають в кільце приладу Віка, струшують 6-7 разів і зарівнюють поверхню. Після цього, попередньо перевіривши нульовий показ приладу, підводять пестик до поверхні тіста, відпускають стопорний гвинт і дають пестику можливість вільно опускатись в тісто. Через 30 сек відраховують глибину занурення по шкалі. При відхиленнях її в той чи інший бік, змінюючи кількість води замішування, добиваються консистенції, що відповідає нормальній густоті. Розрахунок ведуть за формулою:
НГ = В/Ц * 100 , %, де
В- кількість води замішування, мл; Ц – наважка цементу, г.
Визначивши нормальну густоту контрольного складу, враховують характер досліджуваного додатку та відповідно коректують кількість води замішування. Наприклад, при дослідженні впливу пластифікуючих додатків, їх кількість необхідно зменшити на 10…20%. Певну кількість додатку вводять в цементне тісто з водою замішування згідно з проведеним попередньо розрахунком /додаток 1/. Після цього приступають до послідовного визначення нормальної густоти цементного тіста всіх досліджуваних складів, що відрізняються кількістю додатку. Приготування тіста, визначення та розрахунки водопотреби здійснюють по наведеній методиці.
Одержані результати записують в табл.2.1, а також представляють у вигляді графічної залежності водопотреби від процентного вмісту додатку. Аналіз результатів дозволяє встановити, в яких межах змінюється водопотреба даного цементу в присутності досліджуваного додатку, а також виявити його пластифікуючий ефект та оптимальну кількість.