Лабораторна діагностика рикетсіозів.

Патологічний матеріал: кров (джерело збудників), при Ку-гарячці – харкотиння, сеча, спинно-мозкова рідина, молоко, м’ясо тварин.

Мікроскопічний метод. Виявлення рикетсій в досліджуваному матеріалі, в організмі заражених тварин, курячих ембріонах. В тілі вошей, бліх, кліщів. Препарати зафарбовуються за Здродовським, Романовського-Гімзи.

Виділення збудника.

Методи культивування. Рикетсії не розмножуються в безклітинних середовищах, вони є облігатними внутрішньоклітинними паразитами. Культивуються на курячих ембріонах, фібробластах курячих ембріонів, на деяких культурах клітин (McCoy).
Біологічна діагностика. Для діагностики епідемічного висипного тифу (виділення R.prowazekii) біопроба малоефективна. Зараження тварин має діагностичне значення при Ку-гарячці, ендемічному висипному тифі (кров’ю хворого інфікують гвінейських свинок), при гарячці цуцугімуші (інфікують білих мишей, рідше хом’яків, бавовняних щурів). Але всілякі маніпуляції з рикетсіями дуже небезпечні (становлять великий ризик), тому виділення збудника проводять лише при наукових дослідженнях в спеціальних режимних лабораторіях.
Серологічна діагностика – основа сучасної лабораторної діагностики. Застосовують реакцію Вейля-Фелікса, аглютинації з рикетсіями, РНГА, РЗК, непряму РІФ (дозволяє ідентифікувати IgM і IgG, що дає можливість ранньої діагностики і визначення стадії хвороби).

Надійні результати можливі лише в кінці першого тижня захворювання. Крім визначення діагностичних титрів, необхідно також орієнтуватись на наростання титрів антитіл, що має більше епідемічне значення.

Полімеразна ланцюгова реакція розроблена для діагностики активних форм ерліхіозів.

Відобразити (переписати в протокол) таблицю:

Класифікація хламідій

Порядок Chlamydiales

Р одина Chlamydiacea

Р ід Chlamydia

Chlamydia trachomatis Chlamydia psittaci Chlamydia pneumoniae

Таблиця 1. Збудники хламідіозів

Види	Захворювання	Серовари
Chlamydia trachomatis	Трахома і паратрахома	A, B, B_a, C
	Урогенітальний хламідіоз і пневмонія новонароджених	D, F, G, H, I, J, K
	Венерична гранульома	L₁, L₂, L₃
Chlamydia psittaci	Орнітози (первинні патогени тварин)	13 (?)
Chlamydia pneumoniae	Пневмонія, ГРЗ, атеросклероз, саркоідоз, бронхіальна астма	TWAR, AR, KA, CWL

Класифікація мікоплазм

Клас Mollicutes

(mollis-м’який, cutes-шкіра)

П орядок Mycoplasmatales

Родина Родина Родина

M ycoplasmataceae Acholeplasmataceae Spiroplasmataceae

Рід Mycoplasma рід Ureaplasma рід Acholeplasma рід Spiroplasma

Таблиця 2. Збудники основних мікоплазмозів у людини

Вид мікоплазм	Захворювання
M.pneumoniae (агент Ітона)	Атипові пневмонії, фарингіти, ГРЗ
M.hominis, Ureaplasma urealyticum	Уретрити, цервіцити, простатити, вульвовагініти, пієлонефрити, патологія вагітності і плода, ін фертильність чоловіків.
M.hominis, M.fermentans, M.arthritidis	Артрити за типом ревматоїдного

Таблиця 3. Основні біохімічні властивості мікоплазм, патогенних для людини

Вид	Гідроліз аргініну	Утворення кислоти при ферментації глюкози	Утворення кислоти при ферментації манози	Відновлення солей тетразолію (а.у./ан.у.)
M.pneumoniae	-	+	+	+/+
M.hominis	+	-	-	-/-
M.fermentans	+	+	-	-/+
M.genitalium	-	+		+/-