МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Харківський національний університет внутрішніх справ
Навчально-науковий інститут права та масових комунікацій
Кафедра адміністративного, фінансового та інформаційного права
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
адміністративного, фінансового
та інформаційного права
В.І. Книш
«_____» _____________2012 р.
ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ № 6
за темою: «Нотаріальний процес»
з дисципліни Нотаріат України
Галузь знань: 0304 ПРАВО
Напрям підготовки (спеціальність): 6.030401 «Правознавство»
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр
м. Харків-2012
Передмова
_________________________________________________________ (рекомендації Методичної ради ХНУВС) Методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ _______________________ Протокол № _______ (дата, місяць, рік ) |
_________________________________________________________ (рекомендації Вченої ради ННІ) Вченою радою навчально-наукового інституту права та масових комунікацій __________________ Протокол № _______ (дата, місяць, рік ) |
Рецензенти:
Завідувач кафедри фундаментальних юридичних дисциплін навчально-наукового інституту права та масових комунікацій, кандидат юридичних наук, доцент Холод Ю.А.
Нотаріат України. Нотаріальний процес; фондова лекція
Розробник: к.ю.н., доц. Андрєєва О.Б., к.ю.н. Бараш Є.Ю., к.ю.н., проф. Безсмертний О.К., к.ю.н., доц.. Гуменюк В.А., к.ю.н. Іщенко О.В., к.ю.н. Книш В.І., к.ю.н., доц. Панов І.О., Семіног О.О., Шишленко В.Г. – Харківський національний університет внутрішніх справ, 2012 рік.
Тема № 6. Нотаріальний процес
1.Поняття та принципи нотаріального процесу.
2.Класифікація суб’єктів нотаріальних процесуальних правовідносин
3.Поняття нотаріального процесу
4.Стадії нотаріального процесу
Список літератури та нормативних актів:
Конституція України.
Всеобщая декларация прав человека от 10.12.1948г.
Закон України «Про Судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р.
Закон України «Про Конституційний суд України» від 16.10.1996 р.
Закон України «Про Прокуратуру» від 05.11.1991 р.
Закон України «Про Міліцію» від 20.12.1990 р.
Закон України «Про державну податкову службу України» від 04.12.1990 .
Закон України «Про Адвокатуру» від 19.12.1992 р.
Закон України «Про Нотаріат України» від 02.09.1993 р., зі змінами та доп. від 01.10.2008р.
10.Закон Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. від 1.07. 2004 року N 1952-IV
11.Закон України Про доступ до публічної інформації від 13.01. 2011 року N 2939-
12.Земельний кодекс України
13.Сімейний кодекс України
14.Податковий кодекс України
15.Цивільний кодекс України
16.Цивільно-процесуальний кодекс України
17.Кодекс адміністративного судочинства
18.Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. N 467
19.Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993. р.
20.Положення «Про Міністерство юстиції України» Указ Президента України від 6.04.2011 р. №395
21.Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 N 401/2011,
22.Перелік документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.
23.Правила ведення нотаріального діловодства. Наказ Мінюсту від 22.12.2010 N 3253/5
24.Порядок доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Наказ Мінюсту від 02.08.2011 N 1936а/5
25.Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України. Наказ Мінюсту від 23.06.2011р. №1707
26.Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування Наказ Мінюсту від 11.11.2011 N 3306/5
27.Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Наказ Мінюсту від 03.03.2004 N 20/5
28. Нотаріат і Нотаріальний процес за редакцією Комарова, В.В. Барокова В.В.. Харків. Консул. 2000 р.-232 с.4
29. Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат України. Навчальний посібник. – К., 2000
30. Нотаріат в Україні. Навчальний посібник під редакцією Фурса С.Я.., Фурса Є.І.. Київ. 2001 р.
31. Нотаріат в Україні. Навчальний посібник під редакцією. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Київ. 2001 р.
32. Нотаріат України. підручник за редакцією Комарова В.В. К. 2006
33. Власов Ю.Н., Калинин В.В. Нотариат: курс лекций. – М., 2001. с. 197
34. Гражданское право Украины Ч.-.2 Учебник. под редакцией Слипченко С.А., Кройтер В.А. Х. Эспада.
1.Поняття та принципи нотаріального процесу.
Нотаріальний процес характеризується низкою принципів, що забезпечують виконання задач нотаріату. Принципи нотаріального процесуального права — це керівні положення, на яких базується нотаріальне процесуальне право, організація і здійснення нотаріальної діяльності. Значення принципів полягає у визначенні основних засад організації та діяльності нотаріату як окремого правового інституту, а також у тому, що:
—сукупність принципів нотаріального процесуального права є індивідуалізуючою ознакою саме цієї галузі права;
—вони є взаємопов'язаною і взаємоузгодженою системою, в якій порушення одного з принципів тягне за собою порушення інших;
—вони є основою тлумачення змісту законодавства у сфері нотаріальної діяльності.
Принципи нотаріального процесу можна класифікувати за різними підставами. Наприклад, за сферою поширення вони поділяються на:
1.Загально правові (характерні для всіх галузей права)
2.Міжгалузеві (спільні з цивільним процесом )
3.Галузеві (властиві тільки нотаріальній діяльності)
За функціональною ознакою можна виділити:
1.принципи організації й діяльності нотаріату
2.принципи нотаріального процесу .
З урахуванням цього критерію до принципів нотаріального процесу відносять принципи:
- законності
- обґрунтованості нотаріальних актів
- диспозитивності
- безпосередності
- національної мови
- сприяння фізичним і юридичним особам у реалізації їхніх прав і інтересів.
- таємниці вчинення нотаріальних дій.
1. Законності
Вчинення нотаріальних дій, віднесених до компетенції нотаріальних органів, може здійснюватись тільки з дотримуванням вимог діючого законодавства України. Принцип законності при здійсненні нотаріальних дій необхідно розглядати в аспектах. По-перше, всі дії нотаріуса та інших посадових осіб повинні підкорятися відповідним законодавчім актам. По-друге – у рамках нотаріального процесу дотримувати закони повинні й інші суб’єкти, фізичні та юридичні особи, що звертаються за вчиненням нотаріальних дій. Законність пов’язана з дотриманням матеріальних і процесуальних норм. Нотаріуси в установленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також укладених Україною міжнародних угод.
2. Обґрунтованості нотаріальних актів. Цей принцип вимагає, щоб вчиненні нотаріальні дії ґрунтувалися на дійсних обставинах, підтверджених необхідними відомостями й документами. Представлені матеріали нотаріус оцінює з точки зору їх незалежності, допустимості та вірогідності. Він перевіряє, чи виданий документ правомочним органом, чи підписаний відповідними посадовими особами, чи зберіг він силу та інше згідно зі ст42 закону, нотаріальні дії вчиняються після їх оплати в день подачі всіх необхідних документів заінтересованої особи. Принцип обґрунтованості закріплений у ст. 42 ч.2, ст. 54-55 і ряді інших статей закону, що зобов’язують нотаріуса перевіряти наявність певних фактів для вчинення тієї чи іншої дії.
3. Диспозитивності.
Закон передбачає необхідність особистої ініціативи заінтересованої особи в охороні її прав та інтересів, нотаріальне провадження може виникнути, як правило тільки за ініціативою заінтересованих осіб, а не нотаріальних органів, за винятком, відповідно ст. 60 закону, нотаріуси за місцем відкриття спадщини за повідомленням підприємств, установ, громадян або своєю ініціативою вживають заходи стосовно охорони майна, якщо це необхідно в інтересах спадкоємців. Ще одне виключення з розглянутого принципу передбачено ст. 73 закону. Йдеться про накладання заборони відчуження нерухомого майна. Це нотаріальна дія, що забезпечує законність угод (договору позики, довічного утримання, застави жилого будинку, квартири, дачі, земельної ділянки, гаража та ін..)
4. Безпосередності
Даний принцип полягає в наступному 1. при здійсненні нотаріальної дії повинні безпосередньо бути досліджені певні документи (ст..42) і встановлені особи громадян, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії (ст..43). 2. нотаріально засвідчувані угоди, а також заяви й інші документи мають бути підписані в присутності нотаріуса чи іншої посадової особи, яка вчиняє нотаріальну дію, якщо ж правочин, заява чи інший документ підписаний у відсутності цих посадових осіб, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним.
6.Національної мови.
Згідно ст. 15 закону і ст. 20 закону про мови в Українській РСР, нотаріальне діловодство ведеться українською мовою. Особа, яка не володіє українською мовою, має право в нотаріальному процесі користуватися послугами перекладача і ставити свій підпис тією мовою, якою вона володіє.
7. Сприяння фізичним і юридичним особам у реалізації їхніх прав і інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 закону, нотаріус зобов’язаний сприяти громадянам, організаціям у здійсненні їхніх прав і законних інтересів, роз’ясняти права й обов’язки, попереджати про наслідки вчинених дій з тим, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду. Це з‘ясування відповідності волевиявлення особи її діям і намірам (ч. 2 ст 54) і надання допомоги у виборі оптимального варіанта угоди.
-складання проектів угод і заяв, виготовлення копій документів і виписок з них (ст..4)
-витребування необхідних документів, доказів (ст.. 46)
8. таємності вчинення нотаріальних дій.
На відміну від судів, що розглядають і вирішують справи відкрито й гласно, нотаріуси повинні зберігати таємницю вчинення цих дій (ч. 2 ст. 5, ст. 8 закону)
Нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо. Нотаріус не має права давати свідчення в якості свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, крім випадків, коли цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.
Обов'язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для вчинення нотаріальних дій у якості свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці. Будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов'язків або спонукання до вчинення ним неправомірних дій, у тому числі вимагання від нього, його стажиста, інших працівників, які знаходяться у трудових відносинах з нотаріусом, відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, забороняється і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства. Обшук, виїмка, огляд робочого місця (контори) провадяться на підставі та в порядку, встановленому законом. Вилучення (виїмка) реєстрів нотаріальних дій та документів, що передані нотаріусу на зберігання в порядку, а також печатки нотаріуса не допускається. Такі реєстри нотаріальних дій, документи чи печатка нотаріуса можуть бути надані суду за мотивованою постановою суду тільки для огляду і повинні бути повернуті судом негайно після огляду. Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка. Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства у зв'язку з цивільними, господарськими, адміністративними або кримінальними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.
Довідки про суму нотаріально посвідчених договорів, які необхідні виключно для встановлення додержання законодавства з питань оподаткування, надаються нотаріусом протягом 10 робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу органів державної податкової служби. Витяг зі Спадкового реєстру про наявність складеного заповіту видається тільки заповідачу, а після смерті заповідача - будь-якій особі, яка пред'явила свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті заповідача (одного із заповідачів).На вимогу Міністерства юстиції, управління юстиції з метою регулювання організації нотаріальної діяльності нотаріуси видають підписані ними копії документів та витяги з них, а також пояснення нотаріусів у строк, встановлений цими органами.