2. Проектування та розрахунок основних параметрів водосховища

Джерелом зрошення даного масиву є водосховище.

Вихідними даними для проектування водосховища є:

• план балки (малої річки) з горизонталями через 1.0 м в масштабі 1:10000;

• план водозбірної площі масштабом 1:50000;

• багаторічні дані за 15...20 років по поверхневому стоку;

• дані про необхідний об’єм води для зрошення сільськогосподарських культур та сільськогосподарського водопостачання.

При виборі місця під водосховище (ставок) необхідно дотримуватись таких вимог:

• балка або русло річки повинні мати достатню глибину (4…6 м і більше);

• береги балки повинні по можливості бути крутими, щоб після створення водосховища не відбувалося підтоплення прилеглої території;

• водосховище повинно бути розміщене на мінімальний відстані від зрошувального масиву;

• водосховище влаштовують в висотному відношенні вище населеного пункту;

• дно та відкоси водосховища повинні бути представлені слабо водопроникними ґрунтами;

• в створі греблі не повинно бути джерел.

Послідовність розрахунку.

1. Проектуємо створ греблі в самому вузькому місці балки.

2. На основі топографічного плану (Рис.3.1.) будуються топографічні характеристики водосховища F=f(H) та W=f(H) в такій послідовності:

• встановлюють полощу дзеркала водосховища при заповненні його до рівня кожної горизонталі;

• встановлюємо об’єм води, який поміститься у водосховищі між дном та першою горизонталлю за формулою:

, тис.м³ (3.1)

де: F₁ – площа дзеркала при заповненні водосховища до першої горизонталі, тис.м²;

h₁ – відстань від дна водосховища біля греблі до першої горизонталі, м.

• встановлюємо об’єм води водосховища який буде поміщатись при заповненні його до кожної з наступних горизонталей:

, тис.м³ (3.2)

де: F_n – площа водного дзеркала водосховища на рівні n горизонталі, тис.м²;

h – перепад між сусідніми горизонталями, м.

• встановлюємо об’єм води на рівні кожної з горизонталей в табличній формі (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Розрахунок параметрів водосховища при різних глибинах

Відмітка, м	Площа дзеркала, F, тис. м2	Різниця відміток, hn, м	Об’єм шару води Wn, тис. м3	Об’єм водосховища, W, тис. м3
4	0	1.0	32	0
5	96			32
		1.0	142
6	187,25			174
		1.0	406
7	624			580
		1.0	786
8	947,6			1366
		1.0	1262
9	1575,5			2628
		-	-

• будуємо топографічні характеристики водосховища(рис. 3.2).

3. Встановлюємо величину зрошувальної норми брутто:

, м³/га (3.3)

де: М_св^нт – середньозважена зрошувальна норма нетто, м³/га;

_ВГМ – коефіцієнт корисної дії внутрішньогосподарської мережі (0,95).

м³/га

4. Встановлюємо об’єм води для зрошення масиву:

, тис.м³ (3.4)

де: F_св^нт – частина сівозміни, яка поливається, га;

, га (3.5)

к_зв – коефіцієнт земельного використання, який дорівнює 0,9;

га

тис. м³

5. Встановлюємо відмітку РМО:

, м (3.6)

де: ДВ – відмітка дна водосховища, м

м

6. За топографічною характеристикою встановлюємо мертвий об`єм водосховища і площу його дзеркала:

, м

, тис.м³

7. Встановлюємо робочий об’єм водосховища:

тис.м³ (3.7)

тис.м³

8. Встановлюємо втрати води на фільтрацію з водосховища в І наближенні:

, тис.м³ (3.8)

тис.м³

9. Встановлюємо втрати води на випаровуванняз водосховища в І наближенні:

, тис.м³ (3.9)

де: F_РО – площа водного дзеркала при заповненні водосховища до робочого об’єму, яка визначається з топографічної характеристики (F_РО = 740м²);

h_в – шар випаровування за рік, мм.

тис.м³

10. Встановлюємо повний об’єм водосховища:

, тис.м³ (3.10)

, тис.м³

11. Встановлюємо втрати воли на фільтрацію в ІІ наближенні:

, тис.м³ (3.11)

, тис.м³

12. Встановлюємо втрати води на випаровування в ІІ наближенні:

, тис.м³ (3.12)

де: F_ПО – площа водного дзеркала водосховища при заповненні його до повного об`єму, знаходимо з топографічної характеристики (F_ПО=875 тис.м²).

тис.м³

13. Встановлюємо об’єм водосховища при НПР:

, тис. м³ (3.13)

тис.м³

14. За топографічною характеристикою, знаючи W_НПР, знаходимо відмітку НПР:

, м

15. Встановлюємо відмітку верху греблі

, м (3.14)

де: d – запас (1м).

м

_3,1

_3,2