О. Грудзур, ад’юнкт кафедри криміналь-

ного права Київського національного

університету внутрішніх справ

Кримінально-правова характеристика провокації

хабара за законодавством зарубіжних країн

Про актуальність тематики кримінально-правової характеристики

провокації хабара свідчить специфіка проявів цього злочину, які, з од-

ного боку, є протиправними, а з другого — все-таки спрямовані на

виявлення фактів давання-одержання хабара та на викриття осіб, що

дали чи одержали хабар. Для всебічного дослідження правової при-

роди та ознак провокації хабара необхідним є вивчення кримінально-

правових норм, які передбачають відповідальність за згаданий злочин

у законодавстві зарубіжних країн. У свою чергу, такий підхід дасть

можливість окреслити шляхи удосконалення існуючої норми, що пе-

редбачає відповідальність за провокацію хабара у Кримінальному

кодексі (далі — КК) України.

Серед вчених, які досліджували проблеми кримінальної відпові-

дальності за провокацію хабара, можна виділити С. А. Бабич, Б. В. Вол-

женкіна, Н. Єгорову, М. І. Мельника, В. О. Навроцького, О. В. Побриз-

гаєву, О. О. Рижову та ін. Однак комплексного вивчення кримінально-

правової характеристики провокації хабара за законодавством зару-

біжних країн раніше не проводилося.

Метою статті є дослідження кримінально-правової характеристи-

ки норм, що передбачають відповідальність за провокацію хабара

у законодавстві зарубіжних країн та порівняння її з об’єктивними

і суб’єктивними ознаками провокації хабара за КК України.

Перш за все, зазначимо, що кримінальна відповідальність за про-

вокацію хабара у законодавстві зарубіжних країн передбачається

тільки у відповідних нормах КК Киргизької Республіки, Республіки

Білорусь, Республіки Болгарія, Республіки Вірменія, Республіки Казах-

стан, Республіки Таджикистан та Російської Федерації. Проте не у всіх

згаданих законах провокація хабара має однаковий зміст. Так, КК

Республіки Білорусь (ст. 396) передбачає відповідальність не за про-

вокацію, а за інсценування одержання хабара чи комерційного під-

купу. Разом із тим відповідальність за провокацію хабара у криміналь-

ному законодавстві зарубіжних країн нерідко пов’язується із відпо-

відальністю за провокацію комерційного підкупу, однак така ситуація,

151

Кримінально-правова характеристика провокації хабара... О. Грудзур

насамперед, обумовлена специфікою норм, що передбачають відпо-

відальність за одержання чи давання хабара, і лише внаслідок цього

проявляється у нормах щодо відповідальності за провокацію хабара.

Розбіжним у розглядуваних нормах законодавства зарубіжних

країн є закріплення й інших ознак складу злочину. Натомість, аналіз

об’єктивних ознак провокації хабара свідчить, що норми, які перед-

бачають відповідальність за цей злочин у КК зарубіжних країн, є до-

сить схожими між собою і фактично більшість із них є подібними до

ст. 304 КК Російської Федерації. Відмінними є лише ст. 307 КК Респуб-

ліки Болгарія та певною мірою ст. 321 КК Республіки Таджикистан

і ст. 396 КК Республіки Білорусь.

На нашу думку, важливим залишається те, що провокацію хабара

окремі законодавці зарубіжних країн відносять до злочинів проти

правосуддя і безпосередньо пов’язують із процесом доказування (ви-

явлення та закріплення доказів) одержання чи давання хабара, а це

вказує на специфічність родового об’єкта кримінально-правової охо-

рони. Останній, за твердженнями Н. Єгорової, охоплює суспільні від-

носини, котрі виникають при здійсненні правосуддя1. На підставі

цього безпосереднім об’єктом провокації хабара необхідно визнати

суспільні відносини, що мають місце при виявленні та закріпленні

доказів давання-одержання хабара.

По-іншому родова належність провокації хабара визначається

у КК Республіки Болгарія, де досліджуваний злочин належить до зло-

чинів, пов’язаних із хабарництвом. Тому об’єктом провокації хабара

за КК Республіки Болгарія можуть бути суспільні відносини порядку

оплати праці службових осіб.

У свою чергу КК Республіки Таджикистан пов’язує провокацію

хабара зі злочинами проти державної влади та інтересів державної

служби, до яких входять також давання і одержання хабара. Об’єктом

провокації хабара є суспільні відносини порядку оплати праці служ-

бових осіб і суспільні відносини, які виникають при виявленні та за-

кріпленні доказів давання-одержання хабара.

У цьому контексті очевидним є те, що лише в КК Республіки Бол-

гарія та КК Республіки Таджикистан провокація хабара належить до

злочинів проти державної влади та інтересів державної служби, подіб-

но до вітчизняного КК, де провокація хабара включена до розділу

XVII Особливої частини «Злочини у сфері службової діяльності». Але

1 Егорова Н. Провокация взятки либо коммерческого подкупа / Н. Егорова // Рос-

сийская юстиция. – 1997. – № 8. – С. 26.

152

Вісник № 2 [57] Проблеми порівняльного правознавства

російські вчені висловлюють пропозиції стосовно необхідності відне-

сення провокації хабара до злочинів проти державної влади, інтересів

державної служби та служби в органах місцевого самоуправління1, на

зразок того, як це відображається у законодавстві України.

Поряд із цим предмет провокації хабара, безумовно, повинен збі-

гатися із предметом давання та одержання хабара. Проте майже у всіх

наведених нормах КК предмет провокації хабара знаходить безпосе-

реднє формулювання у нормах щодо відповідальності за згаданий

злочин і не є ідентичним предмету давання чи одержання хабара (ко-

мерційного підкупу). Винятком є тільки ст. 307 КК Республіки Болгарія,

яка не описує предмет провокації хабара, але його зміст випливає зі

ст. 301 та ст. 304 і розуміється як дар чи інші майнові блага2. До речі,

ст. 370 КК України також не конкретизує предмет хабара, але на від-

міну від КК Республіки Болгарія, КК України взагалі не уточнює пред-

мет хабара.

Предмет провокації хабара та предмет давання-одержання хабара

за кримінальними законами зарубіжних країн (крім КК Республіки

Болгарія) не збігаються у частині того, що предметом провокації, поруч

із грошима, цінними паперами та іншим майном, є послуги матеріаль-

ного характеру, а предметом давання чи одержання хабара (комерцій-

ного підкупу) — вигоди майнового характеру. Інакше кажучи, право-

ве визначення предмета провокації хабара та предмета давання-

одержання хабара характеризується певною непослідовністю, що зу-

мовлює неоднозначність у розумінні цих понять.

Визначаючи предмет хабара, безумовним є той факт, що предметом

можуть бути як гроші у національній валюті відповідної країни, так

і гроші в іноземній валюті. Натомість, під іншим майном слід розумі-

ти будь-які матеріальні речі, котрі знаходяться у відкритому чи об-

меженому цивільному обігу або виключені з нього. При цьому до

уваги не береться, хто і на якій підставі володіє майном, що є пред-

метом хабара, а важливим залишається тільки те, що майно виражає

певну матеріальну цінність.

Цінні папери у контексті предмета провокації хабара — це доку-

менти, які посвідчують грошові або інші майнові права. Обов’язковою

ознакою таких документів є наявність всіх необхідних реквізитів, що

підтверджують їх оригінальність, дійсність та юридичну силу.

1 Рыжова О. А. Совершенствование уголовного законодательства, предусматри-

вающего ответственность за провокацию взятки либо коммерческого подкупа /

О. А. Рыжова // Российский следователь. – 2004. – № 8. – С. 19.

2 Уголовный кодекс Республики Болгария. – СПб., 2001. – С. 212.

153