Валютний курс і валютний ринок. Валютні системи розвитку.
Валюта
– грошова одиниця країни або частина
грошової маси, яка виконує грошову
функцію засобу обміну між країнами.
Валютний
ринок
– особливий ринок, на якому здійснюються
угоди з купівлі-продажу валют різних
країн за певним валютним обмінним
курсом. Учасниками валютного ринку є
комерційні банки, валютні біржі,
брокерські агенції, міжнародні корпорації.
Найбільшими учасниками валютного ринку
є комерційні банки, вони диверсифікують
свої портфелі за рахунок іноземних
активів, здійснюють валютні угоди за
дорученням фірм, які є експортерами та
імпортерами товарів і послуг. Валютний
ринок виконує ряд важливих функцій,
тобто забезпечує: встановлення валютних
курсів; валютно-кредитне й розрахункове
обслуговування експортно-імпортних
операцій; валютні операції з інвестування
капіталу за кордон; можливість
хеджирування, тобто страхування валютних
ризиків; здійснення валютних спекуляцій.
Валютний
(обмінний) курс
являє
собою
відносну ціну валют різних країн. Обмінні
валютні курси визначаються як результат
взаємодії попиту й пропозиції валют на
валютному ринку. Установлення обмінного
курсу національної валюти стосовно
іноземної валюти в даний момент називають
котируванням, яке здійснюється у формі
прямого або оберненого котирування.
Залежно від співвідношення національних
та іноземних цін на товари зовнішньої
торгівлі виділяють номін. й реальні
валютні курси. Номінальний
валютний курс
відображає
співвідношення між двома валютами,
тобто це ціна одиниці національної
валюти Р1,
що
виражена в одиницях іноземної валюти
Р2:
Реальний
валютний курс
- це номінальний валютний курс,
перерахований з урахуванням зміни рівня
цін у своїй країні і в тій країні, до
валюти якої котирується національна
валюта. Фактично реальний валютний курс
являє собою відносну ціну товарів,
вироблених у двох різних країнах, і
визначається за формулою:
,
де І1 – індекс цін у зарубіжній країні,
І2 – індекс цін у нашій країні. На величину
валютного курсу впливає ряд макроекономічних
чинників. Ці чинники діють опосередковано
через грошовий ринок. Відомо, що рівновага
грошового ринку будь-якої країни означає,
що попит на гроші
дорівнює
грошовій пропозиції
,
а реальний попит на гроші
скоректований відповідно до рівня цін,
дорівнює їх пропозиції
.
Згідно з монетарною теорією грошовий
попит і пропозиція є функцією від рівня
національного випуску Y
і ставки відсотка і:
=
=
L
(Y,i).
Грошовий ринок країни знаходиться в
стані рівноваги, якщо попит і пропозиція
врівноважені і визначають рівноважну
відсоткову ставку і.
Якщо
грошова маса всередині країни зростає,
а грошова маса в зарубіжній країні-партнері
є постійною, то в короткотерміновому
періоді це призводить до знецінення
національної валюти у першій країні, і
навпаки, якщо грошова маса в нашій країні
зменшується, а грошова маса в зарубіжній
країні є постійною, то обмінний курс
національної валюти збільшується.
Зростання грошової маси в зарубіжній
країні за умови незмінної грошової маси
в даній країні призводить до збільшення
курсу національної валюти останньої,
і навпаки, зменшення грошової маси у
зарубіжній країні за умови незмінної
грошової маси в нашій країні призводить
до зменшення обмінного курсу вітчизняної
валюти. Класифікація валютних систем
побудована на визначенні того який
актив виконує функцію резервного. Такими
активами протягом різних часів були
золото, долар інші валюти за допомогою
яких здійснюються міжнародні платежі.
Міжнародна валютна система, що була
заснована на офіційно встановлених
фіксованих паритетах валюти до долара
США, який у свою чергу був конвертований
у золото за фіксованим курсом, отримала
назву золото девізного стандарту, її
ще називають Бреттон-Вудською системою.
МВФ сформулював основні принципи
сучасної валютної системи, що отримала
назву Ямайської валютної системи. Вона
є комбінацією фіксованих і гнучких
валютних курсів, яка регулюється як на
двосторонній основі шляхом укладання
угод між країнами так і на багатосторонній
– шляхом використання механізмів МВФ.